Постанова

від 16.12.2021 по справі 530/1673/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1673/19 Номер провадження 22-ц/814/1935/21Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.

суддів: Панченка О.О., Пікуля В. П.

за участю секретаря Філоненко О.В.

розглянувши в порядку письмового позовного провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агроекологія про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, -

за апеляційною скаргою Приватного підприємства Агроекологія

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2019 року позивач звернулась до місцевого суду з вказаним позовом до ПП Агроекологія , в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати орендної плати за Договором оренди від 16 січня 2008 року в сумі 18 735,57 грн.

Позов мотивовано тим, що вона є спадкоємицею майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в тому числі земельної ділянки площею 4,64 га кадастровий номер 5321386000:00:016:0010, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

15.01.2008 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір оренди землі стосовно земельної ділянки площею 4,64 га кадастровий номер 5321386000:00:016:0010, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, строком на 25 років. Умовами договору передбачено сплату орендної плати в розмірі 2,2% від нормативно грошової оцінки землі з урахуванням індексу інфляції, яка вноситься не пізніше 31 грудня.

Зазначає, що відповідач не сплатив орендну плату за 2015-2018 роки.

Враховуючи вищевикладене просила позов задовольнити.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агроекологія про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку - задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства Агроекологія на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за Договором оренди від 16 січня 2008 року (який 12.05.2008 зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії Державного підприємства Цент ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040855500026) у сумі 14 662,62 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства Агроекологія на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 601, 35 грн.

З вказаним рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Гадяцький районний суд Полтавської області порушив імперативні приписи закону, порушивши розумні строки розгляду справи та розглянув справу з порушенням правил територіальної підсудності. Окрім того, зазначає, що місцевим судом не було направлено відповідачу копії позовної заяви в новій редакції.

Вказує, що сторонами при укладенні договорів оренди було обумовлено розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 69190,81 грн., а тому її зміна без внесення змін у самі договори є неправомірною. Також, зазначає, що в договорі оренди взагалі не вказано розміру орендної плати.

Зазначає, що ухвалою Зіньківського районного суду полтавської області від 30.03.2016 року забезпечено позов ОСОБА_1 до ПП Агроекологія про розірвання договору оренди землі, шляхом заборони ПП Агроекологія чи будь яким іншим особам вчиняти будь які дії щодо користування належною позивачці земельною ділянкою. У зв`язку з чим, відповідач не використовував земельну ділянку за цільовим призначенням та не отримував дохід та продукцію.

Вважає, що орендна плата за спірним договором згідно досягнутої між сторонами домовленості, п.5 п. 9 спірного договору, становить 69190,81 грн. х 2,2 % = 1522,20 грн. на рік. Через обмеженість користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням з 2017 по 2018 р.р., відповідач взагалі звільняється від сплати орендної плати.

В доводах апеляційної скарги посилається на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 16.03.2020 року у справі № 922/1658/19, де зроблено висновок щодо обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, а не земель приватної власності.

Відзив до суду апеляційної інстанції не надходив.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 4,64 га кадастровий номер 5321386000:00:016:0010, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Договір зареєстровано Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України 12.05.2008 року за № 040855500026.

16 січня 2008 року між Приватним підприємством Агроекологія та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі стосовно земельної ділянки загальною площею 4,64 га, кадастровий номер 1386000:00:016:0010, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, строком на 25 років зі сплатою орендної плати в розмірі 2,2% від нормативно грошової оцінки, яка вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 69190,81 грн. (пп. 2, 5, 8, 9, 11) (а.с.10-13).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 травня 2016 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 та є власником земельної ділянки площею 4,6400 га, кадастровий номер 5321386000:00:016:0010. (а.с. 7, 8).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказувала на порушення її прав в частині невиплати з боку відповідача орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою, розмір яких необхідно розраховувати, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої станом на 01 січня поточного року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, судом першої інстанції взято до уваги надану позивачем заяву про застосування строку позовної давності.

Встановивши, що відповідач має перед позивачем не виконане грошове зобов`язання, визначене умовами договору в частині сплати орендної плати, суд прийшов до висновку, про наявність правових підстави для стягнення відповідних сум, розмір яких не спросовано відповідачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі в редакції, що діяла на час реєстрації договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Судом першої інстанції зроблений вірний висновок, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-325цс16, підтвердженим постановою Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 500/6974/15-ц.

Також, згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13 та від 20.08.2013 у справі № 3-21гс13, підтвердженою постановою Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 732/1705/16-ц, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі.

Враховуючи викладене, доводи ПП Агроекологія про те, що розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки необхідно обраховувати виходячи з розміру, визначеного в договорі від 16 січня 2008 року, є неспроможними, оскільки орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі, перерахувати розмір орендної плати.

Згідно довідок Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.09.2019 року, нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) з урахуванням коефіцієнту 8,424 на 2018 рік на території Ставківської сільської ради Зіньківського району, становить 222161,23 грн (а.п.14 т.1), з урахуванням коефіцієнту 8,424 на 2017 рік на території Ставківської сільської ради Зіньківського району, становить 222161,23 грн. (а.п.15т.1), з урахуванням коефіцієнту 8,424 на 2016 рік на території Ставківської сільської ради Зіньківського району, становить 222161,23 грн. (а.п.16т.1), з урахуванням коефіцієнту 3,997 на 2015 рік на території Ставківської сільської ради Зіньківського району, становить 185134,36 грн. (а.с.17т.1).

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що орендна плата за 2015 - 2019 роки позивачу відповідачем не виплачена, відтак, наявні підстави для її стягнення, в межах строку позовної давності про який заявлено стороною відповідача, а саме - з 2016 по 2019 рік на загальну суму 14 662,62 грн., виходячи з базової величини нормативної грошової оцінки землі.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта про односторонню зміну позивачем розміру орендної пати, оскільки розмір нормативно грошової оцінки земельних ділянок визначається у відповідності до вимог чинного законодавства, а не умов договору (ст.1, ч.1, 3 ст.18 ЗУ Про оцінку земель ).

Окрім того, посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.03.2020 року у справі № 922/1658/19, є помилковими, так як у вказаній постанові зроблено висновок щодо обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, а не земель приватної власності як у даному спорі.

Доводи ПП Агроекологія про те, що справу розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

ОСОБА_1 позов було подано до Зіньківського районного суду Полтавської області, оскільки він виник з приводу нерухомого майна розташованого на території Зіньківського району, що презумує застосування до даних правовідносин положень саме ст. 30 ЦПК України. Розпорядженням голови Зіньківського районного суду Полтавської області від 12.05.2021 року дану справу передано на розгляд до Гадяцького районного суду, який територіально є найбільш наближеним, у зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду, так як задоволено заяви про самовідвід суддів.

Крім того, доводи скаржника щодо затягування розгляду справи, також не знайшли свого підтвердження. З матеріалів справи вбачається, що місцевим судом було виконано вимоги закону та направлено за юридичною адресою ПП Агроекологія копії процесуальних документів та повісток, проте, відповідна кореспонденція повернута до суду з відміткою відділення поштового зв`язку - за закінченням встановленого строку зберігання , тому її неотримання зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, понесені судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" - залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 16.12.2021 року.

Головуючий суддя Т.В. Одринська

Судді О.О. Панченко

В.П. Пікуль