Рішення

від 13.07.2021 по справі 1.380.2019.007014

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року справа №1.380.2019.007014

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О.-В.І.,

за участю представників сторін:

позивача Холявки І.Я.,

відповідача Шимчишина І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось із позовом до закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , у якому просить суд застосувати арешт коштів на рахунках закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 07.12.2020 року задоволено частково касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 року скасовано, а справу №1.380.2019.007014 направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

У постанові Верховного Суду від 07.12.2020 колегія суддів зазначила, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень документів може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Вказаним правовим нормам та обставинам суди попередніх інстанцій оцінки не надали, як і тій обставині, чи заперечує відповідач проти отримання вказаного поштового відправлення. Судами вказано, що позивачем на долучено до матеріалів справи доказів про скерування запитів ЗАТ ПБО «Львівміськбуд» . При цьому, саме суд наділений повноваження витребувати докази з власної ініціативи, чого судами зроблено не було.

Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначеного головуючу суддю Братичак У.В.

Ухвалою від 21.12.2020 адміністративну справу №1.380.2019.007014 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій прийнято до провадження.

Протокольною ухвалою від 22.06.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача під час нового судового розгляду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що відповідно до п.42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належними чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Саме на виконання вказаних приписів статті, позивачем було направлено запити на податкову адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Представник відповідача під час нового судового розгляду позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив, що в наказі на проведення перевірки та долучених позивачем документів не зазначено яке правопорушення вчинено закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» та яка податкова інформація стала підставою для проведення перевірки. Також зазначив, що при прийнятті наказу на проведення перевірки були відсутні обставини, визначені пунктом 78.1.1 Податкового кодексу України, відповідно до якого необхідно отримати податкову інформацію, така інформація повинна свідчити про порушення законодавства, а також скерувати платнику податків обов`язковий запит із зазначенням порушення законодавства платником податків, чого позивачем зроблено не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті з урахуванням висновків Верховного Суду, суд встановив таке.

На підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1. п. 78.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 19.12.2019 № 288/05.9-14, Головним управлінням ДПС у Львівській області 20.12.2019 винесено наказ № 3196 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд.

23.12.2019 Головним управління ДПС у Львівській області видано направлення на перевірку закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , мета перевірки: правомірність декларування податкових зобов`язань по податку на додану вартість за період лютий, червень, грудень 2016 року з урахуванням поданих уточнених розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області 23.12.2019 складено акт № 674/05.09/01273906 про відмову директора закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» розписатись у направленні на перевірку та акт № 673/05-09 про відмову ЗАТ ПБО Львівміськбуд в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Оскільки відповідачем не було допущено посадових осіб Головного управління ДПС у Львівській області до проведення перевірки, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось із позовом до суду про застосування арешту коштів на рахунках закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд, що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому, обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 підп. 94.6.2 п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до підп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, із системного тлумачення положень ст. 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків, правомірність застосування якого підтверджено рішенням суду.

Положення ст. 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Отже, до платника податків у встановлених Податкового кодексу України випадках може бути застосовано як адміністративний арешт майна за рішенням керівника податкового органу, так і арешт коштів за рішенням суду. При цьому, не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Тобто, аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 820/1929/17, від 21.01.2020 у справі №820/1730/17.

Водночас, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/7221/16.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі Порядок № 1245).

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту 10 Порядку № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Суд зазначає, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Як вже встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Львівській області 20.12.2019 винесено наказ № 3196 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» .

До матеріалів справи представником позивача долучено доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 19.12.2019 № 288/05.9-14, згідно з якою виявлено розбіжності даних податкової декларації закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» . На скеровані запити від 14.11.2019 №10837/10/05.9-15, від 02.10.2019 № 4253/10/05.9-15 відповіді від закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» не отримано.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів про скерування запитів закритому акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» із зазначенням конкретних фактів, які свідчать про порушення позивачем чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Позивачем до матеріалів справи додано копії відповідних запитів, однак, суд такі до уваги не бере, оскільки доказів отримання платником податків відповідних запитів органом податкової служби не надано.

Водночас, відповідно до п.42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належними чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як зазначено у частині восьмій Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Частиною одинадцятою Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до частини 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Тобто, опис вкладення передбачений саме до листів з оголошеною цінністю.

Відповідно до частини 2 Правил зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04 жовтня 2001 року № 2759-III передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Тобто, належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень документів може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Позивачем до матеріалів справи долучено квитанцію про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак з таких неможливо встановити, що саме ці запити відправлялись відповідачу, так як описів поштових відправлень податковим органом не пред`явлено.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що будь-яких інших документів, відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку та які б підтверджували відправлення запитів, позивачем до матеріалів справи не додано.

Відтак, судом не встановлено надіслання Головним управлінням ДПС у Львівській області запитів закритому акціонерному товариству «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , що зумовило ненадання закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» пояснень та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави вважати, що призначення перевірки є законним та відповідає вимогам підп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а отже, й не підлягає застосуванню такий захід впливу на платника податків як адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положеньКАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2021 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна