Ухвала

від 15.12.2021 по справі 520/12998/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 520/12998/19

провадження № 51 - 5820 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» (далі ПАТ «Одеський нафтопереробний завод») адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року,

встановив:

За вироком Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі КК України) та призначено покарання: за ч. 1 ст. 255 КК України (вредакції від 05 квітня 2001 року) у виді позбавлення волі на строк 5років; за ч. 5 ст.27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212 КК України ( в редакції від 15 листопада 2011 року) у виді штрафу в розмірі 425000 грн з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з реалізацією нафтопродуктів, строком на 2 роки, без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з реалізацією нафтопродуктів, строком на 2 роки, без конфіскації майна. Згідно зі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки з покладенням нанього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 364 ККУкраїни та призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (вредакції від 18 квітня 2013 року) у виді обмеження волі на строк 3 роки зпозбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з реалізацією нафтопродуктів на строк 2 роки; за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України (вредакції від 21 лютого 2014 року) у виді обмеження волі на строк 3 роки, зпозбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з реалізацією нафтопродуктів, на строк 2 роки, зі штрафом у розмірі 4590 грн. На підставі статтей 49, 74 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст.28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України у зв`язку із закінченням строку давності.

На вказаний вирок Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року представником ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» адвокатом ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу.

Одеським апеляційним судом ухвалою від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» на вирок Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року повернуто.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката ОСОБА_4 , в якій вона просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що вироком Київського районного суду м.Одеси від 16 червня 2021 року встановлено обставини причетності ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та його посадових осіб до діяльності злочинної організації, за участь у якій засуджено ОСОБА_5 , що може породжувати правові наслідки для Товариства. Вказує, що суд першої інстанції не залучив представників ПАТ«Одеський нафтопереробний завод» до участі в розгляді справи, чим порушив право цієї юридичної особи на захист та доступ до правосуддя. Вважає, що вирок Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року стосовно ОСОБА_5 стосується законних прав та інтересів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», оскільки в ньому фактично ідентифіковано ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» як фігуранта злочинів. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що ПАТ«Одеський нафтопереробний завод» не мав права подавати апеляційну скаргу навирок суду стосовно ОСОБА_5 та необґрунтовано повернув його скаргу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову увідкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доводи представника ОСОБА_4 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, на думку Суду, є безпідставними.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Разом із тим, у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, неєабсолютним, воно може бути піддано допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються уцьому питанні певною свободою розсуду. При цьому право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином чи такою мірою, що саму суть права буде зведено нанівець.

В свою чергу, ст. 393 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, до яких, серед іншого, відносяться підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник, а також інші особи увипадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 3 березня 2016 року у справі №5-347кс15, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення досуду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. При цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод таінтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК України.

Частина 2 ст. 24 КПК України визначає, що кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для оскарження рішення суду досуду вищого рівня певною особою незалежно від того, чи брала така особа участь усудовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів особи тією мірою, що надає їй згідно з ч. 2 ст. 24 КПК України право оскаржити його до вищих судових інстанцій.

За вироком Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року укримінальному провадженні № 12018160000000472 від 15 червня 2018 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст.366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України.

Зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається що, не погоджуючись з вироком Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» подав апеляційну скаргу. Одеський апеляційний суд ухвалою від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6 в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» навирок Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року повернув, узв`язку з тим, що вказаний вирок не містить жодної інформації, яка прямо дискредитує ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», порушує принцип презумції невинуватості, чи інші права вказаного товариства.

Разом з цим, із оскаржуваного судового рішення видно, що суддя апеляційного суду, перевіривши апеляційну скаргу представника ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» на вирок Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року, встановив, що її подано всупереч положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження, вирок місцевого суду нестосується прав, свобод та інтересів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», який згідно вимог ч. 1 ст. 393 КПК України, не входить до переліку осіб, які мають право подати апеляційну скаргу. У зв`язку з чим суд дійшов переконання про необхідність повернення скарги.

Такий висновок узгоджується із зазначеними вище вимогами кримінального процесуального закону, тому посилання скаржника на те, що він може оскаржити вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_5 , оскільки це рішення стосується інтересів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», є безпідставними.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо їїподала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

За таких обставин, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Суд касаційної інстанції погоджується із висновком про те, що представник ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» не навів достатніх і переконливих доводів того, що вказане судове рішення стосовно ОСОБА_5 стосується інтересів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», а тому не має права на оскарження вироку Київського районного суду м.Одеси від 16 червня 2021 року.

Ухвала апеляційного суду є законною та відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Переконливих аргументів, які би ставили під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанцій та вмотивованість його висновків у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, представником укасаційній скарзі наведено не було, і таких даних зі змісту судових рішень невбачається.

З огляду на викладене касаційна скарга представника ОСОБА_4 та додані до неї матеріали не дають підстав для її задоволення, а тому колегія суддів вважає занеобхідне відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 2 ч. 2 ст.428 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ПАТ«Одеський нафтопереробний завод» адвоката ОСОБА_4 наухвалу Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3