Рішення

від 19.11.2021 по справі 604/1120/19

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1120/19

Провадження № 2/604/18/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Підволочиська Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Медобори про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до відповідача ТО Агрофірма Медобори , посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори 01.10.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3110, ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3729 га, розташована на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, кадастровий №6124689400:01:001:0233. 10 травня 2018 року з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №123367486) позивачці стало відомо, що 30 листопада 2016 року невідома їй особа (особи), без її згоди, самовільно, від її імені, як Орендодавця, уклала з ТОВ Агрофірма Медобори , як Орендарем, договір оренди землі. Предметом вказаного договору є надання в строкове платне користування належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3729 га, розташованої на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, строком на 10 років. Стверджує, що з ТОВ Агрофірма Медобори жодних договорів оренди землі не укладала та не підписувала, а також нікого не уповноважувала на укладення такого правочину. Жодного волевиявлення на передачу належної їй земельної ділянки в оренду ТОВ Агрофірма Медобори не було і жодних дій, спрямованих на укладення такого договору вона не вчиняла. Вважає, що порушені права ОСОБА_2 , як орендодавця, під час укладення та підписання вищевказаного договору оренди землі, оскільки виключне право на підписання договору належить власнику землі або уповноваженій ним в установленому законом порядку особі у зв`язку з чим, просить визнати недійсним договір оренди землі від 30.11.2016 року, що укладений від імені позивача ОСОБА_2 з однієї сторони як орендодавця та ТОВ Агрофірма Медобори з іншої сторони як орендаря на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2 ,3729 га, розташовану на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, на підставі якого 13.04.2017 р. за №20033337 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим №6124689400:01:001:0233.

До закриття підготовчого судового засідання представник позивача змінив предмет позову та просить усунути ОСОБА_2 , як власнику, перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, площею 2 ,3729 га, кадастровий номер 6124689400:01:001:0233 , шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Медобори (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35039398, місцезнаходження: 47840, Тернопільська область Підволочиський район, село Кам`янки, вул. Зелена, буд. 1) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 ,3729 га, кадастровий номер 6124689400:01:001:0233 , для ведення товарного сільськосподарського виробництва, яка розташована на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.

В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задоволити. Справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, подав суду заяву, згідно якої просять справу розглядати у їх відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Крім того надали письмове пояснення, згідно яких просять відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не належним чином обрала спосіб захисту, оскільки до такого висновку дійшла Велика палата ВСУ у постанові від 16 червня 2020 року і відступила від висновку, висловленого у постанові ВСУ від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У даному випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

За вказаних обставин, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наданих сторонами пояснень та поданих доказів.

Суд, ознайомившись із письмовими поясненнями сторін, проаналізувавши надані докази, оцінивши їх у своїй сукупності, вважає, що змінені вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення, виходячи із наступних міркувань :

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори 01.10.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3110, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3729 га, розташованої на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, кадастровий №6124689400:01:001:0233.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №123367486) від 10 травня 2018 року вбачається, що 30 листопада 2016 року між позивачем ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ТОВ Агрофірма Медобори , як Орендарем, укладено договір оренди землі. Предметом вказаного договору є надання в строкове платне користування належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3729 га, розташованої на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, строком на 10 років.

13 квітня 2017 року державним реєстратором Байковецької сільської ради за № 20033337 зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим № 6124689400:01:001:0233 на підставі договору оренди землі від 30.11.2016 р., суб`єкт іншого речового права - орендар ТОВ "Агрофірма "Медобори", код ЄДРПОУ 35039398.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України вказано, що к ожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

ОСОБА_2 категорично стверджує, що з ТОВ Агрофірма Медобори жодних договорів оренди землі ніколи не укладала та не підписувала, а також нікого не уповноважувала на укладення такого правочину. Жодного волевиявлення на передачу належної їй земельної ділянки в оренду ТОВ Агрофірма Медобори у неї ніколи не було і жодних дій, спрямованих на укладення такого договору вона не вчиняла. ТОВ Агрофірма Медобори самовільно зайняло земельну ділянку, площею 2,3729 га на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, кадастровий №6124689400:01:001:0233, яка належить на праві власності ОСОБА_2 і продовжує її використовувати і по даний час, а тому законні права ОСОБА_2 , як власниці земельної ділянки, були порушені ТОВ Агрофірма Медобори , оскільки виключне право володіння, користування та розпоряджання своїм майном належить власнику землі або уповноваженій ним в установленому законом порядку особі.

На підтвердження своїх доводів, позивач просила витребували оригінал договору оренди спірної земельної ділянки, з метою призначення відповідної експертизи, оскільки на її прохання, а також неодноразові клопотання адвоката, такий договір наданий не був.

Ухвалою Підволочиського районного суду від 17 червня 2021 року клопотання про витребування доказів задоволено, та витребувано у ТОВ Агрофірма Медобори та у Тернопільської РДА оригінал договору оренди землі від 30 листопада 2016 року, що укладений від імені ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ Агрофірма Медобори на спірну земельну ділянку.

18.06.2021 року копію ухвали суду було направлено відповідачу і вручено під розписку 25.06.2021 року, що свідчить підпис відповідальної особи на зворотній стороні поштового повідомлення, разом із тим, будь яких заяв та документів на вимогу суду надано не було.

10.09.2021 року відповідачу було повторно направлено лист з вимогою виконати судове рішення в частині надання оригіналу документу. Вказаний лист було отримано відповідальною особою Товариства 17.09.2021 року, проте ухвала суду залишилась не виконаною.

23 вересня 2021 року на адресу Підволочиського районного суду Тернопільської області від Підволочиської районної державної адміністрації на виконання ухвали суду про витребування доказів, зокрема надання оригіналу договору оренди земельної ділянки надано відповідь, згідно якої посилаючись на вимоги ч.3 п.2 ст. 17, ст. 32 ЗУ Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень що для посадових осіб, зокрема і суду інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису.

04 листопада 2021 року на адресу ТОВ Агрофірма Медобори та Підволочиської районної державної адміністрації повторно надіслано ухвалу суду про витребування доказів, зокрема укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки. При цьому ухвала суду підписана за допомогою електронного цифрового підпису, однак будь-яких відомостей, відповідей чи самого договору до суду не надходило.

За вказаних обставин, враховуючи, клопотання позивача про витребування доказів, зокрема оригіналу договору оренди земельної ділянки з метою призначення почеркознавчої експертизи на предмет дійсності саме її підпису на спірному договорі, на думку суду, учасником справи, а також орган, у якого витребовувався вказаний документ, ухиляються від їх подання, не вказавши поважності причин невиконання ухвали суду.

Ст. 84 ЦПК України ч.2 п. 10. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи неможливість проведення експертизи за відсутності оригіналу договору оренди земельної ділянки по причині ненадання її стороною, суд вважає за можливе визнати ту обставину, що підпис у договорі оренди землі від 30.11.20016 року, що укладений від імені позивача ОСОБА_2 з однієї сторони як орендодавця та ТОВ Агрофірма Медобори з іншої сторони як орендаря на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,3729 га, розташовану на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області виконаний не позивачем ОСОБА_2 , а іншою, невстановленою особою.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, або є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (правова позиція Верховного Суду України, постанова № 6-3090цс15 від 02.03.2016).

Таким чином судом встановлено порушення прав позивача ОСОБА_2 відповідачем ТОВ Агрофірма Медобори як власниці земельної ділянки, оскільки виключне право володіння, користування та розпоряджання своїм майном належить власнику землі або уповноваженій ним в установленому законом порядку особі.

За вказаних обставин заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою , площею 2 ,3729 га, кадастровий номер 6124689400:01:001:0233 , шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Медобори (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35039398, місцезнаходження: 47840, Тернопільська область Підволочиський район, село Кам`янки, вул. Зелена, буд. 1) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 ,3729 га, кадастровий номер 6124689400:01:001:0233 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області є підставними та підлягають до задоволення.

При цьому суд не бере до уваги пояснення представника відповідача на неналежний спосіб захисту посилаючись на правову позицію ВСУ, оскільки позивачем до закінчення підготовчого розгляду справи змінено предмет спору, разом з тим будь-яких пояснень з приводу цього на адресу суду відповідачем не надано, крім того на неодноразове витребування судом оригіналу договору оренди, з метою проведення судової почеркознавчої експертизи не надано, як і не надано будь-яких пояснень чи ґрунтовних заперечень з даного приводу. Інші обставини, на котрі посилається представник позивача спростовуються дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 203, 204, 207, 215, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 1, 14, 15 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 10, 11, 16, 60, 88, 205, 209, 213, 214, 215, 218, 294, ч. 4 ст. 295 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Медобори , юридична адреса: с. Кам`янки вул..Зелена,1, Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35039398,про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 , як власнику, перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, площею 2 ,3729 га, кадастровий номер 6124689400:01:001:0233 , шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Медобори (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35039398, місцезнаходження: 47840, Тернопільська область Підволочиський район, село Кам`янки, вул. Зелена, буд. 1) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 ,3729 га, кадастровий номер 6124689400:01:001:0233 , для ведення товарного сільськосподарського виробництва, яка розташована на території Хмелиськівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.

Стягнути з відповідача по справі товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Медобори , в користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особи які не були під час проголошення судового рішення протягом цього ж строку з часу отримання копії судового рішення.

Суддя - підпис

з оригіналом згідно :

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б. Сташків