Рішення

від 22.11.2021 по справі 621/650/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/650/21

Провадження 2/621/598/21

22 листопада 2021 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання - А. Лацько,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Гетьман Олена Миколаївна

відповідач - ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3

ІІІ особи:

1)Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківської області

2)Служба у справах дітей Зміївської міської ради Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІІІ особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківської області, Служба у справах дітей Зміївської міської ради Харківської області

про виділ частки майна, припинення права власності на частку в спільному майні, сплату компенсації та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , яка є законним представником та діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , в якій просила суд поділити між ними як спадкоємцями після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкове майно. В порядку поділу спільного майна просила припинити її право власності на 2/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який залишити в цілому у власності неповнолітньої ОСОБА_3 . Одночасно з цим, в порядку поділу спадкового майна просила визнати за нею в цілому право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, припинивши право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку вказаної земельної ділянки. Земельну ділянку, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, просила поділити між співвласниками та виділити їй в натурі 2/3 частки вказаної ділянки, площею 2,3479 га. Крім того, в порядку поділу спадкового майна просила визнати за нею право власності на автомобіль марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі стягненням з неї на користь відповідача вартості 1/3 частки ОСОБА_3 , оскільки її частка є незначною, не може бути виділена в натурі, автомобіль є неподільною річчю, спільне володіння і користування майном є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивачки ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; земельну ділянку, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, які розташовані на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області; автомобіль, марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1596, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 заповіту на випадок своєї смерті не складав, а отже спадкоємцями першої черги за законом є позивачка (мати померлого) та донька померлого - неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником якої є відповідач ОСОБА_2 . Чоловік позивачки як батько померлого ОСОБА_4 відмовився від своєї частки в спадщині на її користь, а отже позивач отримала у нотаріуса Свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частки вище зазначеного майна, а відповідач, що діяла в інтересах доньки - отримала Свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку цього ж майна. Місце проживання малолітньої ОСОБА_3 зареєстровано в АДРЕСА_2 . Разом з тим, майно, що отримали в спільну спадщину позивач і малолітня ОСОБА_3 знаходиться на території Зміївського (на даний час - Чугуївського) району Харківської області. Задля вирішення питання щодо спільного володіння, користування та розпорядження успадкованим майном позивач неодноразово зверталася до відповідача в позасудовому порядку, однак вирішити спір між сторонами на даний час не вдалося, в зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з відповідним позовом про поділ спадкового майна, припинення права спільної власності, виділ неподільного майна в натурі зі сплатою відповідної компенсації.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15 квітня 2021 року відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.47)

Відповідачем ОСОБА_2 надіслано відзив на позовну заяву, в якій вона вказала, що підтверджує обставини спадкування, вказані в позові, але згоди щодо варіантів поділу спадкового майна, запропонованих позивачкою, сторони не дійшли. Не погодилась також з запропонованою позивачкою сумою грошової компенсації, оскільки не згодна з проведеною оцінкою майна (а.с.57-58)

На виконання ухвали суду від 15.04.2021 року про надання висновку органу опіки й піклування щодо можливості поділу спадкового майна, належного малолітній дитині, ІІІ особа по справі - Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області надіслала відповідь, в якій зазначила, що на їх думку, відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України, подання висновку органом опіки та піклування передбачено тільки у разі наявності спору, що виник між батьками дитини, а оскільки позивачем по справі виступає бабуся, вважали, що не має підстав для підготовки висновку. (а.с.54-55)

Ухвалою суду від 20.07.2021 року повторно зобов`язано третіх осіб по справі - Службу у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області та Службу у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області скласти та направити до суду висновок про можливість (доцільність) поділу, відчуження та набуття взамін часток у спадковому майні, що належить малолітній ОСОБА_3 (а.с.92-93)

Однак від ІІІ особи по справі - Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області надійшла повторна відповідь аналогічного змісту (а.с.98)

Від ІІІ особи по справі - Служби у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області надійшла відповідь про неможливість складення вказаного висновку в зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 за викликом Служби та ненадання останньою письмових пропозицій чи заперечень щодо долі нерухомого майна (а.с.)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.108)

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат О.М.Гетьман подала до суду заяву, в якій просила задовольнити позов в повному обсязі та розглянути справу без її участі на підставі поданих до суду доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду неодноразово повідомлялася судом належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади.

ІІІ особи по справі - Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області та Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області надіслали до суду заяви, в яких просили розглянути справу без участі їх представників.

Відповідно до ч.3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом положень статті 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При цьому, судом враховується, що в силу вимог ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Суд не має відомостей щодо причин неодноразової неявки відповідача в судове засідання, обізнаного про наявність цивільної справи та повідомленої належним чином про дату, час і місце судового розгляду, в зв`язку з чим вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені в письмових заявах по суті, та доказі, надані сторонами, суд встановив наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 17 від 20.11.2019 року (а.с.13)

Згідно Свідоцтв про право на спадщину за законом, виданого 18.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В.В. за реєстровими № 461, № 466, № 669, № 671 спадкоємцями померлого ОСОБА_4 є його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в 1/3 частці та його мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 2/3 частках. Спадщина складається з:

-Житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

-Автомобілю марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

-земельної ділянки, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області;

-земельної ділянки, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, які розташовані на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області; (а.с.14-20)

Речові права на нерухоме майно, а саме: вище зазначені будинок та земельні ділянки зареєстровані в установленому законом порядку за позивачкою ОСОБА_1 в 2/3 частині та за неповнолітньою ОСОБА_3 в 1/3 частині, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухомие майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 21-28)

28.08.2020 року, 12.10.2020 року позивач ОСОБА_1 зверталася з письмовою пропозицією до відповідача ОСОБА_2 з питань узгодження користування та розпорядження спадковим майном, а також до Служби у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області (ІІІ особи) про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування на яке має дитина. (а.с.32-36)

Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_7 - оціночна вартість:

- житлового будинку, загальною площею 53,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 41880,00 гривень. (а.с.37)

-земельної ділянки, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області становить 98613,20 грн;

-земельної ділянки, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області становить 60760,00 гривень (а.с.37-39)

Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_8 - ринкова вартість оціночного транспортного засобу ВАЗ - 21124 КОМБІ-В, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 41835,00 грн (а.с.40)

Таким чином, вартість всього спадкового майна становить 243088,20 (двісті сорок три тисячі вісімдесят вісім гривень 20 коп) гривень.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач, яка у відзиві зазначала про незгоду з оціночною вартістю успадкованого майна, будь-яких належних і допустимих доказів на спростування висновків суб`єктів оціночної діяльності до матеріалів справи не надала, клопотань про проведення судової оціночної експертизи не заявляла, а отже у суду немає підстав для сумніву в обґрунтованості визначеної експертом вартості спірного майна.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, а саме, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України)

Згідно ч.1 статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та малолітня донька відповідача є співвласниками житлового будинку, двох земельних ділянок та автомобілю, щодо володіння, користування та розпорядження якими у сторін виник спір, який в позасудовому порядку та під час судового розгляду не врегульовано.

Відповідно до ч.2 статті 1278 ЦК України, кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Згідно ч.3 ст.358 ЦК України, кожен із співвласників спільної часткової власності має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.1, ч.3 статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна, для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За приписами ч.1 статті 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення (ч.3,4 статті 88 Земельного кодексу України)

Згідно статті 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивач в позовній заяві, враховуючи необхідність забезпечення малолітньої дитини ОСОБА_3 житлом, просила в порядку поділу спадкового майна залишити у власності онуки житловий будинок, загальною площею 53,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши її право власності на 2/3 частки у вказаному майні.

Одночасно з цим, в порядку поділу спадкового майна, та з урахуванням припинення її права власності на частку у вище зазначеному будинку, просила визнати за нею в цілому право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, припинивши право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку вказаної земельної ділянки.

Земельну ділянку, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, просила поділити між співвласниками та виділити їй в натурі 2/3 частки вказаної ділянки, площею 2,3479 га.

Крім того, в порядку поділу спадкового майна просила визнати за нею право власності на автомобіль марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі стягненням з неї на користь відповідача вартості 1/3 частки ОСОБА_3 , що становить 13945,00 гривень, оскільки її частка є незначною, не може бути виділена в натурі, автомобіль є неподільною річчю, спільне володіння і користування майном є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

До ухвалення рішення позивачем перераховано грошові кошти в сумі 13945,00 грн на депозитний рахунок суду в якості грошової компенсації за перевищення вартості 1/3 частки автомобіля, що підтверджується квитанцією № 45 від 16.07.2021 року, прийнятою ТВБВ ТОВ Ощадбанк (а.с.100-101).

Відповідач, будучи повністю обізнаною про наявність цивільної справи в суді та зі змістом позовних вимог, заперечень щодо запропонованого позивачем варіанту поділу спільного майна не висловила, свого варіанту поділу спадкового майна, співвласником якого є її донька, не запропонувала.

За принципом диспозитивності цивільного судочинства, визначеного частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд також враховує процесуальну поведінку відповідача, яка зверталася до суду з заявами про надання часу для укладення мирової угоди між сторонами або підготовки іншого варіанту поділу спадкового майна, однак жодних дій не вчинила, на виклик ІІІ особи - Служби в справах дітей Зміївської міської ради Харківської області не з`явилася, що свідчить про небажання врегулювання спору і вчинення дій на шкоду інтересам позивача.

Згідно ч.1, ч.4 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Враховуючи, що судовому захисту підлягають як інтереси малолітньої спадкоємиці ОСОБА_3 , так і позивачки ОСОБА_1 , яка є особою похилого віку, повністю несе на собі тягар утримання спадкового майна, а також те, що запропонований позивачем варіант поділу спадкового майна не суперечить положенням цивільного законодавства, не порушує прав і інтересів іншого співвласника, доля якого у спільній власності є значно меншою, та на думку суду, відповідає найкращим інтересам дитини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, ч.2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, статтями316-317, 319, 355, 358, 364, 365, 1278 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІІІ особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківської області, Служба у справах дітей Зміївської міської ради Харківської області, про виділ частки майна, припинення права власності на частку в спільному майні, сплату компенсації та визнання права власності на майно - задовольнити.

Припинити в порядку поділу спільного майна право власності ОСОБА_1 на 2/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати в цілому за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити в порядку поділу спільного майна право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку земельної ділянки, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Визнати в цілому за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

В порядку поділу спільного майна виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , 2/3 частки земельної ділянки, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, що складає 2,3479 га.

Припинити в порядку поділу спільного майна право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку автомобіля марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1596, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1

Визнати в цілому за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на автомобіля марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1596, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , та виплатити з депозитного рахунку суду грошову компенсацію вартості 1/3 частки автомобіля, марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1596, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 13945,00 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень, яка внесена не депозитний рахунок Зміївського районного суду Харківської області згідно квитанції № 45 від 16 липня 2021 року.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 999,40 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 40 коп) гривень

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

ІІІ особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 43948178, юридична адреса: 62303, Харківська область, місто Дергачі, пл..Перемоги, буд.1

ІІІ особа: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 43919147, юридична адреса: Харківська область, місто Зміїв, вул..Гагаріна, буд.2

Повне рішення складено 01 грудня 2021 року

Суддя В. Філіп`єва