Рішення

від 18.10.2021 по справі 330/598/20

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2/330/13/2021

Справа № 330/598/20

"18" жовтня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі - Корнієнко М.М.,

за участю представника позивача - Михальчука І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка в режимі відео конференції з Господарським судом Запорізької області цивільну справу за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання недійсним договорів, знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання недійсним договорів, знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості, мотивуючи тим, що постановою Запорізького апеляційного суду від 18.06.2019 у справі № 330/2642/17 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 у цій справі скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна та визнання права особистої власності на спільне сумісне майно подружжя. Зокрема, апеляційний суд Запорізької області за результатами перегляду справи № 330/2642/17 встановив, що об`єкти нерухомості, які були предметом даного спору, а саме: будівля, позначена літ. А-2 загальною площею 79,1 кв.м., будівля, позначена літ. Б-1 загальною площею 23,1 кв.м, будівля, позначена літ. В-1 загальною площею 23,6 кв.м, убиральні-душу, позначена літ. Г, огорожа № 1, яма вигрібна № 2, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279, є самочинно збудованими, оскільки будівництво проведено без відповідного дозволу власника землі - Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Земельна ділянка розташована у пляжній зоні на відстані 55,99-63,66 метрів від урізу води Азовського моря, тобто знаходиться в прибережній захисній смузі моря, де заборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних. Таким чином, факт самочинного будівництва ОСОБА_2 будівель (літ. А-2, Б-1, В-1), убиральні-душу (літ. Г), огорожі № 1, ями вигрібної № 2 на території АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279), встановлений судовим рішенням, у зв`язку з чим доказуванню не підлягає. Частинами 1, 4 ст. 376 ЦК України установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2019 № 176882608 власником цієї земельної ділянки є Кирилівська селищна рада. Статтею 375 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Відповідно до листа Кирилівської селищної ради від 13.08.2019 № 1420 Кирилівська селищна рада не надавала згоду ОСОБА_2 на будівництво будівель та споруд на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279. Окрім цього, як встановлено апеляційним судом Запорізької області земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279 знаходиться у пляжній зоні прибережної захисної смуги на відстані 55,99-63,66 метрів від урізу Азовського моря. У силу ст. 62 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України у межах пляжної зони прибережних захисних смуг, яка встановлюється шириною не менше 100 метрів від урізу води, забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних. Таким чином, самочинне будівництво ОСОБА_2 спірних будівель та споруд на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності фактично в пляжній зоні суперечить вимогам ст.ст. 59, 60, 62, 83, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 85. 88, 90 Водного кодексу України, порушує права власника земельної ділянки (забудова проведена без згоди та наявність будівель на земельній ділянці обмежує вільне розпорядження власника нею) та права необмеженого кола інших осіб (фактично позбавляються вільного доступу до водного об`єкту та користування пляжною зоною, а також погіршення природних властивостей водного об`єкту). Окрім цього, з`ясовано, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 09.07.2018 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду (ЗП 141181900314). Вказана декларація подана ОСОБА_2 та стосувалась будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279. При цьому, з метою надання видимості законності будівництва ОСОБА_2 вніс недостовірні дані до декларації. Зокрема, у п. 1 Декларації Інформація про об`єкт вказав будівництво пункту базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування): будівля літ. А-2, будівля літ. Б-1, убиральня-душ літ. Г. Код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1212.9 . Відповідно до п.п. 4 п. 2 Положення про прикордонний режим пункт базування - місце (смуга) на урізі води або гідротехнічна споруда, розташовані у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, визначені місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування за погодженням з органами охорони державного кордону, у зоні відповідальності яких вони перебувають, для постійного і тимчасового тримання поза пристанями, причалами, базами для стоянок маломірних суден, інших плавзасобів. Аналогічне визначення наведене у Правилах користування маломірними суднами на водних об`єктах у Запорізькій області, затверджених рішенням Запорізької обласної ради від 30.05.2013 №11. Згідно з даними технічного паспорту від 24.05.2014, розробленого ПП Мелітопольбудпроект , на земельній ділянці комунальної форми власності ОСОБА_2 самочинно збудував двоповерхову будівлю літ. А-2 розміром 7,60х6,20м. та загальною площею 79,1 кв.м.; одноповерхову будівлю літ. Б-1 розміром 6,00x6,20 м та загальною площею 23,1 кв.м.; одноповерхову будівлю літ. В-1 розміром 6,00х6,20м. та загальною площею 23,6 кв.м.; убиральню-душ літ. Г розміром 4,80x1,40 м. та площею 6,7 кв.м.; огорожу №1; яму вигрібну № 2 розміром 3,30х3,30м. та загальною площею 9,9 кв.м.. При цьому, згідно із даними технічного паспорту об`єкта, будівлі та споруди не відносяться до гідротехнічних об`єктів або до інших споруд, що пов`язанні зі зберіганням маломірних суден та плавзасобів. Окрім цього, знаходження об`єктів на значній відстані від урізу води (понад 50 метрів) Азовського моря повністю виключає можливість використовувати їх за призначенням. Зазначення назви об`єкту як пункт базування маломірних та інших плавзасобів є лише формальним та для надання видимості відповідності збудованого об`єкту цільовому призначення земельної ділянки. Фактично на вказаній земельній ділянці знаходяться котеджі для відпочинку людей, які використовуються у комерційних цілях, що підтверджується кодом об`єкта 1212.9, зазначеним в декларації, інші будівлі для тимчасового проживання, не класифіковані раніше (у той же час, водні споруди мають код 2151). Також, у п. 8 Декларації Інформація про рішення суду ОСОБА_2 вказав заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 у справі №330/2642/17. Разом з цим, в розумінні п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок) рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 у справі № 330/2642/17 не є рішенням про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт, а є рішенням прийнятим за результатами розгляду справи про поділ майна між подружжям. Окрім цього, у п. 7 Декларації Інформація щодо відповідності місця розташування об`єкта вимогам державних будівельних норм, отримана виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури ОСОБА_2 вказав довідку відділу архітектури, містобудування та з питань цивільного захисту населення Якимівської районної державної адміністрації від 21.06.2018 № 70, хоча остання вказаним органом взагалі не надавалась, що об`єктивно підтверджується листом Якимівської районної державної адміністрації від 23.12.2019 №2388/01-32. Статтею 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 22 Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, декларація про готовність об`єкта до експлуатації є одним із документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна. За інформацією з Державного реєстру речових-прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на об`єкти нерухомості (пункт базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування), що складається із будівлі літ. А-2, будівлі літ. Б-1, будівлі літ. В-1, убиральні-душу літ. Г, огорожі № 1, ями вигрібної № 2), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279 ; зареєстровані за ОСОБА_2 .. Рішенням виконавчого комітету Кирилівської селищної ради від 15.08.2019 № 92 об`єкту нерухомого майна - пункту базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування), яке належить ОСОБА_2 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Слід зазначити, що первісна реєстрація (25.07.2018) права власності на об`єкти нерухомості пункт базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування), що складається із будівлі літ. А-2, будівлі літ. Б-1, будівлі літ. В-1, убиральні-душу літ. Г, огорожі № 1, ями вигрібної № 2 проведена на підставі декларації про готовність до експлуатації самочинного об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 № ЗП 141181900314 та рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 у справі № 330/2642/17. Велика Палата Верховного Суду переглядаючи справу № 815/4789/16 дійшла висновку, що спори пов`язані зі скасуванням реєстрації декларації та правомірності набуття права власності на об`єкти нерухомості мають приватноправовий характер, та повинні розглядатися за нормами ЦПК (постанова від 11.09.2019). Слід зазначити, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації діє упродовж всього часу експлуатації будівлі та підтверджує його експлуатаційні характеристики, та не втрачає своєї чинності моментом реєстрації права власності на нього. Таким чином, забудовником - ОСОБА_2 до декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 141181900314 внесено недостовірні відомості, що є порушенням ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 22 Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, на теперішній час об`єкт нерухомості експлуатується, тобто є підстави для ухвалення судового рішення про скасування реєстрації вищезазначеної декларації. Крім того, відповідно до ч. З ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). З огляду на вказану вимогу законодавства, позовна вимога про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 141181900314 має бути доповнена положеннями про припинення права власності ОСОБА_2 на самочинно збудовані об`єкти нерухомості. Відповідно, до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Таким чином, будівлі літ. А-2, Б-1, В-1, убиральня-душ літ. Г, огорожа № 1, яма вигрібна № 2, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279, вважаються самочинно збудованими (факт встановлено судовим рішенням), та з урахуванням положень ч. 4 ст. 376 ЦК України підлягають знесенню ОСОБА_2 , тобто особою, яка безпосередньо здійснила вказане самочинне будівництво. Також, з`ясовано, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2018 № 363, а посвідченого приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.С., ОСОБА_2 відчужив право власності на вказані об`єкти на користь ОСОБА_3 .. У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2019 № 2901, який укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М., право власності вищевказані об`єкти нерухомості знову перейшло до ОСОБА_2 .. Повернення права власності ОСОБА_2 на спірні об`єкти лише підтверджує спробу забудовника надати легітимність самочинно збудованим будівлям, а правочини носили фактично формальний характер. Враховуючи, що ОСОБА_2 набув право власності на будівлі літ. А-2, Б-1, В-1, убиральня-душ літ. Г, огорожа № 1, яма вигрібна № 2, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279, незаконно (не відповідність збудованого майна цільовому призначенню земельної ділянки, без дозволу власника на будівництво, шляхом внесення недостовірних відомостей до декларації про готовність об`єкта до експлуатації), у зв`язку з чим, послідуюче відчуження права власності на вказані об`єкти також є незаконним. Окрім цього, як зазначалось вище, об`єкти нерухомості були збудовані в пляжній зоні в межах прибережної захисної смуги Азовського моря, що прямо суперечить вимогам ст.ст. 60, 62 Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 90 Водного фонду України, у зв`язку з чим, зміст вищевказаних правочинів щодо відчуження права власності на такі об`єкти не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 Цивільного кодексу України). Наведене підтверджується постановою Запорізького апеляційного суду від 18.06.2019 у справі № 330/2642/17, якою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279 відноситься до земель водного фонду, перебуває в межах пляжної зони прибережної захисної смуги Азовського моря та має обмежену мету використання. Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). З урахуванням викладеного, договори купівлі-продажу від 28.08.2018 № 363 та від 31.05.2019 № 2901 суперечать нормам ст. ст. 373, 375, 376 ЦК України, ст.ст. 60,62 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. Звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах Кирилівської селищної ради направлено на захист інтересів територіальної громади як власника комунальної землі від самовільної її забудови, всупереч цільовому призначення та екологічним вимогам щодо використання пляжних зон та прибережних захисних смуг, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва та скасування незаконних правовстановлюючих документів на них. Тобто фактично прокурор звернувся з позовом про захист права комунальної власності на земельну ділянку відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України з метою відновлення стану земельної ділянки, що існував до порушення права. Згідно з частиною третьою статті 375 Цивільного кодексу України право на забудову власник реалізує за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина четверта статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ). Відповідно до частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. З приводу будівництва спірного об`єкта нерухомості Кирилівською селищною радою не вживались заходи на реалізацію повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у галузі будівництва на підставі статей 25,26,31,33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , про що свідчить інформація селищної ради від 17.02.2020 № 319 щодо відсутності підстав для звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи, що у спірних правовідносинах вирішується питання про позбавлення приватної власності фізичної особи ОСОБА_2 на незаконно набуті об`єкти нерухомості, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з метою захисту інтересів територіальної громади в особі Кирилівської селищної ради як власника землі комунальної власності, зазначений спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч.І ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). У зазначеному спорі вимога про зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно побудовані об`єкти нерухомості відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України є основною вимогою, доведення якої визначає подальший статус цих об`єктів нерухомості як незаконних, та відповідно - незаконність документів, на підставі яких здійснювалася реєстрація речового права на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальше відчуження (декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта від 09.07.2018, договорів купівлі-продажу від 28.08.2018 та від 31.05.2019). Усі позовні вимоги у цій справі об`єднані підставою виникнення та поданими доказами, направлені на реалізацію єдиної мети - захист права комунальної власності на незаконно забудовану земельну ділянку з метою відновлення її стану, що існував до порушення права. Таким чином, об`єднання у цій позовній заяві позовних вимог про знесення об`єктів самочинного будівництва, скасування реєстрації декларації про готовність їх до експлуатації та визнання недійсними правочинів щодо їх відчуження відповідає вимогам ч.І ст. 188 ЦПК України. Обґрунтування наявності підстав для представництва закріплено статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Враховуючи, що права територіальної громади смт Кирилівка, у тому числі і право на захист, реалізуються через її представницький орган, статус органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, має виключно Кирилівська селищна рада. Відповідно до інформації Кирилівської селищної ради від 17.02.2020 № 319 селищна рада не зверталась із позовом до ОСОБА_2 або ОСОБА_3 про знесення будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0736 га з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279, оскільки вважає, що зазначене нерухоме майно офіційно зареєстровано, тому підстав для звернення до суду не вбачає. У частині 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 наведено, що факт незвернення уповноваженого органу до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити держави, свідчить про неналежне виконання цим органом своїх повноважень, у зв`язку з чим у прокурора виникають підстави для захисту цих інтересів та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Нездійснення Кирилівською селищною радою як уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, шляхом звернення до суду з обґрунтованим позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомості та визнання недійсними правочинів щодо їх відчуження є підставою для здійснення представництва законних інтересів держави прокурором. При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Кирилівська селищна рада набуває статусу позивача у цій справі. Земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279 відноситься до земель водного фонду та перебуває у прибережній захисній смузі Азовського моря та його лиману. Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зазначене обумовлено тим, що прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності. Оскільки прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина перша статті 61 ЗК України, частина перша статті 89 ВК України), у цих смугах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (пункт г частини другої статті 61 ЗК України, пункт 4 частини першої статті 89 ВК України, підпункт 4 абзацу третього пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів). Положення ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України, які визначають ширину прибережної захисної смуги, в такій самій редакції діяли і на час виникнення спірних правовідносин, офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів у актуальному стані є публічними та загальнодоступними. Звільнення спірної земельної ділянки від самочинно побудованих ОСОБА_2 об`єктів відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми ст. 376 ЦК України у зв`язку з порушенням низки вимог Водного та Земельного кодексів України, а також вимог містобудівного законодавства, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності. Таким чином, позбавлення ОСОБА_2 , як дійсного власника самочинно збудованих об`єктів нерухомості, не порушує справедливої рівноваги між інтересами суспільства та його правами, оскільки направлено на задоволення суспільного інтересу у забезпеченні вільного доступу громадян до прибережної захисної смуги Азовського моря та відновленні екологічної рівноваги. Таким чином, дії відповідачів безпосередньо порушують як інтереси держави, так й інтереси територіальної громади смт Кирилівка. Саме у зв`язку з цим у прокуратури області наявні підстави для представництва, які передбачені ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Позивач також звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в яких просив наступне: 1) скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 року, ЗП 141181900314; В.А. та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Якимівського 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.08.2018 № 363, укладений між Мінаковим районного нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.С., припинивши право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1609080223203; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.05.2019 № 2901, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М., припинивши право власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на нерухоме майно (пункт базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування)), зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1609080223203; 4) зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовані об`єкти - двоповерхову будівлю літ. А-2; одноповерхову будівлю літ. Б-1.; одноповерхову будівлю літ. В-1; убиральню-душ літ. Г.; огорожу №1; яму вигрібну № 2, які розташовані на земельній ділянці з кадастровими номером 2320355400:11:001:0279 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1609080223203; 5) стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 4204 грн.; 6) стягнути з ОСОБА_3 на користь прокуратури кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 2102 грн.; 7) стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 2102 грн..

Також до суду, представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України надав письмове клопотання, в якому просив винести ухвалу про закриття провадження у справі в частині скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 року № ЗП 141181900314, так як Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.09.2019 року № 046 скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 року № ЗП 141181900314. Просили розглядати клопотання за відсутності представника ДАБІ України.

У судовому засіданні представник позивача, прокурор Михальчук І.В. підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити, зазначивши, що на час розгляду справи, Державна архітектурно-будівельна інспекція України скасувала реєстрацію декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, тому просив закрити провадження за двома пунктами позовних вимог, а саме: скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 року, ЗП 141181900314 та стягнення з ДАБІ України коштів на користь прокуратури Запорізької області. Інші позовні вимоги підтримав у повному обсзі та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх представник, адвокат Скрипка О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи до суду не з`явилися, причини не явки суду не повідомили.

Через неявку відповідачів у судове засідання з невідомих причин, за згодою представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, а саме: постановою Запорізького апеляційного суду від 18.06.2019 у справі

№ 330/2642/17 (оригінал знаходиться у Якимівському районному суді Запорізької

області);листом Кирилівської селищної ради від 13.08.2019 № 1420 (оригінал знаходиться у прокуратурі Запорізької області); листом Кирилівської селищної ради від 17.02.2020 № 319 (оригінал знаходиться у прокуратурі Запорізької області); декларацією про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 № 141181900314;інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 09.08.2019 № 176882608/оригінал знаходиться у Кирилівській селищній раді); інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.01.2020 № 196890064; договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018 № 363;договором купівлі-продажу нерухомого майна від 31.05.2019 № 2901; актом обстеження земельної ділянки від 08.08.2019; технічним паспортом від 24.05.2014; рішенням виконавчого комітету Кирилівської селищної ради від 15.08.2019

№ 92; листом Якимівської районної державної адміністрації від 23.12.2019 № 2388/01-32;Актом перевірки від 21.08.2019 року № 316 ДАБІ України; протоколом про адміністративне правопорушення від 21.08.2019 року; приписом від 21.08.2019 року №79; постановою по справі про адміністративне правопорушення від 02.09.2019 року № 76; Наказом ДАБІ України від 09.09.2019 року №046. Належним чином завірені копії вказаних документів додані до позовної заяви.

Заслухавши доводи представника позивача, прокурора Михальчука І.В., з`ясувавши обставини справи в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що постановою Запорізького апеляційного суду від 18.06.2019 у справі № 330/2642/17 задоволене апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 у цій справі скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна та визнання права особистої власності на спільне сумісне майно подружжя. Апеляційний суд Запорізької області за результатами перегляду справи № 330/2642/17 встановив, що об`єкти нерухомості, які були предметом даного спору, а саме: будівля, позначена літ. А-2 загальною площею 79,1 кв.м., будівля, позначена літ. Б-1 загальною площею 23,1 кв.м, будівля, позначена літ. В-1 загальною площею 23,6 кв.м, убиральні-душу, позначена літ. Г, огорожа № 1, яма вигрібна № 2, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279, є самочинно збудованими, оскільки будівництво проведено без відповідного дозволу власника землі -- Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Земельна ділянка розташована у пляжній зоні на відстані 55,99-63,66 метрів від урізу води Азовського моря, тобто знаходиться в прибережній захисній смузі моря, де заборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Відповідно до ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт самочинного будівництва ОСОБА_2 будівель (літ. А-2, Б-1, В-1), убиральні-душу (літ. Г), огорожі № 1, ями вигрібної № 2 на території АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279), встановлений судовим рішенням, у зв`язку з чим доказуванню не підлягає.

Частинами 1, 4 ст. 376 ЦК України установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2019 № 176882608 власником цієї земельної ділянки є Кирилівська селищна рада.

Статтею 375 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до листа Кирилівської селищної ради від 13.08.2019 № 1420 Кирилівська селищна рада не надавала згоду ОСОБА_2 на будівництво будівель та споруд на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279. Окрім цього, як встановлено апеляційним судом Запорізької області земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279 знаходиться у пляжній зоні прибережної захисної смуги на відстані 55,99-63,66 метрів від урізу Азовського моря. У силу ст. 62 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України у межах пляжної зони прибережних захисних смуг, яка встановлюється шириною не менше 100 метрів від урізу води, забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних. Таким чином, самочинне будівництво ОСОБА_2 спірних будівель та споруд на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності фактично в пляжній зоні суперечить вимогам ст.ст. 59, 60, 62, 83, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 85. 88, 90 Водного кодексу України, порушує права власника земельної ділянки (забудова проведена без згоди та наявність будівель на земельній ділянці обмежує вільне розпорядження власника нею) та права необмеженого кола інших осіб (фактично позбавляються вільного доступу до водного об`єкту та користування пляжною зоною, а також погіршення природних властивостей водного об`єкту).

Окрім цього, встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 09.07.2018 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду (ЗП 141181900314). Вказана декларація подана ОСОБА_2 та стосувалась будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:001:0279. З метою надання видимості законності будівництва ОСОБА_2 вніс недостовірні дані до декларації. При цьому, згідно із даними технічного паспорту об`єкта, будівлі та споруди не відносяться до гідротехнічних об`єктів або до інших споруд, що пов`язанні зі зберіганням маломірних суден та плавзасобів. Окрім цього, знаходження об`єктів на значній відстані від урізу води (понад 50 метрів) Азовського моря повністю виключає можливість використовувати їх за призначенням. Зазначення назви об`єкту як пункт базування маломірних та інших плавзасобів є лише формальним та для надання видимості відповідності збудованого об`єкту цільовому призначення земельної ділянки. Фактично на вказаній земельній ділянці знаходяться котеджі для відпочинку людей, які використовуються у комерційних цілях, що підтверджується кодом об`єкта 1212.9, зазначеним в декларації, - інші будівлі для тимчасового проживання, не класифіковані раніше (у той же час, водні споруди мають код 2151).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, договори купівлі-продажу від 28.08.2018 № 363 та від 31.05.2019 № 2901 суперечать нормам ст. ст. 373, 375, 376 ЦК України, ст.ст. 60,62 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.09.2019 року № 046 скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 року № ЗП 141181900314, відповідно провадження у справі в частині позовних вимог про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 року № ЗП 141181900314 та та стягнення з ДАБІ України на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні

представництва інтересів держави в суді, у розмірі 2102 грн., підлягають закриттю за відсутністю предмету спору.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача коштів, витрачених у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-11, 19, 81-82, 133, 141, 247, 255, 258, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 13, 131-1 Конституції України, ст.ст. 80, 85, 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 59, 60, 62, 116, 118, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 21, 373, 393 ЦК України, ст.ст. 2, 6, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання недійсним договорів, знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості - задовольнити .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.08.2018 № 363,

укладений між ОСОБА_2 (реєстраційний номер

облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та

ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків

НОМЕР_2 ) та посвідчений приватним нотаріусом Якимівського районного

нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.С., припинивши право власності ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на нерухоме майно (пункт базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування)), зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1609080223203.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.05.2019 № 2901,

укладений між ОСОБА_3 (реєстраційний номер

облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та

ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків

НОМЕР_1 ) та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського

нотаріального округу Садовніченко В.М., припинивши право власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на нерухоме майно (пункт базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування)), зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1609080223203.

Зобов`язати ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 21.03.2000, адреса проживання: АДРЕСА_3 ) знести самочинно збудовані об`єкти - двоповерхову будівлю літ. А-2; одноповерхову будівлю літ. Б-1.; одноповерхову будівлю літ. В-1; убиральню-душ літ. Г.; огорожу №1; яму вигрібну № 2, які розташовані на земельній ділянці з кадастровими номером 2320355400:11:001:0279 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1609080223203.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 21.03.2000) на користь прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Матросова 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок № UА438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 4204 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 (

ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків

НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Хортицьким РВ ЗМУ УМВС

України в Запорізькій області 27.07.1995) на користь прокуратури Запорізької

області (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Матросова 29а, м. Запоріжжя, 69057,

розрахунковий рахунок № UА438201720343180001000000271, код класифікації

видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України,

м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ

02909973) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні

представництва інтересів держави в суді, у розмірі 2102 грн..

За позовними вимогами про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 09.07.2018 ЗП 141181900314, подану ОСОБА_2 , припинивши право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно (пункт базування маломірних та інших плавзасобів (і улаштування пляжного устаткування)), зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1609080223203 та стягнення з ДАБІ України на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні

представництва інтересів держави в суді, у розмірі 2102 грн. - провадження закрити за відсутністю предмету спору.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Тетяна НЕСТЕРЕНКО