Ухвала

від 20.12.2021 по справі 922/2069/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2069/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Ольшанченка В. І.

від 14.06.2021 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Істоміна О. А., Барбашова С. В., Попков Д. О.

від 21.10.2021

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби

до Наталинської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар"

про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" про:

- визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання переможцем відкритих торгів із закупівлі робіт з "капітального ремонту приміщень будинку культури в с. Мартинівка, вул. Центральна, 42, Красноградського району, Харківської області (код за ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація" Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар", оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 12 від 15.04.2020;

- визнання недійсним договору про закупівлю робіт № 9 від 30.04.2020 зі змінами від 04.05.2020 на суму 4 349 000,00 грн, укладеного за результатом відкритих торгів між Мартинівською сільською радою Красноградського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самар";

- визнання незаконним та скасування протоколу засідання тендерного комітету № 14 від 04.05.2020, яким ухвалено рішення про внесення змін до пункту 5.3.1 укладеного договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі № 922/2069/20 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення від 14.06.2021 у справі № 922/2069/20.

Ухвалою від 11.08.2021 Східний апеляційний господарський суд, зокрема, відкрив апеляційне провадження у справі № 922/2069/20.

Ухвалою від 05.10.2021 Східний апеляційний господарський суд здійснив заміну відповідача - Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області, у справі № 922/2069/20 на Наталинську сільську раду.

Постановою від 21.10.2021 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі № 922/2069/20.

22 листопада 2021 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 922/2069/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 ) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;

пункт 2 ) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 ) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Зі змісту касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 922/2069/20 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в касаційній скарзі хоча і посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, звертає увагу на низку постанов Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, проте конкретно не зазначає саме яку (які) норму (норми) права застосував суд першої та/або апеляційної інстанцій та не наводить постанову (постанови) Верховного Суду , в якій (яких) викладені висновки щодо застосування саме цієї (цих) норми права у подібних правовідносинах, та які не врахував суд першої та/або апеляційної інстанцій.

Наведене не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позов поданий у червні 2020 року, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 102,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на таке, судовий збір за подання позову до Господарського суду Харківської області у даній справі підлягав сплаті у сумі 6 306,00 грн (за три немайнові вимоги).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 922/2069/20 судовий збір підлягав оплаті у сумі 12 612,00 грн, а саме 6 306,00 грн * 200%, де 6 306,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури не додано доказів сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом:

- уточнення норми (норм) права, яку (які) застосував суд першої та/або апеляційної інстанцій та наведення постанови (постанов) Верховного Суду (дату постанови та в якій справі її ухвалено), в якій (яких) викладено висновок щодо застосування цієї (цих) норми права у подібних правовідносинах, та яку (які) не врахував суд першої та/або апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень;

- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 922/2069/20 у встановленому законом порядку і розмірі, а саме в сумі 12 612,00 грн.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

У зв`язку із залишенням касаційної скарги без руху, Суд наразі не розглядає клопотання Заступника керівника Харківської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 922/2069/20 залишити без руху.

2. Надати Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко