Ухвала

від 14.12.2021 по справі 200/8102/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

14 грудня 2021 року

справа № 200/8102/19-а

адміністративне провадження № К/9901/45407/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року

у справі №200/8102/19-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень рішень, -

УСТАНОВИВ:

13 грудня 2021 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі № 200/8102/19-а.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункти 2 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про невірне застосування судами попередніх інстанцій підпунктів 14.1.36, 14.1.185, 14.1.191, 14.1.203 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 16.1.2, 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 підпункту г пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статей 3, 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункти 2.4, 2.5, 2.7 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Крім того, вказує на необхідність відступу від висновків Верховного Суду, які застосовані судами попередньої інстанції у даній справі, а також зазначає про встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів.

Отже у разі оскаржень рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник в касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які б слугували підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Разом з тим відповідач у касаційній скарзі жодним чином не обґрунтовує необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, натомість касаційна скарга побудована на цитуванні норм податкового законодавства й незгоди із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не узгоджується із визначеною ним підставою для касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також, відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентують прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи те, що скаржником не обґрунтовані належним чином підстави касаційного оскарження, в розумінні статті 328 КАС України, які на його думку є підставою для скасування судових рішень, ця умова не підлягає перевірці.

З поданої вчетверте касаційній скарги вбачається, що усі доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини та опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

При цьому, у скарзі лише викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України, зроблено посилання на постанови Верховного Суду, із зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд не може самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №200/8102/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова