Рішення

від 09.12.2021 по справі 910/15517/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/15517/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кран Рентал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова мостова компанія

про стягнення 1.037.437,50 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Малеванчук І.В., адвокат за довіреністю б/н від 10.08.2021

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

22.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кран Рентал до Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова мостова компанія про стягнення 1.037.437,50 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг автокранами № 10 від 07.03.2019, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 5.446.512,50 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг на суму 4.893.762,50 грн та актами на суму 552.750,00 грн, які вважаються погодженими в порядку п. 3.7 договору № 10 від 07.03.2019. За умовами п. 3.6 договору розрахунки за надані послуги здійснюються протягом трьох банківських днів після підписання сторонами кожного акту приймання-передачі наданих послуг. У зв`язку з тим, що відповідачем було сплачено лише частину коштів, а саме 4.409.075,00 грн, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості у розмірі 1.037.437,50 грн. З огляду на те, що відповідачем не було сплачено надані послуги за договором, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 1.037.437,50 грн заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/15517/21; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.11.2021.

08.11.2021 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з неможливістю направити повноважного представника.

В підготовчому засіданні 09.11.2021, у зв`язку з нез`явленням представника відповідача, відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15517/21 від 09.11.2021 викликано відповідача у підготовче засідання, яке призначено на 23.11.2021.

11.11.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на наступне. З умов п. 3.4 договору слідує, що акт приймання-передачі робіт (послуг) лише відображає вартість та об`єм послуг, однак даний документ не є підставою для оплати таких послуг. З п. 3.3. договору вбачається, що саме рахунок-фактура, а не акт приймання-передачі робіт (послуг) є підставою для оплати наданих позивачем послуг. Отже, тільки рахунок-фактура є підставою для отримання позивачем коштів за надані послуги. З огляду на викладене у відповідача, відповідно, виникло зобов`язання оплатити лише ті послуги, за які було виставлено відповідні рахунки-фактури, що відповідач власне й зробив, перерахувавши на користь позивача суму грошових коштів у розмірі 4.409.075,00 грн. Отже, частина заявленої позивачем суми стягнення, а саме 484.687,50 грн не підлягає такому стягненню. Посилання позивача на той факт, що відповідачем не було відхилено та оскаржено податкові накладні, зареєстровані позивачем в ЄРПН на загальну суму 5.446.512,50 грн, не може слугувати доказом належного надання послуг за договором.

У відзиві міститься клопотання, на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відповідного відзиву. В обґрунтування заявленого клопотання, відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що з 01.11.2021 в місті Києві встановлено червоний рівень епідеміологічної небезпеки та враховуючи те, що директор ТОВ Інжинірингова мостова компанія проживає в Київській області, у відповідача не було можливості вчасно подати до суду відзив на позов.

19.11.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає наступне. З норм чинного законодавства України випливає, що акт надання послуг є первинним бухгалтерським документом, який відображає господарську операцію та слугує правовою підставою для проведення розрахунків по договору. В свою чергу за своєю правовою природою рахунок на оплату наданих послуг не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України. разом з цим, як зазначено в позовній заяві відповідачу було виставлено рахунки-фактури на оплату наданих послуг. Щодо тверджень відповідача про те, що податкові накладні, які складені за фактом вчинення господарських операцій не можуть бути єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факти, зокрема, надання послуг, то позивач з цим погоджується, адже до суду крім поданих податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних подано до суду ряд інших доказів, які свідчать про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

22.11.2021 відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15517/21 від 23.11.2021 поновлено пропущений відповідачем строк для подачі відзиву; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2021.

02.12.2021 від позивача до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19.500,00 грн.

09.12.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає наступне. Позивач, як в позовній заяві, так і у відповіді на відзив, стверджує, що рахунки-фактури на оплату наданих ним на загальну суму 5.446.512,50 грн послуг було виставлено відповідачу. В той же час, матеріали справи не містять доказів на підтвердження даної обставини. Водночас, відповідач декларує, що він сплатив усі рахунки, які він отримав від позивача, загальна сума яких становила 4.409.075,00 грн, що підтверджується матеріалами справи. Позивач сам собі суперечить, оскільки, спочатку він наводить норми законодавства та практику Верховного Суду з посиланням на те, що рахунок-фактура не є обов`язковим документом для оплати послуг, в той же час, по тексту своєї відповіді на відзив, позивач зазначає, що для здійснення оплати за надані послуги, він виставляв відповідні рахунки-фактури на адресу відповідача. Договір був укладений сторонами в редакції запропонованої позивачем, пункт 3.3 якої визначає порядок здійснення оплати на підставі виставленого рахунку-фактури. І оскільки сторони погодили саме такий спосіб здійснення оплати, посилання позивача на практику Верховного Суду є нерелевантним.

Позивач в судовому засіданні 09.12.2021 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 09.12.2021 не з`явився.

В судовому засіданні 09.12.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс Кран Рентал (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інжинірингова мостова компанія (далі - замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг автокранами (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги по переміщенню вантажів автокраном (нами) на об`єктах замовника.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору надані послуги повністю не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1.037.437,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за даним договором.

Відповідно до п. 4.4 договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг. Надані виконавцем акти приймання-передачі наданих послуг замовник зобов`язується підписувати та повертати виконавцю на протязі 3- х робочих днів з моменту їх отримання від виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 4.893.762,50 грн, що підтверджується наступними актами надання послуг, що підписані та скріплені печатками обох сторін: № 102 від 11.03.2019 на суму 8.250,00 грн; № 217 від 07.05.2019 на суму 90.750,00 грн; № 218 від 10.05.2019 на суму 15.125,00 грн; № 219 від 15.05.2019 на суму 272.250,00 грн; № 265 від 27.05.2019 на суму 302.500,00 грн; № 274 від 29.05.2019 на суму 90.750,00 грн; № 282 від 03.06.2019 на суму 199.650,00 грн; № 308 від 15.06.2019 на суму 232.925,00 грн; № 326 від 24.06.2019 на суму 266.200,00 грн; № 329 від 26.06.2019 на суму 99.825,00 грн; № 338 від 30.06.2019 на суму 121.000,00 грн; № 365 від 03.07.2019 на суму 45.375,00 грн; № 358 від 12.07.2019 на суму 363.000,00 грн; № 363 від 15.07.2019 на суму 166.375,00 грн; № 364 від 15.07.2019 на суму 90.750,00 грн; № 370 від 16.07.2019 на суму 30.250,00 грн; № 373 від 18.07.2019 на суму 45.375,00 грн; № 379 від 23.07.2019 на суму 299.475,00 грн; № 381 від 25.07.2019 на суму 75.625,00 грн; № 386 від 27.07.2019 на суму 90.750,00 грн; № 389 від 31.07.2019 на суму 181.500,00 грн; № 390 від 31.07.2019 на суму 121.000,00 грн; № 391 від 31.07.2019 на суму 166.375,00 грн; № 392 від 31.07.2019 на суму 99.825,00 грн; № 403 від 09.08.2019 на суму 149.737,50 грн; № 404 від 12.08.2019 на суму 183.012,50 грн; № 405 від 12.08.2019 на суму 151.250,00 грн; № 410 від 15.08.2019 на суму 66.550,00 грн; № 411 від 15.08.2019 на суму 15.125,00 грн; № 412 від 15.08.2019 на суму 60.500,00 грн; № 413 від 15.08.2019 на суму 41.250,00 грн; № 424 від 17.08.2019 на суму 20.625,00 грн; № 426 від 20.08.2019 на суму 83.187,50 грн; № 427 від 21.08.2019 на суму 75.625,00 грн; № 437 від 30.08.2019 на суму 103.125,00 грн; № 439 від 30.08.2019 на суму 75.625,00 грн; № 440 від 31.08.2019 на суму 166.375,00 грн; № 441 від 31.08.2019 на суму 75.625,00 грн; № 442 від 31.08.2019 на суму 151.250,00 грн.

Також позивачем подано наступні акти надання послуг на загальну суму 552.750,00 грн, які з боку відповідача не підписані: № 157 від 11.04.2019 на суму 11.000,00 грн; № 191 від 19.04.2019 на суму 22.000,00 грн; № 195 від 22.04.2019 на суму 44.000,00 грн; № 204 від 25.04.2019 на суму 66.000,00 грн; № 445 від 02.09.2019 на суму 10.312,50 грн; № 446 від 02.09.2019 на суму 15.125,00 грн; № 449 від 03.09.2019 на суму 45.375,00 грн; № 450 від 04.09.2019 на суму 60.500,00 грн; № 467 від 13.09.2019 на суму 136.125,00 грн; № 476 від 17.09.2019 на суму 15.125,00 грн; № 481 від 19.09.2019 на суму 45.375,00 грн; № 482 від 19.09.2019 на суму 10.312,50 грн; № 510 від 10.10.2019 на суму 15.125,00 грн; № 512 від 11.10.2019 на суму 10.312,50 грн; № 540 від 24.10.2019 на суму 10.312,50 грн; № 541 від 26.10.2019 на суму 15.125,00 грн; № 542 від 26.10.2019 на суму 10.312,50 грн; № 544 від 29.10.2019 на суму 10.312,50 грн.

Вказані акти надання послуг позивачем були 18.08.2021 надіслані відповідачу листом № 17-1 від 17.08.2021 у двох екземплярах для підписання та подальшого повернення, що підтверджується фіскальним чеком № 0177325 0150879 від 18.08.2021, накладною № 0421218697254 від 18.08.2021 та описом вкладення у цінний лист від 18.08.2021.

З роздруківки з офіційного сайту АТ Укрпошта в мережі Інтернет за трек-кодом № 0421218697254 вбачається, що відправлення вручено адресату 31.08.2021.

Відповідно до п. 3.7 договору в разі прострочення замовником строку підписання акту приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку і замовник зобов`язаний розрахуватись з виконавцем на протязі 5 (п`яти) днів з дати передачі замовнику акту приймання-передачі наданих послуг.

З огляду на викладене та в силу умов п. 3.7 договору послуги за актами на загальну суму 552.750,00 грн вважаються наданими позивачем належним чином та прийнятими відповідачем.

Згідно з п. 3.3 договору вартість послуг за цим договором формується виконавцем по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця на підставі всіх довідок, які оформлені і підписані сторонами, або уповноваженими представниками сторін та сплачується замовником на підставі рахунків-фактури, складених виконавцем.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату послуг на загальну суму 5.446.512,50 грн, доказів відправлення чи вручення відповідачу не подано.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, який посилаючись на п. 3.3 договору вважає, що підставою для оплати наданих послуг є виставленні позивачем рахунки-фактури, оскільки за загальним правилом підставою для оплати є підтверджений документально факт надання певних послуг. Більш того, даний пункт договору не пов`язує строк здійснення оплати наданих послуг зі строком отримання рахунків-фактур.

Натомість умовами п. 3.6 договору визначено, що розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом трьох банківських днів після підписання сторонами кожного акту приймання-передачі наданих послуг.

Слід відзначити, що отримавши акти наданих послуг відповідач був обізнаний про вартість послуг, які слід оплатити, а тому виставлення рахунків-фактур з урахуванням положень п. 3.6 договору в даному випадку є формальністю.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Приймаючи до уваги положення зазначених норм, п. 3.7 договору та дату отримання актів (31.08.2021), останній 5-денний строк виконання припадає на 05.09.07.2021 (неділя), а тому останнім днем виконання грошового зобов`язання по сплаті наданих послуг на суму 552.750,00 грн (за не підписаними актами) є 06.09.2021.

Враховуючи ж положення п. 3.6 договору відповідач мав здійснити сплату наданих послуг в розмірі 4.893.762,50 грн (за підписаними актами) у 3-денний строк з дня підписаного кожного акту.

З матеріалів справи (платіжних доручень) вбачається та не заперечується відповідачем, що останнім у період з 29.03.2019 по 30.08.2019 здійснено часткову оплату наданих послуг в загальному розмірі 4.409.075,00 грн.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті наданих послуг у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої складає 1.037.437,50 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 1.037.437,50 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кран Рентал обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 19.500,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку з розглядом справи планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 26.500,00 грн.

В подальшому позивач у клопотанні про компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката просив стягнути з відповідача 19.500,0 грн відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

10.08.2021 між позивачем (замовник) та Адвокатським бюро Малеванчук та Партнери (адвокатське бюро) укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/08, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалось виконувати отриманні від клієнта доручення від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 3.3 даного договору гонорар адвокатського бюро погоджується за взаємною домовленістю сторін. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, а також порядок оплати фактичних витрат адвокатського бюро за виконання доручень клієнта визначаються додатковою угодою до даного договору, яка є невід`ємною його частиною та набуває чинності з дня її підписання.

10.08.2021 між клієнтом та адвокатським бюро укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного вище договору, згідно якої

1. Вартість (винагороди/гонорару) правової (правничої) допомоги, яка полягає в представництві інтересів клієнта щодо стягнення заборгованості по договору № 10 про надання послуг автокранами від 07.03.2019, який укладено між ТОВ Сервіс Кран Рентал (виконавець) та ТОВ Інжинірингова мостова компанія (замовник), сторонами визначена в таких розмірах:

1.1. Збір та вивчення первинних бухгалтерських документів, що стосуються господарського спору по договору № 10 про надання послуг автокранами від 07.03.2019 - 1.500,00 грн.

1.2. Підготовка позовної заяви про стягнення з ТОВ Інжинірингова мостова компанія заборгованості по договору № 10 про надання послуг автокранами від 07.03.2019 та підготовка додатків до позовної заяви у двох екземплярах - 6.000, 00 грн.

1.3. Участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва - 3.500,00 грн (вартість послуг за одне судове засідання).

1.5. Підготовка відповіді на відзив на позовну заяву Клієнта - 5.000,00 грн.

14.09.2021 між клієнтом та адвокатським бюро складено акт прийому-передачі наданих послуг, яким засвідчено надання послуг з підготовки позовної заяви та додатків до неї, вартість яких склала 7.500,00 грн.

24.11.2021 між клієнтом та адвокатським бюро складено акт прийому-передачі наданих послуг, яким засвідчено надання послуг з підготовки відповіді на відзив, вартість яких склала 8.500,00 грн.

29.11.2021 між клієнтом та адвокатським бюро складено акт прийому-передачі наданих послуг, в якому зазначено, що клієнт сплачує виконавцю авансом кошти в розмірі 3.500,00 грн за правничі послуги, які полягають у представництві в судовому засіданні 09.12.2021.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро грошові кошти в загальному розмірі 19.500,00 грн згідно платіжних доручень № 2703_9Е01N/243 від 14.09.2021 на суму 7.500,00 грн, № 2718 від 26.11.2021 на суму 8.500,00 грн та № 2819 від 30.11.2021 на суму 3.500,00 грн.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кран Рентал у справі здійснював адвокат Малеванчук І.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1103 від 03.03.2014), та який діяв на підставі довіреності № б/н від 10.08.2021.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з посиланням на неспівмірність його розміру зі складністю спору.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів адвокатському бюро на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача повністю в сумі 19.500,00 грн.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова мостова компанія (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код ЄДРПОУ 41017120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кран Рентал (04074, м. Київ, вул. Лугова, 13, код ЄДРПОУ 40317062) 1.037.437 (один мільйон тридцять сім тисяч чотириста тридцять сім) грн 50 коп. заборгованості, 15.562 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 19.500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 20.12.2021.

Суддя В.В.Сівакова