Постанова

від 02.12.2021 по справі 522/19146/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2077/21

Номер справи місцевого суду: 522/19146/16-ц

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Кузьмук А.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2020 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен фінанс , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни, третя особа Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь про визнання договору відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки недійсними, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності , -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2016 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ "Фінансова компанія "НЕКСТДЖЕН ФІНАНС", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, за участю третіх осіб ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання договору відступлення прав за договором іпотеки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав (т.1 а.с. 3-7).

15 червня 2020 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Чернявська Л.М.) у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен фінанс , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни, третя особа Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь про визнання договору відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки недійсними, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності вирішено відмовити (т.3, а.с 143-151).

20 липня 2020 року канцелярією Приморського районного суду м. Одеси зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення від 15 червня 2020 року. Апелянтка вважає вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неправильно установлені та досліджені обставини справи та дана неправильна оцінка обставинам, які мають значення для справи, неправильно визначено відповідно до встановлених судом обставин правовідносин та правова норма, яка підлягає застосуванню до вказаних правовідносин. Апелянтка пояснює, що на день укладання договору від 19 квітня 2016 року заборгованість позичальника за кредитним договором складає 416168,62 грн., а новий кредитор сплачує первісному кредитору грошову суму 300000 грн., тобто фінансова компанія отримала фінансування у розмірі 300000 грн, а ОСОБА_2 набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги і ціною вимоги. Крім того, з укладанням договору від 19 квітня 2016 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитора - банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу - ОСОБА_2 , який не є банківською або фінансовою установою, або фізичною особою підприємцем, яка надає фінансові послуги, а тому не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. Апелянтка пояснює, що вона не отримувала ні повідомлення про відступлення прав вимоги за основним договором та право вимоги за іпотечним договором ні вимогу про усунення порушень. Жодних доказів того, що апелянтка, чи будь хто з повнолітніх членів її сім`ї отримали вимогу про усунення порушень засобами кур`єрську службу доставки відповідно до копії накладної № 1001545 немає. Крім того, оригінал цієї копії накладної № 1001545, оригінал опису вказаному складу суду відповідачі так і не надали, а копії документів, які не підтверджені оригіналом, жодним чином не можуть бути належними та достовірними доказами. Також суд не надав оцінку і тим обставинам, що не була зроблена оцінка нерухомого майна за договором відступлення прав вимоги, щодо предмету іпотеки в порушення ст. 5 Закону України Про іпотеку , п. 5.4.1 договору іпотеки від 11.12.2013 року. На думку апелянта, суд першої інстанції неправильно дав оцінку тим обставинам, щодо порушення її прав та способу захисту, адже вона є споживачем банківських послуг та позичальником, та іпотекодавцем за договором іпотеки і повинна сплачувати кредит, але банківські установи в перехід права кредитора та іпотекодержателя на фізичну особу не забезпечує повноцінний захист від ризиків та порушує її права. Апелянтка просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2020 року, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні 02.12.2021 представник позивача-апелянта ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Оскільки явка до апеляційного суду не є обов`язковою, перешкоди для розгляду справи відсутні (ст. 8, ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представник позивача-апелянта, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з врахуванням предмету та підстав заявленого позову в суді першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в розділі 1 Договору № 171-К від 19.04.2016 року про відступлення права вимоги за кредитним договором, сторони визначили правову природу договору, встановили наміри та цілі, що відповідає презумпції правочину, тому відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору. Доводи позивачки про відсутність повідомлення про здійснене відступлення права вимоги та відсутність вимоги про погашення заборгованості із зазначенням суми до сплати та зазначенням строку для її погашення суперечить фактичним обставинам та спростовуються матеріалами справи. В ході судового розгляду обставини свідчать, що ОСОБА_2 в повній мірі виконано усі передбачені законом вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку . Також суд першої інстанції зауважив, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. Тому суд прийшов до висновку про необґрунтованість даного позову та відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та частково задовольняючи апеляційну скаргу вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції 11.12.2013 року між ПАТ Банк Київська Русь (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 110185-47.3-13-2. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь надав ОСОБА_1 споживчий кредит в розмірі 380 000, 00 грн. строком до 11.12.2023 року, а ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання сплачувати кредит, проценти та інші платежі, встановлені умовами договору (т.1 а.с. 8?12,167?170, т.2 а.с. 35?40).

11.12.2013 року в порядку забезпечення виконання вказаного кредитного договору між зазначеними сторонами був укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., зареєстрований в реєстрі за номером: 2188. Відповідно п.1.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець ОСОБА_1 з метою належного виконання Основного зобов`язання передала в іпотеку банку з усіма від`ємними та невід`ємними приналежностями двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., житловою - 29,6 кв.м, з погодженою сторонами вартістю предмета іпотеки 520 900,00 грн (т.1 а.с.13?18, 158?165).

16 липня 2015 року Правлінням Національного банку України винесена постанова № 460 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь .

04.04.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю УКГ МОНІТОРІНГ (скорочене офіційне найменування -ТОВ АУКЦІОН.ЮА ) проведені відкриті торги (аукціон) шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншими фінансовими установами в електронній формі по лоту № 4826 право вимоги за кредитним договором № 110185-47.3-13-2 від 11.12.2013 року, укладеним з ОСОБА_1 , з забезпеченням: квартира м. Одеса, загальною площею 51,6 кв.м. Переможцем торгів у межах процедури ліквідації ПАТ Банк Київська Русь визначено ТОВ НЕКСТДЖЕН ФІНАНС , про що свідчить протокол № 04/04-08 (т.1 а.с. 155).

18.04.2016 року між ПАТ Банк Київська Русь (Первісний кредитор) та ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС (Новий кредитор) укладено договір № 04/04-08/42 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 110185-47.3-13-2 від 11.12.2013 року, згідно якого ПАТ Банк Київська Русь зобов`язалося відступити свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором до Нового кредитора ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС на платній основі у розмірах, визначених в пункті 4.1 Договору та в порядку вказаному в п. 3.1 (п.п.1.1, 1.2, 2.1 Договору) (т.1 а.с. 153?157).

18.04.2016 року між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 11.12.2013 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 453 (т.1 а.с.19-20).

Так, Первісний кредитор діяв на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015 року № 138 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Київська Русь та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зі змінами. Внесеними рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015 року № 138 Про початок процедури ліквідації зі змінами, внесеними рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30 грудня 2015 року № 295 Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2015 року Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Київська Русь та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , Виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.12.2015 року № 304/15, Виписки з протоколу засідання Комітету з питань організації продажу активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.02.2016 № 12/16 та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Також, 18 квітня 2016 року складені акти прийому-передачі, згідно яких Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв оригінали таких документів: кредитний договір № 110185-47.3-13-2 від 11.12.2013 року (Позичальник ОСОБА_1 ); договір поруки № 110186-47.3-13-5 від 11.12.2013 року; додаток № 1 до кредитного договору № 110185-47.3-13-2 від 11.12.2013 року; довідка про стан заборгованості вихідний № 2267/42 від 18.04.2016 року; розрахунок заборгованості станом на 18.04.2016 року; договір іпотеки від 11.12.2013 року, посвідчений Янковською О.С., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 2188 (Іпотекодавець- ОСОБА_1 ); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 14429966 від 11.12.2013 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 14426886 від 11.12.2013 року (т.1, а.с. 156, 157, 203?204, оригінали зазначених документів т.2, а.с. 3?4, 23, 27?34, 35?46)

19.04.2016 року укладено договір № 171-К між ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС та ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 110185-47.3-13-2 від 11.12.2013 року, згідно якого ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС зобов`язалося відступити свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором до Нового кредитора ОСОБА_2 на платній основі у розмірах, визначених в пункті 4.1 Договору, та в порядку вказаному в п.3.1 (п.п.1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 4.1, 4.2 Договору) (т.1, а.с. 176-177).

Також, 19.04.2016 року між ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (Новий кредитор) укладено: договір № 171-К про відступлення права вимоги за кредитним договором від 19 квітня 2016 року за договором іпотеки від 11.12.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., зареєстровано в реєстрі за № 487 (т.1, а.с.21?22, 182?183).

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 . Номер запису про право власності 15575529 від 22.07.2016 року здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. (т.1, а.с. 25?26).

Отже, надані суду документи свідчать про передачу прав кредитора у зобов`язанні ОСОБА_1 , в тому числі ОСОБА_2 , який згідно умов Договору набув право вимагати належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права (ст.ст. 509, 526, 589, 1054 ЦК України) (т.1, а.с. 178?179, т.2, а.с. 200?204, 232?239, т.2, а.с.23).

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Отже, виходячи з буквального тлумачення наведених законодавчих положень фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

За обставинами даної справи з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. Таким чином, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа № 909/968/16) та в постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 465/646/11).

Як було вище зазначено 19.04.2016 року між ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС та ОСОБА_2 укладено договір № 171-К про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 110185-47.3-13-2 від 11.12.2013 року, згідно якого ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС зобов`язалося відступити свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором до Нового кредитора ОСОБА_2 на платній основі у розмірах, визначених в пункті 4.1 Договору, та в порядку вказаному в п.3.1 (п.п.1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 4.1, 4.2 Договору) (т.1, а.с. 176-177).

Відповідно до п. 1.2. Договору право вимоги за Основним договором (кредитом) відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги включаючи: право вимоги основної суми заборгованості та право вимоги суми нарахованих процентів за Основним договором, строк платежу яких настав до дати укладення цього договору. Загальна сума права вимоги на дату складення договору відступлення права вимоги складає 416 168,62 грн.

Окрім того, вказаним пунктом визначено, що з укладенням договору про відступлення права вимоги до нового кредитора переходить право нарахування та вимоги процентів, пені, штрафів та інших платежів у розмірі та строки, встановлені Основним договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору про відступлення права вимоги укладення цього Договору є правовою підставою для заміни сторони кредитора за Основним договором, за договором поруки та переходу від первісного кредитора до нового кредитора всього комплексу прав та обов`язків кредитора за Основним договором, за договором поруки в повному обсязі з дати відступлення права вимоги.

Ціна договору відповідно до п. 4 становить 300 000 грн (т. 1, а.с. 176-177).

Отже, юридично та фактично за обставинами даної справи фізична особа отримала весь набір прав та обов`язків кредитора за кредитним договором.

Оскільки в даній справі відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором до фізичної особи всупереч положенням діючого цивільного законодавства, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог про визнання недійсним відступлення права вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Недійсність договору про відступлення права вимоги за кредитним договором тягне настання юридичних наслідків для договорів, які були укладені на його підставі, оскільки їх юридична природа є нерозривно пов`язаною. Враховуючи наведене, оскільки правова підстава для укладення договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки відпала, в системному взаємозв`язку зі ст. 24 ЗУ Про іпотеку апеляційний суд задовольняє позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки.

Оскільки позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора та про скасування запису про право власності є похідними від вище зазначених вимог, апеляційний суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Щодо інших доводів апеляційної скарги. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Враховуючи вище наведені обставини справи, оскільки за результатами розгляду справи апеляційний суд прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті спору виходячи з правової природи оскаржуваних договорів, доводи щодо повідомлення апелянта про відступлення права вимоги та про звернення стягнення на предмет іпотеки не досліджуються апеляційним судом, оскільки втрачають своє юридичне значення для вирішення спору по суті.

Інших доводів апеляційна скарга не містить. Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2020 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен фінанс , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни, третя особа Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь про визнання договору відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки недійсними, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Визнати недійсним договір № 171-К від 19.04.2016 року про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС та ОСОБА_2 .

Визнати недійним договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 19.04.2016 року, укладений між ТОВ Фінансова компанія НЕКСТДЖЕН ФІНАНС та ОСОБА_2 , посвідчений 19.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований в реєстрі за № 487.

Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни від 26.07.2016 року, індексовий номер: 30628845 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на квартиру за АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Скасувати запис № 15575529 від 22.07.2016 року про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру за АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 238214551101, проведеного на підставі договору іпотеки, серія та номер: 2188, виданий 11.12.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковського О.С., договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія на номер: 453, виданий 18.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В., договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 487, виданий 19.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 з ТОВ НЕКСТДЖЕН ФІНАНС , ЄДР 38546962, ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_2 по 826,80 грн з кожного в рахунок сплати судового збору за подання позовної заяви.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст цієї постанови складений 13 грудня 2021 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

02.12.2021 року м. Одеса