Рішення

від 16.08.2022 по справі 420/25139/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25139/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом Головного управління Держспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 25 000,00 грн. на підставі рішення №0005 від 21.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.09.2015 року Держспоживінспекцією України було прийнято рішення №0005 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу, відповідно до якого до відповідача за порушення ст. 22 Закону України «Про рекламу» застосовано штраф в розмірі 45400,00 грн., а саме 25000,00 грн. - штраф нараховано за рекламу пива «Чернігівське», а 20400,00 грн. за рекламу коньяку «Шустов». Не погоджуючись із зазначеним рішенням та вважаючи його протиправним, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про його скасування в межах адміністративної справи №826/24133/15.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року (залишеною в силі постановою Верховного Суду від 23.09.2021 року) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано частково рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 21.09.2015 року №0005, а саме в частині накладення на відповідача штрафних санкцій в розмірі 20 400,00 (двадцять тисяч чотириста) грн. Водночас в задоволенні іншої частини адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 було відмовлено.

Разом з тим, відповідач добровільно суму штрафу у розмірі 25 000,00 грн., яка за висновками судів була правомірно накладена на ФОП ОСОБА_1 , не сплатив, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Ухвалою суду від 28.03.2022 року адміністративний позов Головного управління Держспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судові виклики або судове повідомлення учасників справи здійснюється: 1) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Копію ухвали суду від 28.03.2022 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено відповідачу за офіційною адресою його місця проживання, зазначеною позивачем в адміністративному позові, а також зазначену Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради на запит суду відповідно до положень частини 3 ст.171 КАС України.

Поштове відправлення було доставлено за адресою ОСОБА_1 , однак не було вручено відповідачу, про що свідчить довідка Укрпошти форми ф.20.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, ухвалу суду від 28.03.2022 року про відкриття провадження у справі №420/25139/21 з роз`ясненням права відповідачу надати відзив на адміністративний позов було також оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 з 16.07.1999 року по 22.08.2018 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець (РНОКПП НОМЕР_1 ).

12.06.2015 року ФОП ОСОБА_1 було видано ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 , кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

16.07.2015 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області (правонаступник Головне управління Держспоживслужби в Одеській області) було складено вимогу №1568/8, в якій зазначено про виявлення на літньому майданчику та на пляжі реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, а саме зонтів з рекламою коньяку торгівельної марки «Шустов» та пива «Чернігівське», у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_1 було зобов`язано надати у триденний строк відповідні документи та письмові пояснення щодо встановлених порушень.

21.07.2015 року відповідачем на ім`я начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області було надано відповідні пояснення, а 22.07.2015 року копії свідоцтва про реєстрацію ФОП, ліцензії, договору оренди, договору про пайову участь в утримання об`єктів благоустрою, листа Держспоживінспекції.

23.07.2015 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області (правонаступник Головне управління Держспоживслужби в Одеській області) було складено у відношенні до ФОП ОСОБА_1 протокол №23 про порушення законодавства про рекламу, яким зафіксовані ознаки порушення ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: недотримання порядку розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами, а саме: на літньому майданчику біля набережної та на пляжі, що також відображено у фото таблиці.

24.07.2015 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було прийнято рішення №23 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

30.07.2015 року відповідачу було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду вказаної справи, яке ним особисто отримано 03.08.2015 року.

05.08.2015 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було розглянуто справу ФОП ОСОБА_1 та за результатами її розгляду встановлено факт порушення ним чинного законодавства про рекламу (ст. 22 Закону №270/96-ВР), про що складено відповідний протокол.

21.09.2015 року Держспоживінспекцією України було прийнято рішення №0005 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на відповідача на підставі матеріалів справи та протоколу засідання Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 05.08.2015 року №23/1 за порушення ст. 22 Закону України «Про рекламу» було накладено штраф в розмірі 45400,00 грн., з розрахунку 25 000,00 грн. - за рекламу пива «Чернігівське», а 20 400,00 грн. - за рекламу коньяка «Шустов».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням та вважаючи його протиправним ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про його скасування в межах адміністративної справи №826/24133/15.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року (залишеною в силі постановою Верховного Суду від 23.09.2021 року) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано частково рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 21.09.2015 року №0005, а саме в частині накладення на відповідача штрафних санкцій в розмірі 20 400,00 (двадцять тисяч чотириста) грн. Водночас в задоволенні іншої частини адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 було відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

12.11.2021 року Головне управління Держспоживслужби в Одеській області направило на адресу відповідача лист №9412/12/25 (отримано останнім 19.11.2021 року), в якому зазначило про необхідність відповідача надати відомості про сплату ним штрафу у розмірі 25 000,00 грн., який за висновками судів було правомірно накладено на ФОП ОСОБА_1 рішенням від 21.09.2015 року №0005.

Разом з тим, відповідач добровільно суму штрафу у розмірі 25 000,00 грн. не сплатив та доказів сплати позивачу не надав, що слугувало підставою для звернення Головним управління Держспоживслужби в Одеській області до суду з адміністративним позовом у справі №420/25139/21.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-ІV).

У ст. 1, ч. 3, 7 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 1, 2, 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Здійснення державного нагляду (контролю) відбувається у вигляді планових та позапланових заходів.

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 року зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону №270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Частиною 2 статті 22 Закону №270/96-ВР передбачено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: на радіо та телебаченні з 6 до 23 години; на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань; в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань); засобами внутрішньої реклами; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв); на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; засобами зовнішньої реклами.

У ст.1 Закону №481/95-ВР закріплено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до п.п. 1, 9, 10, 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693, він регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до статті 44 Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Відповідно до п. 20 Порядку №693 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, регламентовано повноваження органів Держспоживінспекції здійснювати контроль за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про рекламу та застосовувати до них штрафні санкції у разі виявлення відповідних порушень, зокрема у вигляді рекламування алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, поза місцем торгівлі ними у розумінні ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

Також суд зауважує, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», Держспоживінспекція України перебуває в стані реорганізації шляхом приєднання до новоутвореної Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, у тому числі Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області була реорганізована шляхом приєднання до Головного управління в Одеській Держпродспоживслужби в Одеській області.

Таким чином, Головне управління Держпродспоживслужби ЄДРПОУ 40342996) є правонаступником Інспекції з питань Одеській області (код ЄДРПОУ 37811054).

Як було встановлено Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 21.12.2016 року по справі №826/24133/15 (залишеною в силі постановою Верховного Суду від 23.09.2021 року) «Один із зонтів з логотипом «Чернігівське», тобто з назвою торгівельної марки пива, дійсно розміщений на пляжі серед лежаків для прийняття сонячних ванн, тобто у місці, яке не призначено для реалізації чи надання відповідного товару споживачу у розумінні ч. 7 ст. 8 Закону №270/96-ВР, і яке не є місцем торгівлі алкогольними напоями у відповідності до ст. 1 Закону №481/95-ВР, а отже логотип торгівельної марки «Чернігівське» на вказаному зонті, відповідно до ст. 1 Закону №270/96-ВР, є зовнішньою рекламою, розповсюдження якої заборонено на підставі ч. 2 ст. 22 вказаного Закону і тягне застосування до винної особи штрафних санкції у Порядку №693.

Судова колегія також зазначила, що у відповідності до договору оренди від 01.01.2014 року позивачу передано в оренду для розміщення кафе (бару) лише приміщення нежитлової будівлі, а не пляж, що у сукупності з викладеним також вказує на розміщення зазначеного зонта поза місцем торгівлі.

При цьому, для накладення на позивача вказаної штрафної санкції достатнім є сам факт виявлення неправомірного розміщення зовнішньої реклами, незалежно від кількості об`єктів, на яких вона розміщена, і розмір штрафу, у відповідності до Порядку №693, від їх кількості не змінюється. Тому те, що у розрахунку Інспекцією вказано два зонти «Чернігівське», а на фото таблиці зафіксовано розміщення на пляжі лише одного такого зонту, не спростовує факт порушення позивачем ч. 2 ст. 22 Закону №270/96-ВР і наявність правових підстав для застосування до нього відповідних санкцій.

З огляду на це, колегія суддів зазначила, що рішення від 21.09.2015 року №0005 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 25 000,00 грн. було прийнято Інспекцією на підставі, у спосіб та в межах повноважень, регламентованих чинним законодавством».

При цьому суд враховує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 припинив здійснювати свою господарську діяльність 22.08.2018 року.

Частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зобов`язанням за висновком Верховного Суду є правовідношення (частина перша статті 509 Цивільного кодексу (далі ЦК) України), а змістом правовідношення - права й обов`язки його сторін.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 року у справі №916/559/17, де зазначено, що за змістом статтей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України №755-IV у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 добровільно не сплатив суму штрафу у розмірі 25 000,00 грн., накладеного на нього рішенням суб`єкта владних повноважень №0005 від 21.09.2015 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача вказаної суми.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління Держспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул.7-а Пересипська, 6) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до державного бюджету суму штрафу у розмірі 25 000,00 грн. на підставі рішення №0005 від 21.09.2015 року.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький