Постанова

від 19.09.2023 по справі 621/650/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/650/21 Номер провадження 22-ц/814/1444/23Головуючий у 1-й інстанції Філіп"єва В.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року в складі судді Філіп`євої В.В. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківській області, Служба у справах дітей Зміївської міської ради Харківській області, про виділ частки майна в натурі, припинення права власності на частку в спільному майні, сплату компенсації та визнання права власності на майно.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

встановила:

У березні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , яка є законним представником та діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , в якій просила суд поділити між ними спадкове майно, яке залишилося після смерті її сина ОСОБА_4 .

Просила, припинити її право власності на 2/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та залишити його у власності неповнолітньої ОСОБА_2 . Одночасно з цим, в порядку поділу спадкового майна просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, припинивши право власності ОСОБА_5 на 1/3 частку вказаної земельної ділянки. Земельну ділянку, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, просила поділити між співвласниками та виділити їй в натурі 2/3 частки вказаної ділянки, площею 2,3479 га. Крім того, в порядку поділу спадкового майна просила визнати за нею право власності на автомобіль марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі стягненням з неї на користь відповідача вартості 1/3 частки ОСОБА_2 , оскільки її частка є незначною, не може бути виділена в натурі, автомобіль є неподільною річчю, спільне володіння і користування майном є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

В обгрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_4 , після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055 та земельна ділянка загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054, які розташовані на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області; автомобіль марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зазначала, що спадкоємцями після померлого сина є вона (мати померлого) та донька померлого - неповнолітня ОСОБА_3 , законним представником якої є відповідач ОСОБА_1 . Вказувала, що батько померлого відмовився від своєї частки в спадщині на її користь, а отже вона отримала у нотаріуса Свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частки вище зазначеного майна, а відповідач, що діяла в інтересах доньки - отримала Свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку цього ж майна.

Вказувала, що оскільки в досудовому порядку вирішити питання щодо поділу майна не вдалося, вона вимушена звернутися до суду з відповідним позовом.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківській області, Служба у справах дітей Зміївської міської ради Харківській області, про виділ частки майна в натурі, припинення права власності на частку в спільному майні, сплату компенсації та визнання права власності на майно, задоволено.

Припинено в порядку поділу спільного майна право власності ОСОБА_3 на 2/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано в цілому за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинено в порядку поділу спільного майна право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку земельної ділянки, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Визнано в цілому за ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

В порядку поділу спільного майна виділено в натурі ОСОБА_3 , 2/3 частки земельної ділянки, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, що складає 2,3479 га.

Припинено в порядку поділу спільного майна право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку автомобіля марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1596, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 .

Визнано в цілому за ОСОБА_3 , право власності на автомобіля марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1596, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 , та виплачено з депозитного рахунку суду грошову компенсацію вартості 1/3 частки автомобіля, марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, об`єм двигуна 1596, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 13945 грн., яка внесена не депозитний рахунок Зміївського районного суду Харківської області згідно квитанції № 45 від 16 липня 2021 року.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов слід залишити без задоволення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що незгодна з таким поділом спадкового майна, оскільки оцінка спірного автомобіля дійсна на протязі шести місяців, а тому на момент винесення рішення вона була недійсною.

Також вказувала, що не згодна з визнанням права власності за її дочкою на будинок у АДРЕСА_1 , оскільки вказаний будинок розграбований, в ньому немає опалення, меблів, а тому він не приданий для проживання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники судового процесу будучи повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси, до суду не з`явились.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 17 від 20.11.2019 року (а.с.13).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданого 18.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В.В. за реєстровими № 461, № 466, № 669, № 671 спадкоємцями померлого ОСОБА_4 є його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в 1/3 частці та його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 2/3 частках.

Спадщина складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055; земельної ділянки загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054, які розташовані на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області; автомобіль марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.14-20).

Речові права на нерухоме майно, а саме: вище зазначені будинок та земельні ділянки зареєстровані в установленому законом порядку за позивачкою ОСОБА_3 в 2/3 частині та за неповнолітньою ОСОБА_2 в 1/3 частині, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухомие майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 21-28).

Районним судом також встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово зверталася до ОСОБА_1 з письмовою пропозицією з питань узгодження користування та розпорядження спадковим майном, а також до Служби у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області (ІІІ особи) про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування на яке має дитина. (а.с.32-36).

Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 - оціночна вартість:

- житлового будинку, загальною площею 53,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 41880,00 грн;

-земельної ділянки, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області становить 98613,20 грн;

-земельної ділянки, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області становить 60760,00 грн;

-транспортного засобу ВАЗ - 21124 КОМБІ-В, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 41835,00 грн.

Таким чином, вбачається, що вартість всього спадкового майна становить 243088,20 грн.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки запропонований позивачем варіант поділу спадкового майна не суперечить положенням цивільного законодавства, не порушує прав і інтересів іншого співвласника, доля якого у спільній власності є значно меншою, та відповідає найкращим інтересам дитини.

Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Отже, стаття 365 ЦК України регулює випадки, коли позивач, співвласник майна, має на меті позбавлення права власності на частку майна інших співвласників, відповідачів у справі.

