Постанова

від 18.10.2021 по справі 453/1518/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/1518/18 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.

Провадження № 22-ц/811/2221/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Савчук Г.В.

З участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вуйцік О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 453/1518/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сколівська міська рада Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою та позовом ОСОБА_2 до Сколівської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

21.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власною земельною ділянкою площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаража у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 4624510100:01:008:0476) шляхом демонтажу огорожі, встановленої відповідачем ОСОБА_3 на заїзді до зазначеної земельної ділянки.

09.10.2019 року ОСОБА_3 звернувся у Сколівський районний суд Львівської області із позовною заявою до Сколівської міської ради Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення № 106 від 23.01.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення -02.05. для будівництва індивідуальних гаражів) ОСОБА_1 , а також скасування права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0100 га з цільовим призначенням для будівництва індивідуального гаража.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 01.11.2019 року цивільні справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи Сколівської міської ради Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права користування й розпорядження земельною ділянкою та позовом ОСОБА_2 до Сколівської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування права власності на земельну ділянку, об`єднано в одне провадження.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 09 липня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сколівська міська рада Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права користування й розпорядження земельною ділянкою.

Зобов`язано ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні нею права користування й розпорядження власною земельною ділянкою площею 0,0100га для будівництва індивідуального гаража, розташованого у АДРЕСА_1 ( кадастровий номер земельної ділянки: 4624510100:01:008:0476) шляхом демонтажу огорожі, встановленої на заїзді до зазначеної земельної ділянки.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704,80 грн. судових витрат по справі.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сколівської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним й скасування рішення від 23.01.2018 року № 106 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ) та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення-02.05 для будівництва індивідуальних гаражів) гр. ОСОБА_1 , скасування права власності на земельну ділянку площею 0,0110га для будівництва індивідуального гаража, розташовану у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 4624510100:01:008:0476) відмовлено.

Рішення суду оскаржив відповідач по справі ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, прийняте з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що на земельній ділянці, яка виділена ОСОБА_1 для будівництва гаражу та передана їй у приватну власність проходить трубопровід діаметром 1000 мм у якому протікає загальноміський потік, а також шахтний колодязь, який використовується для санітарної чистки стику двох трубопроводів. Під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відповідальні працівники мали би виявити наявність трубопроводу та шахтного колодязя, що призвело б до відмови у затвердженні проекту землеустрою і передачі у власність земельної ділянки. Надання земельної ділянки ОСОБА_1 та побудова нею гаражу у майбутньому буде порушувати протипожежні норми до його житлового будинку, до житлового будинку сусіда ОСОБА_5 та відповідні норми щодо його розташування.

Процесуальні порушення полягають в тому, що суд ухвалив відмову у призначенні судової експертизи з питань землеустрою протокольною ухвалою, що позбавило його можливості оскаржити ухвалу суду про відмову у призначенні експертизи як окремого процесуального документа.

Просить задовольнити апеляційну скаргу повністю, стягнути з позивача ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору.

На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Вуйцік О.Б. надано Відзив на апеляційну скаргу.

У Відзиві представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги повністю. Зазначає, що оскаржуваним рішенням не порушуються права апелянта, відповідачем ОСОБА_3 не надано суду доказів, що він є суміжним землекористувачем відносно спірної земельної ділянки, не надано доказів на підтвердження у нього на праві власності житлового будинку поряд із спірною земельною ділянкою, що може призвести у майбутньому до підтоплення такого.

Пояснення свідків не є належним доказом порушення органом місцевого самоврядування норм земельного законодавства при затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просить таке залишити без змін.

Відповідач по справі ОСОБА_3 повторно не з`явився в судове засідання апеляційної інстанції. Надане суду клопотання про відкладення розгляду справи вдруге, суд відхилив.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про доту, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача-адвоката Вуйцік О.Б. на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

За змістом ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.02.2018 року, індексний номер 115063197, номер запису про право власності 24976554, дата державної реєстрації 21.02.2018 року, оформленого державним реєстратором Сколівської РДА Львівської області Зінкевич І.В. на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0100 га, кадастровий номер: 4624510100:01:008:0476 з цільовим призначенням для будівництва індивідуального гаража у АДРЕСА_1 (а.с.12,211 т.1).

Підставою виникнення у позивача ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку є рішення №106 Сколівської міської ради Львівської області від 23.01.2018 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та передачу у власність земельної ділянки (цільове призначення 02.05 для будівництва індивідуальних гаражів) ОСОБА_1 (а.с.14,201 т.1).

Зазначеним вище рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , який виготовлений на її замовлення у 2017 році Сколівським РВВ ЛРФ ДП Центр державного земельного кадастру . (а.с.17-54т.1). Підставою про надання дозволу на проведення робіт є рішення Сколівської міської ради Львівської області № 33 від 18.08.2017 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ) з метою передачі у власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів (а.с.199 т.1).

Наявність обмежень чи застережень на спірній земельній ділянці, яких би мала дотримуватися ОСОБА_1 , не встановлено.

Відповідно до ст.186 Земельного кодексу України (далі ЗК) у матеріалах проекту землеустрою наявний наданий на виконання висновок відділу містобудування та архітектури Сколівської РДА від 13.08.2017 року (а.с.40 т.1), яким погоджено проект землеустрою та підтверджено загальні обмеження у вигляді використання у майбутньому норм санітарії, правил добросусідства у відповідності до природоохоронного режиму використання землі, при можливості надання проходу та проїзду суміжним землекористувачам, забезпечення доступу до земельної ділянки інженерним службам.

Відтак, передаючи земельну ділянку у власність позивача ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу у АДРЕСА_1 , Сколівська міська рада діяла відповідно до ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , тобто в межах наданих її повноважень та на підставі вимог ст.ст.12,118, 121-122 ЗК.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно прописав, що рішення Сколівської міської ради №106 від 23.01.2018 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність для будівництва індивідуального гаража є правовим актом індивідуальної дії, застосовується одноразово та після реалізації вичерпує свою дію. Право на оскарження такого акта після його реалізації мають лише особи, щодо яких його було застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин у котрих застосовано цей акт.

Віднесення зазначеного рішення Сколівської міської ради до правових актів індивідуальної дії із завершенням процедури оформлення та реєстрацією позивачем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 826/22472/15.

Відтак, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Сколівської міської ради Львівської області від 23.01.2018 року №106 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу не спростовують висновків суду.

Відповідно до п.п.1,3 ст..12, ч.1ст.81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 259 ЦПК).

Відповідач ОСОБА_3 , він же позивач за своїм позовом, ставить питання про усунення перешкод, які можуть бути у майбутньому у користуванні його житловим будинком та земельною ділянкою внаслідок підтоплення.

У матеріалах справи, окрім скарг у правоохоронні органи, апелянтом ОСОБА_3 не надано доказів про те, що його земельна ділянка межує із спірною земельною ділянкою, що у нього на праві власності поряд із спірною земельною ділянкою знаходиться житловий будинок.

До матеріалів справи, ОСОБА_3 надав копії витягу з проекту забудови земельної ділянки, який погоджений 26.12.2004 року (а.с.73 т.1), погодження містобудівного обґрунтування земельної ділянки під забудову індивідуального житлового будинку у м.Сколе (а.с.72,74 т.1), однак щодо житлового будинку, який зданий у експлуатацію відомості відсутні, а тому і відсутні перешкоди у користуванні таким, які ОСОБА_3 передбачає на майбутнє.

Колегія суддів зазначає, що згідно пояснень представника позивача-адвоката Вуйцік О.Б. на час розгляду справи як у суді першої інстанції так і у суду апеляційної інстанції позивачем ОСОБА_1 не побудовано гараж, а відповідачем ОСОБА_3 не збудовано житловий будинок, тому позовні вимоги та доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині ухвалення судом протокольної ухвали про відмову у призначенні судової експертизи з питань землеустрою, а не окремого процесуального документу, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.1 ст.104 ЦПК при призначенні експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

ЦПК не зобов`язує суд постановляти письмову ухвалу як процесуальний документ у випадку відмови у призначенні експертизи.

За змістом ч.1 ст.106 ЦПК учасник справи має право подати до суду висновок експертизи складений на його замовлення.

Відповідач по справі ОСОБА_3 не звертався у експертні установи для проведення експертизи з питань землеустрою на його замовлення.

Європейський суд з прав людини прописав , що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Справа Серявін та інші проти України , рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В. Савуляк