Постанова

від 14.02.2022 по справі 922/2069/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2069/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

прокуратури - Янківський С.В.,

позивача - не з`явився,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Ольшанченка В. І.

від 14.06.2021 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Істоміна О. А., Барбашова С. В., Попков Д. О.

від 21.10.2021

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби

до Наталинської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар"

про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" про:

- визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання переможцем відкритих торгів із закупівлі робіт з "капітального ремонту приміщень будинку культури в с. Мартинівка, вул. Центральна, 42, Красноградського району, Харківської області (код за ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація" Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар", оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 12 від 15.04.2020 та протоколом № 14 від 04.05.2020;

- визнання недійсним договору про закупівлю робіт № 9 від 30.04.2020 зі змінами від 04.05.2020 на суму 4 349 000,00 грн, укладеного за результатом відкритих торгів між Мартинівською сільською радою Красноградського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самар".

Позов обґрунтовано тим, що тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" не відповідає умовам, встановленим замовником у тендерній документації, оскільки: - учасником не підтверджено наявність достатньої матеріально-технічної бази для належного виконання робіт та наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - не надано інформації про субпідрядника та відповідно не надано кошторис з врахуванням вартості робіт останнього; - не надано належним чином встановленої форми календарного графіку виконання робіт. Водночас, тендерним комітетом Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області при розгляді тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" вказаним фактам не тільки не надано належної оцінки, а взагалі залишено їх поза увагою. Сукупність дій та бездіяльності учасника та замовника призвела до: порушення вимог статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" при визнанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" переможцем оскаржуваної процедури закупівлі, та порушення вимог статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої, на думку прокурора, замовник повинен був відмінити торги, у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно із цим Законом. З огляду на зазначене прокурор вважає, що процедура публічних закупівель фактично не відбулась, відтак були відсутні правові підстави для укладення та виконання договору, у зв`язку з чим, останній підлягає визнанню недійсним.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

- 06.03.2020 Мартинівською сільською радою Красноградського району Харківської області на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення за №UА-2020-03-06-000048-b про проведення відкритих торгів з предметом закупівлі "Капітальний ремонт приміщень будинку культури в с.Мартинівка, вул. Центральна, 42, Красноградського району, Харківської області" код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:45453000-7 - капітальний ремонт і реставрація. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - 31.12.2021. Очікувана вартість предмета закупівлі 4.809.318,00 грн з ПДВ. Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 24.03.2020 до 18:00; дата та час проведення електронного аукціону - 25.03.2020 о 14:40;

- у проведенні відкритих торгів прийняло участь 7 юридичних осіб, а саме: Приватне підприємство "Ніка" з ціною пропозиції до початку аукціону 4.427.940,00 грн з ПДВ, та після завершення аукціону 3.059.000,00 грн з ПДВ; Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона - 8" з ціною пропозиції до початку аукціону 3.406.033,00 грн з ПДВ, та після завершення аукціону 3.050.000,00 грн з ПДВ; Товариство з обмеженою відповідальністю "Авлен" з ціною пропозиції до початку аукціону 4.601.424,00 грн з ПДВ, та після завершення аукціону 3.100.000,00 грн з ПДВ; Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Східбуд" з ціною пропозиції до початку аукціону 4.527.766,87 грн з ПДВ, та після завершення аукціону 3.500.000,00 грн з ПДВ; Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергобуд" з ціною пропозиції до початку аукціону 4.521.205,81 грн з ПДВ, та після завершення аукціону 3.666.666,66 грн з ПДВ; Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" з ціною пропозиції до початку аукціону 4.482.902,00 грн з ПДВ, та після завершення аукціону 4.349.000,00 грн з ПДВ; Приватне підприємство "Фасад-Сервіс" з ціною пропозиції до початку аукціону 4.796.237,84 грн з ПДВ, та після завершення аукціону 4.600.000,00 грн з ПДВ;

- на виконання умов тендерної документації замовника та на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям у складі тендерної пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" надало, зокрема: - довідку про обладнання та матеріально-технічну базу № 24 від 16.03.2020; - довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід № 24 від 16.03.2020; - довідку про наявність у учасника торгів документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів №24 від 16.03.2020);

- за розглядом тендерним комітетом пропозицій з врахуванням найбільш економічно вигідної, Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" визнано переможцем, що відображено в протоколі №12 від 15.04.2020 та прийнято рішення про намір укласти відповідний договір. Тендерна пропозиція Приватного підприємства "Фасад - Сервіс" тендерним комітетом на розглядалася. Інші тендерні пропозиції учасників були відхилені тендерним комітетом замовника торгів - Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області, як такі, що не відповідають умовам тендерної документації;

- 15.04.2020 о 15:11 було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ "Самар" на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" на сторінці торгів;

- 15.04.2020 о 19:52, на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" на сторінці торгів було оприлюднено висновок позивача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-03-06-000048-b, за результатами якого встановлені порушення вимог чинного законодавства: - порушення законодавства в частині складання тендерної документації та/або внесення змін до неї - пункту 2 Наказу №490 та пункту 5 форми річного плану закупівель, затвердженої Наказом №490; - порушення законодавства в частині складання форм документів у сфері публічних закупівель - пункт 12 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі"; - порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій) - пункти 1, 4 частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі"; - порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відміняє торги в разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом;

- 22.04.2020 Мартинівська сільська рада Красноградського району Харківської області у листі №217 виклала свої заперечення з приводу порушень, виявлених під час вищевказаного моніторингу закупівлі, але висновок не оскаржила до суду у встановлений законодавством строк;

- 22.04.2020 протоколом засідання тендерного комітету №13 тендерним комітетом виправлено технічну помилку в річному плані закупівель по об`єкту "Капітальний ремонт і реставрація - Капітальний ремонт приміщень будинку культури в с.Мартинівка, вул.Центральна, 42, Красноградського району Харківської області" та вказано КЕКВ - 3132. Вказаний протокол оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу;

- 30.04.2020 між Мартинівською сільською радою Красноградського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самар" було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №9;

- 04.05.2020 тендерним комітетом ухвалено рішення про внесення змін до пункту 5.3.1 укладеного договору, оформлене протоколом засідання тендерного комітету №14, відповідно до якого для виконання робіт по об`єкту, вартість яких не перевищує 20% від загальної вартості будівельних робіт з дотриманням положень загальних умов договору, залучено третіх осіб;

- 13.05.2020 Мартинівською сільською радою Красноградського району Харківської області здійснено оплату ТОВ "Самар" авансового платежу за договором №9 про закупівлю робіт від 30.04.2020 у розмірі 30% (501.000,00 грн) від загальної вартості робіт за даним договором, про що свідчить платіжне доручення №169439860.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі № 922/2069/20 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 замінено відповідача у справі № 922/2069/20 - Мартинівську сільську раду Красноградського району Харківської області на Наталинську сільську раду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі № 922/2069/20.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- тендерна пропозиція Приватного підприємства "Фасад - Сервіс" правомірно не розглядалася замовником торгів, оскільки переможцем торгів було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар", тендерна пропозиція якого за результатами проведених торгів виявилась більш економічно вигідною. Тому не заслуговують на увагу посилання прокурора та позивача про те, що тендерний комітет повинен був перейти до оцінки тендерних пропозиція Приватного підприємства "Фасад - Сервіс" та відхилити їх через певні порушення. Крім того, суди не досліджували наявність порушень у Приватного підприємства "Фасад - Сервіс", оскільки прокурором та позивачем не надано документів тендерної пропозиції Приватного підприємства "Фасад - Сервіс" та він не є відповідачем по цій справі;

- тендерною документацією не передбачена необхідність подання у складі тендерної пропозиції доказів наявності у штаті учасника станом на момент подання тендерної пропозиції водіїв та машиністів автокрану. Учасник торгів не позбавлений права здійснити найм таких працівників пізніше - вже при виконанні робіт. Крім того, у довідці від 16.03.2020 № 24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" зазначило, що самоскид КАМАЗ 3511 та автокран КРАЗ (спеціальний вантажний - спеціальний автокран 10-20Т-С) є орендованими. На підтвердження чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" надало у складі тендерної пропозиції договір № 13-03 послуг з оренди техніки від 13.03.2020, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Самар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Вектор". У пункті 1.2 договору № 13-03 послуг з оренди техніки від 13.03.2020 зазначено, що орендодавець своїми силами здійснює керування орендованим транспортом, несе витрати по сплаті послуг членів екіпажу, витрати по технічному обслуговуванню та виконую всі види ремонту техніки. Також пунктом 1.3 вищевказаного договору передбачено, що члени екіпажу є робітниками орендодавця та підпорядковуються розпорядженням орендодавця в частині керування та технічної експлуатації транспортного засобу, та розпорядженням орендаря, в частині комерційної експлуатації транспортного засобу. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" дотрималося вимог пункту 1.1 додатку 2 до тендерної документації, згідно із яким подається довідка на фірмовому бланку (у разі наявності таких бланків) за підписом керівника або уповноваженої особи учасника про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, що є предметом закупівлі (додаток 5). У разі відсутності власного обладнання та матеріально - технічної бази та/або використання їх на договірних умовах, про це зазначається у довідці із наданням скан-копій оригіналів документів, що підтверджують право користування обладнанням та матеріально-технічною базою (копії договорів на підставі яких учасник користується обладнанням чи матеріально - технічною базою);

- додатком 6 до тендерної документації передбачена форма відповідної довідки, де у відповідній колонці зазначені такі вимоги про інформацію «Посада/спеціальність, розряд». Знак «/» використовується у письмовій речі не як аналог слів «та» або «і», а використовується у значенні «або», що означає зазначення (в конкретній ситуації) «Посада або спеціальність, розряд». Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" у довідці від 16.03.2020 № 24 (довідка про наявність у Учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід) зазначило стосовно певних працівників найменування посад, які вони займають, а стосовно інших працівників зазначило їх спеціальність та розряд;

- у довідці № 23 від 16.03.2020 (про досвід виконання аналогічних договорів) Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" зазначено, зокрема, договір № 23-16 від 25.07.2016, який укладено з Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, та надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). У складі тендерної пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" подало відгук Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації від 14.06.2019 про те, що роботи по договору № 23-16 від 25.07.2016 виконано у повній відповідності до проектно-кошторисної документації, у необхідні терміни та на високому професійному рівні. Водночас, тендерна документація не містить в собі ніяких вимог стосовно того, що аналогічним договором можна вважати лише такий договір, вартість виконаних робіт за яким повністю співпадає з первісно визначеною в договорі вартістю робіт. Тендерна документація лише зазначає, що аналогічним договором є договір з капітального ремонту;

- замовнику робіт на час оприлюднення свого рішення про намір укласти договір не було відомо про існування висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу. При цьому, на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» на сторінці торгів 22 квітня 2020 року розміщено лист замовника № 217 від 22.04.2020 на адресу Північно-Східного офісу Держаудитслужби, який є запереченнями замовника на висновок. При цьому такі заперечення розміщені (надані) в межах п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку (висновок оприлюднено 15.04.2020, строк на подання заперечень почав обчислюватися з 16.04.2020, і останнім днем на подання заперечень було 22.04.2020). Будь-яких заперечень стосовно аргументів, викладених замовником у вказаному листі, прокурором та позивачем під час розгляду справи не надано;

- щодо не зазначення у річному плані закупівель замовника на 2020 рік коду КЕКВ, внесення якого передбачено пунктом 5 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2019 № 490 (зі змінами) (далі - наказ № 490), судами зазначено наступне: - таке порушення не призводить до спотворення інформації, допущено очевидно не навмисно та не з метою надання недостовірної інформації. В зв`язку з чим його можна вважати формальним, оскільки воно ніяк не впливає на саму процедуру торгів та не перешкоджає учасникам взяти участь в торгах. Жоден з учасників торгів не звертався зі скаргою з цього приводу до замовника; - прокурором в позовній заяві не аргументовано, яким чином не зазначення замовником коду КЕКВ в річному плані закупівель на 2020 рік порушує права держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби; - в матеріалах справи наявна копія рішення Мартинівської сільської ради від 25.02.2020 № 647-VII, в якому чітко зазначені коди КЕКВ стосовно відповідних видатків, в тому числі видатків на виконання відповідних будівельних робіт - капітальний ремонт приміщень будинку культури в с. Мартинівка, вул. Центральна, 42, Красноградського району Харківської області; - вказане порушення було усунуто замовником торгів. Так, у матеріалах справи наявна копія протоколу засідання тендерного комітету № 13 від 22.04.2020, відповідно до якого замовником торгів, Мартинівською сільською радою Красноградського району Харківської області, внесено зміни до річного плану закупівель на 2020 рік по коду КЕКВ. Вказаний протокол було розміщено на відповідній сторінці торгів разом з наданими замовником запереченнями та наданою інформацією про усунення порушення до висновку про результати моніторингу закупівель Північно-східним офісом Держаудитслужби; - відповідно до пояснень представника позивача, в системі публічних закупівель «Prozorro» відсутня технічна можливість додати код КЕКВ до річного плану закупівель після його оприлюднення;

- хоча у тендерній документації і не зазначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій, проте його було зазначено замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт «Капітальний ремонт приміщень будинку культури в с. Мартинівка, вул. Центральна, 42, Красноградського району, Харківської області» очікуваною вартістю 4809318,00 грн. (номер оголошення UA-2020-03-06-000048-b) на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro». В оголошенні був зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 24 березня 2020 року до 18:00 год. Таке порушення є формальним, оскільки воно не призводить до спотворення інформації, допущено очевидно не навмисно та не з метою надання недостовірної інформації, не вплинуло на можливість учасників взяти участь в торгах, а також не вплинуло на проведення самих торгів. В матеріалах справи відсутні скарги будь-яких суб`єктів, які б стосувались неможливості взяти участь в торгах через не зазначення в тендерній документації кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

- протоколом засідання тендерного комітету № 14 від 04.05.2020 вирішувалося питання виключно внесення змін у звіт про результати проведення процедури закупівлі, а не про внесення змін у договір. Дії замовника, пов`язані з поданням звіту про результати проведення процедури закупівлі та внесенням до цього змін, не можуть бути підставою для скасування процедури закупівлі, оскільки такі дії вчиняються після визнання переможця торгів і не впливають на зазначену процедуру;

- обов`язок учасника зазначати відомості про субпідрядника у складі тендерної пропозиції є наявним лише у тому разі, якщо учасник планує залучити субпідрядника до виконання робіт у обсязі 20 відсотків та більше від вартості договору про закупівлю. Якщо учасник планує залучати субпідрядника до виконання робіт у обсязі менше 20 відсотків вартості договору про закупівлю, то учасник за змістом тендерної документації не зобов`язаний подавати відомості про такого субпідрядника у складі тендерної пропозиції. У довідці № 12 від 16.03.2020 про залучення субпідрядників Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" повідомило, що не планує залучати субпідрядників до виконання робіт у обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю;

- додаток Л ДБН А.3.1-5:2016 не має відношення до участі у тендері (торгах) на виконання будівельних робіт, та не є обов`язковим при укладанні договору на виконання будівельних робіт. Крім того, відповідно до примітки до додатку Л ДБН А.3.1-5:2016 форми можуть уточнятися і пристосовуватись до специфіки об`єктів, видів будівництва, а також до вимог уніфікації проектно-технологічної документації для різних цілей, в тому числі - для використання комп`ютерних інформаційних технологій з управління будівництвом;

- прокурором не надано доказів оскарження рішення Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області № 647-VІІ від 25.02.2020 "Про уточнення планових призначень кошторису видатків загального та спеціального фонду сільської ради в лютому 2020 року", а отже воно є чинним. Прокурор не зазначає, в чому полягає невідповідність вказаного рішення вимогам закону. Зі змісту позовної заяви незрозуміло, яким чином вказане рішення впливає на законність відкритих торгів, та укладеного за їх наслідками договору;

- зазначені прокурором у позові порушення Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні процедури закупівель робіт з капітального ремонту приміщень будинку культури в с. Мартинівка по вул. Центральній, 42, Красноградського району Харківської області (ДК 021:2015:45153000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) та укладенні договору № 9 про закупівлю робіт за державні кошти від 30.04.2020 не знайшли свого підтвердження, відповідно відсутні підстави і для визнання договору недійсним.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суди першої та апеляційної інстанцій застосували статті 16, 22, 30, 31 Закону України "Про публічні закупівлі" без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 09.10.2018 у справі № 913/159/17, від 13.11.2018 у справі № 904/10576/17, від 12.03.2019 у справі № 905/383/18, від 23.12.2020 у справі № 640/1280/19, від 31.03.2021 у справі № 826/15323/18, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20 та від 04.11.2021 у справі № 620/6134/20 стосовно необхідністю дотримання учасником кваліфікаційних вимог, які визначені тендерною документацією та надання належних документів, що підтверджують наявність у учасника права на укладення оспорюваного договору та відповідність останнього кваліфікаційним критеріям.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- судами попередніх інстанцій не застосовано статтю 30 Закону України "Про публічні закупівлі", якою визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема у разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону, тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" не підтвердило наявність обладнання та матеріально - технічної бази, працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід, необхідні для виконання робіт, що є предметом закупівлі, а також наявності досвіду виконання аналогічних договорів;

- не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме положення статей 13, 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо повного та всебічного дослідження обставин справи, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.

5. Позиція Верховного Суду

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" переможцем відкритих торгів із закупівлі робіт, та визнання недійсним договору про закупівлю робіт.

Закон України "Про публічні закупівлі", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об`єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Уповноважена особа (особи) під час організації та проведення процедур закупівель повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника.

Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови (частина 4 статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про публічні закупівлі" відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до пунктів 29, 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачені відомості, які повинні міститися в тендерній документації. Частинами 3, 4 вказаної статті встановлено, що тендерна документація може містити також і іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Тобто замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону. Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Частиною 3 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Згідно із статтею 30 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент проведення закупівлі) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент проведення закупівлі) замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.

Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

При розгляді позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" переможцем відкритих торгів із закупівлі робіт, суди попередніх інстанцій, керуючись приписами наведених норм, на підставі оцінки поданих сторонами доказів (в тому числі тендерної документації та тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар"), встановили, що: - на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів переможцем торгів було надано копію договору, який укладено з Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), та лист - відгук Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації від 14.06.2019 про те, що роботи за договором № 23-16 від 25.07.2016 виконано у повній відповідності до проектно-кошторисної документації, в строк та на високому професійному рівні; - на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" надало довідку про наявність у нього працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" дотрималося вимог пункту 1.1 додатку 2 до тендерної документації, подано довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, що є предметом закупівлі; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар" у тендерній пропозиції не зазначило відомості про субпідрядника, оскільки повідомило, що не планує залучати субпідрядників до виконання робіт у обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (довідка № 12 від 16.03.2020 про залучення субпідрядників Товариство з обмеженою відповідальністю "Самар").

Враховуючи встановлені обставини справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" відповідає умовам тендерної документації.

Відтак, з огляду на викладене, суди зазначили, що вказані прокурором обставини та надані докази не доводять наявності фактів порушення умов Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент проведення закупівлі) при проведенні закупівлі робіт з "капітального ремонту приміщень будинку культури в с. Мартинівка, вул. Центральна, 42, Красноградського району, Харківської області (код за ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація", що виключає можливість визнання недійсними їх результатів та задоволення позову за такими вимогами.

Водночас, відповідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оскільки зазначені прокурором у позові порушення Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні договору про закупівлю робіт № 9 від 30.04.2020 не знайшли свого підтвердження, суди дійшли висновку про відсутність підстави для визнання його недійсним.

У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2).

Тобто суд касаційної інстанції розглядає справу в межах відкритого касаційного провадження в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і не має право здійснювати додаткову перевірку доказів.

Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок стосується правовідносин, які є подібними.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, у постанові від 19.03.2021 у справі № 922/698/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги свою попередню практику (див. ухвала від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19) зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). А під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що:

- правовідносини розуміються як різновид передбачених юридичними нормами чи зумовлених принципами права ідеологічних суспільних відносин, що встановлюються між суб`єктами права щодо об`єктів права на підставі юридичних фактів і виражаються у взаємних правах і обов`язках цих суб`єктів (пункт 17 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19 (провадження № 14-73цс21));

- подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16; ухвала від 14.12.20218 у справі № 910/21267/16; ухвала від 20.05.2021 у справі № 904/6125/20; пункт 18 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19);

- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц; пункт 6.30 постанови від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; постанова від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; постанова від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г).

Отже, подібність правовідносин може мати місце не лише у разі тотожності (аналогічності), тобто ідентичності (однаковості) суб`єктного, об`єктного і змістовного критеріїв, але й також у разі їх схожості, що визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив, тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду у справі, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 913/159/17 погодився з висновками суду першої інстанції щодо: визнання недійсним рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради, засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерних пропозицій по процедурі закупівлі машини дорожньої комбінованої, про визнання тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ-О Сервіс" такою, що відповідає умовам тендерної документації; -визнання недійсним договору купівлі-продажу. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених обставин про те, що: надання учасником на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору копії договору, укладеного раніше учасником тендеру з іншим контрагентом, не підтверджує викладений кваліфікаційний критерій, оскільки сам по собі договір не свідчить про його виконання.

В постанові від 13.11.2018 у справі № 904/10576/17 Верховний Суд визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення тендерного комітету відділу освіти Тернівської міської ради та визнання недійсним договору про закупівлю товарів за результатами проведення процедури закупівлі. При цьому касаційний суд виходив з того, що як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, замовником визначені кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зокрема, передбачено, що наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору має бути підтверджена учасником копіями аналогічних договорів. На підтвердження досвіду виконання аналогічного договору особою, яку визнано переможцем, надавалась копія аналогічного договору (договір купівлі-продажу № 109 від 27.09.2017). Натомість судами надано неповну юридичну оцінку доводам сторін у справі, що за висновком Верховного Суду не дає можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі № 905/383/18 визнав передчасними висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про: визнання недійсним рішення тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС БУД"; - визнання недійсним рішення тендерного комітету Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації про визнання переможцем торгів Управління виробничо-технологічного комплектування "Маріупольбуд"; - визнання недійсними договору підряду на виконання робіт з проведення озеленення, реконструкції дитячого парку, укладеного за результатом відкритих торгів, та додаткової угоди до зазначеного договору, та припинення виконання договору на майбутнє. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи обмежився лише посиланням на те, що наведені заступником прокурора в якості підстав позову доводи фактично зводять до захисту інтересів учасника торгів, який уповноважений самостійно захищати свої інтереси. При цьому суд не дослідив зазначеної підстави позову, наведеної заступником прокурора, не з`ясував обставин, пов`язаних з цією підставою позову, зокрема щодо відповідності документів, доданих учасником торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "БМС БУД" до своєї тендерної пропозиції, кваліфікаційним критеріям, установленим замовником, не перевірив у межах своїх повноважень висновки місцевого господарського суду, зроблені за результатом дослідження цієї підстави позову, на відповідність їх обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі № 640/1280/19 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування відповідного рішення постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері держаних закупівель. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених обставин справи про невідповідність тендерної пропозиції Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплекс" умовам тендерної документації та, відповідно, правомірність відхилення його тендерної пропозиції замовником, оскільки учасником на підтвердження наявності матеріально-технічної бази сервісного центру надано копію нікчемного договору, а також таким учасником зазначено в інформаційній довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації, однак документів на такого працівника не надано, проте, надано документи на особу, яка у зазначеній довідці не фігурує.

В постанові від 31.03.2021 у справі № 826/15323/18 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому Верховний Суд виходив з встановленого судами попередніх інстанцій факту підтвердження відповідною фізичною особою-підприємцем відсутності у власності чи на підставі іншого речового права обладнання та матеріально-технічної бази згідно з кваліфікаційними критеріями; суд враховав відсутність у відповідному дилерському договорі умов щодо використання обладнання та матеріально-технічної бази, яка є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "СпортФіт".

