Постанова

від 14.12.2021 по справі 440/4989/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 440/4989/19

адміністративне провадження № К/9901/34932/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства Ланнівський цукровий завод до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2020, ухвалене у складі головуючого судді Клочка К.І., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020, прийняту у складі колегії суддів: Любчич Л.В. (головуючий), Спаскіна О.А., П`янової Я.В.

І. Суть спору

1. У грудні 2019 року Приватне підприємство (далі - ПП) Ланнівський цукровий завод звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000349501 від 18.11.2019, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 855000,00 грн, з яких: 570000,00 грн за податковим зобов`язанням та 285000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000350501 від 18.11.2019, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 1027500,00 грн, з яких 685000,00 грн за податковими зобов`язаннями та 342500,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПП Ланнівський цукровий завод посилалося на протиправність висновків контролюючого органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження об`єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, які сформовані за рахунок здійснення фінансово-господарських операцій у 2017 році з ТОВ ЛВС-2012 , з огляду на те, що такі операції мають реальний характер, пов`язані із господарською діяльністю товариства, викликають зміну у структурі активів та зобов`язань позивача, переслідують ділову мету та підтверджуються наданими копіями первинних документів. Наголосив, що товариство не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами, якщо такі взагалі допускались, а також акцентував увагу на відсутності належного проведення перевірки та безпідставності висновків, викладених у акті перевірки. А також на тому, що контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про необхідність відображення придбаних товарів за рахунками Дт 377 Розрахунки з іншими дебіторами - Кт 311 поточні рахунки в національній валюті , оскільки зарахування на баланс та відображення на рахунку 10-Основні засоби здійснюється в момент, коли такий засіб став придатним для використання. Також, позивач зауважив, що окремі недоліки у видаткових накладних не можуть слугувати підставою для висновку про фіктивність господарських операцій в цілому. З урахуванням вищевикладеного позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000349501, №000350501 від 18.11.2019 прийняті податковим органом не у спосіб, визначений законом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ПП Ланнівський цукровий завод є юридичною особою, про що свідчить запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.10.2010 №1 565 145 0000 000464 та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Полтавській області (Карлівське управління, Карлівська ДПІ (Карлівський район)). Основним видом діяльності позивача є виробництво цукру.

4. Також, ПП Ланнівський цукровий завод є платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а відтак має право на формування податкового кредиту.

5. На підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від №2114 від 09.08.2019 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Ланнівський цукровий завод , наказів Головного управління ДПС у Полтавській області №36 від 02.09.2019 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Ланнівський цукровий завод працівниками ГУ ДПС у Полтавській області , №184 від 20.09.2019 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Ланнівський цукровий завод та направлень від 22.08.2019 №2547, 2548 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Ланнівський цукровий завод з 27.08.2019, тривалістю 20 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2019, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 за результатами якої складено акт №1249/16-31-05-01-10/00372256 від 15.10.2019 (далі-акт перевірки).

6. Під час перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України, пункту 5 П(С) БО 11 Зобов`язання , пункту 5 П(С) БО 15 Дохід , п.6 П(С) БО Витрати , П (С) БО 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 570 000,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України у результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2017 року на суму 685000,00 грн.

7. 04.11.2019 позивачем подано до ГУ ДПС у Полтавській області заперечення на акт перевірки, які залишені без задоволення листом ГУ ДПС у Полтавській області №9454/10/16-31-05-01-18 від 13.11.2019.

8. За результатами перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) №000349501 від 18.11.2019, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 855000,00 грн, з яких: 570000,00 грн за податковим зобов`язанням та 285000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

2) №000350501 від 18.11.2019, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 1027500,00 грн, з яких 685000,00 грн за податковими зобов`язаннями та 342500,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

9. Позивач, уважаючи податкові повідомлення-рішення №000350501, №000349501 від 18.11.2019 протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 26.05.2020 позов задовольнив повністю.

11. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено завищення позивачем суми податкового кредиту та заниження об`єкту оподаткування податку на прибуток підприємства за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ ЛСВ-2012 , що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР.

12. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.10.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

13. У касаційні скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

14. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

15. У відзиві на касаційну скаргу представник ПП Ланнівський цукровий завод указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.

17. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

18. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

19. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

20. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

21. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

22. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

23. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

24. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

25. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

26. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

27. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

28. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

29. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

30. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

31. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.

32. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

33. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

34. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

35. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

36. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

37. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

38. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

39. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

40. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

41. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 18.11.2019 №000349501, №000350501, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення ним господарських операцій з ТОВ ЛВС-2021 .

42. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

43. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

44. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

45. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

46. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

47. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

48. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

49. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

50. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

51. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

52. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

53. Так, судами установлено, що між ТОВ ЛВС-2012 (продавець) та ПП Ланнівський цукровий завод (покупець) укладено договір №1402/17 купівлі-продажу б/в обладнання від 14.02.2017 (далі-Договір №1402/17), згідно з пунктом 1.1 якого продавець продає, а покупець купує та оплачує вертикальний кристалізатор в комплекті бувший у використанні по кількості та вартості, а саме вертикальний кристалізатор з приводом, в склад комплекта входить - мішалка міксер з приводом; насос РН-30 з приводом - 3 штуки на суму 1800000,00 грн, у тому числі ПДВ 300000,00 грн, що знаходиться за адресою: 78100, Івано-Франківська область, Городенківський район, місто Городенка, вулиця Винниченка,92.

54. Відповідно до пункту 2.2. Договору №1402/17 покупець сплачує продавцю ціну договору протягом 3-х банківських днів після підписання даного Договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

55. За змістом пунктів 4.1, 4.2. Договору №1402/17 продавець зобов`язаний передати товар покупцю та всі необхідні документи на товар, що з ним пов`язані протягом 30 робочих днів з моменту підписання цього Договору, але не раніше отримання оплати за товар на свій розрахунковий рахунок.

56. Вивезення товару від продавця на склад покупця буде здійснюватися за рахунок покупця частинами обладнання, які будуть підготовлені на машино - норму.

57. Пунктом 4.3 Договору №1402/17 визначено, що передача товару продавцем і приймання товару покупцем оформлюється відповідним актом приймання-передачі товару та видаткової накладної, який укладається в письмовій формі по два примірники та підписується повноважними представниками сторін у строк зазначений в пункті 4.1 цього Договору, але після повного розрахунку за цим Договором.

58. Також між ТОВ ЛВС-2012 (продавець) та ПП Ланнівський цукровий завод (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 14.02.2017 №1402/17А (далі-Договір №1402/17А), згідно з пунктом 1.1 якого продавець продає, а покупець купує та оплачує сушку цукру 500 т/добу на загальну суму 2000000,00 грн, у тому числі ПДВ 333333,33 грн. Відповідно до пункту 2.2 Договору №1402/17А оплата за товар здійснюється в два етапи: 50 % передоплати після підписання даного Договору відповідно до рахунку; 50 % по факту поставки всього товару відповідно рахунку.

59. За змістом пункту 4.1 Договору №1402/17А продавець зобов`язаний передати товар покупцю та всі необхідні документи на товар, що з ним пов`язані протягом 30 робочих днів з моменту підписання цього Договору, але не раніше отримання передоплати у розмірі 50 % згідно п.2.2 даного Договору на свій розрахунковий рахунок.

60. Приписами пунктів 4.2 - 4.3 Договору №1402/17А визначено, що вивезення товару від продавця на склад покупця буде здійснюватися за рахунок покупця частинами обладнання, які будуть підготовлені на машино - норму.

61. Передача товару продавцем і приймання товару покупцем оформлюється відповідним актом приймання-передачі товару та видаткової накладної, який укладається в письмовій формі по два примірники та підписується повноважними представниками сторін у строк зазначений в пункті 4.1 цього Договору, але після повного розрахунку за цим Договором.

62. На підтвердження відвантаження та прийняття вертикального кристалізатора та обладнання (в тому числі сушки цукру) позивачем надано копії прибуткових накладних №МС000528, №МС000526 від 31.05.2017, видаткових накладних №ЛВ-0000001, №ЛВ-0000002 від 31.05.2017.

63. За результатами здійснення господарських операцій складено податкові накладні від 16.02.2017 №3, від 22.02.2017 №4, від 21.03.2017 №5, від 03.04.2017 №6, копії яких містяться в матеріалах справи.

64. На підтвердження факту оплати вертикального кристалізатора та обладнання (включає сушку цукру) позивачем також надано копії рахунків-фактур від 17.02.2017 №12, 13, платіжних доручень від 16.02.2017 №216, від 22.02.2017 №243, від 20.03.2017 №402, від 03.04.2017 №498, 03.04.2017 №259.

65. Крім того, позивачем зазначено, що перевезення товару здійснювалося як ним самостійно, так і ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується копіями подорожніх листів від 06.03.2017№194, товарно-транспортної накладної від 06.03.2017 №59-НГ, договору про надання послуг від 06.03.2017 №06/03/17, актом здачі-прийому наданих послуг за Договором від 09.03.2017 №09/03/17 (дата затвердження 24.03.2017), рахунку-фактури від 09.03.2017 №09/03-17, платіжних доручень від 10.03.2017 №336, від 14.03.2017 №362, від 24.03.2017 №436, від 22.03.2017 №429, від 24.03.2017 №437, від 16.03.2017 №386, від 17.03.2017 №393, від 09.03.2017 №332, податкових накладних від 24.03.2017 №323, від 10.03.2017 №307, від 10.03.2017 №308, від 17.03.2017 №316, від 24.03.2017 №322, від 23.03.2017 №321, від 16.03.2017 №313, від 14.03.2017 №311.

66. Судами встановлено, що позивачем для вводу в експлуатацію кристалізатору цукру проведено шеф-монтажні роботи з діагностики введення в експлуатацію обладнання, які є обов`язковою умовою для використання придбаного обладнання у господарській діяльності підприємства, на виконання яких позивачем укладено договір підряду від 04.05.2018 №11 з ТОВ Цукоренергомонтаж (підрядник), згідно з пунктом 1.1 якого підрядник зобов`язався виконати роботи по монтажу вертикального кристалізатора з накриттям, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

67. На підтвердження виконання робіт по монтажу вертикального кристалізатора з накриттям позивачем до суду надано копії договірної ціни (монтаж вертикального кристалізатора з накриттям), локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень та серпень 2018 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за червень та серпень 2018 року, рахунків-фактур від 26.06.2018 №СФ-093, від 10.08.2018 №СФ-126, платіжних доручень від 26.06.2018 №3601, від 15.08.2017 №4017, податкових накладних від 26.06.2017 №12, від 10.08.2017 №4.

68. Факт введення вертикального кристалізатора з приводом в експлуатацію підтверджується копією акту введення в господарський оборот об`єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів від 30.09.2018.

69. Судами встановлено, що договори купівлі-продажу №1402/17, №1402/17А виконані сторонами без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку недійсним не визнані. На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ ЛВС 2012 зареєстрований в установленому законом порядку.

70. Первинні документи, надані позивачем з метою підтвердження реальності господарських відносин між ними, відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , дефектів форми, змісту або походження не мають.

71. Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.

72. За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

73. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

74. У постанові від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а Верховний Суд зауважив, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі.

75. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судами встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

76. Вирок суду, або інший документ, ухвалений в порядку кримінального судочинства стосовно посадових ПП Ланнівський цукровий завод або його контрагентів, за фактом фіктивного підприємництва статті 205 КК України відповідачем не надано.

77. Посилання відповідача на пояснення одного з засновників ТОВ ЛСВ-2012 ОСОБА_2 , наданими Слідчому управлінню ГУ ДФС у Полтавській обл., що слугували підставою для висновку контролюючого органу про нереальність господарських операцій з позивачем, судами не взято до уваги, оскільки ОСОБА_2 зареєстровано засновником ТОВ ЛСВ-2012 з 04.09.2018, коли угоди з позивачем були виконані, крім того до суду належним чином завірені копії з вказаними поясненнями податковим органом надано не було.

78. Крім того, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.

79. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

80. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

81. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

82. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

83. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року справі № 440/4989/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді Н.Є. Блажівська

І.В. Дашутін