Рішення

від 08.12.2021 по справі 520/18350/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" грудня 2021 р. № 520/18350/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Савон О.Ю.

представника позивача - Яковенко О.Г.

представника відповідача -Довгаль В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "БУДАР-АГРО" (вул. Центральна, буд. 250,с. Землянки,Вовчанський район, Харківська область) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "БУДАР-АГРО", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00183040722 від 08.09.2021 року та №00183090722 від 08.09.2021 року;

2. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00183040722 від 08.09.2021 року та №00183090722 від 08.09.2021 року є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішення №00183040722 від 08.09.2021 року та №00183090722 від 08.09.2021 року заперечував зазначив, що вони є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини дійшов наступних висновків та мотивів.

Судом встановлено, що ГУ ДПС області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п.75.1.2 п.75.1, ст.75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, ст.78, гі.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та наказу від 04.08.2021 року №5736-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Будар-Агро (код за ЄДРПОУ 38366571) проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства Будар-Агро (далі за текстом - ПП Будар-Агро , підприємство), за адресою: 63701, Харківська область, Вовчанський район, вул. Центральна, буд. 250, з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками за звітний період декларування ПДВ -жовтень 2019 року з ТОВ АЛИСКАР ТРЕНДС (код за ЄДРПОУ 42623822) та за листопад 2020 року з ТОВ ДЖАСТІН ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 043728960), а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) відповідно до затвердженого плану документальної позапланової виїзної перевірки.

18.08.2021 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Будар-Агро (далі - ПП Будар-Агро , Позивач) Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, Відповідач, податковий орган) було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Будар-Агро від 18.08.2021 №14365/20-40-07-22-04/38366571 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено у розділі Висновок Акту перевірки, перевіркою дотримання податкового законодавства встановлено порушення ПП Будар-Агро вимог абз. а п. 198.1, абзацу першого п. 198.3 Кодексу внаслідок чого завищено податковий кредит за жовтень 2019 року на суму 132 000,00 грн., за листопад 2020 року на 923 670,72 грн., що призвело до заниження ПДВ всього на суму 677 376,72 грн. та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму ПДВ 378 294,00 гривень.

08.09.2021 ГУ ДПС у Харківській області на підставі Акту перевірки від 18.08.2021 №14365/20-40-07-22-04/38366571 винесено наступні Податкові повідомлення-рішення (далі -ППР):

1. 00183040722 від 08.09.2021 року, яким встановлено заниження податку на додану вартість на суму 677 376,72 грн., у т.ч. у жовтні 2019 на 128 839 грн., у листопаді 2020 на 548 537,72 грн., за рахунок завищення податкового кредиту на 1 055 670,72 гривні від здійснення нереальних операцій з придбання товарів, робіт/послуг у ризикових контрагентів. У зв`язку з цим Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 677 376,72 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 169 344,18 грн. Всього 746 720,90 грн.

2. №00183090722 від 08.09.2021 року, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року на суму 3 161,00 грн., за листопад 2020 року на суму 375 133,00 грн., всього на суму 378294,00 гривень.

Стосовно господарських операцій з контрагентом ТОВ Алискар Трендс судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ Алискар Трендс згідно договору №36 від 10.10.2019 добриво азотно-фосфорне сірковмісне та азофоску (нітроамофоска). За фактом здійснення вказаних операцій були виписані наступні документи:

- податкові накладні №363 від 15.10.2019, №362 від 14.10.2019, №361 від 10.10.2019;

- видаткові накладні №1510/19-1 від 15.10.2019, №1410/19-1 від 15.10.2019, №1010/19-1 від 10.10.2019.

Поставка товару відбувалася трьома партіями, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №1010/19-1 від 10.10.2019, №1410/19-1 від 14.10.2019, №1510/19-1 від 15.10.2019.

За умовами Договору (п. 3.3.) умови поставки СРТ і обов`язок доставки ТМЦ лежить на Продавцеві.

Розрахунок за отримані ТМЦ позивач здійснив платіжними дорученнями №170 від 15.11.2019, №181 від 27.11.2019 та№195 від 05.12.2019.

Придбання товару у ТОВ Алискар Трендс зумовлено господарською потребою, а саме: необхідністю удобрення землі. Добрива були внесені під оранку на поле №3/1, площею 148 га., поле №2/1 площею 134 га., поле №4/3 площею 5.5 га., поле №1/4 площею 43 га., поле 8/5 площею 97,5 га.

Підтвердженням використання добрив у власній господарській діяльності є:

- лімітно-забірні картки №5,6, 7, 8 за листопад 2019 року;

- Витяг з Книги складського обліку запасів;

- Витяг з Книги обліку продуктів і матеріалів;

Акт №1 за листопад про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Також судом встановлено, що внесення добрив відбувалось із залученням власного транспортного засобу, розкидувача мінеральних добрив РМД-1000 Н ;

Суд зазначає, що відповідач, обґрунтовуючи свої висновки про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Алискар Трендс , посилається на наступне:

- наявність помилок в оформленні первинних документів, ТТН;

- відсутність контрагента за місцем реєстрації;

- проблеми з податковою звітністю контрагента (з 19.07.2021 анульовано його

- свідоцтво ПДВ, відсутність податкової звітності з грудня 2019 року, наявність

податкового боргу);

- відсутність у контрагента основних засобів, власних чи орендованих приміщень та трудових ресурсів, достатніх для здійснення господарських операцій;

- не можливо встановити ланцюг постачання та виробника вказаного товару, оскільки позивачем не надано сертифікатів якості на поставлений товар;

- у перевіряємому періоді контрагент позивача не придбавав послуг транспортування;

-у ТОВ Еталь , що є контрагентом ТОВ Алискар Трендс , відсутнє придбання вказаного добрива;

- ТОВ Алискар Трендс придбав товар у ТОВ Еталь у серпні 2019 року, а продав його позивачу у жовтні 2019, для чого необхідна наявність складських приміщень, транспортних засобів, а їх наявність не встановлена;

- ТОВ Алискар Трендс задіяне в схемах формування податкового кредиту та витрат по ряду підприємств по яких порушені кримінальні справи;

- позивачем необачно обрано контрагента, оскільки останній до жовтня 2019 та після не здійснював реалізацію іншим суб`єктам господарювання товару, ідентичного спірному товару, а також не зрозуміла мета та економічна доцільність зміни контрагентів-постачальників позивачем, оскільки крім ТОВ Алискар Трендс , позивачу поставляли Добрива ще 2 суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що вказані вище твердження відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового засіданні, а саме:

1) Стосовно помилок в оформленні первинних документів, ТТН.

Верховний суд неодноразово робив висновок у своїх постановах (зокрема, але не виключно у постановах від 12.02.2021 у справі № 804/2317/18, від 23.04.2021 у справі №826/5511/17) про те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Внаслідок спірних операцій позивача з контрагентом відбувся рух активів та виникли відповідні зобов`язання, що підтверджується наданими відповідачу та долучених до матеріалів справи копіями первинних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій, дають змогу ідентифікувати їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

В постанові Верховного суду від 12.02.2021 у справі № 804/2317/18, у пункті 21, судом зазначено, що посилання контролюючого органу на недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, як на підставу для невизнання реальності господарських операцій, суди обґрунтовано відхилили, оскільки не зазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ. Крім того, обов`язок щодо перевезення товару був покладений на контрагентів, а відповідно заповнення контрагентами чи перевізниками товарно-транспортних накладних з недоліками не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару.

За умовами укладеного договору, обов`язок доставки Товару також був покладений на контрагента, тому Позивач не повинен нести негативних наслідків за дії свого контрагента.

2) Стосовно відсутності контрагента за місцем реєстрації.

Підставою для зазначених висновків є посилання відповідача на службову записку оперативного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області від 20.12.2019 №10/11-28-21-12.

Однак суд зазначає, що службова записка не може бути належним доказом оскільки, як вже зазначалося, зустрічна звірка в рамках проведення перевірки позивача не проводилась, невідомо в рамках якого заходу контролю була складена зазначена службова записка та станом на яку дату було зафіксовано не знаходження контрагента за місцем реєстрації, зважаючи на ту обставину, що спірні операції відбувались в жовтні 2019 року, а службова записка датована 20.12.2019 (через 2 місяці).

3) Стосовно проблем з податковою звітністю контрагента.

Суд зазначає, що як зазначено в акті перевірки, підприємством відображена діяльність лише в податкових періодах серпень-жовтень 2019 року, за листопад 2019 декларація подана з нульовими показниками, починаючи з грудня 2019 звітність не подавалась, анульовано свідоцтво платника ПДВ 19.07.2021.

Однак вказане твердження суд не приймає оскільки операції позивача з контрагентом відбувались в жовтні місяці, за який контрагент подавав звітність. Щодо звітності яка була подана після жовтня місяця то вказане твердження не мають відношення до позивача.

Крім цього суд зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому Позивач не повинен нести негативні наслідки за порушення його контрагентом податкового законодавства (тим більше в період, після операцій з Позивачем).

4) Стосовно висновків про відсутність у контрагента основних засобів, власних чи орендованих приміщень та трудових ресурсів, достатніх для здійснення господарських операцій.

Як, вже судом встановлено вище, посилаючись на службову записку оперативного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області від 20.12.2019 №10/11-28-21-12, як на податкову інформацію, відповідач зазначає в акті перевірки про невстановлення місцязнаходження ТОВ Алискар Трендс , опитати службових осіб не надалось можливим. З наведеного вбачається, що відносно вказаного контрагента позивача не було проведено перевірки чи інших заходів, визначених чинним законодавством (наприклад зустрічної звірки), що дають змогу проаналізувати фінансово-господарську діяльність контрагента (в тому числі з`ясувати наявність чи відсутність основних засобів, приміщень для зберігання Товару, транспорту для перевезення ТМЦ, тощо) відповідно до первинних та інших документів, наявних у контрагента, а також дослідити умови укладених контрагентом договорів з його постачальниками (зокрема, ними могло бути передбачено умови про відповідальне зберігання продукції постачальниками контрагента певний проміжок часу чи доставку товару відразу на адресу наступного покупця, що не заборонено діючим законодавством).

Натомість відповідач робить висновки не на підставі матеріалів перевірок чи зустрічних звірок, а виключно на підставі власних баз даних, реєстрів, відомості з яких неможливо перевірити позивачу самостійно або в судовому процесі.

З наведених вище обставин суд зазначає, що Верховний суд неодноразово звертав увагу на неможливість використання, як доказу податкових правопорушень платника податку, податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів платника податків по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як доказ наявності податкових правопорушень, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.(Постанови Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17.)

Крім того, відповідачем зазначено, що у контрагента зареєстровано кількість працюючих - 3 особи. Жодних аргументів відносно того, що вказані 3 особи не можуть організувати продаж та доставку товару на адресу позивача відповідачем не зазначено. Верховним судом у постанові від 12.02.2021 у справі № 804/2317/18 у пункті 23 зроблено наступні висновки:

23. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, надання робіт, послуг обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між: ними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС та наданої іншими контролюючими органами, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган. .

Вказане стосується і твердження про те, що у перевіряємому періоді контрагент позивача не придбавав послуг транспортування та твердження про те, що ТОВ Алискар Трендс придбав товар у ТОВ Еталь у серпні 2019 року, а продав його позивачу у жовтні 2019, для чого необхідна наявність складських приміщень, транспортних засобів, а їх наявність не встановлена

5) Стосовно не надання сертифікатів якості.

З вказаного посилання суд зазначає, що Верховний суд неодноразово робив висновок у своїх постановах (зокрема, але не виключно у постановах від 12.02.2021 у справі 804/2317/18, від 23.04.2021 у справі №826/5511/17) про те, що сертифікат відповідності (якості) на товар не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому відсутність такого сертифікату сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції.

6) Стосовно висновків про те, що у ТОВ Еталь , що є контрагентом ТОВ Алискар Трендс , відсутнє придбання вказаного добрива.

Суд зазначає, що вказані висновки відповідач робить виключно на підставі своїх внутрішніх інформаційно-аналітичних баз, що не може бути визнано як доказ наявності податкових правопорушень, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом з підстав вказаних судом вище.

7) Стосовно висновків про те, що ТОВ Алискар Трендс задіяне в схемах формування податкового кредиту та витрат по ряду підприємств, по яких порушені кримінальні справи.

Щодо вказаного посилання суд зазначає, що Верховний суд неодноразово робив висновки з приводу вказаного. Зокрема, але не виключно у постанові від 12.02.2021 у справі 804/2317/18 зазначено наступне:

Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження відносно контрагента АПМТЗ Комплект за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 cm. 205 КК України суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що відповідачем не надано доказів наявності вироку у зазначеному кримінальному провадженні, а отримані відомості в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, на які як на докази посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. .

В акті перевірки також відсутні посилання на наявність вироків по кримінальним справам, вказаним в акті перевірки.

Щодо господарських операцій з контрагентом ТОВ Джастін Трейд .

Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ Джастін Трейд згідно договору № 1610/01 від 16.10.2020 тканину для покриття ґрунту та знищення росту бур`янів з синтетичних шпательних поліефірних волокон.

За фактом здійснення вказаних операцій були виписані наступні документи:

Податкові накладні № 151 від 20.11.2020, № 178 від 04.11.2020, № 155 від 23.11.2020;

Видаткові накладні № 178 від 04.11.2020, № 151 від 20.11.2020, № 153 від 23.11.2020.

Поставка товару відбувалася однією поставкою згідно товарно-транспортної накладної №0092 від 23.11.2020.

Розрахунок за отримані ТМЦ позивач здійснив платіжними дорученнями:

- П/д №1695 від 20.11.2020, П/д №1699 від 23.11.2020, П/д № 1703 від 27.11.2020, П/д № 1706 від 30.11.2020, П/д № 1723 від 16.12.2020, П/д № 1712 від 03.12. 2020, П/д№ 1716 від 10.12. 2020, П/д № 1721 від 16.12.2020, П/д № 1757 від 21.01.2021 на підставі наступних рахунків: № 43 від 04.11.2020, № 97 від 20.11.2020, № 103 від 23.11.2020.

Придбання товару у ТОВ Джастін Трейд зумовлено господарською потребою, а саме необхідністю захисту ґрунту від бур`янів.

Підтвердженням використання тканини для покриття ґрунту у власній господарській діяльності є: Витяг з Книги складського обліку запасів, Витяг з Книги обліку продуктів і матеріалів, Меморіальний ордер за жовтень 2020 p., меморіальний ордер за листопад 2020р., Лімітно-забірна карта на отримання матеріальних цінностей №1.

Також підтвердження є данні Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур за ф-29 ex., за 2020 рік та Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур за ф-4 сх. за 2021 рік. З даних звітів вбачається наявність у позивача достатньої кількості земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для обробітку яких необхідне застосування вказаних добрив.

Так суд зазначає, що відповідач, обґрунтовуючи свої висновки про нереальність господарських операцій виходячи з наступного:

- відсутність ТОВ Джастін Трейд за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватись управління і облік;

- нереальність придбання ідентифікованого товару по ланцюгу постачання;

- не можливість підтвердження виконання операцій з придбання та реалізації товарів/робіт/послуг наявним трудовим ресурсом. Проведеним аналізом податкової звітності встановлено, що на підприємстві в перевіряємому періоді працювала незначна кількість персоналу, що не дозволяє реально провадити господарську діяльність в декларованих обсягах;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомостей про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність достовірної інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні);

- відсутність достовірної інформації про власні або орендовані офісні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- наявність узагальнених податкових інформацій щодо контрагентів-постачальників ТОВ Джастін Трейд , якими встановлено неправомірне: визначення платниками податків сум податкових зобов`язань (податкового кредиту) при продажу (купівлі) товарів/послуг на адресу контрагентів, у т.ч. на адресу ТОВ Джастін Трейд ;

- наявність інформації з Єдиного державного реєстру судових ухвал про причетність до функціонування протиправної діяльності контрагентів ТОВ Джастін Трейд .

Суд дослідившив судовому засіданні вище вказані твердження відповідача вважає їх необґрунтованими.

1) Стосовно висновку про відсутність ТОВ Джастін Трейд за місцезнаходженням.

Так згідно інформації з ЄДРПОУ (наявна у вільному доступі на порталі Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search, ТОВ Джастін Трейд зареєстроване за адресою: 61103, Харківська обл., м. Харків, вул. Балакірієва, буд. 17-В, кім. 3.

Згідно висновків акту перевірки відповідно до форми 20-ОПП, вказане приміщення (площею 72 м2) є офісом контрагента. Тобто суд зазначає, що відповідач сам в акті перевірки визнає наявність офісу контрагента за вказаною вище адресою.

Щодо посилання відповідача на лист ГУ ДФС у Харківській області від 13.05.2021 №2562/20-97-04-10-05, яким встановлено відсутність за вищевказаною адресою то вказане посилання суд вважає безпідставним оскільки по-перше, він датований 13.05.2021, тобто через пів року після здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом.

2) Стосовно висновку про нереальність придбання ідентифікованого товару по ланцюгу постачання.

З акту перевірки вбачається, що вказані висновки відповідач робить виключно на підставі своїх внутрішніх інформаційно-аналітичних баз, що не може бути визнано як доказ наявності податкових правопорушень, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

3) Стосовно висновку про відсутність достовірної інформації про транспортування.

Так згідно висновків акту перевірки, підставою для неможливості встановити перевізника та дослідити можливості вказаного підприємства здійснити перевезення є відсутність у наданій товарно-транспортній накладній №0092 від 23.11.2020 коду ЄДРПОУ по ТОВ Міжнародна торгова транспортна компанія , що є перевізником ТМЦ, придбаних позивачем у ТОВ Джастш Трейд .

Вказане вище посилання суд вважає необґрунтованим оскільки, по-перше, такі дані не є обов`язковими для відображення в ТТН і їх відсутність не позбавляє можливості ідентифікувати учасників взаємовідносин, по-друге, в ТТН наявна назва перевізника (ТОВ Міжнародна торгова транспортна компанія ) і інформацію про його код за ЄДРПОУ, відповідно до ст. 11 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , можливо отримати у вільному доступі через безкоштовний запит на портал Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/co.ntent/iree-search, за критерієм пошуку Повне найменування*/Скорочене найменування* .

Таким чином висновки про неможливість дослідити можливості вказаного підприємства здійснити перевезення не відповідають дійсності.

Посилання на внутрішні бази даних, зокрема на ЄРПН, та висновки про те, що ТОВ Джастін Трейд не мало взаємовідносин з ТОВ Міжнародна торгова транспортна компанія також не безпідставним, оскільки, як було зазначено в Акті перевірки, зустрічні звірки не проводились, що свідчить про те, що первинні та інші документи контрагента позивача не досліджувались.

Верховний суд неодноразово звертав увагу на неможливість використання, як доказу податкових правопорушень платника податку, податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів платника податків по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як доказ наявності податкових правопорушень, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.(Постанови Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17.)

4) Стосовно висновку про відсутність достовірної інформації про власні або орендовані офісні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та висновку про відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів.

Вказані висновки не відповідають дійсності. Згідно інформації з ЄДРПОУ (наявна у вільному доступі на порталі Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search, TOB Джастін Трейд зареєстроване за адресою: 61103, Харківська обл., м. Харків, вул. Балакірієва, буд. 17-В, кім. 3.

Згідно висновків акту перевірки відповідно до форми 20-ОПП, вказане приміщення (площею 72 м2) є офісом контрагента. Крім даного приміщення, у контрагента наявний склад площею 1050 м2 за адресою: 61103, Харківська обл., м. Харків, вул. Балакірієва, буд. 16-Б, і за цією ж адресою знаходиться автомобіль контрагента Авто DAF XF 105 2013 - НОМЕР_1 .

Тобто, відповідач сам в акті перевірки визнає наявність офісних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, а висновки про незнаходження за вказаною вище адресою не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

5) Стосовно висновку про наявність узагальнених податкових інформацій щодо контрагентів-постачальників ТОВ Джастін Трейд , якими встановлено неправомірне визначення платниками податків сум податкових зобов`язань (податкового кредиту) при продажу (купівлі) товарів/послуг на адресу контрагентів на адресу ТОВ Джастін Трейд .

Як вже зазначалося судом вище, Верховний суд неодноразово звертав увагу на неможливість використання, як доказу податкових правопорушень платника податку, податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника податків по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як доказ наявності податкових правопорушень, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.(Постанови Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17.)

6) Стосовно висновку про наявність інформації з Єдиного державного реєстру судових ухвал про причетність до функціонування протиправної діяльності контрагентів ТОВ Джастін Трейд .

Суд звертає увагу, що Верховний суд неодноразово робив висновки з приводу вказаного. Зокрема, але не виключно у постанові від 12.02.2021 у справі 804/2317/18, в якій зазначав про те, що відповідачем не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, а отримані відомості в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, на які як на докази посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

В Акті перевірки відсутні посилання на наявність вироків по кримінальним справам.

Щодо посилання в акті перевірки відповідач про помилки, допущені в первинних та Товарно-транспортних документах по контрагенту ТОВ Джастін Трейд та відсутність сертифікатів якості, однак дана обставина жодним чином не свідчить про нереальність господарських операцій з огляду на наступне.

Верховний суд неодноразово робив висновки у своїх постановах (зокрема, але не виключно у постановах від 12.02.2021 у справі № 804/2317/18. від 23.04.2021 у справі №826/5511/17) про те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Стосовно не надання сертифікатів якості у вказаних вище постановах Верховного суду зазначено про те, що сертифікат відповідності (якості) на товар не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому відсутність такого сертифікату сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції.

Посилання в акті перевірки на невідповідність даних, вказаних в ТТН №0092 від 23.11.2020 (в частині обсягу поставки, а саме не співпадання загальної кількості товару по трьом видатковим накладним кількості, що зазначена в ТТН) то вказане посилання не знайшло свого підтвердження під час судового засідання так в ТТН №0092 від 23.11.2020 в графі №8 зазначено відомості про три товарно-супровідні документи: видаткові накладні № 178 від 04.11.2020, № 151 від 20.11.2020, № 153 від 23.11.2020. В графі 9 Маса брутто, зазначено 27,786 т. Вказана вага відповідає кількості товару по трьом видатковим накладним:

- № 178 від 04.11.2020-вага 25991,2159 кг +

- №151 від 20.11.2020-вага 1504,12 кг +

- № 153 від 23.11.2020-вага 290,9187 кг =

Всього 27 786,2546 кг (або 27,786 тон), що повністю співпадає з кількістю, вказаною в ТТН.

Посилання в акті перевірки на те, що позивачем не надано актів виконаних робіт стосовно укладення придбаного позивачем покриття на ґрунт також не знайшло свого підтвердження під час судового засідання оскільки, як зазначено бухгалтером позивача в пояснювальній записці, наданій податковим інспекторам, покриття ґрунту відбувалося власними силами без залучення найманих працівників.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/ або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.99 p. N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. З Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського .обліку, та інших документів, встановлених розділом II вказаного Кодексу.

Також необхідно звернути увагу і на приписи пункту 187.1. ст. 187 ПКУ де передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності));

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг .

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1 та 2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз.1 п.201.10 ст.201). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п.201.10 ст.201).

Отже, положення перелічених норм кодексу у системному поєднанні з ст.ст.42, 46, 49, 200-1 Податкового кодексу України означають запровадження державою такого механізму адміністрування податку на додану вартість, при якому держава в особі контролюючого органу здатна здійснювати контроль за діяльністю платників податків, котрі виконують податкові зобов`язання платників ПДВ за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку у межах укладених договорів про визнання електронних документів.

Таким чином, наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених та зареєстрованих податкових накладних звільняє позивача від будь-якої відповідальності як платника ПДВ за виключенням випадку вжиття взаємоузгоджених протиправних свідомих дій з неправомірного одержання податкової вигоди, тобто за своєю правовою суттю співучасті у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 191, 205, 209, 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наявна первинна документація, складена відповідно вимог закону, та не містить дефектів форми та ознак дефектності.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України звернуто увагу на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що податкові повідомлення -рішення №00183040722 від 08.09.2021 року та №00183090722 від 08.09.2021 року прийнято контролюючим органом з порушенням норм чинного законодавства України та підлягають скасуванню, оскільки висновки викладені в вище вказаному акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "БУДАР-АГРО" (вул. Центральна, буд. 250,с. Землянки,Вовчанський район, Харківська область) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00183040722 від 08.09.2021 року та №00183090722 від 08.09.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "БУДАР-АГРО" сплачений судовий збір у розмірі 18375 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят п`ять) грн., 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 16 грудня 2021 року.

Суддя Спірідонов М.О.