ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.007014 пров. № А/857/5973/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Затолочного В. С.;
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року в справі № 1.380.2019.007014 (головуючий суддя Костецький Н. В., м. Львів) за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій, -
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2019 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» про застосування арешту коштів на рахунках закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що директор закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» відмовився від отримання направлення на перевірку та допуску до проведення перевірки посадових осіб Головного управління ДПС у Львівській області, що стало підставою для звернення із позовом про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - Головним управлінням ДПС у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що платнику податків направлялись відповідні запити про надання пояснень та їх документальних підтверджень, на які закрите акціонерне товариство «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» не наддало відповідей, тому було виписано направлення щодо проведення позапланової виїзної перевірки, до якої працівники податкового органу допущені не були. Вказано, що з огляду на всі правові обставини, є всі підстави для застосування арешту коштів на рахунках закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в задоволенні такої, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1. п. 78.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 19.12.2019 № 288/05.9-14, Головним управлінням ДПС у Львівській області 20.12.2019 винесено наказ № 3196 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» .
23.12.2019 Головним управління ДПС уЛьвівській області видано направлення на перевірку закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , мета перевірки: правомірність декларування податкових зобов`язань по податку на додану вартість за період лютий, червень, грудень 2016 року з урахуванням поданих уточнених розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області 23.12.2019 складено акт № 674/05.09/01273906 про відмову директора закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» розписатись у направленні на перевірку, акт № 673/05-09 про відмову закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.
Оскільки закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» не допущено посадових осіб Головного управління ДПС у Львівській області до проведення перевірки, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось із позовом до суду про застосування арешту коштів на рахунках закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій позивача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому, обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 підп. 94.6.2 п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.
Відповідно до підп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Таким чином, із системного тлумачення положень ст. 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків, правомірність застосування якого підтверджено рішенням суду.
Положення ст. 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
Натомість, приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
Отже, до платника податків у встановлених Податкового кодексу України випадках може бути застосовано як адміністративний арешт майна за рішенням керівника податкового органу, так і арешт коштів за рішенням суду. При цьому, не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.
Таким чином, аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 820/1929/17, від 21.01.2020 у справі № 820/1730/17.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Згідно з підп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/7221/16.
Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок № 1245).
Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту 10 Порядку № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Встановлено, що на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1. п. 78.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 19.12.2019 № 288/05.9-14, Головним управлінням ДПС у Львівській області 20.12.2019 винесено наказ № 3196 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» .
До матеріалів справи представником позивача долучено доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 19.12.2019 № 288/05.9-14, згідно з якою виявлено розбіжності даних податкової декларації акритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , на скеровані запити від 14.11.2019 № 10837/10/05.9-15, від 02.10.2019 № 4253/10/05.9-15 відповіді від закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» не отримано. Пропонується провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків.
Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів про скерування запитів закритому акціонерному товариству «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» із зазначенням конкретних фактів, які свідчать про порушення позивачем чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
До апеляційної скарги апелянтом додано копії відповідних запитів, проте такі не можуть братися до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки доказів отримання платником податків відповідних запитів органом податкової служби не надано.
Додатково колегія суддів зазначає, що додані до апеляційної скарги квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не свідчать про направлення податковим органом саме цих запитів, оскільки описів поштових відправлень апелянтом не пред`явлено ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанції.
Відтак, судом не встановлено надіслання Головним управлінням ДПС у Львівській області запитів закритому акціонерному товариству «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» , що зумовило ненадання закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» пояснень та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отже, відсутні підстави вважати, що призначення перевірки є законним та відповідає вимогам підп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а отже, й не підлягає застосуванню такий захід впливу на платника податків як адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року в справі № 1.380.2019.003979 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 04 вересня 2020 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91336907 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Братичак Уляна Володимирівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Братичак Уляна Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Нос Степан Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні