Постанова

від 13.12.2021 по справі 813/559/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 813/559/18

адміністративне провадження № К/9901/12075/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроасфальт до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І., Святецького В.В. від 12.03.2019,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євроасфальт (далі у тексті цієї постанови також ТОВ Євроасфальт , Товариство, позивач) звернулося з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі у тексті цієї постанови також ДАБІ України, відповідач), у якому просило скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7/66пз/1013-6/6200-17 від 25.10.2017, № 7/67пз/1013-6/6201-17 від 25.10.2017 (далі також спірні, оскаржувані постанови).

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що вищевказані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Товариство не вчиняло правопорушень, за які його притягнуто до відповідальності, зокрема, не здійснювало влаштовування устаткування без затвердженої документації та без права на виконання будівельних робіт та інших правопорушень, позаяк згідно документів придбало таке устаткування, вже змонтоване на земельній ділянці, яку йому відведено у власність.

3. Вказував позивач і на порушення процедурного характеру, допущені, на його думку, при винесенні оскаржуваних постанов, зокрема, наголошував, що у постанови внесено виправлення щодо адреси позивача, а перевірка проведена без повідомлення та за відсутності представника Товариства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.

5. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що письмовими доказами повністю спростовуються твердження позивача про те, що ним не встановлювалась асфальтозмішувальна установка ДС-158 на земельній ділянці по вул. Нижанківського, 57 в м. Стрию.

6. Крім того, суд першої інстанції установив та врахував при розгляді справи те, що рішенням Стрийської міської ради від 23.03.2017 надано новий поштово-адресний номер земельній ділянці площею 0,42 га, належній ТОВ Євроасфальт .

7. Суд першої інстанції також установив, що позивач на момент проведення перевірки здійснив виконання будівельних робіт без затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без права на виконання будівельних робіт, а також здійснював експлуатацію устаткування асфальтозмішувального ДС- 158 без прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту.

8. Суд врахував аргументи Товариства про те, що відповідачем неправомірно у оскаржувані постанови були внесені зміни щодо місцезнаходження позивача, однак відзначив, що такі обставини не можуть бути окремою і самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов.

9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 ухвалене судом першої інстанції рішення скасовано та задоволено позов Товариства у повному обсязі.

10. Апеляційний суд виходив з того, що встановлення асфальтозмішувального устаткування на належній позивачу земельній ділянці, на момент її придбання Товариством, вже було здійснене іншою особою, а матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо проведення саме позивачем будівельних робіт з влаштування такого устаткування.

11. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у зв`язку з вчиненням яких відповідачем прийнято оскаржувані постанови.

12. Окрім цього, апеляційний суд взяв до уваги те, що відповідачем у ході проведення перевірки не було встановлено ким саме здійснювались будівельні роботи з влаштування устаткування асфальтозмішувального ДС - 158.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі судове рішення, ухвалене судом першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області було прийнято наказ № 174П від 17.08.2017 Про проведення позапланової перевірки .

15. На підставі наказу № 174-П було видано направлення для проведення позапланового заходу № 938/17пз та № 975/17-пз.

16. Позапланову перевірку позивача проведено на підставі колективного звернення від жителів.

17. Головним інспектором будівельного нагляду Бошком І.Е. було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 975/17.

18. З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено у присутності представника позивача - ОСОБА_1.

19. Згідно рішення № 5 засновників ТОВ Євроасфальт від 12.07.2017 було вирішено, прийняти ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ Євроасфальт за сумісництвом, на час хвороби директора ТОВ Євроасфальт ОСОБА_2 , з 14.07.2017.

20. Наказом від 13.07.2017 № 22-к директор ТОВ Євроасфальт ОСОБА_1 , приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Євроасфальт .

21. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що лист від ТОВ Євроасфальт від 12.09.2017, який був адресований директору Департаменту ДАБІ у Львівській області, скеровувався за підписом директора ТзОВ Євроасфальт ОСОБА_1 . Щодо припинення повноважень директора ОСОБА_1 не повідомляв.

22. У ході перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ Євроасфальт на вул. Нижанківського, 65 в м. Стрию Львівської області на належній йому земельній ділянці (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2017 № 79828835, кадастровий номер 4611200000:01:003:0004; цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості) влаштував устаткування асфальтозмішувальне ДС - 158 (фото фіксація № 1, №2). Будівництво здійснювалось без затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без права на виконання будівельних робіт, а також на момент перевірки, здійснюється експлуатація устаткування асфальтозмішувального ДС-158 без прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту.

23. 01.09.2017 Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області прийнято рішення про зупинення експлуатації об`єкта № 8/5.

24. Департаментом ДАБІ у Львівській області позивачу видано припис № 8/52 від 01.09.2017, яким зобов`язано, в 60 - денний термін з дня отримання припису усунути зазначені порушення згідно вимог законодавства у містобудівній діяльності.

25. Стосовно ТОВ Євроасфальт Департаментом ДАБІ у Львівській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 8/10 від 01.09.2017, № 8/9 від 01.09.2017 та № 8/50 від 01.09.2017.

26. Зі змісту зазначених протоколів вбачається, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абзацом другим пункту 3 та абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , частиною шостою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

27. Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки № 975/17, протоколи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 01.09.2017 № 8/10, № 8/9, № 8/50 Департаментом ДАБІ у Львівській області прийнято:

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2017 № 7/66пз/1013-6/6200-17, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 623080 гривень;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2017 7/67пз/1013-6/6201-17, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 623080 гривень.

28. Суди також установили, що ТОВ Комунальник1 в особі директора ОСОБА_4, надалі Продавець з однієї сторони та ТОВ Євроасфальт в особі директора ОСОБА_3 , надалі Покупець , з другої сторони, будо укладено договір купівлі - продажу від 10.07.2015. Згідно предмету договору Продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором продати Покупцю асфальтозмішувач ДС - 158 згідно специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (далі - товар), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти Товар та оплатити його.

29. 17.12.2015 Виконавчим комітетом Стрийської міської ради відділ архітектури та містобудування, було видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, забудовнику ТОВ Євроасфальт , щодо об`єкту розташування асфальтозмішувальної установки ДС - 158 по вул. Нижанківського, 57 в м. Стрию Львівської області, що свідчить про наміри позивача розташувати асфальтозмішувальну установку ДС-158 на земельній ділянці по вул. Нижанківського, 57 в м. Стрию.

30. 30.01.2017 Стрийська міська рада, в особі заступника міського голови Стецика Ігоря Мироновича (Продавець) та ТОВ Євроасфальт в особі директора ОСОБА_2 (Покупець) уклали договір купівлі - продажу земельної ділянки. Пунктом 1.1. Даного договору визначено, що за наслідком проведених земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки (протокол № 23 від 30.01.2017), керуючись статтями 124-128, 134-137 Земельного кодексу України, рішенням Стрийської міської ради від 13.09.2016 № 211 Про затвердження звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Нижанківського, яка виставляється на земельні торги та затвердження умов проведення продажу права власності на неї , Продавець продав, а Покупець придбав (купив) на земельних торгах у формі аукціону земельну ділянку, що наведена в п. 1.2 цього Договору. Предметом продажу за даним Договором є земельна ділянка площею 0,42 га, місцезнаходження якої: Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, кадастровий номер 4611200000:01:003:0004, надалі - Земельна ділянка . Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Вид використання: для виробничих цілей. Згідно п. 1.4. Будівлі на земельній ділянці відсутні.

31. Крім того, судовим розглядом справи установлено, що рішенням Стрийської міської ради від 23.03.2017 надано новий поштово-адресний номер земельній ділянці площею 0,42 га, належній ТОВ Євроасфальт .

32. Судами попередніх інстанцій також з`ясовано, що позивач звертався до Департаменту ДАБІ у Львівській області у відповідності до статті 37 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва нового об`єкту Будівництво асфальтозмішувальної установки ДС - 158 по вул. Нижанківського, 65 у м. Стрий, Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки - 4611200000-01:003:0004р.

33. Однак, 24.07.2018 Департаментом державної архітектурної - будівельної інспекції у Львівській області було відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ЛВ 132182121867 будівництво асфальтозмішувальної установки ДС - 158.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

34. Скаржник вважає, що апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, залишив поза увагою встановлені у цій справі обставини про те, що станом на момент проведення перевірки саме Товариство було власником як устаткування, так і земельної ділянки, на якій воно розміщене.

35. У касаційній скарзі наголошується, що матеріалами справи, зокрема, документами фотофіксації, підтверджується й факт експлуатації Товариством асфальтозмішувального устаткування. При цьому, як вказує скаржник, факт експлуатації та будівництва саме ТОВ Євроасфальт підтверджено й листом Державної екологічної інстанції у Львівській області № 03-3052 від 04.07,2017, яка здійснювала перевірку на предмет дотримання цим Товариством вимог екологічного законодавства при виготовленні асфальтобетонної суміші, що, однак, повністю проігноровано судом апеляційної інстанції.

36. ДАБІ України вважає безпідставними посилання суду апеляційної інстанції на договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.01.2017, як підставі висновку, що позивачем не здійснювалось будівництво, а таке було здійснено ТОВ Комунальник 1 , оскільки сторонами такого договору є орган місцевого самоврядування та Товариство, де у його пункті 1.4 чітко вказано, що на земельній ділянці будівлі відсутні, у той час під час проведення перевірки встановлено наявність не тільки працюючої установки ДС - 158, але і наявність інших споруд для забезпечення належною функціонування устаткування.

37. Вищезазначені обставини, як наголошує скаржник, підтверджуються генпланом будівництва, а саме - експлуатацією будівель і споруд, завданням на проектування, підписаного між ТОВ Євроасфальт та проектною організацією, що зазначено у відмові у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 24.07.2018 № ЛВ 132182121867 (наявна у матеріалах справи).

38. Поряд із цим, у касаційній скарзі зазначається, що договором купівлі - продажу устаткування (установки ДС - 158) підтверджено лише факт передачі від продавця до покупця виключно устаткування, яке, на думку скаржника, очевидно при купівлі перебувало у розбірливому вигляді, не придатному до експлуатації. При цьому, договір не містив жодних умов стосовно визначення часу монтування (будівництва) купленої установки та допоміжних будинків і споруд безпосередньо на земельній ділянці та часу початку використання (експлуатації) такого устаткування, а тому відповідач вважає, що сам по собі договір від 10.07.2015 не є належним та допустимим доказом того, хто все ж таки здійснював будівництво устаткування, як цілісного комплексу для виробництва асфальтобетонної суміші та вважає, що саме позивач здійснив виконання будівельних робіт з монтажу устаткування для виробництва після його купівлі та після купівлі безпосередньо 30.01.2017 земельної ділянки, оскільки саме літом 2017 року почали надходити скарги від громадян у різні контролюючі органи, щодо діяльності заводу, а отже, за висновком відповідача, позивач, купивши земельну ділянку виконав монтаж устаткування протягом 3-х місяців і розпочав виробництво асфальту приблизно у червні 2017 року, і тому уже у липні - серпні 2017 року почали надходити скарги на діяльність позивача від громадян - мешканців прилеглих до виробництва територій.

39. Звертає увагу скаржник і на те, що саме ТОВ Євроасфальт у грудні 2015 року звернувся до уповноваженого органу й отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, на якій знаходилось устаткування ДС - 158 для виробництва асфальтобетонної суміші, а у грудні 2017 року, після оформлення відповідних речових прав на вищевказану земельну ділянку, мав намір отримати дозвіл на виконання будівельних робіт. Звертаючись за отриманням дозволу, позивач вказував, що саме він є замовником будівництва.

40. Такі обставини, на думку відповідача, підтверджують наявність факту вчинення Товариством порушень, за які на нього накладено штрафи.

41. Вказує скаржник і на те, що відповідно до статті 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення ї у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

42. Разом з тим, Товариство звернулось до суду з цим позовом лише у лютому 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого спеціальним законом, і не навело належних обґрунтувань стосовно наявності поважних причин такого пропуску. У свою чергу, як стверджується у касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції залишив ці факти поза своєю увагою, хоча відповідні аргументи щодо цього наводились відповідачем.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

43. Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Законом України від 23.05.2017 №2059-VIII Про оцінку впливу на довкілля , Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

44. Так, відповідно до статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування;

прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

45. Пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

46. Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (абзаци, перший, третій пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт).

47. За змістом частин першої - третьої, п`ятої, шостої статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти, зокрема, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

48. Згідно з положеннями частини першої, абзаців першого, десятого пункту 11 частини третьої статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

49. Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає інші види діяльності: споруди для виробництва штучних мінеральних волокон, виробництво екструдованого пінополістиролу, утеплювачів, асфальтобетону.

50. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. (абзац перший частини другої, частини п`ята, восьма статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

51. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - об`єкти) визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750), за приписами абзацу другого пункту 3 якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

52. Пунктом 12 вищенаведеного Порядку також встановлено, що експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

53. За визначенням абзацу першого частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

54. Абзацами третім, п`ятим, пунктом 6 абзацу третього частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності також встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

55. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (абзаци перший, третій частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

56. За правилами абзацу другого частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

57. На виконання вищезазначеної статті Закону України Про регулювання містобудівної діяльності постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до пункту 9 якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

58. До повноважень посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю підпункт 2 пункту 11 відносить повноваження складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

59. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

60. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (преамбула до цього Закону).

61. Абзацом другим пункту 3, абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані Товариством постанови, передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

62. При цьому, відповідно до наведеного у частині першій статті 1 Закону України Про архітектурну діяльність визначення термін замовник необхідно розуміти як фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

63. Визначення терміну замовник наводиться й у частині першій статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

64. Виконання будівельних робіт з розміщення на належній Товариству земельній ділянці споруди для виробництва асфальтобетону вимагало отримання дозволу на таке будівництво, оскільки вказаний об`єкт за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми (СС2) наслідками, позаяк підлягав оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

65. При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованими наведені у рішенні суду першої інстанції мотиви стосовно відхилення аргументів позивача про нездійснення ним жодних будівельних робіт, які на його переконання були проведені попереднім власником асфальтозмішувальної установки ДС-158.

66. Відхиляючи такі аргументи Товариства, суд першої інстанції врахував, що відповідно до умов договору купівлі - продажу від 10.07.2015, укладеного між ТОВ Комунальник1 та ТОВ Євроасфальт , продавець зобов`язувався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, продати покупцю асфальтозмішувач ДС - 158. Жодних вказівок на те, що таке устаткування було змонтоване у складі споруди для виробництва асфальтобетону і готове до здійснення виробництва вищевказаний договір не містив.

67. Суд першої інстанції встановив і те, що відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки (кадастровий номер 4611200000:01:003:0004) від 30.01.2017, укладеного між Стрийською міською радою та ТОВ Євроасфальт , на вказаній ділянці на момент укладення зазначеного правочину були відсутні будівлі, однак за наслідками проведеної в порядку державного архітектурно - будівельного контролю перевірки було встановлено наявність не тільки працюючої асфальтозмішувальної установки ДС - 158, але і наявність інших споруд для забезпечення належною функціонування устаткування виробничого призначення.

68. Такі обставини не були спростовані позивачем під час розгляду цієї справи як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції.

69. Варто звернути увагу й на те, що як установив суд першої інстанції Товариство, маючи намір здійснити розташування асфальтозмішувальної установки ДС - 158 зверталось 14.12.2017 до відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Стрийської міської ради за отриманням містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, яка на той час перебувала у користуванні позивача на умовах права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) і такі містобудівні умови були отримані.

70. З встановлених судом першої інстанції обставин справи також вбачається, що після оформлення права власності на цю саму земельну ділянку Товариство зверталось до Департаменту державної архітектурної - будівельної інспекції у Львівській області із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних з будівництва асфальтозмішувальної установки ДС - 158, однак у видачі такого дозволу було відмовлено.

71. Отже, юридична особа - ТОВ Євроасфальт , яка мала у користуванні, а згодом і у власності земельну ділянку, маючи намір її забудови, подала щодо цього відповідну заяву, що дозволяє ідентифікувати позивача саме як замовника будівництва.

72. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Товариство, маючи статус замовника будівництва об`єкту, виконало будівельні роботи з будівництва споруди виробничого призначення (асфальтозмішувальної установки ДС-158) для виробництва асфальтобетону, тобто на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2).

73. У контексті вищевказаного колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність у спірному випадку підстав для притягнення Товариства до відповідальності згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

74. Судам першої інстанції встановлено й факт експлуатації Товариством вищевказаного об`єкту, що також підтвердилось й під час проведеної на цьому об`єкті перевірки і зафіксовано у акті перевірки та її матеріалах, у тому числі за допомогою засобів фотофіксації.

75. Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки встановлення асфальтозмішувального устаткування на належній позивачу земельній ділянці на момент її придбання Товариством вже було здійснене іншою особою, а ТОВ Євроасфальт не проводились будівельні роботи з влаштування такого устаткування, то останнє не може нести відповідальність за експлуатацію вищезгаданого об`єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію.

76. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що такі висновки апеляційного суду не ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин справи і їх належній правовій оцінці, спростовуються наявними у ній матеріалами, дослідженими судом першої інстанції у судовому засіданні.

77. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу й на те, що обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію та заходи щодо усунення виявлених порушень щодо експлуатації об`єкта без зареєстрованої декларації, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію.

78. Правову позицію аналогічного змісту висловлено у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №804/1844/16.

79. Тобто, як правові норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , так і приписи Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, покладають обов`язок отримання сертифіката у разі прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) наслідками саме на замовника, який і несе відповідальність за експлуатацію об`єкта без отримання такого документа, що прямо передбачено у вищевказаних актах законодавства.

80. При цьому, не введений в експлуатацію об`єкт будівництва не може вважатись створеним у розумінні статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , тобто має правовий статус об`єкт незавершеного будівництва.

81. Колегія суддів зауважує, що відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.12.2019 (справа №916/633/19) стосовно введення в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який визнано рішенням суду, такий об`єкт є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів.

82. Навіть наявність судового рішення про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на новостворену річ - об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини другої статті 331 Цивільного кодексу України, оскільки не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію в загальному порядку та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.

83. Так, абзацом першим частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна). У разі потреби особа може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону. Об`єкт незавершеного будівництва за визначенням частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

84. Необхідно наголосити й на тому, що відповідно до частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Конституції України, власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

85. Такі приписи Основного Закону України знайшли своє відображення й у частинах четвертій, п`ятій статті 319 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

86. Поняття права власності розкрито у статті 316 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

87. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частин перша статті 317 Цивільного кодексу України).

88. У світлі вищевказаних положень законодавства та з урахуванням наявної правозастосовчої практики Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що власник об`єкта незавершеного будівництва (сукупності будівельних матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва) повинен на проголошених у Конституції та законах України засадах добросовісно користуватись таким майном відповідно до закону, а отже перед початком його використання як об`єкта цивільних прав (майна), зобов`язаний після завершення будівництва ввести його згідно з установленою законодавством процедурою в експлуатацію.

89. На власника об`єкта незавершеного будівництва поширюється приписи статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів стосовно заборони експлуатації закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію.

90. Оскільки суд першої інстанції установив, що саме Товариство є замовником об`єкта будівництва, який ним експлуатується без введення цього об`єкта в експлуатацію, то у цьому випадку наявні підстави для притягнення позивача до відповідальності відповідно до норм абзацу третього пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

91. У оскаржуваній відповідачем постанові апеляційного суду не міститься мотивів, які б спростовували вищенаведений висновок і підтверджували неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, зумовлювали скасування ухваленого цим судом рішення по суті спору.

92. Оцінюючи аргументи касаційної скарги про те, що цей позов подано з пропуском строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу на таке.

93. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 цей позов було залишено без розгляду, оскільки такий подано після закінчення строку звернення до адміністративного суду, а вказані позивачем причини попуску строку визнані судом неповажними.

94. Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 вищевказане судове рішення скасовано і направлено цю справу до суду першої інстанцій для продовження її розгляду.

95. У своїй постанові апеляційний суд навів висновок про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому з метою забезпечення права позивача на доступ до суду є всі підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними.

96. Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 не була оскаржена і набрала законної сили.

97. Тобто, питання стосовно дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду є остаточно вирішеним у судовому порядку і з цього приводу ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили і яким підтверджено поважність причин пропуску Товариством цього строку.

98. У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій правомірно не входили в обговорення цього питання при розгляді справи по суті позовних вимог після направлення її апеляційним судом на продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду. Це також зумовлює відсутність підстав для оцінки вказаних скаржником доводів і Верховним Судом при здійснення касаційного розгляду справи.

99. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимог Товариства, вирішив цей спір у відповідності з законом, правильно застосував норми матеріального й дотримався вимог норм процесуального права, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яке помилково скасовано апеляційним судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

100. За правилами частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

101. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги й скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

102. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 скасувати та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2018.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін