Постанова

від 07.12.2021 по справі 914/716/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/716/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс"

на рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2020

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021

у справі № 914/716/20

за позовом ТОВ "ІР Сервіс"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач)

про стягнення 550 000,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. 24.03.2020 до господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ ІР Сервіс до АТ Укртрансгаз про стягнення 550 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

2. Позов мотивовано тим, що позивач (принципал) відшкодував гаранту - акціонерному товариству Банк інвестицій та заощаджень (далі по тексту АТ Банк інвестицій та заощаджень ) грошові кошти в сумі 550 000,00 грн., які останній на підставі банківської гарантії №24620/18-ГВ від 18.12.2018 сплатив бенефіціару - АТ Укртрансгаз у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором №1812000900 від 28.12.2018 про надання АТ Укртрансгаз послуг прибирання. Позивач вважає, що у бенефіціара не було правових підстав вимагати виплату гарантійної суми оскільки: (1)письмова вимога бенефіціара до гаранта підписана особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень; (2)з вимогою про виплату гарантійної суми до гаранта звернулась філія Оператор газосховищ України АТ Укртрансгаз , а не філія УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз , яка була замовником (кредитором) по договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання; (3)у відповідача (бенефіціара) не було підстав для звернення до гаранта з вимогою про виплату 550 000,00 грн., оскільки позивач (принципал) не порушив взяті на себе зобов`язання за договором №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання.

3. Рішенням господарського суду Львівської області від 11.08.2020 вищезазначений позов задоволено частково. Стягнуто з АТ Укртрансгаз на користь ТОВ ІР Сервіс 359 172,44 грн. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог про стягнення 190 827,56 грн.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021: скасовано рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2020 у справі №914/716/20; відмовлено в задоволенні позову ТОВ ІР Сервіс до АТ Укртрансгаз про стягнення 550 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на встановлені обставини по справі щодо неналежного виконання позивачем умов договору про надання послуг прибирання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що банк-гарант правомірно перерахував бенефіціару гарантійну суму, а тому відсутні правові підстави для відшкодування принципалу (позивач) цієї суми за рахунок бенефіціара. При цьому суд враховав, що спочатку позивачем визнавалось наявність правових підстав для відшкодування банку-гаранту сплаченої ним бенефіціару гарантійної суми, натомість у заявленому позові принципал ці обставини заперечує та обґрунтовує ними свої позовні вимоги, що свідчить про взаємосуперечливу поведінку позивача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

6. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2020 в частині часткового задоволення позову та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 - повністю; прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог позивача; стягнути з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ІР Сервіс" 550 000,00 грн.

7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

7.1. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме приписи статей 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 653, 654, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 217, 218, 220, 221, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та порушено норми процесуального закону, зокрема, приписи статей 73, 76, 79 та 236 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 904/330/19, від 27.02.2020 у справі № 910/3414/19 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17.

Відзиви на касаційну скаргу

8. Від АТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.

Провадження справи у Верховному Суді

9. ТОВ "ІР Сервіс" 12.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 касаційну скаргу ТОВ "ІР Сервіс" у справі № 914/716/20 залишено без руху з тих підстав, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи щодо необхідності поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, а доводи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, на момент вирішення питання щодо прийняття касаційної скарги до провадження не є очевидно необґрунтованими.

11. На виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 914/716/20 ТОВ "ІР Сервіс" 10.06.2021 (згідно з відмітками на поштовому конверті) подало заяву № 10-06 від 10.06.2021 про поновлення строку на касаційне оскарження, а також обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі.

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 914/716/20 заяву ТОВ "ІР Сервіс" про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено; відкрито касаційне провадження у справі № 914/716/20 за касаційною скаргою ТОВ "ІР Сервіс" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

13. У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 28.08.2021 № 29.3-02/2811 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/716/20.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/716/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Булгакової І.В., Колос І.Б. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.08.2021.

15. Разом з тим, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 914/716/20 задоволено заяву колегії суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Булгакової І.В., Колос І.Б. про самовідвід від розгляду даної справи.

16. У зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів Малашенкової Т.М., Булгакової І.В., Колос І.Б., розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 08.09.2021 № 29.3-02/3057 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/716/20.

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/716/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.09.2021.

18. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 прийнято до провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" на рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 про стягнення 550 000,00 грн.; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позиція Верховного Суду

19. Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

20. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

21. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини:

21.1. Між АТ Укртрансгаз (замовник) та ТОВ ІР Сервіс (виконавець) укладено договір №1812000900 від 28.12.2018 за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника, яке оформлене у вигляді Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі , що є додатком ІІ до заявки щодо закупівлі, протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з прибирання, код ЄЗС ДК 021-2015:90910000-9, номер процедури закупівлі UA-2018-10-12-000447-а, відповідно до електронної системи закупівель, а замовних зобов`язується оплачувати надані послуги.

21.2. Відповідно до п. 3.1 договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання, за надання передбачених договором послуг замовник сплачує виконавцю 11 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 833 333,33 грн., шляхом перерахуванням грошових коштів на рахунок виконавця або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України, в строк не пізніше 30 робочих днів з дати підписання актів приймання-передачі наданих послуг, уповноваженими представниками сторін.

21.3. Розділом IV Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі (а.с.26-49,т.1) визначено перелік об`єктів на яких надаватимуться послуги прибирання із зазначенням адреси їх місцезнаходження та режиму роботи.

21.4. Пунктами 3.3, 3.4 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

21.5. Судами встановлено, що на виконання умов договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання позивачем у справі надано відповідачу послуги з прибирання на загальну суму 10 809 172,40 грн. (зі загалом обумовлених 11 000 000,00 грн., що визначено п. 3.1 договору), що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі (а.с.59-156,т.1).

21.6. З наявних у справі матеріалів та пояснень сторін у судовому засіданні, судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги в розмірі 190 827,56 грн., які залишились ненаданими стосуються одного з об`єктів на яких надаватимуться послуги прибирання, що визначений у розділі IV Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі (а.с.26-49,т.1), а саме: об`єкт Угерське ВВРіСП Моршинський навчально-курсовий комбінат за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, з приводу прибиранная якого виник спір у даній справі.

21.7. Судами встановлено, що листом №29-12/8 від 29.12.2018 на електронну адресу замовника виконавець повідомив, що об`єкт, на якому повинні були надаватись послуги з прибирання - Моршинський НКК Угерського ВВРіСП відсутній за адресою вказаною в договорі (Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5,).

21.8. Відповідно до долученої позивачем до справи довідки №128 від 30.04.2020 Лисовицької сільської ради Моршинський НКК Угерського ВВРіСП філії Оператор газосховищ України АТ Укртрансгаз вдійсності знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 51, а не за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, як це зазначено в договорі.

21.9. Відтак, замовником було зазначено невірну адресу в додатку №2 до договору Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі об`єкта, на якому повинні були надаватись послуги.

22. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

23. Положеннями ч. 3 ст. 212 ЦК України визначено, що якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

24. З урахуванням приписів ч. 2 ст. 193 ГК України та ч. 3 ст. 212 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що необґрунтовано суд першої інстанції вказав що невиконання умов договору в частині надання послуг в повному обсязі сталось з вини обох сторін за договором, оскільки ТОВ ІР Сервіс на підставі наказу №29-12/7 від 29.12.2018 та додатку №1 до нього створило бригади працівників та направило їх в структурні підрозділи філії УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз в тому числі в Угерське ВВРіСП Моршинський навчально-курсовий комбінат за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, що не позбавляло виконавця за договором ідентифікувати цей об`єкт за іншими характерними ознаками (зокрема назвою).

25. Приписами ст. 200 ГК України визначено, що:

1. Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

2. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

3. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

4. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

26. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, з метою забезпечення виконання договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання, між ПАТ Банк Інвестицій та заощаджень (гарант) та філією Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз (бенефіціар), укладено договір №24620/18-ГВ від 18.12.2018 про надання банківської гарантії за якою гарант безумовно і безвідклично зобов`язався протягом 5 робочих днів заплатити бенефіціару повну гарантійну суму у розмірі 550 000,00 грн. (гарантійна сума).

27. Також суди попередніх інстанцій встановили, що послуги в розмірі 190 827,56 грн., які залишились ненаданими стосуються одного з об`єктів на яких надаватимуться послуги прибирання, що визначений у розділі IV Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі (а.с.26-49,т.1), а саме: об`єкт Угерське ВВРіСП Моршинський навчально-курсовий комбінат за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, з приводу прибиранная якого виник спір у даній справі.

28. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, згідно ст. 563 ЦК України, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

29. З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції встановив обставини щодо неналежного виконання позивачем умов договору про надання послуг прибирання, є обґрунтованим висновок про те, що банк-гарант правомірно перерахував бенефіціару гарантійну суму, а тому відсутні правові підстави для відшкодування принципалу (позивач) цієї суми за рахунок бенефіціара.

30. Наведене спростовує довід Скаржника касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме приписи статей 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 653, 654, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 217, 218, 220, 221, 230 Господарського кодексу України .

31. Також колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим посилання Скаржника на ту обставину, що оскаржувані судові рішення постановлені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 904/330/19, від 27.02.2020 у справі № 910/3414/19 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17, виходячи з наступного.

32. Щодо визначення подібності правовідносин колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

33. У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 по справі № 904/330/19 було зазначено про встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи про те, що оскільки замовник повинен був надати проектно-кошторисну документацію підряднику 23.06.2018, а зміни до документації були внесені 25.10.2018, то прострочення замовника більше, ніж на 2 місяці відстрочило обов`язок підрядника виконати роботи у передбачений у договорі строк також на вказаний термін.

34. У справі № 914/716/20 суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ ІР Сервіс на підставі наказу №29-12/7 від 29.12.2018 та додатку №1 до нього створило бригади працівників та направило їх в структурні підрозділи філії УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз в тому числі в Угерське ВВРіСП Моршинський навчально-курсовий комбінат за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, що не позбавляло виконавця за договором ідентифікувати цей об`єкт за іншими характерними ознаками (зокрема назвою) .

35. Вказане свідчить про те, що встановлені фактичні обставини у справі № 914/716/20 та у справі № 904/330/19 не є подібними.

36. У постанові Верховного Суду від 27.02.2020 по справі № 910/3414/19 зазначено про те, що суди попередніх інстанцій встановили обставини того, що наказ про допуск працівників позивача до об`єкта виконання робіт видано лише 20.08.2018, у зв`язку з чим, враховуючи положення пункту 4.1 Договору, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що обумовлені Договором роботи позивач за первісним позовом мав виконати у строк до 17.02.2018 (180 календарних днів з дати видачі наказу № 502), що останнім і було зроблено.

37. Натомість у справі № 914/716/20, згідно зі змісту рішень суду першої та апеляційної інстанції, а також касаційної скарги, відсутні обставини згідно яких відповідач був зобов`язаний видавати наказ про допуск працівників позивача до об`єкта виконання робіт.

38. Вказане свідчить про те, що встановлені фактичні обставини у справі № 914/716/20 та у справі № 910/3414/19 не є подібними.

39. У постанові Верховного Суду від 14.11.2019 по справі № 910/20326/17 суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що фактично затримка у виконанні підрядником робіт за контрактом № 39299/6 від 10.05.2016 відбулася у зв`язку із простроченням виконання замовником свого зустрічного зобов`язання за контрактом, яке полягало у наданні підряднику усієї проектної документації робіт.

40. Натомість у справі № 914/716/20, згідно зі змісту рішень суду першої та апеляційної інстанції, а також касаційної скарги, відсутні обставини згідно яких відповідач був зобов`язаний надати позивачу проектну документацію робіт.

41. Вказане свідчить про те, що встановлені фактичні обставини у справі № 914/716/20 та у справі № 910/20326/17 не є подібними.

42. Також колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що не заслуговують також на увагу доводи апеляційної скарги позивача щодо того, що письмова вимога №2501вих-20-7 від 30.01.2020 до банку-гаранта про стягнення грошових коштів за банківською гарантією була підписана не уповноваженою особою на вчинення таких дій, з перевищенням повноважень, з порушенням належного представлення визначеного Порядком сплати банком-гарантом (резидентом) коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку, затвердженого постановою Національного банку України №639 від 15.12.2004, оскільки, як встановлено в постанові суду апеляційної інстанції, повноваження представника підтверджені довіреністю від 24.12.2019 №1-1905, якою уповноважено в.о. директора УМГ Львівтрансгаз Максимчука Б.М. представляти від імені товариства інтереси товариства перед підприємствами, установами та організаціями, незалежно від їх форми власності, в т.ч. перед банківськими установами.

43. За таких обставин, постанова Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

44. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Оскільки, колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" дійшла висновку, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі ст. 309 ГПК України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 - залишенню без змін.

46. Беручи до уваги те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 по справі № 914/716/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков