Постанова

від 02.12.2021 по справі 522/7372/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6216/21

Номер справи місцевого суду: 522/7372/19

Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/7372/19

Номер провадження: 22-ц/813/6216/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Янковської Ю.Л.

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідач - ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу, за апеляційною скаргою адвоката Семененко Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду міста Одеси, ухвалене у складі судді Науменка А.В. о 14 годині 13 хвилині 26 листопада 2020 року, повний текст рішення складений 07 грудня 2020 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1)визнати, що частка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у набутому під час шлюбу з ОСОБА_2 спільному майні подружжя - квартирі АДРЕСА_1 , становить Ѕ частку і входить до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2)визнати, що частка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у набутому під час шлюбу з ОСОБА_2 спільному майні подружжя - автомобілі марки NISSAN модель X-TRAIL 2017 року випуску, VIN код НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , складає Ѕ частку і входить до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що батько позивача - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час перебування у шлюбі з відповідачкою - ОСОБА_2 придбав спірні квартиру та автомобіль. Майно було оформлене на дружину. У зв`язку з відкриттям спадщини після смерті ОСОБА_6 виникла необхідність визначення частки померлого у спільному майні подружжя в судовому порядку.

Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_6 за заповітом, посвідченим нотаріусом штату Південна Кароліна 24.05.2013 року на користь дружини, ОСОБА_8 , а у випадку її смерті до відкриття спадщини - на користь сина ОСОБА_4 . Дружина спадкодавця, ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого міститься у матеріалах справи. Таким чином, єдиним спадкоємцем усіх прав та обов`язків померлого ОСОБА_6 . 13 травня 2016 року між ОСОБА_9 та відповідачкою ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується Дозволом та свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_3 , засвідченим державним нотаріусом міста Вальхалла, округу Оконі, штату Південна Кароліна, США ОСОБА_11

23.10.2017 року подружжям придбано у спільну сумісну власність майнові права на приміщення АДРЕСА_1 . Придбане майно було оформлене на ім`я дружини - ОСОБА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-23-6/19-Н від 01.09.2015 року, Додатковою угодою до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-23-6/19-Н від 01.09.2015 року про заміну сторони від 23.10.2017 року, Актом приймання-передачі від 13.12.2017 року. У подальшому за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на вказане нежитлове приміщення та отримано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ОД141180451354 від 14.02.2018 року, якою було змінено цільове призначення з нежитлового приміщення на квартиру.

Окрім цього, 29.05.2018 року подружжям придбано у спільну сумісну власність подружжя автомобіль марки NISSAN модель X-TRAIL 2017 року випуску, VIN код НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який також був зареєстрований на ОСОБА_2 ..

Вищевказане майно придбане під час перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_12 в шлюбі за кошти, які перераховувалися ОСОБА_9 та його дружиною зі Сполучених Штатів Америки на рахунок ОСОБА_3 (дочки відповідачки), яка представляла інтереси матері за довіреністю. Проведення перерахувань підтверджується виписками з рахунку подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , відкритого в США, а також виписками з рахунку ОСОБА_3 в ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК АКОРДБАНК .

Дані кошти були отримані від банківської установи в США у кредит, що підтверджується договором відкритої іпотеки (застави) від 09.09.2005 р., договором кредитної іпотеки від 03.05.2016 р. та договором дарування від 03.06.2013 р. та відповідними банківськими виписками з рахунку ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , відкритого у банківській установі США Wells Fargo. Оскільки померлий ОСОБА_13 визначив своїм спадкоємцем в заповіті позивача - ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, саме на позивача покладається обов`язок погашення заборгованості за договором з банківською установою, а ОСОБА_2 має виступати солідарним боржником.

З метою прийняття спадщини та подальшого оформлення спадкових прав на майно, яке залишилось після смерті батька, позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Яковлєвої О.М. із заявою про прийняття спадщини. Проте, у зв`язку з тим, що титульним власником спірного майна є відповідачка, то позивач змушений звернутися до суду з позовом про визначення частки померлого у спільному майні подружжя (Т. 1, а. с. 3 - 6) .

2.2 Позиція відповідачки в суді першої інстанції

У серпні 2019 року ОСОБА_2 , не визнавши первісний позов, звернулась до суду із вищезазначеною зустрічною позовною заявою, в якій просить: 1) визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 74,30 кв. м., житловою площею - 39,3 кв. м.; 2) визнати за нею право особистої приватної власності на автомобіль марки NISSAN X-TRAIL, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ; 3) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги тим, що спірне майно є її особистою власністю, оскільки придбане під час перебування у шлюбі за її особисті кошти. Квартира - за кошти отримані від продажу квартири АДРЕСА_2 , яка була у спільній частковій власності ОСОБА_2 , її дітей та колишнього чоловіка, а також за кошти отримані у першій половині 2018 року у якості компенсації за пошкодження шуби у розмірі - 95 000 грн., та у якості відшкодування моральної шкоди у розмірі - 100 000 грн.. Також перед придбанням спірного автомобіля у 2018 році ОСОБА_2 запозичила грошові кошти у сумі - 200 000 грн. на його придбання.

Усі кошти від продажу вищевказаної квартири були передані ОСОБА_2 для придбання спірної квартири, що підтверджується нотаріально засвідченою заявою від імені ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 . Дана обставина може бути підтверджена показами свідків, які можуть підтвердити дійсну вартість продажу квартири АДРЕСА_2 . Також зазначає, що по справі доцільно призначити експертизу ринкової вартості майна на момент його відчуження.

Щодо походження коштів, використаних на придбання спірного автомобіля пояснила, що фактично даний автомобіль був придбаний за кошти доньки відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , але оформлений на ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що на момент придбання автомобіля ОСОБА_3 знаходилась у процесі розлучення з ОСОБА_16 . Походження коштів на придбання спірного автомобіля підтверджується розписками ОСОБА_17 про отримання від ОСОБА_3 у борг - 40 000 доларів США від 27.01.2018 р. та розпискою ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_17 повернення боргу в розмірі - 40 000 доларів США від 27.04.2018 р.. Вказує, що дані обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_3 .. Отже, відповідачка вважає, що вона є лише номінальним власником спірного автомобіля, а реальним власником є її дочка - ОСОБА_3 (Т. 1, а. с. 69 - 72).

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 26 листопада 2020 року задоволено вищевказану позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя.

Визнано, що частка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у набутому під час шлюбу з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спільному майні подружжя - квартирі АДРЕСА_1 становить Ѕ частку і входить до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано, що частка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у набутому під час шлюбу з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спільному майні подружжя автомобілі марки NISSAN модель Х-TRAIL, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , складає Ѕ частку і входить до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовлено у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щосама по собі наявність у відповідачки за коштів, отриманих від продажу частки квартири 01.03.2017 року, що була її особистою власністю, не може бути беззаперечним підтвердженням того, що спірна квартира під час шлюбу була придбана 23.10.2017 року саме за ці кошти без надання відповідних доказів.

Позивачем за первісним позовом надано докази, що підтверджують перерахування грошових коштів у розмірі 30000 доларів США з рахунку ОСОБА_7 та ОСОБА_2 14.05.2020 р. та 24.05.2020 р. - в сумі 20000 доларів США. Ці докази відповідачем за первинним позовом не спростовані (Т. 3, а. с. 16 - 24).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Семененко Наталія Сергіївна, діюча від імені ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 . Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що: 1) судом першої інстанції не було досліджено договір іпотеки від 09.09.2005 року та договір кредитної іпотеки від 03.05.2016 року, в наслідок чого суд дійшов невірного висновку про кредитне походження грошових коштів; 2) грошові кошти за договором кредитної іпотеки від 03.05.2016 року жодним чином не могли бути скеровані на рахунок ОСОБА_3 , оскільки вони були отримані ОСОБА_18 ; 3) судом першої інстанції не враховано, що заповіт оскаржений. Справа на даний час знаходиться в стадії розгляду у суді Південої Кароліни, США; 4) судом першої інстанції не взято до уваги, що придбання спірного майна було здійснено за кошти ОСОБА_2 ; 5) помилковим є висновок суду про те, що сама по собі наявність у відповідачки коштів, отриманих від продажу частки квартири 01.03.2017 року, яка була її особистою власністю, не може бути беззаперечним підтвердженням того, що спірна квартира під час шлюбу була придбана 23.10.2017 року саме за ці кошти без надання відповідних доказів; 6) під час дослідження доказів по справі суд надав перевагу доказам, які надавались позивачем; 7) спірний автомобіль був придбаний за грошові кошти ОСОБА_3 та фактично є її власністю (Т. 3, а. с. 88 - 94).

2.6 Узагальнені доводи сторін в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Акуліч Олексій Олександрович, діючий від імені ОСОБА_5 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 листопада 2020 року залишити без змін.

Адвокат Акуліч Олексій Олександрович вказує на те, що: 1) з наданих позивачем виписки з рахунку банківської установи вбачається перерахування коштів на рахунок третьої особи; 2) помилковими є твердження апелянта, що судом не досліджували договори кредитної іпотеки; 3) договір іпотеки був укладений у 2005 року з метою придбання спірної квартири; 4) заповіт оскаржено, однак вказаний документ до суду не надавався та відповідно не був досліджений; 5) під час розгляду справи ОСОБА_2 не довела, що спірне майно належить їй на праві особистої приватної власності; 6) не підтверджено належними та допустимими доказами твердження апелянта, що для придбання квартири на Французькому бульварі відповідачка разом із своїми дітьми та колишнім чоловіком продала квартиру АДРЕСА_2 ; 7) розписки про надання у борг ОСОБА_3 грошових коштів та їх повернення не є належними доказами, адже вони не містять інформації про предмет доказування (Т. 3, а. с. 168 -173).

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Семененко Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 листопада 2020 року (Т. 3, а. с. 114).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.01.2021 року призначено апеляційну скаргу адвоката Семененко Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 листопада 2020 року до розгляду (Т. 3, а. с. 115).

06.05.2021 року від адвоката Акуліч Олексія Олександровича, діючого від імені ОСОБА_5 , надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 3, а. с. 168 - 173).

11.11.2021 року від адвоката Мастістого Іллі, діючого від імені ОСОБА_2 , надійшли письмові пояснення.

26.11.2021 року від адвоката Акуліч Олексія Олександровича, діючого від імені ОСОБА_5 , надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні адвокат Акуліч Олексій Олександрович, діючий від імені ОСОБА_5 , просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від адвоката Мастістого Іллі, діючого від імені ОСОБА_2 , надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Щодо клопотання адвоката Мастістого Іллі, діючого від імені ОСОБА_2 , про відкладення розгляду справи, у зв`язку із поганим самопочуттям та епідеміологічною ситуацією в Україні та м. Одесі, колегія суддів вважає необхідне зазначити наступне.

На підтвердження вказаних обставин, які викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи, адвокатом Мастістим І.А. не надано жодного доказу.

Варто зауважити, що ні адвокат Семененко Наталія Сергіївна, яка зверталась з апеляційною скаргою від імені ОСОБА_2 , ні особисто ОСОБА_2 не надала до суду апеляційної інстанції докази неможливості бути присутнім у судовому засіданні.

Відомостей про розірвання договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Семененко Наталією Сергіївною та ОСОБА_2 , до апеляційного суду не надано.

Колегія суддів також приймає до уваги те, що доводи ОСОБА_2 викладені в апеляційній скарзі, наданих апеляційному суду письмових поясненнях.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, багаторазове призначення справи до розгляду, освідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, викладення правової позиції сторони позивача у відзиві на апеляційної скаргу, сторони апелянта в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, відсутності клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, колегія суддів вважає необхідним відхилити клопотання про відкладення розгляду справи, справу розглянути за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Семененко Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

13 травня 2016 року між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюб, що підтверджується Дозволом та свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_3 , засвідченим державним нотаріусом міста Вальхалла, округу Оконі, штату Південна Кароліна, США Ешлі М. Райс (Т.1,а.с.1 - 15).

23 жовтня 2017 року ОСОБА_2 придбала за ціною - 2 457 000,00 грн., що еквівалентно - 105 000 доларів США майнові права на нежитлове приміщення №409, яке розташоване за адресою - АДРЕСА_3 , що підтверджується Договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-23-6/19-Н від 01.09.2015 року (Т. 1, а. с. 16 - 18), Додатковою угодою до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-23-6/19-Н від 01.09.2015 року про заміну сторони від 23.10.2017 року (Т. 1, а. с. 19), Актом приймання-передачі від 13.12.2017 року (Т. 1, а. с. 20). У подальшому за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на вказане нежитлове приміщення та отримано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ОД141180451354 від 14.02.2018 року, якою було змінено цільове призначення з нежитлового приміщення на квартиру, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №161818807 від 01.04.2019 р. (Т. 1, а. с. 23).

29 травня 2018 року ОСОБА_2 придбала автомобіль марки NISSAN модель X-TRAIL, 2017 року випуску, VIN код НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , за 780 000,00 грн., що еквівалентно на час придбання - 30 000 доларів США, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на автомобіль СХК 723550 від 29.05.2018 року (Т. 2,а.с.84- 85), Договором купівлі-продажу автомобіля №0252290518 від 29.05.2018 року (Т.2,а.с.143-148).

Позивач - ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції 18.04.2012 року (Т. 1, а. с. 11).

На випадок своєї смерті ОСОБА_7 залишив заповіт, посвідчений нотаріусом штату Південна Кароліна 24.05.2013 року на користь дружини - ОСОБА_8 , а у випадку її смерті до відкриття спадщини на користь сина - ОСОБА_1 1, а. с. 107 - 125). Дружина спадкодавця - ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть SС04184609, виданим 25.02.2019 року у штаті Південна Кароліна, США (Т. 1, а. с. 100 -106).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть SС07495183, виданим 25.02.2019 року у штаті Південна Кароліна, США (Т 1, а. с. 8 - 10).

Спадщину після смерті ОСОБА_6 за заповітом прийняв його син - ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про призначення особистим представником майна померлого, виданим Суддею Суду зі спадкових справ округу Оконі, штату Південна Кароліна, США та повідомленням адвокатської контори щодо представництва інтересів спадкоємця ОСОБА_19 1, а. с. 126 - 135).

З метою прийняття спадщини на майно, яке розташоване та зареєстроване на території України позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Яковлєвої О.М.. Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Яковлєвої О.М. від 23.04.2019 року №110/02-17 у зв`язку з тим, що громадянин США - ОСОБА_20 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав останнє місце проживання у Сполучених Штатах Америки та набув у спільну сумісну власність нерухоме та рухоме майно, зареєстроване в Україні на ім`я його дружини, відкрити спадкову справу щодо майна зазначеного спадкодавця та видати свідоцтво про право на спадщину на вказане вище спадкове майно неможливо. У зв`язку з цим заявнику рекомендовано звернутися до місцевого суду (Т. 1, а. с. 27 - 28).

З виписок з банківського рахунку в установі банку Wells Fargo в США ОСОБА_6 та його дружини - ОСОБА_21 № НОМЕР_5 (Т. 1, а. с. 209 - 235, Т. 2, а. с. 1 - 44) та виписок з рахунку ОСОБА_3 в ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК АКОРДБАНК (Т. 2, а. с. 62 - 72) вбачається, що з даного рахунку протягом періоду - жовтень 2017 року - липень 2018 року на рахунок ОСОБА_3 були перераховані кошти у загальному розмірі - 245 000,00 доларів США:

- 17.10.2017 р. - перерахування з рахунку ОСОБА_6 та ОСОБА_21 на рахунок ОСОБА_3 - 1 000 доларів США (Т. 2, а. с. 17);

- 18.10.2017 р. - перерахування з рахунку ОСОБА_7 та ОСОБА_21 на рахунок ОСОБА_3 - 120 000 доларів США (Т. 2, а. с. 18);

- 19.01.2018 р. - перерахування з рахунку ОСОБА_7 та ОСОБА_21 на рахунок ОСОБА_3 - 50 000 доларів США (Т. 2, а. с. 30);

- 25.04.2018 р. - перерахування з рахунку ОСОБА_7 та ОСОБА_21 на рахунок ОСОБА_3 - 10 000 доларів США (Т. 2, а. с. 64);

- 14.05.2018 р. - перерахування від ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_3 - 4 000 доларів США по системі TIME (Т. 2, а. с. 40);

- 14.05.2018 р. - перерахування від ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_3 - 30 000 доларів США по системі TIME (Т. 2, а. с. 40);

- 24.05.2018 р. - перерахування з рахунку ОСОБА_7 та ОСОБА_21 на рахунок ОСОБА_3 - 20 000 доларів США (Т. 2, а. с. 41);

- 08.07.2018 р. - перерахування з рахунку ОСОБА_7 та ОСОБА_21 на рахунок ОСОБА_3 - 10 000 доларів США (Т. 2, а. с. 71).

Кошти, які перераховувалися з рахунку в установі банку Wells Fargo в США ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_21 № НОМЕР_5 були отримані від банківської установи в США у кредит, що підтверджується договором відкритої іпотеки (застави) від 09.09.2005 р. (Т. 1, а. с. 136 - 157), договором кредитної іпотеки від 03.05.2016 р. (Т. 1, а. с. 158 -184) та договором дарування від 03.06.2013 р. (Т. 1, а. с. 185 - 208).

Як вбачається з вищевказаних виписок, грошові кошти у розмірі - 121 000 доларів США зняті ОСОБА_3 з її рахунку 23.10.2017 р., тобто в день придбання майнових прав на нежитлове приміщення №409, яке розташоване за адресою - АДРЕСА_3 . Придбання майнових прав на ім`я ОСОБА_2 здійснене ОСОБА_3 , як представником за довіреністю ОСОБА_2 .. Окрім цього, напередодні придбання спірного автомобіля 29.05.2018 року з рахунку ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_3 14.05 2018 р. та 24.05.2018 року перерахована сума коштів у розмірі - 30 000 доларів США, яка відповідає вартості автомобіля на час його придбання.

14.02.2017 року був укладений попередній договір, який посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Барба В.О. за реєстровим №66.

Відповідно до п. 1 попереднього договору сторони зобов`язуються в майбутньому в строк до 01.03.2017 року, укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . На підставі п. 3 вказаного попереднього договору продаж об`єкту буде здійснений за ціною - 2 508 675,00 грн.. При цьому, продавець отримує від покупця у рахунок належних в майбутньому платежів - 271 650,00 грн., що еквівалентно - 10 000 доларів США.

01.03.2017 року був укладений Договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Барба В.О. за реєстровим №107, відповідно до якого продавці передали, а покупець прийняв та оплатив за квартиру АДРЕСА_2 . Продаж був здійснений за - 539 000,00 грн. та продавці отримали вказані кошти у відповідних частках. ОСОБА_2 є власником 2/5 часток у праві спільної часткової власності на відчужену квартиру. Таким чином, за продаж квартири вона отримала - 215 600,00 грн. Вказана обставина також підтверджується платіжним дорученням №627 від 01.03.2017 року (Т. 2, а. с. 98) щодо зарахування коштів на рахунок ОСОБА_2 за продану нею частку квартири.

З відеозапису вбачається, що він зроблений особисто ОСОБА_2 у спірній квартирі. Обстановка квартири на відеозаписі повністю відповідає фотокарткам квартири, доданим до оголошення від 25.04.2019 р. на сайті продажів OLX про продаж спірної квартири (Т. 1, а. с. 35 - 39). Особисто ОСОБА_2 під час зйомки відео називає свого чоловіка господарем спірної квартири.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було досліджено договір іпотеки від 09.09.2005 року та договір кредитної іпотеки від 03.05.2016 року, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що кошти, які перераховувалися з рахунку в установі банку Wells Fargo в США ОСОБА_6 та його дружини - Гайди Людмили № НОМЕР_5 були отримані від банківської установи в США у кредит, що підтверджується договором відкритої іпотеки (застави) від 09.09.2005 р. (Т. 1, а. с. 136 - 157), договором кредитної іпотеки від 03.05.2016 р. (Т. 1, а. с. 158 - 184) та договором дарування від 03.06.2013 р. (Т. 1, а. с. 185 - 208).

Доводи апелянта про те, що грошові кошти за договором кредитної іпотеки від 03.05.2016 року жодним чином не могли бути скеровані на рахунок ОСОБА_3 , оскільки вони були отримані ОСОБА_18 колегія суддів відхиляє, оскільки з наданих позивачем виписок з рахунку банківської установи вбачається перерахування коштів на рахунок третьої особи ОСОБА_3 ..

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано, що заповіт оскаржений, і на даний час справа знаходиться в стадії розгляду у суді Південої Кароліни, США, колегія суддів відхиляє, оскільки ані ОСОБА_2 , ані її адвокатом не було надано до суду доказів оскарження вказаного заповіту, а тому відповідно не був досліджений судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що придбання спірного майна було здійснено за кошти ОСОБА_2 та помилковість висновків суду щодо грошових коштів, за які була придбана спірна квартира, не заслуговують на увагу, оскільки придбання спірного майна за кошти ОСОБА_2 не підтверджено належними та допустимими доказами.

Одним із доказів придбання спірної квартири в особисту приватну власність ОСОБА_2 , якими відповідачка обґрунтовує позовні вимоги є Попередній договір від 14.02.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Барба В.О. за реєстровим №66 та Договір купівлі-продажу від 01.03.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Барба В.О. за реєстровим №107.

Відповідно до п. 1 попереднього договору сторони зобов`язуються в майбутньому в строк до 01.03.2017 року, укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . На підставі п. 3 вказаного попереднього договору продаж об`єкту буде здійснений за ціну - 2 508 675,00 грн.. При цьому, продавець отримує від покупця у рахунок належних в майбутньому платежів - 271 650,00 грн., що еквівалентно - 10 000 доларів США.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 01.03.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Барба В.О. за реєстровим №107, вбачається, що продавці передали, а покупець прийняв та оплатив за квартиру АДРЕСА_2 . Продаж був здійснений за - 539 000,00 грн. та продавці отримали вказані кошти у відповідних частках. ОСОБА_2 є власником 2/5 часток у праві спільної часткової власності на відчужену квартиру. Таким чином, за продаж квартири вона отримала - 215 600,00 грн.. Вказана обставина також підтверджується платіжним дорученням №627 від 01.03.2017 року (Т. 2, а. с. 98) щодо зарахування коштів на рахунок ОСОБА_2 за продану нею частку квартири. Поряд з цим відповідачка посилається на те, що продаж вищевказаної квартири було здійснено за іншу, ніж вказана в договорі сума, а саме - за 2 508675,00 грн.. З цим твердженням суд не може погодитись, оскільки в абзаці 2 п. 15 договору купівлі-продажу квартири вказано: Сторони свідчать, що в тексті договору зафіксовані всі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу квартири. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені у його тексті, після підписання договору не мають правового значення . Виходячи з цього, судом не може бути прийняте до уваги твердження відповідачки за первісним позовом про те, що в договорі купівлі-продажу вказана ціна менша, ніж фактично отримана за продаж квартири.

Сама по собі наявність у відповідачки коштів, отриманих від продажу частки квартири 01.03.2017 року, що була її особистою власністю, не може бути беззаперечним підтвердженням того, що спірна квартира під час шлюбу була придбана 23.10.2017 року саме за ці кошти без надання відповідних доказів. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.09.2019 року за результатами перегляду справи №336/4527/17, яка у відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд односторонньо надав оцінку доказам, які надавались відповідачкою є безпідставними, оскільки рішення суду є вмотивованим та містять відповідні висновки щодо оцінки доказів, в тому числі щодо оцінки їх сукупності.

Доводи апелянта про те, що спірний автомобіль був придбаний за грошові кошти ОСОБА_3 та фактично є її власністю, колегія суддів відхиляє, оскільки надані розписки не містять інформації щодо придбання спірного автомобіля саме за кошти ОСОБА_3 .. Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять жодних доказів походження коштів на придбання спірного автомобіля з особистих коштів ОСОБА_3 , а навпаки грошові кошти у розмірі - 121 000 доларів США зняті ОСОБА_3 з її рахунку 23.10.2017 р., тобто в день придбання майнових права на нежитлове приміщення №409, яке розташоване за адресою - АДРЕСА_3 . Придбання майнових прав на ім`я ОСОБА_2 здійснене ОСОБА_3 як представником за довіреністю ОСОБА_2 .. Окрім цього, напередодні придбання спірного автомобіля 29.05.2018 року, з рахунку ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 та 24.05.2018 року перерахована сума - 30 000 доларів США, яка відповідає вартості автомобіля на час його придбання.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухваленого рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Семененко Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_21 , є безпідставними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Семененко Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_21 , відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Семененко Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_21 , - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 14 грудня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе