Рішення

від 09.12.2021 по справі 910/16028/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/16028/21

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" простягнення 9 132 257 грн 37 коп. Представники сторін: від позивача:Дріго Н.С. - адвокат на підставі ордера від відповідача:не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" про стягнення 9 132 257 грн 37 коп. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014, в тому числі 6 794 947 грн 93 коп. основної заборгованості, яка складається з основної заборгованості у розмірі 6 139 000 грн 00 коп. та процентам у розмірі 655 947 грн 93 коп., а також 883 797 грн 90 коп. інфляційних втрат, 1 023 475 грн 11 коп. пені та 430 036 грн 43 коп. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" договору про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 6 794 947 грн 93 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 883 797 грн 90 коп. інфляційних втрат, 1 023 475 грн 11 коп. пені та 430 036 грн 43 коп. 3% річних. При цьому, 01.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" укладено договір відступлення права вимоги № 2, предметом якого є відступлення грошової вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" згідно договору про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16028/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.11.2021.

У підготовчому засіданні 08.11.2021, у зв`язку із неявкою представника відповідача, судом оголошено перерву до 25.11.2021, про що сторін повідомлено ухвалою від 08.11.2021.

У підготовчому засіданні 25.11.2021 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.12.2021, про що сторін повідомлено ухвалою від 25.11.2021.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2021 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Станом на 09.12.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 16.09.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

У судове засідання 09.12.2021 з`явився представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 09.12.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" (кредитодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" (позичальник за договором) укладено договір про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику фінансовий кредит на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності, та на умовах, визначених цим договором (далі - кредитний договір), а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на наступних умовах: сума кредиту (ліміт кредиту) - 6 139 000,00 грн (шість мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч) гривень 00 копійок; валюта кредиту (валюта кредиту) - гривня; строк користування кредитом (строк кредиту) - 5 (п`ять) років, до 20 серпня 2019 року; плата за користування кредитом (розмір процентів, проценти): 5 % (п`ять процентів) річних; цілі, на які надається кредит - поповнення обігових коштів та їх використання у власній господарській діяльності позичальника.

Згідно з пунктом 2.2. договору згідно відновлювальної відкличної кредитної лінії позичальник має право упродовж дії кредитної лінії неодноразово отримувати та погашати суму кредиту в межах установленого ліміту. Ліміт кредитування автоматично відновлюється на суму погашеного кредиту. Сума всіх наданих та неповернутих частин кредиту не повинна перевищувати суму кредиту. Сторони за домовленістю можуть змінювати суму кредиту шляхом укладення додаткового договору.

У пункті 2.3. договору встановлено, що грошові кошти, що зазначені в п. 2.1. кредитного договору, надаються позичальнику кількома частинами (траншами) шляхом перерахування їх кредитодавцем з власного банківського рахунку на банківський (поточний) рахунок позичальника у 5 (п`яти) денний строк з моменту виконання позичальником наступних умов: надання кредитодавцю письмової заяви позичальника про перерахування грошових коштів, з визначенням рахунку, на який необхідно перерахувати кредит, суми грошових коштів, що підлягає перерахуванню; надання позичальником будь-яких інших документів (за запитом кредитодавця), які кредитодавець може вимагати у зв`язку з виконанням кредитного договору та/або договору (-ів) щодо забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Пунктом 2.5. договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1.3. цього договору.

Пунктами 3.1., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7. договору сторонами погоджено, що проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Датою початку нарахування процентів є дата перерахування коштів (кредиту або його частини) відповідно до п. 2.3. кредитного договору.

Плата за користування кредитом нараховується за період включно з "01"-го числа по останній календарний день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів користування кредитом і суми заборгованості за кредитом.

При нарахуванні процентів враховується день, зазначений в п. 3.3. кредитного договору, і не враховується день повернення кредиту.

При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за такою формулою: Р = (D*Q) : 100 : F, де Р - сума процентів за один день користування кредитом, D - сума заборгованості за кредитом станом на кінець зазначеного дня, Q - розмір проценту, діючого протягом зазначеного дня, F - фактична кількість днів у році (365 або 366 у високосному).

Датою сплати процентів та погашення кредиту є день зарахування відповідної суми на рахунки, що зазначені у п. 9. кредитного договору або інші рахунки, номери яких доводяться до відома позичальника.

Сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному п. 3.6 кредитного договору, здійснюється позичальником щомісячно в строк до 25 числа поточного місяця за попередній місяць.

В останній день строку кредиту позичальник повинен сплатити всю суму фактичної заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, що передбачені кредитним договором.

Строк дії договору: цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а саме: з 20 серпня 2014 року по 20 серпня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторону від відповідальності за порушення умов цього договору, які мали місце протягом строку його дії (пункт 8.2. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 1048 Цивільного кодексу України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судом, на виконання умов договору про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів від 20.08.2014 № 20-08-01/14 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" було надано відповідачу кредит у розмірі 6 139 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: від 21.08.2014 № 771882608 на суму 500 000 грн 00 коп., від 21.08.2014 № 771882609 на суму 500 000 грн 00 коп., від 21.08.2014 № 771882610 на суму 500 000 грн 00 коп., від 21.08.2014 № 771882611 на суму 500 000 грн 00 коп., від 21.08.2014 № 771882612 на суму 500 000 грн 00 коп., від 04.09.2014 № 772446059 на суму 400 000 грн 00 коп., від 17.09.2014 № 772446140 на суму 700 000 грн 00 коп., від 17.09.2014 № 772446141 на суму 749 000 грн 00 коп., від 17.09.2014 № 772446143 на суму 500 000 грн 00 коп., від 17.09.2014 № 772446144 на суму 800 000 грн 00 коп., від 23.09.2014 № 772446191 на суму 490 000 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" договору про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів від 20.08.2014 № 20-08-01/14 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" у розмірі 6 794 947 грн 93 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 139 000 грн 00 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 655 947 грн 93 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту та сплати процентів на суму 6 794 947 грн 93 коп.

01.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" (первісний кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" (новий кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" (боржник за договором) укладено договір про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги) № 2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника, що належить первісному кредитору за договором про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08- 01/14 від 20.08.2014, а також набуває інших прав та обов`язків сторони кредитора за вказаним договором, зокрема, щодо таких істотних умов договору: сума кредиту (ліміт кредиту) - 6 139 000,00 грн (шість мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч) гривень 00 копійок; строк користування кредитом (строк кредиту) - 5 (п`ять) років, до 20 серпня 2019 року; плата за користування кредитом: 5 % (п`ять процентів) річних.

Борг, право вимоги якого відступається, станом на 28 лютого 2017 року (включно) становить: сума кредиту: 6 139 000,00 грн. Проценти до сплати, нараховані за весь період користування кредитом по 28.02.2017: 433 934,84 грн. Всього: 6 572 934,84 грн.

З 01 березня 2017 року всі зобов`язання боржника за договором № 20-08-01/14 від 20.08.2014 виконуються на користь нового кредитора. Боржник та новий кредитор після укладення цього договору відступлення вправі за домовленістю між собою на власний розсуд змінити умови договору № 20-08-01/14 від 20.08.2014 шляхом укладення до нього додаткового договору.

Відповідно до пункту 2 договору від 01.03.2017 № 2 новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію за відступлення прав вимог, обумовлених п. 1 договору, в розмірі 6 572 934 грн 84 коп., в строк до 01 березня 2018 року. Новий кредитор має право сплачувати компенсацію частковими платежами. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора.

Згідно з пунктом 3 договору від 01.03.2017 № 2 первісний кредитор в день підписання договору про відступлення права вимоги передає новому кредитору всі документи, з яких слідує право вимоги первісного кредитора до боржника, зокрема, договори в оригіналі, інші документи, необхідні новому кредитору для реалізації права, що передається у відповідності до даного договору.

Передані первісним кредитором новому кредитору документи, з яких слідує право вимоги первісного кредитора до боржника, новий кредитор зобов`язаний зберігати протягом встановленого законодавством строку, але не менше трьох років з дати уступки зобов`язань по них відповідно до цього договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2018. По закінченню строку дії умови цього договору в будь-якому випадку продовжують діяти до моменту проведення остаточного взаєморозрахунку між сторонами (пункт 10 договору).

Отже, відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" договору про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги) від 01.03.2017 № 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" набуло право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" за договором про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повернення кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитними коштами за договором про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014, та з урахуванням набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за укладеним договором про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги) від 01.03.2017 № 2, та факту наявності заборгованості відповідача у розмірі 6 794 947 грн 93 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 139 000 грн 00 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 655 947 грн 93 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 883 797 грн 90 коп. інфляційних втрат, 1 023 475 грн 11 коп. пені та 430 036 грн 43 коп. 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 5.5. договору визначено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, позичальник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 5.5. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені та 3 % річних є неправильним, оскільки позивачем, з урахуванням пункту 2.1.3 договору, неправильно визначено день початку прострочення обов`язку з повернення кредитних коштів.

Отже, оскільки у кредитному договорі сторонами погоджено строк повернення кредиту до 20.08.2019, то прострочення повернення кредитних коштів починається з наступного дня - з 21.08.2019.

За перерахунком суду, сума пені за прострочення повернення кредитних коштів становить 1 017 145 грн 57 коп. за період прострочення з 21.08.2019 по 20.02.2020.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1 023 475 грн 11 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 1 017 145 грн 57 коп.

За перерахунком суду, сума 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів становить 429 477 грн 94 коп. за період прострочення з 21.08.2019 по 28.09.2021.

Отже, позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 430 036 грн 43 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 429 477 грн 94 коп.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та встановлено його правильність та відповідність умовам договору.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту несвоєчасного виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014, та з урахуванням набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за укладеним договором про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги) від 01.03.2017 № 2, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 883 797 грн 90 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 1 017 145 грн 57 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 429 477 грн 94 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" (03022, місто Київ, вул. Максимовича Михайла, будинок 3-Д, нп, 525, ідентифікаційний код 37449253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" (01133, місто Київ, вул. Кутузова, будинок 18/7, ідентифікаційний код 40937865) заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6 139 000 (шість мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч) грн 00 коп., заборгованість по процентам у розмірі 655 947 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 93 коп., пеню у розмірі 1 017 145 (один мільйон сімнадцять тисяч сто сорок п`ять) грн 57 коп., 3 % річних у розмірі 429 477 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 94 коп., інфляційних втрат у розмірі 883 797 (вісімсот вісімдесят три тисячі сімсот дев`яносто сім) грн 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 136 880 (сто тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн 54 коп.

3. В іншій частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 6 329 грн 54 коп. та 3 % річних у розмірі 558 грн 49 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 14.12.2021

Суддя Н.Плотницька