Ухвала

від 28.07.2022 по справі 520/18350/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 липня 2022 р. м. ХарківСправа № 520/18350/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 по справі № 520/18350/21

за позовом Приватного підприємства "БУДАР-АГРО"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 задоволено позов Приватного підприємства "БУДАР-АГРО" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено частково. Продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Згідно довідки про доставку електронного листа, 06.07.2022 о 22:53 год. Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України області отримано копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 18.07.2022.

11.07.2022, через систему "Електронний суд", Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано до суду клопотання, в якому заявник просить суд відстрочити сплату судового збору в адміністративній справі №520/18350/21 до винесення судового рішення, а у разі відмови у його задоволенні - надати ГУ ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору не менш ніж 15 днів після закінчення дії воєнного стану в Україні або припинення простою ГУ ДПС у Харківській області.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено у рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Проте, колегія суддів зазначає, що жодних належних обґрунтувань щодо неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник не наводить, жодних належних документів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу відстрочення сплати судового збору не надає.

Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняють неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення. та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Обґрунтувань наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" клопотання скаржника не містить.

Колегія суддів зазначає, що скаржник діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та крім того, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає і інших сферах його діяльності.

Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору субєктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України не внесено.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18, відповідно до яких юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони сформовані щодо юридичних осіб приватного права, а не суб`єктів владних повноважень, яким є відповідач.

Крім того, посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 27.05.2022 по справі №520/19175/2020 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 23.06.2022 року у справі №240/17733/21, яка прийнята пізніше.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Щодо доводів скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не менш ніж 15 днів після закінчення дії воєнного стану в Україні або припинення простою ГУ ДПС у Харківській області колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 2, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 15.04.2022 №15-о/ВС, копію якого скаржник надає до суду апеляційної інстанції, зокрема, до п. 2.1 зазначено: "Дозволити працівникам, визначеним у Додатку 1 поєднання виконання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочому місці в адміністративних будівлях Головного управління ДПС у Харківській області, за їх попередньою згодою та погодженням з керівництвом".

Доказів того, що станом на дату звернення скаржника з клопотанням 11.07.2022 всі працівники Головного управління ДПС у Харківській області знаходяться у простої та не здійснюють юридичне супроводження справ відповідачем до суду не надано, як і доказів що унеможливлюють виконання вимог ухвали від 15.02.2022 до закінчення строку дії воєнного стану.

Крім того, судом апеляційної інстанції забезпечено право відповідача на апеляційне оскарження рішення шляхом продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022.

Враховуючи викладене вище колегія суддів та приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 15.02.2022 у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 КАС України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області текст ухвали виготовлений 28.07.2022.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 по справі № 520/18350/21 за позовом Приватного підприємства "БУДАР-АГРО" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. КатуновСудді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко