Рішення

від 17.12.2021 по справі 600/5304/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/5304/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Топала Анатолій Миколайович до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.10.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Топала Анатолій Миколайович (позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи до 5 травня відповідно до статті 13 Закону України від 22.10.1993 р. №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 25.12.1998 р. №367) за 2021 рік в розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком 12383 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є інвалідом війни ІІІ групи та відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня. Вказана допомога виплачена позивачу у 2021 році в розмірі 3391,00 грн, що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У зв`язку із винесенням Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018, позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак, відповідач листом від 11.05.2021 року повідомив позивачу, що разова грошова допомога на 2021 рік виплачена йому в повному обсязі.

Позивач не погоджується з таким висновком та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у 2021 році позивачу до 05 травня виплачено разову грошову допомогу, як особі з інвалідністю 3 групи, у розмірі 3391,00 грн, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112, в межах бюджетних асигнувань державного бюджету передбачених на вказану виплату.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.8). Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.11.2019 року позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 9).

28.07.2021 року позивач звертався до відповідача із заявою щодо проведення нарахування та виплати невиплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (а.с. 10).

Розглянувши вищевказане звернення, відповідач листом від 04.08.2021 року №1870 повідомив позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністерства України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Простату статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" йому, як особі з інвалідністю внаслідок війни виплачено разову грошову допомогу в розмірі 3391,00 грн (а.с. 11).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 ріку у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до ст. 13 Закону №3551-XII щорічно до 5 травня інвалідам 3 групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 4 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам 2 групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року, №325 від 08.04.2021року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №325 від 08 квітня 2021 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю 3 групи внаслідок війни - 3391,00 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону №3551-XІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня інвалідам 3 групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 11 листопада 2021 року встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги інвалідам 3 групи внаслідок війни до 5 травня у 2021 році становить 12383,00 грн (1769 грн х 7).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Водночас, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 13 Закону №3551-XІІ, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, а тому дії відповідача щодо відмови позивачу в донарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік є неправомірними.

Зважаючи на викладене, а також непроведення відповідачем відповідних нарахувань, належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу, як особі зі статусом "особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни", у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та провести відповідні виплати, з урахуванням виплаченої суми за 2021 рік, у розмірі 8992 грн (12383,00 грн - 3391,00 грн (виплачена сума)).

Таким, чином позовні вимоги до задоволення підлягають позовні вимоги в частині здійснення позивачу перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як ветерану війни інваліду війни 3 групи, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як ветерану війни інваліду війни 3 групи, відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням виплаченої суми за 2021 рік, у розмірі 8992 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити повністю з підстав, які наведені вище.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню з урахуванням вказаних вище висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Топала Анатолій Миколайович до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи до 5 травня відповідно до статті 13 Закону України від 22.10.1993 р. №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 25.12.1998 р. №367) за 2021 рік в розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком;

3. Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як інваліду війни 3 групи, відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням виплаченої суми за 2021 рік, у розмірі 8992,00 грн.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Представник позивача - адвокат Топала Анатолій Миколайович (вул. Шолом-Алейхема, 4, м. Чернівці, Чернівецька область);

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області відділ (вул. Головна, буд. 245, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 43916015).

Суддя В.О. Григораш