Ухвала

від 30.10.2023 по справі 910/16028/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ГРОШОВІ КОШТИ

м. Київ

30.10.2023Справа № 910/16028/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у судовому засіданні

заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Дениса Володимировича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником

у справі 910/16028/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999"

про стягнення 9 132 257,37 грн

Представники учасників процесу згідно протоколу від 30.10.2023,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" про стягнення 9 132 257,37 грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014, в тому числі 6 794 947,93 грн основної заборгованості, яка складається з основної заборгованості у розмірі 6 139 000,00 грн та процентам у розмірі 655 947,93 грн, а також 883 797,90 грн інфляційних втрат, 1 023 475,11 грн пені та 430 036,43 грн 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" договору про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 6 794 947,93 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 883 797,90 грн інфляційних втрат, 1 023 475,11 грн пені та 430 036,43 грн 3% річних. При цьому, 01.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Заставно-кредитний дім" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" укладено договір відступлення права вимоги № 2, предметом якого є відступлення грошової вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" згідно договору про надання фінансового кредиту за рахунок власних коштів № 20-08-01/14 від 20.08.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп" заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6 139 000,00 грн, заборгованість по процентам у розмірі 655 947,93 грн, пеню у розмірі 1 017 145,57 грн, 3 % річних у розмірі 429 477,94 грн, інфляційних втрат у розмірі 883 797,90 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 136 880,54 грн.

05.01.2022 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення суду від 09.12.2021.

16.08.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Дениса Володимировича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просить звернути стягнення на кошти у розмірі 6 115 000 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінергія 1991", яке має заборгованість перед боржником за наказом у справі № 910/16028/21 від 05.01.2022.

У зв`язку із перебуванням судді Плотницької Н. Б. у відпустці за наслідками повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи вищевказана заява була передана на розгляд судді Джарти В. В.

Ухвалою від 18.08.2023 заяву було призначено до розгляду на 21.09.2023.

У судове засідання 21.09.2023 прибули заявник та представник позивача.

Розгляд заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Дениса Володимировича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі 910/16028/21, був відкладений на 30.10.2023.

27.10.2023 приватним виконавцем до суду було подане клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, отриманих заявником від Головного слідчого управління Національної поліції, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000943 від 27.07.2021, що стосується фінансово-господарської діяльності ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991» та ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999», а саме копію договору № 280519 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 28.05.2019, що укладений між ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999» та ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991», копію договору оренди № 1 від 22.05.2013, що укладений між ТОВ «СІНЕРПЯ 1991» та ТОВ «СИНЕРПЯ 1999» із додатком № 1 до указаного договору, копію ухвали слідчого судді Печорського районного суду міста Києва від 22.09.2022 у справі № 757/25733/22-к, копію протоколу обшуку від 20.10.2022, що проведений на підставі ухвали слідчого судді Печорського районного суду міста Києва від 22.09.2022 у справі № 757/25733/22-к та додаток до указаного протоколу. Також приватним виконавцем була надана відповідь від ТОВ «Нью Маркет ЛТД» (учасника ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999») від 27.10.2023 № 39, в якому вказано про те, що даними бухгалтерської програми « 1С» підтверджується наявність заборгованості у ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991» за договором оренди № 1 від 22.05.2013 у розмірі 4 610 000,00 грн, за договором № 280519 про надання фінансової допомоги від 28.05.2019 у розмірі 1 505 000,00 грн. До вказаної відповіді також було додано копії платіжних доручень.

За наслідками судового засідання 30.10.2023 суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (стаття 19 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню. (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду в справі № 910/16028/21, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Як вбачається з представлених суду документів, 06.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження ВП № 68074485 з примусового виконання рішення суду № 910/16028/21. За заявою стягувача від 02.11.2022 виконавче провадження передане на виконання від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Дениса Володимировича.

У ході примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 68074485 здійснено наступні виконавчі дії.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.01.2022 за боржником нерухоме майно не зареєстроване.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України № 12994859 від 06.01.2022 боржник має відкриті рахунки в банківських установах, тому приватним виконавцем постановою про арешт коштів боржника від 06.01.2022 звернено стягнення на кошти на рахунках боржника, що відкриті в банківських установах. Зазначена постанова направлена для виконання до АБ «Кліринговий дім», АТ «МІБ», АКБ «Індустріалбанк», АТ «Комерційний банк «Глобус», АТ «Райфайзен Банк».

З рахунку боржника в АБ «Кліринговий дім» 11.01.2022 списано кошти, які в сумі 642 465 грн перераховано стягувачу.

З рахунку боржника в АТ «Комерційний банк «Глобус» 12.01.2022 списано кошти, які в сумі 5 476,12 грн перераховано стягувачу.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України № 1299594858 від 06.01.2022 за боржником зареєстровано транспортні засоби: - Марка ТЗ: RENAULT Модель ТЗ: LODGY Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2015 VIN: НОМЕР_1 Номер кузова: НОМЕР_1 Номерний знак: НОМЕР_2 Колір ТЗ: СІРИЙ; - Марка ТЗ: TOYOTA Модель ТЗ: HILUX Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2013 VIN: НОМЕР_3 Номер шасі: НОМЕР_3 Номерний знак: НОМЕР_4 Колір ТЗ: СІРИЙ; - Марка ТЗ: RENAULT Модель ТЗ: LODGY Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2015 VIN: НОМЕР_5 Номер кузова: НОМЕР_5 Номерний знак: НОМЕР_6 Колір ТЗ: СІРИЙ; - Марка ТЗ: RENAULT Модель ТЗ: DOKKER Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2015 VIN: НОМЕР_7 Номер кузова: НОМЕР_7 Номерний знак: НОМЕР_8 Колір ТЗ: СІРИЙ.

Приватним виконавцем 14.01.2022 винесено постанову про арешт транспортних засобів та постанову про розшук транспортних засобів, які направлені для виконання до Міністерства внутрішніх справ України.

Після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника в банківських установах, боржником 11.01.2022 відкрито новий рахунок в АТ «ЄПБ», про що свідчить відповідь Державної фіскальної служби України № 129976550 від 12.01.2022. Тому виконавцем 13.01.2022 винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника в АТ «ЄПБ», яка 13.01.2022 подана для виконання до банку. На вимогу приватного виконавця АТ «ЄПБ» 17.01.2022 надано виписку по особовим рахункам боржника, згідно якої боржником в період з 12.01.2022 по 13.01.2022 було здійснено операцій на суму 2 144 063,11 грн, кошти на погашення заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва стягувачу не перераховувались.

З рахунків боржника в АТ «Райфайзен Банк» та АКБ «Індустріалбанк» 18.01.2022 списано кошти, які в сумі 987,87 грн перераховано стягувачу. З рахунку боржника в АТ «Райфайзен Банк» 26.01.2022 списано кошти, які в сумі 818,19 грн. перераховано стягувачу.

У зв`язку з наявністю ознак кримінального правопорушення в діях боржника - ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999» приватним виконавцем направлено 20.01.2022 до Головного слідчого управління Національної поліції України повідомлення про вчинення кримінального правопорушення боржником шляхом відкриття нових рахунків в банківських установах з метою ухилення від виконання рішення суду.

З рахунку боржника в АТ «Райфайзен Банк» 03.02.2022 списано кошти, які в сумі 181,88 грн перераховано стягувачу.

З рахунку боржника в АТ «Райфайзен Банк» 14.02.2022 списано кошти, які в сумі 90,91 грн перераховано стягувачу.

З рахунку боржника в АТ «ЄПБ» 03.06.2022 списано кошти, які в сумі 8 048,71 грн перераховано стягувачу.

З рахунку боржника в АТ «МІБ» 12.01.2023 списано кошти, які в сумі 0,05 грн перераховано стягувачу.

Транспортні засоби в кількості 4-х одиниць, що належали боржнику, були виявлені та примусово реалізовані через ДП «СЕТАМ». За рахунок реалізації на електронному аукціоні (торгах) транспортних засобів, що належать боржнику, стягнуто на користь стягувача 998 406,67 грн. Після реалізації транспортних засобів та зарахування коштів стягнутих з рахунків борржника, іншого рухомого, нерухомого майна та грошових коштів достатніх для покриття заборгованості перед стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 68074485 приватним виконавцем виявлено не було. Заборгованість боржника перед стягувачем становить 7 605 771,02 грн.

Вимогою за вих. № 793 від 29.12.2022 боржника зобов`язано подати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника. Згідно поданої Боржником від 05. 01.2023 вих № 20230105/1 декларації про доходи та майно боржника (далі - декларація) останній має дебіторську заборгованість - кошти, які належать ТОВ «Синергія 1999» від ТОВ «Сінергія 1991», як особі, яка має заборгованість перед боржником у розмірі 6 115 000 грн.

Необхідно зазначити, що на виконанні перебуває також виконавче провадження № 67996479 з примусового виконання наказу № 910/12618/21, виданого 22.12.2021 Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія 1991" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Кепітал Груп» 11 960 263,72 грн заборгованості за кредитом, 1 829 153,08 грн пені, 1 528 602,73 грн інфляційних втрат, 705 819,40 грн трьох процентів річних, а також 240 357,58 грн витрат зі сплати судового збору. На вимогу про надання декларації про доходи та майно боржника, інформація не надана. Листи що направляються до ТОВ «Сінергія 1991» повертаються. Від стягувача ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ КЕПІТАЛ ГРУП" 26.04.2023 надійшло клопотання про залучення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні для проведення аналізу господарських операцій та системи бухгалтерського обліку ТОВ "Синергія 1999" та ТОВ "Сінергія"1991". Згідно клопотання, старшим слідчим в ОВС ГСУ Національної поліції України здійснюється розслідування кримінального провадження відомості які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021000000000943 від 27.07.2021, в рамках кримінального провадження слідчим залучено спеціаліста Юхимчук Людмилу Володимирівну, для дослідження первинних документів господарських операцій та системи бухгалтерського обліку ТОВ «Синергія 1999» та ТОВ «Сінергія 1991», які влучені під час здійснення досудового розслідування щодо наявності заборгованості між ними. А також надано копії документів що підтверджують господарські відносини між ТОВ «Синергія 1999» та ТОВ «Сінергія 1991». Враховуючи вищевикладене, а також те, що спеціаліста Юхимчук Людмилу Володимирівну вже залучено рамках кримінального провадження та остання має доступ до документів бухгалтерського обліку боржника, постановою про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні від 05.05.2023 призначено спеціаліста Юхимчук Людмилу Володимирівну для перевірки інформації щодо належних боржнику - ТОВ "Синергія 1999" коштів від ТОВ "Сінергія"1991". Згідно з висновком спеціаліста Юхимчук Людмили Володимирівни від 09.05.2023 вих. № 5/04-2023 сума боргу ТОВ "Сінергія 1991" перед ТОВ "Синергія 1999" становить 6 115 000 грн. У той же час з відомостей, поданої боржником декларації та наявної дебіторської заборгованості, оскільки у боржника відсутні грошові кошти для задоволення вимог стягувача, погашення заборгованості перед стягувачем може бути здійснено за рахунок звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «Сінергія 1991», що має заборгованість перед ТОВ «Синергія 1999».

Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 336 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Таким чином, предметом дослідження суду, у даному випадку, є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.

Суд зазначає, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою (такий висновок викладено у підпункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №910/7023/19).

Щодо обставин беззаперечності заборгованості судом при розгляді заяв враховується, що згідно з частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У пункті 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Наразі, судом було вчинено всі дії з метою належного повідомлення осіб, які визначені приватним виконавцем в якості боржників боржника.

Тобто, всі особи, які визначені приватним виконавцем в якості осіб, які мають заборгованість перед боржником мали право та можливість надати обґрунтовані заперечення з приводу обставин наявності грошового зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Кепітал Груп".

Щодо заяви приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти в сумі 6 115 000,00 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СІНЕРГІЯ 1991», яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ 1999» судом встановлено таке.

28.05.2019 між ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999», як позикодавцем, та ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991», як позичальником був укладений договір № 280519 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надав позичальнику фінансову допомогу в розмірі 5 000 000,00 грн. ТОВ «Нью Маркет ЛТД», учасником ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999», приватному виконавцю були представлені копії платіжних доручень з бухгалтерської системи « 1С» на підтвердження факту надання та часткового повернення суми фінансової допомоги. Також ТОВ «Нью Маркет ЛТД» засвідчило наявність у ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991» заборгованості перед ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999» заборгованості за вказаним договором у розмірі 1 505 000,00 грн.

22.05.2013 між ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999», як орендарем, та ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991», як орендодавцем був укладений договір оренди № 1, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування резервуари сталеві горизонтальні для зберігання нафтопродуктів та комплектуючі до них паливно-роздаточні колонки, пункт паливозаправний (укомплектований) згідно зі специфікацією та актам прийому-передачі обладнання. ТОВ «Нью Маркет ЛТД» засвідчило наявність у ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991» заборгованості перед ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999» за вказаним договором у розмірі 4 610 000,00 грн. Також у матеріалах справи наявні акти прийому передачі в оренду обладнання від 01.02.2021, акти надання послуг з червня 2016 року по вересень 2017 року (включно), а також платіжні доручення щодо перерахування грошових коштів за вказаним договором.

28.05.2019 між ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999», як позикодавцем, та ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991», як позичальником був укладений договір № 280519 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надав позичальнику фінансову допомогу в розмірі 5 000 000,00 грн. ТОВ «Нью Маркет ЛТД», учасником ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999», приватному виконавцю були представлені копії платіжних доручень з бухгалтерської системи « 1С» на підтвердження факту надання та часткового повернення суми фінансової допомоги. Також ТОВ «Нью Маркет ЛТД» засвідчило наявність у ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991» заборгованості перед ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999» заборгованості за вказаним договором у розмірі 1 505 000,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільний кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись вказаними нормами процесуального закону, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність заборгованості ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991» заборгованості перед ТОВ «СИНЕРГІЯ 1999» у розмірі 6 115 000,00 грн. Вказана заборгованість не спростована ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991», належних доказів на спростування встановлених судом обставин боржником та ТОВ «СІНЕРГІЯ 1991» суду не представлено.

У контексті наведеного, господарським судом враховано, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Обов`язок держави у забезпеченні права кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР та для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини договірних Сторін.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", no. 24465/04, від 19.02.2009р., "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008).

За таких обставин, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі 910/16028/21.

Керуючись статтями 232-235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Дениса Володимировича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі 910/16028/21 - задовольнити.

2. Звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія 1991» (Україна, 03022, місто Київ, вулиця Максимовича Михайла, будинок 3д, нежиле приміщення 524; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38639171) у розмірі 6 115 000,00 грн (шість мільйонів сто п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія 1999» (Україна, 03022, місто Київ, вулиця Максимовича Михайла, будинок 3д, інше нежитлове приміщення 525; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37449253) в рахунок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Кепітал Груп» (Україна, 01133, місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40937865) у виконавчому провадження ВП № 68074485 за наказом Господарського суду міста Києва № 910/16028/21 від 05.01.2022.

3. Ухвала набирає законної сили 30.10.2023 та підлягає оскарженню у порядку статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 01.11.2023.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