Окрема думка

від 25.10.2021 по справі 405/6664/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Окрема думка

судді Кропивницького апеляційного суду Карпенка О. Л.

25 жовтня 2021 року м. Кропивницький

справа № 405/6664/17

провадження № 22-ц/4809/1430/21

Постановою Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Карпенка О. Л. (суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І. від 25 жовтня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з майна, що належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволено, рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а саме:

в порядку поділу земельної ділянки площею 8,4899 га в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, виділено в натурі ОСОБА_1 2/3 частини згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ, а саме: частину земельної ділянки площею 5,6599 га обмежену замкненою лінією 29-32-2-3-29 (додаток 3 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 2 висновку експерта, а ОСОБА_2 залишено 1/3 земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0214 в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ становить 2,8300 га та обмежена замкненою лінією 5-1-32-29-4-5 (додаток 3 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 3 висновку експерта. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Також в порядку поділу земельної ділянки площею 9,3586 га в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0213 виділено в натурі ОСОБА_1 2/3 частини згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ, а саме частину земельної ділянки площею 6,2391 га обмежену замкненою лінією 15-2-3-12-15 (додаток 5 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 11 висновку експерта, а ОСОБА_2 залишено 1/3 земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0213 в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ становить 3,1195 га та обмежена замкненою лінією 4-1-15-12-4 (додаток 5 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 12 висновку експерта. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Крім того, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію понесених позивачем судових витрат: судового збору - 2880,00 грн та витрат на проведення експертизи - 22042,00 грн.

Я, суддя Карпенко О. Л., в цілому погоджуюся з висновками суду апеляційної інстанції проте, що рішення суду першої інстанції у цій справі не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Відповідно до положень норм ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України та ст. 2 ЦПК України позивач має право на захист свого майнового права, зокрема на отримання в особисту власність частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві власності на це майно, яке не визнається відповідачем.

Однак, попри обґрунтованість позову, я вважаю, що позовні вимоги не підлягали задоволенню з таких підстав.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Право визначати предмет позову, змінювати його належить виключно позивачу.

У цій справі позивач пред`явив позовні вимоги про виділення йому в натурі часток у праві спільної часткової власності на дві земельні ділянки, які належать йому та відповідачу.

Тобто, позивач просив суд про виділ його частку з цілого, яке належить двом співвласникам.

Нормами ст. 364 ЦК України врегульовано відносини виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, а нормами ст. 367 цього Кодексу - відносини поділу майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цих норм права законодавець розділяє поняття поділу та виділу у правовідносинах спільної часткової власності.

На це звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїх постановах від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 та від 28 липня 2021 року № 310/7011/17.

Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття поділ та виділ не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється . Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, яку переглянув Кропивницький апеляційний суд в апеляційному порядку, позивач, який заявив вимоги про виділення його часток, свої вимоги не змінював, тобто вимог про поділ майна не заявляв.

Суд апеляційної інстанції вважав, що помилка у формулюванні позовних вимог допущена позивачем у зв`язку з його необізнаністю в тонкощах правових норм, якими він обґрунтовував позов. При цьому суд вважав, що саме таке формулювання позовних вимог не перешкоджає задоволенню позову, а суд у своєму рішенні може сам сформулювати застосований спосіб захисту права відповідно до закону, що, на думку суду, не призведе до зміни суті позовних вимог.

Однак, з огляду на сформовану Верховним Судом практику, яка викладена у вказаних вище постановах, вважаю, що суд мав відмовити в позову у зв`язку із тим, що позивач обрав спосіб захисту свого права, який не відповідає характеру спірних правовідносин та закону, що до них застосовується.

Окрему думку судді висловлено мною під час ухвалення рішення, а її повний текст складено 15 грудня 2021 року.

Олександр КАРПЕНКО