При вирішенні справи необхідно враховувати загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому суду необхідно ретельно вивчити обставини справи з метою з`ясування, чи не зловживає позивач, який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки (постанова Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі №6-4цс14).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №200/3033/15-ц (провадження №61-23962св18) вказано, що: «положеннями статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Тобто для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК Україниза умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`їта попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2021 року в справі №748/2338/19 (провадження №61-6929св21) зазначено, що: «припинення права на частку має відбуватися, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім`ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім`ї. Оскільки мається на увазі недопущення порушення прав інтересів співвласника, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Положеннями статей 15,16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та малолітня донька відповідача є співвласниками житлового будинку, двох земельних ділянок та автомобілю, щодо володіння, користування та розпорядження якими у сторін виник спір, який в позасудовому порядку та під час судового розгляду не врегульовано.

Позивач в позовній заяві, враховуючи необхідність забезпечення малолітньої дитини ОСОБА_2 житлом, просила в порядку поділу спадкового майна залишити у власності онуки житловий будинок, загальною площею 53,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши її право власності на 2/3 частки у вказаному майні.

Одночасно з цим, в порядку поділу спадкового майна, та з урахуванням припинення її права власності на частку у вище зазначеному будинку, просила визнати за нею в цілому право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку вказаної земельної ділянки.

Земельну ділянку, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, просила поділити між співвласниками та виділити їй в натурі 2/3 частки вказаної ділянки, площею 2,3479 га.

Відповідач, будучи повністю обізнаною про наявність цивільної справи в суді та зі змістом позовних вимог, заперечень щодо запропонованого позивачем варіанту поділу спільного майна не висловила, свого варіанту поділу спадкового майна, співвласником якого є її донька, не запропонувала.

Із долученого до позовної заяви висновку суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 вбачається. що оціночна вартість:

- житлового будинку, загальною площею 53,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 41880,00 гривень. (а.с.37)

-земельної ділянки, загальною площею 3,5219 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0054; яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області становить 98613,20 грн;

-земельної ділянки, загальною площею 2,1700 га, кадастровий номер 6321785000:01:000:0055, яка розташована на території Соколівської сільської ради Чугуївського району Харківської області становить 60760,00 гривень (а.с.37-39).

-транспортного засобу ВАЗ - 21124 КОМБІ-В, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 41835,00 грн (а.с.40)

Таким чином, вбачається, що вартість всього спадкового майна становить 243088,20 грн.

Відповідач, в свою чергу, будь-яких належних і допустимих доказів на спростування висновків суб`єктів оціночної діяльності до матеріалів справи не надала, клопотань про проведення судової оціночної експертизи не заявляла, а отже у суду немає підстав для сумніву в обґрунтованості визначеної експертом вартості спірного майна.

За таких обставин районний суд дійшов вірного висновку, що такий розподіл житлового будинку та земельних ділянок, не суперечить положенням цивільного законодавства, та не порушує прав і інтересів іншого співвласника.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 в порядку поділу спадкового майна просила визнати за нею право власності на автомобіль марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі стягненням з неї на користь відповідача вартості 1/3 частки ОСОБА_2 , що становить 13945,00 гривень, оскільки її частка є незначною, не може бути виділена в натурі, автомобіль є неподільною річчю, спільне володіння і користування майном є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

Відповідно до частини другої ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Автомобіль, марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є неподільною річчю.

При визначенні грошової компенсації, суд повинен виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Із висновку суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 вбачається. що оціночна вартість транспортного засобу ВАЗ - 21124 КОМБІ-В, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 41835,00 грн (а.с.40)

До ухвалення рішення позивачем перераховано грошові кошти в сумі 13945,00 грн на депозитний рахунок суду в якості грошової компенсації за перевищення вартості 1/3 частки автомобіля, що підтверджується квитанцією № 45 від 16.07.2021 року, прийнятою ТВБВ ТОВ «Ощадбанк» (а.с.100-101).

Враховуючи те, що частка на спірний автомобіль малолітньої ОСОБА_3 є незначною, не може бути виділена в натурі, оскільки автомобіль є неподільною річчю, спільне володіння і користування майном є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, районний суд дійшов вірного висновку про визнання за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки ВАЗ 21124, КОМБІ-В, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі стягненням з неї на користь відповідача вартості 1/3 частки ОСОБА_2 , що становить 13945,00 гривень.

За таких обставин, районний суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки запропонований позивачем варіант поділу спадкового майна не суперечить положенням цивільного законодавства, не порушує прав і інтересів іншого співвласника, частка якого у спільній власності є значно меншою, та відповідає найкращим інтересам дитини.

Доводи апеляційної скарги про те, що оцінка спірного майна не відповідає актуальним цінам та є заниженою, не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких належних і допустимих доказів на спростування висновків суб`єктів оціночної діяльності відповідачем не надала, клопотань про проведення судової оціночної експертизи не заявлялося, а тому відсутні підстави вважати, що вартість майна визначеного експертом є необґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги по те, що оцінка майна на час винесення рішення суду була недійсною не беруться до уваги, оскільки оцінка майна дійсна протягом шести місяців, що передують даті звернення позивача з позовом до суду.

Посилання на те, що будинок у АДРЕСА_1 не приданий до життя, не підтверджено належними доказами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Оскільки рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.09.2023 р.

Головуюча суддя О.В.Чумак

Судді О.А. Лобов

В.М. Триголов