Рішення

від 14.12.2021 по справі 904/6554/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021м. ДніпроСправа № 904/6554/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Київхліб", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Артанда", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 1 000 874 грн. 74 коп. за договором поставки від 14.12.2020 № 141220

Представники:

від позивач: Балан С.М., довіреність № 05-08/2021 від 05.08.2021 адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Київхліб" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 16.07.2021 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Артанда" пеню в сумі 1 000 874 грн. 74 коп., нараховану позивачем за порушення строків поставки товару, відповідно до умов договору поставки від 14.12.2020 № 141220. Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 15 013 грн.12 коп. та витрати з оплати правничої допомоги, вартість якої відповідно до попереднього орієнтовного розрахунку, складає 10 000 грн. 00 коп., просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки узгодженого сторонами товару.

У поданій позовній заяві викладене клопотання позивача про визнання справи малозначною та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду від 26.07.2021 клопотання позивача відхилено, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10.08.2021.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням позивача; підготовче засідання відкладено на 28.09.2021.

28.09.2021 підготовче засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 28.10.2021 розгляд справи призначений в межах розумних строків у підготовчому засіданні на 30.11.2021, із проведенням засідання у режимі відеконференції за участю представника позивача поза межами суду, за його клопотанням.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 14.12.2021.

У призначені засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялися на місцем реєстрації відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку: Повернуто. Адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище обставин, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові, а також до судових дебатів заявив про подання доказів на підтвердження судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в поряду ч. 8 ст. 129 ГПК України.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Артанда" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Київхліб" (покупець) укладено договір поставки № 141220 (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - поліетиленова упаковка, пакети (надалі -товар) на умовах, визначених цим договором, специфікаціями, затвердженими сторонами макетами, технічним завданням (у разі необхідності), що узгоджені сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

В кожній специфікації сторони повинні погодити наступні умови: назва товару, визначена родовими або індивідуальними ознаками,асортимент товару, ціна за одиницю товару, місце поставки товару, строк поставки товару, вимоги до якості та безпечності товару, поставку якого зобов`язується здійснити постачальник та інші умови за погодженням сторін. Специфікація вважається погодженою сторонами щодо всіх істотних умов, якщо вона підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками сторін (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що обов`язки з постачання товару виникають у постачальника з моменту отримання погодженої специфікації та погодженого сторонами макету. Постачальник зобов`язаний поставити товар відповідно до умов договору та погодженої специфікації, а також надавати на кожну партію товару належним чином оформлені супровідні документи (видаткова, товарно-транспортна та податкова накладні), рахунок-фактура, сертифікат якості (якісне посвідчення) та інші документи, які є обов`язковими згідно з умовами даного договору, специфікації або чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.8. договору право власності на товар переходить до покупця в момент отримання ним товару в пункті поставки, зазначеного в ТТН та/або видатковій накладній , які повинні бути належним чином підписані сторонами.

Товар поставляється на умовах DDP (Інкотермс в редакції 2010 року) за адресою, зазначеною у специфікації.

Згідно з п. 4.1. договору загальна ціна цього договору складається з вартості товару, який постачається згідно специфікацій до цього договору, протягом його дії.

За умовами п. п. 4.3., 4.4. договору оплата товару здійснюється в національній валюті України безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Оплата здійснюється покупцем протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару, якщо разі інший порядок оплати не зазначений у специфікації.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасної поставки погодженого у специфікації сторонами товару, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення поставки товару, від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Якщо прострочення поставки товару перевищує 10 календарних днів, постачальник зобов`язується додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а покупець має право відмовитися від прийняття товару та/або від цього договору в односторонньому порядку.

У п. 8.2 договору сторони узгодили, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2022 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе сторонами зобов`язань.

14.12.2020 сторонами підписана специфікація № 1 до договору, в якій сторони визначили, що поставці підлягає наступний товар:

1) пакет 240*470, РЕНD, 12 мкм. 0 у загальній кількості 900 000 штук вартістю 57,50 грн. за тисячу штук без ПДВ, з яких: на склад м. Біла Церква до 01.02.2021 - 200 тисяч штук, до 01.03.2021 - 200 тисяч штук; на склад м. Фастів до 15.01.2021 - 200 тисяч штук, до 15.02.2021 - 200 тисяч штук, до 15.03.2021 - 100 тисяч штук;

2) пакет на лоток 700*700, РЕНD, 10 мкм, 0 у загальній кількості 125 000 штук вартістю 316,99 грн. за тисячу штук без ПДВ, з яких: на склад Експедиція № 9 до 30.01.2021 - 10 тисяч штук; на склад Експедиція № 8 до 30.01.2021 - 15 тисяч штук; на склад Експедиція № 1 до 30.01.2021 - 100 тисяч штук;

3) пакет-майка (фірмовий) 300 (70+70)*500, РЕНD, 20 мкм, 2+2 (пакет Pantone155) у кількості 50 000 штук вартістю 215,99 грн. за тисячу штук без ПДВ, на склад м. Бровари до 27.01.2021;

4) пакет-майка (фірмовий) 350 (90+90)*580, РЕНD, 25 мкм, 2+2 (пакет Pantone155) у кількості 50 000 штук вартістю 436, 99 грн. за тисячу штук без ПДВ, на склад м. Бровари до 27.01.2021;

5) пакет-фасовка 180 (40+40)*350, РЕНD, 6 мкм. 0 у кількості 200 000 штук вартістю 34,85 грн. за тисячу штук без ПДВ, на склад м. Бровари до 27.01.2021 - 100 тисяч штук, до 02.03.2021 - 100 тисяч штук;

6) рукав 460, РЕНD, 10 мкм, 0 у кількості 220 кілограм вартістю 30,89 грн. за кілограм без ПДВ, на склад Експедиція № 1 до 12.01.2021 - 120 кг, до 10.03.2021 - 100 кг;

7) рукав 730, РЕНD, 10 мкм, 0 у кількості 300 кілограм вартістю 32,00 грн. за кілограм без ПДВ, на склад м. Бровари до 03.02.2021.

Загальна вартість товару за підписаною специфікацією № 1 склала 147 388, 55 грн. без ПДВ, крім того ПДВ в розмірі 29 477,71 грн., а всього 176 866, 26 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору та специфікації відповідач поставив наступний товар:

- пакет 240х470 у кількості 45 тисяч на склад м. Фастів, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 20.01.2021;

- пакет 240х470 у кількості 45 тисяч на склад м. Фастів, що підтверджується видатковою накладною № 4 від 21.01.2021;

- пакет 240х470 у кількості 30 тисяч на склад м. Фастів, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 08.02.2021;

- пакет 240х470 у кількості 45 тисяч на склад м. Біла Церква, що підтверджується видатковою накладною № 7 від 20.02.2021;

- пакет на лоток 700х700 у кількості 20 тисяч на склад Експедиція №1, що підтверджується видатковою накладною № 9 від 08.03.2021;

- рукав 460 у кількості 43,4 кг на склад Експедиція № 1, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 20.01.2021;

- рукав 460 у кількості 84,1 кг на склад Експедиція № 1, що підтверджується видатковою накладною № 5 від 24.01.2021;

- рукав 730 у кількості 159,4 кг на склад м. Бровари, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 19.03.2021 (а.с. 22-29).

Таким чином, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач у визначені специфікацією строки не поставив позивачу товар в узгоджених сторонами кількості та асортименті.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із вимогами від 26.01.2021 № 5, від 04.02.2021 № 137, в яких просив підтвердити поставку товару в узгоджені сторонами строки та терміново виконати договірні зобов`язання з поставки товару у кількості, визначеній специфікацією (а.с. 30-32, 34-35).\

У відповідь на вимогу позивача від 26.01.2021 № 5 відповідач у листі від 04.02.021 № 32 повідомив про зміну графіку поставок (а.с. 33).

У листі від 22.02.2021 № 26 відповідач повідомив, що після підписання договору відбулися події, які призвели до появи об`єктивних та суб`єктивних обставин, як то підвищення цін на гранулу поліетилену, поламка обладнання, зміна графіку поставок, оплата не в строки, імпортні запчастини. Просив терміново розглянути питання про заміну постачальника (а.с. 36).

За порушення строків поставки товару, на підставі п. 6.1. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 1 000 874 грн. 74 коп. за загальний період з 02.02.2021 по 15.06.2021.

Доказів оплати відповідачем нарахованої позивачем пені в сумі 1 000 874 грн. 74 коп. сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору поставки, факт порушення відповідачем строків поставки товару, правомірність вимог позивача про стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За нормами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ "Торговий дім" Артанда" порушило договірні зобов`язання та не поставило у визначений специфікацією строк товар в узгоджених сторонами кількості та асортименті.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасної поставки погодженого у специфікації сторонами товару, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення поставки товару, від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Якщо прострочення поставки товару перевищує 10 календарних днів, постачальник зобов`язується додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а покупець має право відмовитися від прийняття товару та/або від цього договору в односторонньому порядку

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст. 610. п, 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно викопаного зобов`язання, а ненею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 от. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, зазначення в договорі неустойки у відсотковому відношенні за кожен день прострочення як штрафу, а не пені, не змінює її правову природу та не може бути підставою для відмови у стягненні такої неустойки (пені).

Оскільки судом встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з поставки товару у визначений специфікацією строк, в узгоджених сторонами кількості та асортименті, позивачем правомірно застосовано до відповідача наслідки порушення договірних зобов`язань постачальником, передбачені п. 6.1 договору.

Водночас, господарський суд констатує, що з огляду на природу неустойки, визначеної п. 6.1 договору, умовами договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язання постачальником, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2014 у справі №3-32гс14.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем допущене прострочення поставки товару, яке перевищує 10 календарних днів, нарахування пені у розмірі 5% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару не суперечить приписам закону.

При цьому, оскільки обов`язок відповідача щодо поставки товару не є грошовим зобов`язанням, а та обставина, що за порушення строку поставки товару за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 5% від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожен день прострочення поставки, не перетворює визначену договором пеню у пеню за порушення грошового зобов`язання, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", яким передбачено застосування відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку, судом встановлено, що останнім під час здійснення розрахунку пені за порушення строків поставки товару Пакет 240*470 не врахована поставка товару за накладною № 6 від 08.02.2021 у кількості 30 тисяч штук, а також при розрахунку пені за порушення строків поставки товару Рукав 460 не враховано, що загальна кількість товару за накладними № 3 від 20.01.2021, № 5 від 24.01.2021 складає 127,5 кг від загальної кількості, що підлягала поставці у розмірі 220 кг, та нарахована пеня за прострочення поставки товару у кількості 100 кг, замість 92,5 кг. Крім того, при розрахунку пені, до періодів нарахування позивачем включено день поставки. Отже, за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 5% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки, в межах визначеного позивачем загального періоду з 02.02.2021 по 15.06.2021, в сумі 929 148 грн. 01 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Водночас, за встановлених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення поставки товару, від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки, за той самий період в сумі 7 494 грн. 91 коп. задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 929 148 грн. 01 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із заявою позивача про подання доказів на підтвердження судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Київхліб" на професійну правничу допомогу в поряду ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл вказаних витрат позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Артанда" (49000, м. Дніпро, вул. Байкова, буд. 61, код ЄДРПОУ 44150068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Київхліб" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 64, код ЄДРПОУ 41202432) 929 148 грн. 01 коп. (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч сто сорок вісім грн. 01 коп.) пені, 13 937 грн. 22 коп. (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім грн. 22 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу на 23.12.2021 о 10 год. 30 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 3-303, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Позивачу у строк до 20.12.2021 включно надати до суду: докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.12.2021

Суддя І.А. Рудь