Ухвала

від 27.05.2021 по справі 914/716/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/716/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" (далі - ТОВ "ІР Сервіс", позивач, скаржник)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021

у справі № 914/716/20

за позовом ТОВ "ІР Сервіс"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач)

про стягнення 550 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ІР Сервіс" 12.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 в частині часткового задоволення позову та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 - повністю; прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог позивача; стягнути з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ІР Сервіс" 550 000,00 грн. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.04.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 914/716/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Колос І.Б., Селіваненко В.П.

Предметом розгляду даної справи є стягнення 550 000,00 грн безпідставно набутих коштів.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у зазначеній справі подано у 2020 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України вбачається, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

При цьому колегія суддів зазначає, що в силу пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, ТОВ "ІР Сервіс" у поданій касаційній скарзі зазначає, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, так як враховуючи сплату сум судового збору для захисту своїх законних прав та інтересів та тих обставин, що ТОВ "ІР Сервіс" є роботодавцем великої кількості найманих працівників, які потребують своєчасної виплати заробітної плати, виконання оскаржуваних судових рішень через значні фінансові витрати фактично може вплинути на інтереси третіх осіб. При цьому скаржник наголошує, що скрутне фінансове становище, яке викликано сплатою банківської гарантії у розмірі 550 000,00 грн, призведе до вимушеного скорочення штату працівників та неможливості вчасної виплати заробітної плати, зменшить надходження до бюджету по сплаті ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Окрім цього, в період карантинних обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України, ускладнить можливість подальшого працевлаштування звільнених працівників.

На підтвердження вказаних доводів скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копії витягу штатного розпису та банківських виписок про сплату податків та заробітної плати.

Також скаржник зазначає, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань забезпечення виконання договорів та стягнення по банківській гарантії, яким часто зловживають замовники послуг, товарів та безпідставно стягують з виконавців (підрядників) банківське забезпечення.

З урахуванням вищевказаного Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, на момент вирішення питання щодо прийнятності касаційної скарги до провадження не є очевидно необґрунтованими.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На обґрунтування своєї правової позиції ТОВ "ІР Сервіс" у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме приписи статей 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 653, 654, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 217, 218, 220, 221, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та порушено норми процесуального закону, зокрема, приписи статей 73, 76, 79 та 236 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 904/330/19, від 27.02.2020 у справі № 910/3414/19 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17.

Однак, перевіривши дотримання касаційної скарги на відповідність вимогам статті 288 ГПК України, Верховний Суд встановив таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Східного апеляційного господарського суду у справі № 914/716/20 ухвалено - 23.03.2021, повний текст її складено - 24.03.2021, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 13.04.2021 .

Як зазначено вище, ТОВ "ІР Сервіс" з касаційною скаргою звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 12.05.2021 , що підтверджується відміткою "Укрпошта Експрес" на поштовому конверті.

Отже, касаційна скарга ТОВ "ІР Сервіс" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021у справі № 914/716/20 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

У тексті касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що станом на день подання касаційної скарги копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції на адресу ТОВ "ІР Сервіс" не надходила та вручена скаржнику не була.

Також ТОВ "ІР Сервіс" зазначає, що представник скаржника Більська Л.В. з 30.03.2021 по 29.04.2021 знаходилася на амбулаторному лікуванні згідно з довідкою № 41 від 30.03.2021, виданою НКП "Моршинська міська лікарня", а тому касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021у справі № 914/716/20, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами .

Близька за змістом правова позиція щодо застосування частини першої статті 119 ГПК України є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника , оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків .

Також колегія суддів враховує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 було надіслано судом до реєстру - 26.03.2021 та оприлюднено - 29.03.2021 , що не виключає отримання її копії скаржником .

З урахуванням правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, процесуальний закон надає можливість звернення з касаційною скаргою як безпосередньо до суду касаційної інстанції, так і через суд апеляційної інстанції.

Скаржник обрав спосіб звернення з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, а, отже, матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні, а за положеннями частини першої статті 294 ГПК України матеріали витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження; таким чином, суд самостійно не може перевірити факт направлення сторонам судового рішення, вказана обставина не звільняє скаржника від доведення тих обставин, на які він посилається у своїх доводах, та не перекладає на суд обов`язку встановлювати певні обставини.

Отже, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави покладатися виключно на твердження заявника про те, що копію оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 він не отримував, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи; заявник, у свою чергу, наділений правом ознайомлюватися із матеріалами справи, отримувати із них витяги , копії (стаття 42 ГПК України), та подання доказів перебування на лікарняному представника і відсутності інших осіб, які б могли подати касаційну скаргу вчасно.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 № 3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду, так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Доводи скаржника про те, що представник ТОВ "ІР Сервіс" Поліщук Б.В. знаходилася на амбулаторному лікуванні згідно з довідкою № 41 від 30.03.2021, виданою НКП "Моршинська міська лікарня", не можуть вважатися поважною причиною та об`єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки перебування представника на лікуванні не звільняє сторону від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Крім того, ТОВ "ІР Сервіс" не було позбавлене можливості або укласти договір про надання правової допомоги з іншою особою, або відповідно до статті 56 ГПК України здійснювати процесуальне представництво юридичної особи в порядку самопредставництва, оскільки в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти її керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Колегія суддів також враховує те, що дану касаційну скаргу підписано директором ТОВ "ІР Сервіс" Ю.О. Гребенчуком.

У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача поважних причин для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку .

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Верховний Суд вважає, що наведені у клопотанні причини пропуску строку касаційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 визнаються судом неповажними, оскільки скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували факт отримання/неотримання засобами поштового зв`язку копії постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021у справі № 914/716/20 саме на адресу позивача та будь-яких доказів відсутності таких обставин, доказів перебування на лікарняному представника, відсутності інших представників.

Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано доказів, які б свідчили про наявність особливих і непереборних обставин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 12, 119, 163, 174, 234, 235, 287, 288, 292, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 914/716/20 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР Сервіс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко