Постанова

від 09.12.2021 по справі 363/3619/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 363/3619/18 Головуючий в суді І інстанції Чірков Г.Є.

Провадження № 22ц-824/10651/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Примушка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Новопетрівської сільської ради № 205 від 25 грудня 2003 року, скасування державної реєстрації земельної ділянки та Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Новопетрівської сільської ради № 205 від 25 грудня 2003 року; скасувати державну реєстрацію та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:253:1006, серії КВ № 107525 виданий 17 березня 2004 року на ім`я ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2153 га з кадастровим номером 3221886001:03:253:1006 за адресою АДРЕСА_1 .

Посилається на те, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2008 року в порядку спадкування за законом за ним визнано право власності на 1/2 частину будинку з надіваними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина вказаного житлового будинку на підставі цього ж рішення суду належить ОСОБА_2 .

Будинок розташовано на земельній ділянці, площею 0,2153 га, кадастровий номер 3221886001:03:253:1006, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 107525, виданого 17 березня 2004 року на підставі рішення виконкому Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25 грудня 2003 року № 205 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2574.

Вважає, що рішення виконкому Новопетрівської сільської ради від 25 грудня 2003 року № 205, на підставі якого відповідачу видано державний акт на землю, є незаконним, оскільки успадкований сторонами житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований на спірній земельній ділянці, належав його бабусі - ОСОБА_3 , а спірна земельна ділянка цільовим призначенням - обслуговування цього будинку, виділялася бабусі і була у її користуванні.

Крім того, відповідач вже реалізував своє право на безоплатну приватизацію землі ще до отримання у власність спірної земельної ділянки. Відтак, повторна безоплатна передача спірної земельної ділянки прямо суперечить частині четвертій статті 116 Земельного Кодексу України.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що після відкриття спадщини на будинок по АДРЕСА_1 , належний за життя ОСОБА_3 , до її спадкоємців перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій він розташований.

Вказує, що місцевий суд не врахував, що згідно відповіді архівного відділу Вишгородської районної державної адміністрації рішення виконкому Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25 грудня 2003 року № 205 не містить інформації про передачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, засідання виконкому, на якому приймалось рішення № 205, відбулось 26 грудня 2003 року, а не 25 грудня 2003 року, що фактично спростовує існування самого рішення, на підставі якого відповідачу передано у власність спірну земельну ділянку.

Також місцевий суд не звернув уваги на той факт, що рішенням Новопетрівської сільської ради ОСОБА_2 було передано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,155 га в АДРЕСА_2 , Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ №016919 зареєстровано Новопетрівською сільською радою за №1837 від 30.08.2002 року, що вказує на незаконність дій як ОСОБА_2 , так і Новопетрівської сільської ради щодо приватизації у 2004 році спірної земельної ділянки.

В судове засідання учасники процесу, які повідомлялись про час та місце розгляду справи, не з`явились, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент набуття у власність відповідачем спірної земельної ділянки у 2004 році у порядку приватизації права позивача не були порушені, оскільки жодних прав на спірну земельну ділянку на час її приватизації відповідачем позивач не мав. Позивачем не доведено порушення відповідачем вимог частини четвертої статті 116 ЗК України під час приватизації спірної земельної ділянки, а відтак підстав для визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки і виникнення такого права за рішенням суду з одночасним скасуванням права власності відповідача на земельну ділянку, місцевим судом не встановлено.

Також суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено, що рішення виконкому Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25 грудня 2003 року № 205, на підставі якого видано оспорюваний державний акт на землю, винесено з порушенням вимог закону та прав позивача.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2008 року у справі № 1/2-2092/08 визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями таспорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 .

30 липня 2008 року на підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 зареєстрував право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 130734861.

На підставі рішення виконкому Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25 грудня 2003 року № 205 в порядку приватизації на ім`я ОСОБА_2 видано державний акт серії КВ № 107525 на право власності на земельну ділянку, площею 0,2153 га, розташовану по АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до статті 120 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 ЗК України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою, серед іншого, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Вирішуючи даний спір, місцевий суд не звернув належної уваги на вимоги вказаних вище норм права та обставини справи, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, не врахувавши при цьому, що згідно відповіді архівного відділу Вишгородської районної державної адміністрації рішення виконкому Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25 грудня 2003 року № 205 не містить інформації про передачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, засідання виконкому, на якому приймалось рішення № 205, відбулось 26 грудня 2003 року, а не 25 грудня 2003 року, що фактично спростовує сам факт прийняття виконкомом Новопетрівської сільської ради рішення, на підставі якого відповідачу передано у власність спірну земельну ділянку.

Крім цього, на вимогу суду першої інстанції надати належним чином завірену копію рішення виконкому Новопетрівської сільської ради від 25 грудня 2003 року №205, Відділ державної реєстрації управління економіки Вишгородської районної державної адміністрації листом від 25 липня 2019 року повідомив, що вказані документи до відділу не надходили.

З наведеного вбачається, що матеріали справи не містять належних доказів прийняття та існування рішення виконкому Новопетрівської сільської ради від 25 грудня 2003 року №205, на підставі якого видано відповідачу державний акт на спірну земельну ділянку, а відтак в суду першої інстанції не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_2 видано державний акт серії КВ № 107525 від 17.03.2004 року на право власності на земельну ділянку у відповідності до вимог закону, тому рішення суду першої інстанції в частині відмови задоволення позовних вимог про визнання недійсним державного акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:253:1006, серії КВ № 107525 виданий 17 березня 2004 року необхідно скасувати, з ухваленням нового судового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 411 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року по даній справі, Верховний Суд дійшов висновку, що успадкувавши після смерті ОСОБА_5 частину будинку, розташованого по АДРЕСА_1 позивач, відповідно до вимог статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України набув право і на відповідну частку земельної ділянки, на якій розташований будинок.

Відповідно до роз`яснень даних у пп. ґ п. 18 ППВС України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК (435-15), а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V (997-16) - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміниїї цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки,яка необхідна для її обслуговування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на Ѕ частину земельної ділянки необхідно залишити без задоволення, позаяк згідно вимог статті 120 ЗК України він, успадкувавши Ѕ частину будинку, набув право і на відповідну частку земельної ділянки, на якій розташований будинок, тому вказане не потребує визнання в судовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати як таке, що ухвалене з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:253:1006, серії КВ № 107525, виданий 17 березня 2004 року на ім`я ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: