Постанова

від 21.02.2022 по справі 910/15517/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. Справа№ 910/15517/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Малеванчук С.М.

відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія"

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2021 р. (повний текст складено 20.12.2021 р.)

у справі № 910/15517/21 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кран Рентал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія"

про стягнення 1037437,50 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кран Рентал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» про стягнення 1037437,50 грн заборгованості за договором про надання послуг автокранами № 10 від 07.03.2019 р.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним договором в частині оплати за надані послуги.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.12.2021 р. у справі № 910/15517/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кран Рентал" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, оскільки такі рахунки виставлені не були, тому у відповідача не виник обов`язок оплатити надані послуги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" у справі № 910/15517/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" та призначено розгляд справи на 22.02.2022 р.

У судовому засіданні 22.02.2022 р. представник позивача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07.03.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Кран Рентал» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» (далі - замовник) було укладено договір про надання послуг автокранами № 10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги по переміщенню вантажів автокраном (нами) на об`єктах замовника.

Згідно з п. 3.3 договору вартість послуг за цим договором формується виконавцем по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця на підставі всіх довідок, які оформлені і підписані сторонами, або уповноваженими представниками сторін та сплачується замовником на підставі рахунків-фактури, складених виконавцем.

За п. 3.6 договору розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом трьох банківських днів після підписання сторонами кожного акту приймання-передачі наданих послуг.

Як передбачено п. 3.7 договору, в разі прострочення замовником строку підписання акту приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку і замовник зобов`язаний розрахуватись з виконавцем на протязі 5 (п`яти) днів з дати передачі замовнику акту приймання-передачі наданих послуг.

Зобов`язання замовника по оплаті наданих послуг вважаються виконаними після надходження на поточний рахунок виконавця грошових коштів в порядку, передбаченому даним договором (п. 3.8 договору).

У відповідності до п. 4.4 договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг. Надані виконавцем акти приймання-передачі наданих послуг замовник зобов`язується підписувати та повертати виконавцю на протязі 3- х робочих днів з моменту їх отримання від виконавця.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за даним договором (п. 10.1 договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 4893762,50 грн, що підтверджується актами надання послуг, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками, а саме: № 102 від 11.03.2019 р. на суму 8250,00 грн; № 217 від 07.05.2019 р. на суму 90750,00 грн; № 218 від 10.05.2019 р. на суму 15125,00 грн; № 219 від 15.05.2019 р. на суму 272250,00 грн; № 265 від 27.05.2019 р. на суму 302500,00 грн; № 274 від 29.05.2019 р. на суму 90750,00 грн; № 282 від 03.06.2019 р. на суму 199650,00 грн; № 308 від 15.06.2019 р. на суму 232925,00 грн; № 326 від 24.06.2019 р. на суму 266200,00 грн; № 329 від 26.06.2019 р. на суму 99825,00 грн; № 338 від 30.06.2019 р. на суму 121000,00 грн; № 365 від 03.07.2019 р. на суму 45375,00 грн; № 358 від 12.07.2019 р. на суму 363000,00 грн; № 363 від 15.07.2019 р. на суму 166375,00 грн; № 364 від 15.07.2019 р. на суму 90750,00 грн; № 370 від 16.07.2019 р. на суму 30250,00 грн; № 373 від 18.07.2019 р. на суму 45375,00 грн; № 379 від 23.07.2019 р. на суму 299475,00 грн; № 381 від 25.07.2019 р. на суму 75625,00 грн; № 386 від 27.07.2019 р. на суму 90750,00 грн; № 389 від 31.07.2019 р. на суму 181500,00 грн; № 390 від 31.07.2019 р. на суму 121000,00 грн; № 391 від 31.07.2019 р. на суму 166375,00 грн; № 392 від 31.07.2019 р. на суму 99825,00 грн; № 403 від 09.08.2019 р. на суму 149737,50 грн; № 404 від 12.08.2019 р. на суму 183012,50 грн; № 405 від 12.08.2019 р. на суму 151250,00 грн; № 410 від 15.08.2019 р. на суму 66550,00 грн; № 411 від 15.08.2019 р. на суму 15125,00 грн; № 412 від 15.08.2019 р. на суму 60500,00 грн; № 413 від 15.08.2019 р. на суму 41250,00 грн; № 424 від 17.08.2019 р. на суму 20625,00 грн; № 426 від 20.08.2019 р. на суму 83187,50 грн; № 427 від 21.08.2019 р. на суму 75625,00 грн; № 437 від 30.08.2019 р. на суму 103125,00 грн; № 439 від 30.08.2019 р. на суму 75625,00 грн; № 440 від 31.08.2019 р. на суму 166375,00 грн; № 441 від 31.08.2019 р. на суму 75625,00 грн; № 442 від 31.08.2019 р. на суму 151250,00 грн.

Також позивачем надано послуги відповідачу на загальну суму 552750,00 грн, що підтверджується актами надання послуг, які з боку відповідача не підписані, а саме: № 157 від 11.04.2019 р. на суму 11000,00 грн; № 191 від 19.04.2019 р. на суму 22000,00 грн; № 195 від 22.04.2019 р. на суму 44000,00 грн; № 204 від 25.04.2019 р. на суму 66000,00 грн; № 445 від 02.09.2019 р. на суму 10312,50 грн; № 446 від 02.09.2019 р. на суму 15125,00 грн; № 449 від 03.09.2019 р. на суму 45375,00 грн; № 450 від 04.09.2019 р. на суму 60500,00 грн; № 467 від 13.09.2019 р. на суму 136125,00 грн; № 476 від 17.09.2019 р. на суму 15125,00 грн; № 481 від 19.09.2019 р. на суму 45375,00 грн; № 482 від 19.09.2019 р. на суму 10312,50 грн; № 510 від 10.10.2019 р. на суму 15125,00 грн; № 512 від 11.10.2019 р. на суму 10312,50 грн; № 540 від 24.10.2019 р. на суму 10312,50 грн; № 541 від 26.10.2019 р. на суму 15125,00 грн; № 542 від 26.10.2019 р. на суму 10312,50 грн; № 544 від 29.10.2019 р. на суму 10312,50 грн.

18.08.2021 р. вказані акти надання послуг позивач направив на адресу відповідача листом № 17-1 від 17.08.2021 р. у двох екземплярах для підписання та подальшого повернення, що підтверджується фіскальним чеком № 0177325 0150879 від 18.08.2021 р., накладною № 0421218697254 від 18.08.2021 р. та описом вкладення у цінний лист від 18.08.2021 р.

Вказане відправлення було вручено відповідачу 31.08.2021 р., що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за трек-кодом № 0421218697254.

Таким чином, послуги за актами надання послуг на загальну суму 552750,00 грн вважаються наданими позивачем належним чином та прийнятими відповідачем.

Також позивачем було виставлено рахунки на оплату на загальну суму 5446512,50 грн, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідач оплатив надані послуги лише частково на загальну суму 4409075,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, неналежним чином виконав умови укладеного договору щодо вчасної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим у нього винила заборгованість у розмірі 1037437,50 грн (5446512,50 грн - 4409075,00 грн).

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено вище, на виконання умов укладеного договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 5446512,50 грн, в той час як відповідачем було здійснено оплату на суму 4409075,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1037437,50 грн заборгованості за договором про надання послуг автокранами № 10 від 07.03.2019 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, оскільки такі рахунки виставлені не були, тому у відповідача не виник обов`язок оплатити надані послуги, колегія суддів вважає необґрунтованими враховуючи таке.

Так, обґрунтовуючи свої доводи, скаржник посилається на п. 3.3 укладеного договору, за умовами якого вартість послуг формується виконавцем по факту надання послуг за результатами кожного календарного місяця на підставі всіх довідок, які оформлені і підписані сторонами, або уповноваженими представниками сторін та сплачується замовником на підставі рахунків-фактури, складених виконавцем.

Натомість умовами п. 3.6 договору визначено, що розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом трьох банківських днів після підписання сторонами кожного акту приймання-передачі наданих послуг.

Так, отримавши акти наданих послуг відповідач був обізнаний про вартість послуг, які слід оплатити, а тому виставлення рахунків-фактур з урахуванням положень п. 3.6 договору в даному випадку є формальністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як передбачено ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи норми чинного законодавства, умови укладеного договору та дату отримання актів (31.08.2021 р.), останній 5-денний строк виконання зобов`язання припадає на 05.09.2021 р. (неділя), а тому останнім днем виконання відповідачем грошового зобов`язання по сплаті наданих послуг на суму 552750,00 грн (за непідписаними актами) є 06.09.2021 р.

За умовами п. 3.6 договору відповідач повинен був здійснити сплату наданих послуг в розмірі 4893762,50 грн (за підписаними актами) у 3-денний строк з дня підписаного кожного акту.

Разом з цим правовою підставою для проведення розрахунків є факт наданих послуг, так в п. 4.4 договору зазначено, що загальна вартість послуг за даним договором формується на підставі актів приймання-передачі робіт (послуг) після закінчення надання послуг за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Як передбачено п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (далі - положення), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього положення.

За п. п. 2.1, 2.2 положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

У відповідності до п. 2.4 положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже акт надання послуг є первинним бухгалтерським документом, який відображає господарську операцію та слугує правовою підставою для проведення розрахунків за укладеним між сторонами договором.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2021 р. у справі № 910/15517/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2021 р. у справі № 910/15517/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код 41017120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кран Рентал" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 13, код 40317062) 11000 (одинадцять тисяч),00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.05.2022 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

В.В. Шапран