Постанова

від 14.12.2021 по справі 813/3069/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 813/3069/17

адміністративне провадження № К/9901/46406/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Галмікроклімат до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 (суддя - Гулкевич І.З.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді: Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі №813/3069/17 (876/12053/17).

встановив:

Приватне підприємство Галмікроклімат (далі - ПП Галмікроклімат ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) від 28.07.2017 №0013431401, №0013421401, №0013441401.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Львівській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи наведені законодавчі норми та податкову інформацію щодо контрагентів, а також вимоги законодавчих норм, подані позивачем первинні документи не мають юридичної сили з огляду на невстановлення фактичного здійснення господарських операцій.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПП Галмікроклімат зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову перевірку ПП Галмікроклімат з питань взаєморозрахунків з ТОВ Пром-біз за липень 2014 року, ТОВ Ланто Союз та ТОВ Бігліон за жовтень 2014 року, ТОВ Західенергоспецмонтаж за червень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2017 №1023/13-01-14-01/35867482,в якому відображено висновки про порушення позивачем:

підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14; пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, чим занижено податок на додану вартість всього в сумі 62 255 грн, в тому числі за липень 2014 року 36 193 грн; за жовтень 2014 року 15 314 грн; за листопад 2014 року 10 748 грн;

підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 2014 рік у сумі 45 317 грн;

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 року у сумі 59 514 грн.

На підставі акту перевірки, 28.07.2017 контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0013431401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 45317,00 грн. за основним платежем та 11329,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0013421401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 62255,00 грн. за основним платежем та 15563,75 за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0013441401, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 59514,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що спірні господарські операції є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю позивача, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як з`ясовано судами, ПП Галмікроклімат здійснює такі види діяльності: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, неспеціалізована оптова торгівля, ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

17.07.2014 ПП Галмікроклімат укладено з ТОВ Пром-біз договір №ПР-03/07, відповідно до якого ТОВ Пром-біз (Продавець) зобов`язується передати у власність ПП Галмікроклімат (Покупця) продукцію (товар) партіями, в кількості і асортименті, згідно з видатковими накладними, на умовах визначених цим договором, а Покупець зобов`язується прийняти Товар у власність і своєчасно його сплачувати.

08.10.2014 ПП Галмікроклімат укладено з ТОВ Ланто Союз договір №08-10/14, відповідно до якого ТОВ Ланто Союз (Постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність ПП Галмікроклімат (Покупця) певний товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар на умовах даного Договору.

Також, ПП Галмікроклімат укладено договір з ТОВ Бігліон від 15.10.2014 №14107 , відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Бігліон (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність ПП Галмікроклімат (Покупця) товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції долучено до матеріалів справи наступні документи: договір оренди №35 від 01.07.2008, договір оренди нерухомого майна №09 від 30.05.2013, наказ №03/5 від 26.09.2013; оборотно-сальдову відомість по рахунку 105 від 01.01.2014-01.07.2015, оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 за 01.01.2014 - 01.07.2015; видаткові накладні; податкові накладні; специфікації, довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 19.12.2014.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

ГУ ДФС у Львівській області, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПП Галмікроклімат розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Судами відхилено посилання контролюючого органу на відсутність факту реєстрації податкових накладних по придбаному ПП Галмікроклімат товару у вищевказаних контрагентів, оскільки протягом періодів, за які податковим органом встановлено порушення ПП Галмікроклімат вимог податкового законодавства (місяці липень, жовтень 2014 року) відповідно до чинного на той час законодавства податкові накладні, в яких сума податку на додану вартість не перевищувала 10 тисяч гривень не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Щодо посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, то судами враховано, що ця обставина не є підставою для беззаперечного висновку щодо нереальності господарських операцій, оскільки зазначені документи є обов`язковими у разі надання послуг із перевезення вантажів, а не придбання товару.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарській операції між позивачем та його контрагентом здійснені відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №813/3069/17 (876/12053/17) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова