Постанова

від 23.03.2021 по справі 914/716/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р. Справа №914/716/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Матущака О.І.,

Бонк Т.Б.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

явка учасників справи:

від позивача - з`явився;

від відповідача - з`явився;

розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства Укртрансгаз за №1001ВИХ-20-4731 від 04.09.2020 з урахуванням доповнення до апеляційної скарги за №1001ВИХ-20-4844 від 09.09.2020

та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ІР Сервіс за №21-09 від 21.09.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 суддя: Кидисюк Р.А. м. Львів, повний текст рішення складено - 21.08.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІР Сервіс , м. Київ

до відповідача акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз , м. Львів

про стягнення 550 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог .

24.03.2020 в Господарський суд Львівської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ІР Сервіс (далі по тексту - ТОВ ІР Сервіс ) з позовом до акціонерного товариства Укртрансгаз (далі по тексту - АТ Укртрансгаз ) про стягнення 550 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Позов мотивовано тим, що позивач (принципал) відшкодував гаранту - акціонерному товариству Банк інвестицій та заощаджень (далі по тексту - АТ Банк інвестицій та заощаджень ) грошові кошти в сумі 550 000,00 грн., які останній на підставі банківської гарантії №24620/18-ГВ від 18.12.2018 сплатив бенефіціару - АТ Укртрансгаз у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором №1812000900 від 28.12.2018 про надання АТ Укртрансгаз послуг прибирання. Позивач вважає, що у бенефіціара не було правових підстав вимагати виплату гарантійної суми оскільки: (1)письмова вимога бенефіціара до гаранта підписана особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень; (2)з вимогою про виплату гарантійної суми до гаранта звернулась філія Оператор газосховищ України АТ Укртрансгаз , а не філія УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз , яка була замовником (кредитором) по договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання; (3)у відповідача (бенефіціара) не було підстав для звернення до гаранта з вимогою про виплату 550 000,00 грн., оскільки позивач (принципал) не порушив взяті на себе зобов`язання за договором №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання.

Правовими підставами позову зазначає пункти 3, 36, 37 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України №639 від 15.12.2004, ст.ст. 95, 207, 237, 244, 246, 525, 526, 560, 563, 610, 614, 638, 653, 654, 901, 1212, 1213 ЦК України, ст. 181, 193, 200 ГК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 вищезазначений позов задоволено частково. Стягнуто з АТ Укртрансгаз на користь ТОВ ІР Сервіс 359 172,44 грн. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог про стягнення 190 827,56 грн.

Суд встановив порушення позивачем (виконавцем) умов договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання на загальну суму 190 827,56 грн., а тому дійшов до висновку, що банк-гарант на підставі п. 10.11 банківської гарантії №24620/18-ГВ від 18.12.2018 правомірно виплатив бенефіціару 550 000,00 грн. фіксованого розміру штрафу, настання якого пов`язувалось з фактом неналежного виконання договору.

Разом з тим, місцевий господарський суд встановив, що замовником було зазначено невірну адресу в додатку №ІІ до договору Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі об`єкта, на якому повинні були надаватись послуги, а тому дійшов до висновку, що неповне виконання умов договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання сталось з вини обох сторін.

У зв`язку з цим, враховуючи ступінь виконання обома сторонами своїх зобов`язань за договором, суд дійшов до висновку, що сума в розмірі 190 827,56 грн. вартості ненаданих позивачем послуг за договором буде достатньою сатисфакцією для відповідача на факт неповного виконання позивачем зобов`язання, а кошти в сумі 359 172,44 грн., що перевищує суму договору, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ ІР Сервіс .

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вимог, які залишені без задоволення, та прийняти в цій частині нове про задоволення позову, у зв`язку з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача .

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ ІР Сервіс зазначає, що:

1)письмова вимога бенефіціара до гаранта підписана особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень;

2)з вимогою про виплату гарантійної суми до гаранта звернулась філія Оператор газосховищ України АТ Укртрансгаз , а не філія УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз , яка була замовником (кредитором) по договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання;

3)сторони не вносили змін до договору №1812000900 від 28.12.2018 в частині неправильно зазначеної адреси об`єкта прибирання, а тому ТОВ ІР Сервіс , як виконавець за цим договором, об`єктивно не міг виконати умови договору на суму 190 827,56 грн.;

4)у відповідача (бенефіціара) не було підстав для звернення до гаранта з вимогою про виплату 550 000,00 грн., оскільки позивач (принципал) не порушив взяті на себе зобов`язання за договором №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги АТ Укртрансгаз .

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, у зв`язку з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача .

В обґрунтування апеляційної скарги АТ Укртрансгаз зазначає, що:

1)резолютивна частина повного рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача 359 172,44 грн., не відповідає резолютивній частині, що проголошена судом після виходу з нарадчої кімнати, про стягнення 190 827,56 грн.;

2)застосувавши до спірних правовідносин ст. 611 ЦК України та ст. 193 ГК України про те, що сторони не вжили усіх заходів необхідних для належного виконання договору про надання послуг прибирання, суд не врахував, що виконання цього договору забезпечено безумовною та безвідкличною банківською гарантією №24620/18-ГВ від 18.12.2018 виплати за якою здійснюються лише на підставі вимоги/повідомлення бенефіціара в порядку та строк, який визначений Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України №639 від 15.12.2004;

3)місцевий господарський суд не вказав норму права, якою керувався застосовуючи в оскаржуваному рішенні достатню сатисфакцію ;

4)суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 209, 210 ГПК України, оскільки не досліджував докази по справі, а одразу після пояснень сторін перейшов до стадії нарадчої кімнати та оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

У доповненнях до апеляційної скарги, які враховані апеляційним господарським судом, оскільки подані в межах строку, передбаченого ст. 266 ГПК України, відповідач просив додатково долучити до матеріалів справи копію технічного запису судових засідань в даній справі за №914/716/20.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача .

У відзиві на апеляційну скаргу АТ Укртрансгаз просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів відзиву, зазначає, що зміна внутрішньої організаційної структури АТ Укртрансгаз не змінила замовника за договором, яким є юридична особа, а не її філія, що, відповідно, не вплинуло на істотні умови договору щодо обсягу послуг прибирання, які необхідно надати.

ТОВ ІР Сервіс на підставі наказу №29-12/7 від 29.12.2018 та додатку №1 до нього створило бригади працівників та направило їх в структурні підрозділи філії УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз в тому числі в Угерське ВВРіСП - Моршинський навчально-курсовий комбінат за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, а тому відповідач вважає безпідставними твердження позивача про відсутність об`єкта на якому мало здійснюватись прибирання.

Зазначення в договорі №1812000900 від 28.12.2018 неправильної адреси об`єкта на якому мало здійснюватись прибирання, не позбавляло виконавця за договором ідентифікувати цей об`єкт за іншими характерними ознаками.

Також АТ Укртрансгаз не погоджується з доводами ТОВ ІР Сервіс про те, що обсяг послуг прибирання за договором було зменшено, оскільки сторони цього договору не вносили до нього змін.

В судове засідання 23.03.2021 представники сторін з`явилися.

Позивач підтримав доводи викладені у своїй апеляційній скарзі та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині вимог, які залишені без задоволення, та прийняти в цій частині нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в своїй апеляційній скарзі, просив її задоволити, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Також представник відповідача підтримав заявлене у доповненнях до апеляційної скарги клопотання про долучення до матеріалів справи копії технічного запису судових засідань в даній справі за №914/716/20.

Апеляційний господарський суд, заслухавши думку сторін з приводу заявленого клопотання залишає його без задоволення, оскільки матеріали справи містять технічний запис судових засідань по справі, які здійснювався судом першої інстанції. При вирішенні цього питання, суд виходить з того, що пунктом 2 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України за №814 від 20.08.2019 передбачено, що усі документи, що підшиваються до судової справи, мають бути лише в одному примірнику. У разі подання під час судового засідання учасником судового процесу примірника документа, у тому числі письмового доказу зі справи, один примірник якого вже підшито до матеріалів справи, поданий наступний за усним розпорядженням судді може бути повернутий особі, яка подала цей документ, без реєстрації.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційних скаргах та у відзиві перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга - задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що вбачається, що предметом позову в даній справі є вимога принципала спрямована до бенефіціара про стягнення суми гарантійного платежу, який відшкодований принципалом на користь гаранта.

При з`ясуванні фактичних підстав заявленого позову, судом апеляційної інстанції встановлено, що принципал пов`язує необхідність повернення суми гарантійного платежу, який ним відшкодований банку-гаранту, із відсутністю фактичних та правових підстав для пред`явлення бенефіціаром вимоги до гаранта про виплату гарантійного платежу, внаслідок чого бенефіціар набув ці грошові кошти без достатньої правової підстави, а принципал, відповідно, відшкодував їх гаранту також без достатньої правової підстави.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що для правильного вирішення спору в даній справі суду першої інстанції необхідно було: (1)встановити обсяг, характер та зміст зобов`язань сторін, які передбачені банківською гарантією, (2)виходячи з умов банківської гарантії та вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, визначити за яких умов банк-гарант зобов`язаний виплатити гарантійний платіж бенефіціару, (3)визначити чи були фактичні та правові підстави для виплати бенефіціару гарантійного платежу, (4)встановити факт виплати банком-гарантом такого гарантійного платежу бенефіціару, а також факт його відшкодування принципалом гаранту, та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (4)на підставі чого встановити чи порушені права позивача (принципала) та чи наявні правові підстави для повернення відповідачем суми гарантійного платежу.

Перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційних скарг позивача та відповідача судом встановлено, що між АТ Укртрансгаз (замовник) та ТОВ ІР Сервіс (виконавець) укладено договір №1812000900 від 28.12.2018 за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника, яке оформлене у вигляді Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі , що є додатком ІІ до заявки щодо закупівлі, протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з прибирання, код ЄЗС ДК 021-2015:90910000-9, номер процедури закупівлі UA-2018-10-12-000447-а, відповідно до електронної системи закупівель, а замовних зобов`язується оплачувати надані послуги.

Цей договір укладено та вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє на протязі 12 місяців з моменту надсилання листа замовнику щодо дати початку надання послуг, а в частині розрахунків - до повного виконання.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Отже, набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Таким чином, досягнувши згоди щодо всіх істотних умов сторони уклали договір, внаслідок чого між ними виникли взаємні права та обов`язки, а відповідний договір набрав чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що зобов`язанню виконавця щодо належного прибирання приміщень замовника кореспондує обов`язок останнього щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Для того, щоб з`ясувати чи мало місце порушення умов договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання необхідно: (1)встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає виконавець, тобто у чому саме полягає споживання таких послуг, (2)визначити яким вимогам (критеріям) повинні відповідати ці послуги, тобто з`ясувати, які послуги слід вважати належно наданими, (3)встановити отримання цих послуг замовником у спірний період на умовах, які визначені в укладеному між сторонами договорі, та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (4)перевірити чи відповідають надані виконавцем послуги вимогам (критеріям), які сторони визначили в договорі, (5)на підставі чого встановити чи існує заборгованість замовника перед виконавцем щодо оплати цих послуг та чи наявні правові підстави для застосування до виконавця штрафу, (6)якщо так, то визначити розмір заборгованості та/або штрафу, що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 3.1 договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання, за надання передбачених договором послуг замовник сплачує виконавцю 11 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 833 333,33 грн., шляхом перерахуванням грошових коштів на рахунок виконавця або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України, в строк не пізніше 30 робочих днів з дати підписання актів приймання-передачі наданих послуг, уповноваженими представниками сторін.

Розділом IV Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі (а.с.26-49,т.1) визначено перелік об`єктів на яких надаватимуться послуги прибирання із зазначенням адреси їх місцезнаходження та режиму роботи.

Пунктами 3.3, 3.4 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Судами встановлено, що на виконання умов договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання позивачем у справі надано відповідачу послуги з прибирання на загальну суму 10 809 172,40 грн. (зі загалом обумовлених 11 000 000,00 грн., що визначено п. 3.1 договору), що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі (а.с.59-156,т.1).

Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що виконавцем не надано замовнику послуги на суму 190 827,56 грн.

З наявних у справі матеріалів та пояснень сторін у судовому засіданні, судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги в розмірі 190 827,56 грн., які залишились ненаданими стосуються одного з об`єктів на яких надаватимуться послуги прибирання, що визначений у розділі IV Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі (а.с.26-49,т.1), а саме: об`єкт Угерське ВВРіСП - Моршинський навчально-курсовий комбінат за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, з приводу прибиранная якого виник спір у даній справі.

Судами встановлено, що листом №29-12/8 від 29.12.2018 на електронну адресу замовника виконавець повідомив, що об`єкт, на якому повинні були надаватись послуги з прибирання - Моршинський НКК Угерського ВВРіСП відсутній за адресою вказаною в договорі (Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5,).

Відповідно до долученої позивачем до справи довідки №128 від 30.04.2020 Лисовицької сільської ради Моршинський НКК Угерського ВВРіСП філії Оператор газосховищ України АТ Укртрансгаз вдійсності знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 51, а не за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, як це зазначено в договорі.

Відтак, замовником було зазначено невірну адресу в додатку №2 до договору Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі об`єкта, на якому повинні були надаватись послуги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання умов договору в частині надання послуг в повному обсязі сталось з вини обох сторін за договором, оскільки ТОВ ІР Сервіс на підставі наказу №29-12/7 від 29.12.2018 та додатку №1 до нього створило бригади працівників та направило їх в структурні підрозділи філії УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз в тому числі в Угерське ВВРіСП - Моршинський навчально-курсовий комбінат за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Лисовичі, вул. Курортна, 5, що не позбавляло виконавця за договором ідентифікувати цей об`єкт за іншими характерними ознаками (зокрема назвою).

Вказаний висновок узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 212 ЦК України за змістом якої якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

У зв`язку з цим помилковими є висновки суду першої інстанції про необхідність застосування справедливої сатисфакції та можливості звільнення позивача від настання правових наслідків неналежного виконання договору.

Згідно з пунктом 10.11 договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання, виконання зобов`язань виконавцем за цим договором забезпечується безвідкличною і безумовною банківською гарантією шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком про задоволення вимог замовника за цим договором у розмірі 5% вартості цього договору, а саме 550 000,00 грн., у всіх випадках, коли виконавець не виконає вказане у цьому договорі повне зобов`язання, або виконає його неналежно в т.ч. з порушенням щодо вимог якості, комплектності і/чи строків виконання, що є обов`язковим у випадках, які є предметом цього договору.

З метою забезпечення виконання договору №1812000900 від 28.12.2018 про надання послуг прибирання, між ПАТ Банк Інвестицій та заощаджень (гарант) та філією Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз (бенефіціар), укладено договір №24620/18-ГВ від 18.12.2018 про надання банківської гарантії за якою гарант безумовно і безвідклично зобов`язався протягом 5 робочих днів заплатити бенефіціару повну гарантійну суму у розмірі 550 000,00 грн. (гарантійна сума), після отримання від бенефіціара письмової вигоди, з посиланням на цю гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара із зазначенням у вимозі, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена бенефіціару у зв`язку з невиконанням принципалом (ТОВ ІР Сервіс ) своїх зобов`язань у відповідності до договору, а саме: -невиконання або неналежне виконання учасником-переможцем прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору про закупівлю; -відмова учасника-переможця від виконання прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору про закупівлю; -дії учасника-переможця призвели до неможливості подальшого виконання договору про закупівлі. Сторонами обумовлено, що така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 01.02.2020 включно. Письмова вимога бенефіціара про оплату направляється гаранту рекомендованим листом або кур`єрською поштою.

Згідно зі статтею 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За положеннями статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (частина 1 статті 565 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 561 ЦК України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Моментом набуття чинності гарантійного зобов`язання вважається день видачі гарантії, якщо в ній не встановлено іншу дату.

При цьому, гарантія, зокрема, може бути відкличною або безвідкличною.

Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 врегульовано загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульований, зокрема розділом І якого визначено, що гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/ банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії /контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Безвідклична гарантія - це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (пункт 2 Розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, згідно ст. 563 ЦК України, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Слід зазначити, що гарантія - це односторонній правочин, за яким у гаранта виникає обов`язок на вимогу бенефіціара сплатити йому певну грошову суму, внаслідок невиконання боржником взятих на себе зобов`язань, забезпечених цією гарантією.

При цьому, будь-яких обмежень за видами зобов`язань, які можуть забезпечуватись гарантією, законодавством не встановлено.

Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №904/1156/19, які враховуються апеляційним господарським судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Судами встановлено, що 31.01.2020 АТ Банк інвестицій та заощаджень було отримано письмову вимогу №2501вих-20-7 від 30.01.2020 бенефіціара (філії УМГ Львівтрансгаз АТ Укртрансгаз ) про сплату гарантійної суми по договору №24620/18-ГВ від 18.12.2019 про надання банківської гарантії, у зв`язку із неналежним виконанням принципалом (ТзОВ ІР Сервіс ) своїх зобов`язань (послуги надано не в повному обсязі) за договором про надання послуг №1812000900 від 28.12.2018.

До цієї письмової вимоги бенефіціаром було додано копію банківської гарантії та довіреності №1-1905 від 24.12.2019 на представлення від імені бенефіціара в особі філії УМГ Львівтрансгаз його інтересів.

04.02.2020 ТОВ ІР Сервіс отримано від АТ Банк інвестицій та заощаджень повідомлення про отримання від бенефіціара письмової вимоги по договору №24620/18-ГВ від 18.12.2019 про надання банківської гарантії про сплату гарантійної суми в розмірі 550 000,00 грн.

Платіжним дорученням №256194 від 07.02.2020 банком-гарантом сплачено на користь бенефіціара грошові кошти в розмірі 550 000,00 грн.

В період з 07.02.2020 по 26.02.2020, ТОВ ІР Сервіс відшкодувало банку-гаранту сплачену бенефіціару грошову суму у розмірі 550 000,00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи листом банку №03-9/02/1193 від 26.02.2020.

У пункті 4.5 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №910/20306/17 зазначено, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта платити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.

Водночас, слід враховувати, що умова є достатньою, якщо банк-гарант здійснює платіж добровільно у позасудовому порядку. Натомість, якщо виникає судовий спір, і суд встановить відсутність умов порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, недостовірність пред`явленої вимоги та/або порушення (недотримання) кредитором умов гарантій, то у такому разі підстави для задоволення позову відсутні, навіть, якщо банком-гарантом попередньо у позасудовому порядку приймалось рішення про те, що вимога кредитора відповідає умовам гарантії і підлягає задоволенню (аналогічна правова позиція викладена в п. 4.11 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №910/20306/17).

З огляду на встановлені обставини по справі щодо неналежного виконання позивачем умов договору про надання послуг прибирання, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що банк-гарант правомірно перерахував бенефіціару гарантійну суму, а тому відсутні правові підстави для відшкодування принципалу (позивач) цієї суми за рахунок бенефіціара. При цьому суд враховує, що спочатку позивачем визнавалось наявність правових підстав для відшкодування банку-гаранту сплаченої ним бенефіціару гарантійної суми, натомість у заявленому позові принципал ці обставини заперечує та обґрунтовує ними свої позовні вимоги, що свідчить про взаємосуперечливу поведінку позивача.

Апеляційний господарський суд відхиляє твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що з вимогою про стягнення грошових коштів за банківською гарантією до банку-гаранта звернулась особа, яка не була замовником (кредитором) за договором №1812000900 від 28.12.2018, оскільки згідно листа №5001вих-19-212 від 18.02.2019 про зміну реквізитів замовника у договорі №1812000900 від 28.12.2018 було змінено кредитора - філію УМГ Львівтрансгаз на нову створену філію Оператор газосховищ України Акціонерного товариства Укртрансгаз .

Як правильно зазначив відповідач у своєму відзиві, стороною за договором та бенефіціаром за банківською гарантією є юридична особа - Акціонерне товариство Укртрансгаз , яка може передавати (наділяти) своїми функціями філії, які діють від імені юридичної особи. При цьому, зміна внутрішньої організаційної структури АТ Укртрансгаз не змінила замовника за договором, яким є юридидчна особа АТ Укртрансгаз , та не вплинула на істотні умови договору щодо обсягу надання послуг.

Не заслуговують також на увагу доводи апеляційної скарги позивача про те, що письмова вимога №2501вих-20-7 від 30.01.2020 до банку-гаранта про стягнення грошових коштів за банківською гарантією була підписана не уповноваженою особою на вчинення таких дій, з перевищенням повноважень, з порушенням належного представлення визначеного Порядком сплати банком-гарантом (резидентом) коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку, затвердженого постановою Національного банку України №639 від 15.12.2004.

Повноваження представника підтверджені довіреністю від 24.12.2019 №1-1905, якою уповноважено в.о. директора УМГ Львівтрансгаз Максимчука Б.М. представляти від імені товариства інтереси товариства перед підприємствами, установами та організаціями, незалежно від їх форми власності, в т.ч. перед банківськими установами.

При цьому, звернення бенефіціара до банку-гаранта не є вчиненням правочину в розумінні цивільного законодавства, а спрямоване на виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг №1812000900 від 28.12.2018. А підписання вказаного листа довіреною особою є реалізацією наданих представнику повноважень на представництво довірителя перед усіма іншими особами згідно наданої йому довіреності. Перевірка достовірності та належного представлення вимоги за банківською гарантією є компетенцією банка-гаранта.

У судовому засіданні 23.03.2021 апеляційний господарський суд дослідив технічний запис судового засідання місцевого господарського суду від 11.08.2020 у якому було проголошено вступну та резолютивні частини рішення, яке оскаржується в апеляційному порядку, за наслідками чого встановлено, що: (1)резолютивна частина повного рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача 359 172,44 грн., не відповідає резолютивній частині, що проголошена судом після виходу з нарадчої кімнати, про стягнення 190 827,56 грн.; (2)суд не досліджував докази по справі, а одразу після пояснень сторін перейшов до стадії нарадчої кімнати. З огляду на ці обставини, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, встановивши порушення норм процесуального права, що викладені апеляційним судом вище зазначено вище, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги .

З огляду на наведене, доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі та в запереченнях у відзиві на апеляційну скаргу позивача є такими, що знайшли підтвердження в судовому засіданні, спростовують висновки суду першої інстанції та тягнуть за собою скасування рішення суду, з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.

Доводи позивача викладені ним в апеляційній скарзі та в запереченнях у відзиві на апеляційну скаргу відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, а тому апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019 ), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 12 375,00 грн. Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена, то позивач повинен відшкодувати відповідачу 12 375,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу акціонерного товариства Укртрансгаз за №1001ВИХ-20-4731 від 04.09.2020 з урахуванням доповнення до апеляційної скарги за №1001ВИХ-20-4844 від 09.09.2020 - задоволити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ІР Сервіс за №21-09 від 21.09.2020 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 у справі №914/716/20 - скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ТОВ ІР Сервіс до АТ Укртрансгаз про стягнення 550 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Судовий збір в розмірі 12 375,00 грн. покласти на ТОВ ІР Сервіс .

Стягнути з ТОВ ІР Сервіс (пр.Миру, 4а,оф.23, м. Київ 105, 02105, код - 39303507 ) на користь АТ Укртрансгаз (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код - 30019801 ) 12 375,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: О.І. Матущак

Т.Б. Бонк

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Повний текст постанови складено 24.03.2021.