В постанові від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20 Верховний Суд визнав передчасними висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору поставки від 07.09.2018 №07/09, укладеного між відповідачами за результатами проведеної закупівлі, та додаткової угоди від 21.09.2018 №1 до вказаного договору. При цьому, Верховний Суд виходив з того, що зміст оскаржуваних судових рішень дає підстави дійти висновку, що оцінка судами відповідності/невідповідності тендерної пропозиції відповідача 2 кваліфікаційним умовам, визначеним відповідачем 1 у додатку 1 до тендерної документації, надавалась виключно станом на час розгляду справи. Зокрема, судами оцінювались свідоцтва офіційного дилера по реалізації вантажної техніки та спеціальних транспортних засобів "МАЗ" №152/052-18 зі строком дії до 31.01.2019, №152/065-20 зі строком дії до 31.01.2021, які не могли бути подані відповідачем 2 до складу тендерної пропозиції. Водночас свідоцтво №561, видане ТОВ "Київський Республіканський Автоцентр" ВАТ "Мінський автомобільний завод" зі строком дії до 31.12.2018, яке і подано відповідачем 2 у своїй тендерній пропозиції та яке було оприлюднене на офіційному веб-порталі "PROZORRO" дає можливість відповідачу 2 проведення технічного обслуговування та гарантійного ремонту вантажної та пасажирської техніки "МАЗ" та не є свідоцтвом офіційного дилера виробника товару.

В постанові від 04.11.2021 у справі № 620/6134/20 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. При цьому, Верховний Суд виходив з того, що: 1) ненадання договору оренди автомобіля, копії свідоцтва про реєстрацію відповідної машини, лист-підтвердження від власника машини щодо незаперечення використання його машини для надання послуг учасником за предметом закупівлі протягом усього терміну надання послуг з посиланням на відповідний договір свідчить про недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмачгазбудсервис" як учасником процедури закупівлі вимоги пункту 1 «Наявність, в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» додатку 2 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника» до тендерної документації позивача. Відтак, замовником порушено вимоги абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII внаслідок невідхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервис», як такої, що не відповідала кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII, та допущення її до аукціону, внаслідок чого тендер електронною системою автоматично не відмінено відповідно до вимоги пункту 2 частини другої статті 32 Закону № 922-VIII, у разі, якщо до оцінки допущено менше двох тендерних пропозицій. 2) Переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» надано забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії від 28 жовтня 2020 року № 21464, в якій зазначено два рахунки: UA063223130000026009000013192 в ПАТ Укрексімбанк, м. Київ (код ЄДРПОУ 25901106) та UA468201720343201001100015964 в Державній казначейській службі України, м. Київ (код ЄДРПОУ 25901106), що свідчить про недотримання вимог пункту 6 «Забезпечення виконання договору про закупівлю» розділу VI «Результати торгів та укладання договору» тендерної документації Замовника. Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» до тендерної пропозиції не надано сертифікати відповідності та якості на маркірувальні матеріали, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донфорт груп» та оригінал договору поставки, укладений з виробником матеріалів для розмітки доріг тобто з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донфорт груп». Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» як переможцем торгів на стадії укладання договору не надано до ціни пропозиції транспортні схеми доставки матеріалів на об`єкт, чим не дотримано вимоги пункту 3 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника. в договірній ціні переможцем закупівлі при розрахунку пункту 9 Розрахунку № 11 «Кошти на покриття ризику» до суми витрат на які нараховується відсоток ризику включено інші супутні витрати (пункт 6 Розрахунок № 8), що суперечить вимогам СОУ 42.1-37641918-085:2018, що свідчить про недотримання вимог пункту 3 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації та пункту 3.3. розділу III «Ціна Договору» додатку № 4 «Проект договору» до тендерної документації.

Таким чином, доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведених вище постановах Верховного Суду, є безпідставними, оскільки у даній справі та у справах, на які посилається скаржник, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних фактичних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку в межах своїх дискреційних повноважень.

Разом з тим, посилання у касаційній скарзі на порушення норм процесуального права, зокрема щодо оцінки судами доказів, зводяться виключно до переоцінки встановлених у справі обставин, вирішення питання про достовірність або недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 922/2069/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець