Постанова

від 14.12.2021 по справі 1.380.2019.007014

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.007014 пров. № А/857/17942/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Боднар Л.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2021р. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській обл. до Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій (суддя суду І інстанції: Братичак У.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 26 хв. 13.07.2021р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 23.07.2021р.),-

В С Т А Н О В И В:

24.12.2019р. позивач Головне управління /ГУ/ ДПС у Львівській обл. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив застосувати арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках відповідача Закритого акціонерного товариства /ЗАТ/ Проектно-будівельне об`єднання /ПБО/ Львівміськбуд шляхом зупинення видаткових операцій (Т.1, а.с.2-3).

Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово (Т.1, а.с.72-74, 129-134, 152-167).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2021р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.1, а.с.216-222).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ГУ ДПС у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (Т.1, а.с.226-228).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем до матеріалів справи додано копії відповідних запитів, однак, суд такі до уваги не бере, оскільки доказів отримання платником податків відповідних запитів органом податкової служби не надано.

Поряд з цим, суд зазначив про те, що позивачем до матеріалів справи долучено квитанцію про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак з таких неможливо встановити, що саме ці запити відправлялись відповідачу, так як описів поштових відправлень податковим органом не пред`явлено.

Така позиція суду щодо оцінки долучених доказів контролюючого державного органу є упередженою та такою, що порушує норми закону при розгляді адміністративних справ.

Покликаючись на приписи п.п.42.2, 42.4 ст.42 Податкового кодексу /ПК/ України, наголошує на тому, що жодною нормою вказаного Кодексу не передбачено відправлення запитів з описом поштових відправлень.

Крім цього, обставини неналежного скерування запитів можуть бути підставою дослідження під час оскарження наказу, однак наказ на перевірку № 3196 від 20.12.2019р. ЗАТ ПБО Львівміськбуд в судовому порядку не оскаржувався.

Із змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.12.2020р. слідує, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів про скерування запитів ЗАТ ПБО Львівміськбуд із зазначенням конкретних фактів, які свідчать про порушення відповідачем чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган. Також не представлено доказів отримання запитів позивача їх адресатом.

Ухвалою апеляційного суду від 09.11.2021р. витребовано від ГУ ДПС у Львівській обл. наступні додаткові докази по справі:

документи, які слугували підставою для скерування запитів № 4253/10/05.9-15 від 02.10.2019р., № 10837/10/05.9-15 від 14.11.2019р. до ЗАТ ПБО Львівміськбуд щодо надання інформації;

документи, які свідчать про скерування та отримання запитів № 4253/10/05.9-15 від 02.10.2019р., № 10837/10/05.9-15 від 14.11.2019р. їх адресатом ЗАТ ПБО Львівміськбуд (фіскальні чеки, повідомлення про вручення, описи вкладення), а також відповіді на такі (в разі наявності);

документи, які стосуються призначення та проведення позапланової перевірки ЗАТ ПБО Львівміськбуд згідно наказу № 3196 від 20.12.2019р. (направлення, акти, письмові пояснення тощо).

звернення управління податкових перевірок трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській обл. № 295/05.9-14 від 24.12.2019р. (Т.1, а.с.246-249).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до постанови КМ України № 893 від 30.09.2020р. Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби ліквідовано як юридичну особу публічного права ГУ ДПС у Львівській обл.

Згідно з наказом ДПС України № 755 від 24.12.2020р. Про початок забезпечення територіальними органами ДПС повноважень та функцій розпочато з 01.01.2021р. здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як відокремлені підрозділи ДПС відповідно до наказу № 529 від 30.09.2020р. Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , своїх повноважень та функцій.

У зв`язку із наведеною реорганізацією ГУ ДПС у Львівській обл. як юридичної особи публічного права судом апеляційної інстанції в порядку ст.52 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - ГУ ДПС у Львівській обл. як відокремленого підрозділу ДПС без права юридичної особи, про що винесено протокольну ухвалу від 23.11.2021р.

Також протокольною ухвалою від 14.12.2021р. колегія суддів ухвалила відхилити чергове клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (Т.2, а.с.32), оскільки за аналогічним клопотанням розгляд справи відкладався 30.11.2021р. для забезпечення права відповідача на участь в розгляді справи (Т.2, а.с.22, 25).

Відповідач був завчасно повідомлений про час та місце апеляційного розгляду справи (03.12.2021р. - Т.2, а.с.31); відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засідання учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; за таких обставин апеляційний суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Під час судового розгляду встановлено, що на підставі пп.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, розглянувши доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській обл. № 288/05.9-14 від 19.12.2019р., позивачем винесено наказ № 3196 від 20.12.2019р. Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд (Т.1, а.с.11, 59-60).

23.12.2019р. позивачем ГУ ДПС у Львівській обл. видано направлення на перевірку ЗАТ ПБО Львівміськбуд , мета перевірки: правомірність декларування податкових зобов`язань по податку на додану вартість /ПДВ/ за період лютий, червень, грудень 2016 року, з урахуванням поданих уточнених розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Т.1, а.с.12-13).

23.12.2019р. посадовими особами ГУ ДПС у Львівській обл. складено наступні Акти:

№ 674/05.09/01273906 про відмову директора ЗАТ ПБО Львівміськбуд розписатись у направленні на перевірку (Т.1, а.с.14);

№ 673/05-09 про відмову ЗАТ ПБО Львівміськбуд в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки (Т.1, а.с.15-1).

Оскільки відповідачем не було допущено посадових осіб ГУ ДПС у Львівській обл. до проведення перевірки, останнє звернулось із позовом до суду про застосування арешту коштів ЗАТ ПБО Львівміськбуд , що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів про скерування запитів ЗАТ ПБО Львівміськбуд із зазначенням конкретних фактів, які свідчать про порушення позивачем чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Додані копії відповідних запитів не можуть братися до уваги, оскільки доказів отримання платником податків відповідних запитів органом податкової служби не надано.

Позивачем до матеріалів справи долучено квитанцію про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак з таких неможливо встановити, що саме ці запити відправлялись відповідачу, так як описів поштових відправлень податковим органом не пред`явлено.

Разом з тим, будь-яких інших документів відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку та які б підтверджували відправлення запитів, позивачем до матеріалів справи не додано.

Відтак, судом не встановлено надіслання ГУ ДПС у Львівській обл. запитів на адресу відповідача, що зумовило ненадання ЗАТ ПБО Львівміськбуд пояснень та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Між тим, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Зокрема, відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому, обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п.94.2 ст.94 ПК України.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, із системного тлумачення положень ст.94 ПК України слідує, що судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків, правомірність застосування якого підтверджено рішенням суду.

Положення ст.94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи ст.94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Отже, до платника податків у встановлених ПК України випадках може бути застосовано як адміністративний арешт майна за рішенням керівника податкового органу, так і арешт коштів за рішенням суду. При цьому, непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених ПК України.

Тобто, аналіз вищевказаних норм ПК України дає підстави для висновку про те, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п.94.2 ст.94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі № 820/1929/17, від 21.01.2020р. у справі № 820/1730/17.

Водночас, відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі № 804/7221/16.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується ст.73 ПК України та постановою КМ України № 1245 від 27.12.2010р. Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом .

Пунктом 73.3 ст.73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затв. постановою КМ України № 1245 від 27.12.2010р., запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Під час судового розгляду встановлено, що на підставі пп.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, розглянувши доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській обл. № 288/05.9-14 від 19.12.2019р., позивачем 20.12.2019р. винесено наказ № 3196 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд .

До матеріалів справи позивачем долучено доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській обл. № 288/05.9-14 від 19.12.2019р., згідно з якою виявлено розбіжності даних податкової декларації ЗАТ ПБО Львівміськбуд ; на скеровані запити № 10837/10/05.9-15 від 14.11.2019р., № 4253/10/05.9-15 від 02.10.2019р. відповіді від ЗАТ ПБО Львівміськбуд не отримано; пропонується провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків.

Із змісту запитів № 10837/10/05.9-15 від 14.11.2019р., № 4253/10/05.9-15 від 02.10.2019р. слідує, що підставою їх скерування слугував факт виявлення недостовірності визначення ЗАТ ПБО Львівміськбуд податкових зобов`язань у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, червень і грудень 2016 року.

Зокрема, відповідно до поданих ЗАТ ПБО Львівміськбуд уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, червень, грудень 2016 pоку, збільшено показник податкові зобов`язання Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України та відповідно збільшено суму, що підлягала сплаті до бюджету згідно поданих уточнених розрахунків, а саме: № 9246151910 від 19.12.2016р., № 9246152001 від 19.12.2016р., № 9004537562 від 24.01.2018р., № 9004537593 від 24.01.2018р., № 9008568570 від 30.01.2018р., № 9008568854 від 30.01.2018р., № 9008569042 від 30.01.2019р.

До поданих уточнюючих розрахунків ЗАТ ПБО Львівміськбуд надано додаток № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) , в яких зазначено, що збільшено податкові зобов`язання за рахунок визнання умовного продажу (в дод.5 відображено у стрічці 400000000000). Однак, за результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за лютий, червень, грудень 2016 року встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на уточнюючі суми.

У травні, вересні 2017 pоку, січні, лютому, березні 2018 року та лютому 2019 року ЗАТ ПБО Львівміськбуд подано уточнюючі розрахунки, в яких зменшено задекларовані суми до сплати, а саме: № 9094056638 від 22.05.2017р., № 9094056666 від 22.05.2017р., № 9200212954 від 22.09.2017р., № 9009034314 від 30.01.2018p., № 9020367094 від 13.02.2019p., № 9023495874 від 16.02.2018p., № 903505088002 від 02.03.2018p., № 9035050376 від 02.03.2018p., № 9009034314 від 30.01.2018р., № 9020367094 від 13.02.2019p.

По причині наведеного, позивач просив надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених фактів, та правомipності формування показників у податкових деклараціях з ПДВ за період лютий, червень, грудень 2016 року та відображення проведених коригувань у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2016-2019 роки, а також представити засвідчені копії документів, що безпосередньо стосуються вищенаведених операцій та правомірності подання уточнюючих розрахунків, зокрема, договори, виписані (оформлені) накладні (акти виконаних робіт, наданих послуг) на поставку товарів (робіт, послуг); банківські виписки, платіжні доручення, відображення даних операцій в бухгалтерському обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; копії довіреностей на отримання ТМЦ; договори на відповідальне зберігання, інформацію щодо транспортування товару та здійснених вантажних робіт; договори на перевезення, товарно-транспортні накладні, дорожні листи: проведені розрахунки за транспортування товару згідно даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; стан взаєморозрахунків на кінець періоду, що звірявся, відповідно до даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції (Т.1, а.с.82-83, 85-86).

На скеровані запити відповідач не надав будь-яких відповідей.

Отже, у зв`язку із виявленням недостовірності визначення ЗАТ ПБО Львівміськбуд податкових зобов`язань у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, червень і грудень 2016 року, у позивача були наявними правові підстави для скерування вищевказаних запитів.

Також наведені запити відповідають за змістом та формою вимогам, які викладені в ст.73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затв. постановою КМ України № 1245 від 27.12.2010р.

Під час судового розгляду на підтвердження скерування на адресу відповідача зазначених запитів позивачем представлено квитанцію про відправлення (Т.1, а.с.84) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (Т.1, а.с.87).

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належними чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як зазначено у частині 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою КМ України № 270 від 05.03.2009р., оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Частиною 11 цих Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до ч.19 наведених Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Тобто, опис вкладення передбачений саме до листів з оголошеною цінністю.

Відповідно до ч.2 зазначених Правил розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України № 2759-III від 04.10.2001р. Про поштовий зв`язок передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Отже, належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень документів може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Оскільки позивачем представлено квитанцію про відправлення (Т.1, а.с.84) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (Т.1, а.с.87), тому ним доведено скерування і отримання відповідачем вказаних запитів.

Також заперечень відповідача проти отримання вказаних поштових відправлень до суду не поступило.

Отже, оскільки платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому були зазначені порушення цим платником податків податкового законодавства, тому в позивача були наявними правові підстави для призначення документальної позапланової перевірки.

Водночас, оцінка правомірності визначення підстав призначення перевірки виходить за рамки розглядуваного спору; також сам відповідач не звертався до суду із відповідним позовом і не оскаржував наказ про призначення перевірки, а відтак останній є чинним, а його наявність вказує на підтвердження факту призначення перевірки.

Також колегія суддів враховує, що предметом призначеної перевірки є дослідження правомірності декларування податкових зобов`язань по ПДВ за період лютий, червень, грудень 2016 року, з урахуванням поданих уточнених розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Разом з тим, згідно абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Враховуючи те, що під час судового розгляду підтверджено правомірність та обґрунтованість призначення перевірки, дотримано процедуру її проведення, у позивача ГУ ДПС у Львівській обл. були законні підстави для проведення планової виїзної перевірки скаржника.

За таких обставин, недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки за наявності законних підстав для проведення документальної перевірки утворює підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника.

Відповідно до пп.20.1.31 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Що ж до співвідношення понять арешт коштів на рахунках (пп.20.1.33 п.20.1 ст.20, абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України) та зупинення видаткових операцій на рахунках (пп.20.1.31 п.20.1 ст.20, п.89.4 ст.89, п.91.4 ст.91 ПК України), то відповідно до норм ПК України вони мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу.

Згідно з п.9.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до ст. 59 Закону України Про банки і банківську діяльність зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого та послідовного висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому належить застосувати арешт коштів, які перебувають на банківських рахунках ЗАТ ПБО Львівміськбуд шляхом зупинення видаткових операцій.

Перелік рахунків відповідача витребуваний апеляційним судом і представлений позивачем станом на 30.11.2021р. (Т.2, а.с.23-24).

Згідно вимог ст.139 КАС України понесені ГУ ДПС у Львівській обл. судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2021р. в адміністративній справі № 1.380.2019.007014 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений Головним управлінням ДПС у Львівській обл. позов задовольнити.

Застосувати арешт коштів, які перебувають на банківських рахунках Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд (79035, м.Львів, вул.Зелена, 238; код ЄДРПОУ 01273906), шляхом зупинення видаткових операцій, а саме:

№ НОМЕР_1 в АТ Укрбудінвестбанк , МФО 380377;

№ НОМЕР_2 в АТ Піреус Банк МКБ , МФО 300658;

№ НОМЕР_3 в ПАТ Мегабанк (м.Харків), МФО 351629;

№ НОМЕР_4 в ПАТ Мегабанк (м.Харків), МФО 351629;

№ НОМЕР_5 в ПАТ Мегабанк (м.Харків), МФО 351629;

№ НОМЕР_6 в АТ Альфа-Банк (м.Київ), МФО 300346;

№ UA128201720355379000700707218 в Державній казначейській службі України (м.Київ), МФО 820172;

№ 198999980385199000000233692 в Казначействі України (ел.адм.подат.), МФО 899998.

Понесені Головним управлінням ДПС у Львівській обл. судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 15.12.2021р.