Ухвала

від 15.12.2021 по справі 420/25139/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25139/21

УХВАЛА

15 грудня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Держспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 25 000,00 грн. на підставі рішення №0005 від 21.09.2015 року.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-IX, з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270,00 гривень

Таким чином позивачу необхідно сплати за подання даного адміністративного позову судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовної заяви вбачається, що Головне управління Держспоживслужби в Одеській області просить суд стягнути з ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 25000, 00 грн. на підставі рішення №0005 від 21.09.2015 року.

Водночас позивач до суду з позовною заявою звернувся 10.12.2021 року, тобто після сплину 6 років.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що рішення №0005 від 21.09.2015 року на суму 45 400,00 грн. було предметом оскарження відповідачем в межах адміністративної справи №826/24133/15. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.08.2016 року у справі №826/24133/15 позов ФОП ОСОБА_1 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, третя особа - Державна інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.09.2015 року №0005 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з питань захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 21.09.2015 року №0005.

Водночас постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року у справі №826/24133/15 апеляційну скаргу Держспоживінспекції в Одеській області задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.08.2016 року скасовано. Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Держспоживінспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 21.09.2015 року №0005 в частині накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 20400,00 грн. В задоволені адміністративного прозову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №826/24133/15 - касаційні скарги ФОП ОСОБА_1 та Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі №826/24133/15 залишено без змін.

З даного приводу суд зауважує наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення (якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору) відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення власних прав через байдужість до їх реалізації або небажання дізнатися про їх порушення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення ЄСПЛ "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Так суд зауважує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року у справі №826/24133/15 апеляційну скаргу Держспоживінспекції в Одеській області задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.08.2016 року скасовано. Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Держспоживінспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 21.09.2015р. №0005 в частині накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 20 400,00 грн. В задоволені адміністративного прозову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Статтею 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року у справі №826/24133/15 було визнано законність винесення Держспоживінспекцією в Одеській області рішення від 21.09.2015 року №0005 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 25000,00 грн.

За таких умов строк звернення позивача із позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 почав свій перебіг саме 21.12.2016 року.

Водночас жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з 21.12.2016 року позивачем надано не було, як і не було зазначено наявності обставин, які були об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним у справі процесуальних дій.

Посилання Головного управління Держспоживслужби в Одеській області на тривалий розгляд справи у Верховному Суді, на думку суду не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки, як вже зазначалось судом раніше постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року у справі №826/24133/15 вже було визнано законність винесення Держспоживінспекцією в Одеській області рішення від 21.09.2015 року №0005 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 25 000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а також доказів сплати судового збору.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 5, 6-11, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління Держспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій - залишити без руху .

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький