Постанова

від 15.12.2021 по справі 759/4791/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 759/4791/18

провадження № 51-2337км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженої ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду 27 січня 2021 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Шостки Сумської області, жительки

АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191,

ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року

ОСОБА_6 засуджено:

за ч. 2 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, на строк 2 роки;

за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, на строк 3 роки;

за ч. 1 ст. 200 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн;

ч. 2 ст. 200 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення на строк

4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, на строк 3 роки та зі сплатою штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн.

Цивільний позов ТОВ «Торговий дім «Арєй» про відшкодування матеріальної шкоди задоволено повністю, стягнуто зОСОБА_6 на користь цього товариства

136 360 грн, вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою узаволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, у повторному заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК, у незаконних діях з документами на переказ, підробці документів на переказ та їх використанні, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК, у незаконних діях з документами на переказ, підробці документів на переказ та їх використанні, вчинених повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК, за нижчевказаних обставин.

Так, наказом № 1 від 27 червня 2017 року ОСОБА_6 призначено на посаду директора ТОВ «Торговий дім «Арєй», ЄДРПОУ 41426855, яке розташоване за адресою: вул. Сім`ї Сосніних, 3, м. Київ. З метою здійснення безготівкових розрахунків ТОВ «Торговий дім «Арєй» 2 серпня 2017 року відкрито поточний рахунок

№ НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приват Банк», МФО 305299. Для керування поточним рахунком було активовано систему дистанційного керування рахунком «Клієнт-банк» та надано доступ до нього ОСОБА_6 . Проведення фінансових операцій із цим рахунком могла здійснювати виключно ОСОБА_6 , оскільки на її особистий мобільний номер телефону НОМЕР_2 надходив код підтвердження для здійснення операцій.

4 жовтня 2017 року ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: вул. Сім`ї Сосніних, 3,

м. Київ, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами належними товариству, корисливий мотив і мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном грошовими коштами, які зберігались на поточному рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй»

№ НОМЕР_1 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, маючи на меті отримати на власний картковий рахунок

№ НОМЕР_3 , який було відкрито в ПАТ КБ «Приват Банк», грошові кошти з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй» без фактичного надання послуг, робіт чи постачання товарів,умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, як керівник товариства, користуючись доступом до системи «Клієнт-банк» за допомогою раніше сформованих, в електронному вигляді підроблених документів на переказ платіжних доручень, здійснила перерахування грошових коштів на суму

7000 грн з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй» на свій власний картковий рахунок № НОМЕР_3 зареєстрований за нею, з призначенням платежу «господарські, підрядні, представницькі, авансові витрати».

Далі продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном?грошовими коштами, які зберігались на рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй», шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_6 , отримавши на свій картковий рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти на суму 7000 грн, розпорядилася ними на власний розсуд, спричинивши

ТОВ «Торговий дім «Арєй» збиток на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК, а саме як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім цього, ОСОБА_6 4 жовтня 2017 року перебуваючи за тією ж адресою маючи умисел на підробку документів на переказ платіжного доручення, використовуючи електронну платіжну систему «Клієнт-банк», сформувала електронний документ платіжне доручення про перерахування грошових коштів на суму 7000 грн з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй» на картковий рахунок

№ НОМЕР_4 , здійснивши підробку документа на переказ платіжного доручення, вказавши в ньому завідомо неправдиву інформацію, з призначенням платежу «господарські, відрядні, представницькі, авансові витрати», достовірно знаючи про відсутність договірних відносин між ТОВ «Торговий дім «Арєй» та

ОСОБА_6 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , користуючись власним доступом?ключем до платіжної системи «Клієнт-банк», підтвердила транзакцію про перерахування коштів за сформованим нею раніше, підробленим, платіжним дорученням, внаслідок чого грошові кошти на суму 7000 грн були перераховані з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «АРЄЙ» № НОМЕР_1 на її власний рахунок № НОМЕР_4 .

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 200 КК, а саме як незаконні дії з документами на переказ, підробка документів на переказ та їх використання.

Крім цього, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: вул. Сім`ї Сосніних, 3,

м. Київ, маючи умисел на заволодіння повторно грошовими коштами належними товариству, корисливий мотив і мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном грошовими коштами, які зберігались на поточному рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй» № НОМЕР_1 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, маючи на меті отримати на власний картковий рахунок

№ НОМЕР_3 , який було відкрито в ПАТ КБ «Приват Банк», грошові кошти з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй» без фактичного надання послуг, робіт чи постачання товарів,умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, як керівник товариства, користуючись доступом до системи «Клієнт-банк» за допомогою раніше сформованих, в електронному вигляді підроблених документів на переказ платіжних доручень, здійснила перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй» на свій власний картковий рахунок № НОМЕР_3 зареєстрований за нею, з призначенням платежу «господарські, підрядні, представницькі, авансові витрати», зокрема:

· 6 жовтня 2017 року у сумі 2000 грн,

· 7 жовтня 2017 року у сумі 15 000 грн,

· 8 жовтня 2017 року у сумі 2000 грн,

· 13 жовтня 2017 року у сумі 15 000 грн,

· 24 жовтня 2017 року у сумі 6000 грн,

· 27 жовтня 2017 року у сумі 6000 грн,

· 28 жовтня 2017 року у сумі 5000 грн,

· 29 жовтня 2017 року у сумі 10 000 грн,

· 30 жовтня 2017 року у сумі 10 000 грн,

· 31 жовтня 2017 року у сумі 5000 грн,

· 1 листопада 2017 року у сумі 5000 грн,

· 18 листопада 2017 року у сумі 11 500 грн,

· 19 листопада 2017 року у сумі 4520 грн,

· 21 листопада 2017 року у сумі 3640 грн,

· 24 листопада 2017 року у сумі 18 300 грн,

· 2 грудня 2017 року у сумі 10 400 грн.

Далі продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном?грошовими коштами, які зберігались на рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй», шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_6 , отримавши на свій картковий рахунок № НОМЕР_4 вказані грошові кошти, розпорядилася ними на власний розсуд.

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 3 ст. 191 КК, а саме як повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим.

Крім цього, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: вул. Сім`ї Сосніних, 3,

м. Київ маючи умисел на підробку документів на переказ платіжного доручення, використовуючи електронну платіжну систему «Клієнт-банк», діючи повторно, сформувала електронні документ платіжні доручення про перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «Арєй» на картковий рахунок № НОМЕР_4 , здійснивши підробку документів на переказ платіжних доручень, вказавши в них завідомо неправдиву інформацію, з призначенням платежів «господарські, відрядні, представницькі, авансові витрати», достовірно знаючи про відсутність договірних відносин між ТОВ «Торговий дім «Арєй» та ОСОБА_6 , зокрема:

· 6 жовтня 2017 року у сумі 2000 грн,

· 7 жовтня 2017 року у сумі 15 000 грн,

· 8 жовтня 2017 року у сумі 2000 грн,

· 13 жовтня 2017 року у сумі 15 000 грн,

· 24 жовтня 2017 року у сумі 6000грн,

· 27 жовтня 2017 року у сумі 6000 грн,

· 28 жовтня 2017 року у сумі 5000 грн,

· 29 жовтня 2017 року у сумі 10 000 грн,

· 30 жовтня 2017 року у сумі 10 000 грн,

· 31 жовтня 2017 року у сумі 5000 грн,

· 1 листопада 2017 року у сумі 5000 грн,

· 18 листопада 2017 року у сумі 11 500 грн,

· 19 листопада 2017 року у сумі 4520 грн,

· 21 листопада 2017 року у сумі 3640 грн,

· 24 листопада 2017 року у сумі 18 300 грн,

· 2 грудня 2017 року у сумі 10 400 грн.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , користуючись власним доступом?ключем до платіжної системи «Клієнт-банк», підтвердила транзакції про перерахування коштів за сформованим нею раніше, підробленим, платіжним дорученням, внаслідок чого грошові кошти були перераховані з поточного рахунку ТОВ «Торговий дім «АРЄЙ» № НОМЕР_1 на її власний рахунок

№ НОМЕР_4 .

Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 200 КК, а саме як незаконні дії з документами на переказ, підробка документів на переказ та їх використання, вчинені повторно.

Загальна сума матеріальної шкоди завдана ОСОБА_6 ТОВ «Торговий дім «АРЄЙ» становить 136 360 грн.

Київський апеляційний суд ухвалою від 27 січня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 змінив та виключив з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення їй на підставі ч. 1 ст. 70 КК покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.

Вимоги та доводи, викладені у касаційній скарзі

У касаційній скарзі та доповненнях засуджена вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і неповноту судового розгляду. Стверджує, що суд прийняв незаконне, необґрунтоване та невмотивоване рішення, оскільки поклав в основу вироку недостовірні докази, які, зокрема, не відповідають вимогам ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК). Крім цього, вказує, що вирок суду не узгоджуються з фактичними обставинами справи, а саме:

· висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;

· суд не взяв до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновки;

· у вироку суду наявні суперечливі докази та суперечності, що має істотне значення для висновків суду;

· у судовому рішенні не зазначено, чому суд узяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Зазначає про те, що в мотивувальній частині вироку суду не враховано окремих доказів. Посилається на використання як доказів винуватості матеріалів не відкритих стороні захисту, в чому вбачається порушення ч. 12 ст. 290 КПК. Вважає висновок за результатами службового розслідування про заволодіння коштами, листи ТОВ «Кілто-Клей», ТзОВ «Прінт Партнер Україна», акт звірки взаєморозрахунків від 2 грудня 2017 року між ТОВ «Сервісоптторг», бухгалтерську довідку щодо встановлення факту заволодіння грошовими коштами ТОВ «Торговий дім «АРЄЙ» недопустимими доказами. Також засуджена зазначає про те, що платіжні доручення № 62, 63, 65, 66, 68, 76 ? 82, 111, 112, 118, 119, 127 ТОВ «Торговий дім «Арєй» за період з 4 жовтня по

2 грудня 2017 року належним чином не перевірені, а тому їх фактичні дані не можуть бути доказами. Стверджує, що суд не сприяв стороні захисту в забезпеченні явки свідків. Так, свідкам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 повістки направлялись неналежним чином, а свідкам ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 взагалі не були направлені. Вказує, що не було проведено жодної експертизи. Також посилається, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів сторони захисту, а тому доказам дав неправильну оцінку, безпідставно залишивши вирок без змін. Крім цього, необґрунтовано відмовлено апеляційним судом у клопотаннях про повторне дослідження обставин та доказів у кримінальному провадженні, а також виклику і допиту свідків, які не були допитані в суді першої інстанції. Крім цього вказує, що належним чином не враховано наявність на її утриманні малолітньої дитини

2012 року народження, яку зараз доглядають чужі люди. Також зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 та ст. 370 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджена підтримали доводи касаційної скарги з доповненнями та додатково вказали, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які б підтверджували розмір збитків та немає висновку ревізії, якою можна було б підтвердити розтрату. Крім цього, засуджена пояснила, що заробітну плату працівникам вона передавала, як з рук в руки (оскільки частина працівників не була оформлена офіційно) так і переказами зі своєї карти на їхні рахунки.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженої, захисника, прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, доповненнях до неї та матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду,правильності установлення фактичних обставин кримінального провадження, а також достовірності окремих доказів, як про це поставлено питання у касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За статтею 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим

і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду це рішення вищого суду стосовно законності

й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку,

і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, за змістом вона має відповідати положенням ст. 419 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення

в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Відповідно до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України

№ 5-249кс15 від 21 січня 2016 року, апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією в реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, тому в апеляційній процедурі не допускаються будь-які спрощення, а стандарти доказування повинні бути найвищими.

Згідно зіст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПКособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.

За ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістомст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Ухвала апеляційного суду це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції,

що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 370, ст.419 КПК,в тому числі бути законною, обґрунтованою та мотивованою.

Вказаних норм закону апеляційним судом не дотримано. Зокрема, належним чином не проаналізовано, не наведено переконливого спростування доводів ОСОБА_6 про те, що перерахування коштів на її особистий рахунок здійснювалось за погодженням та рекомендацією засновника товариства ОСОБА_17 . Указані дії нею були вчинені протягом тривалого часу, будь-яких претензій з боку засновника товариства не було до моменту особистого конфлікту, не пов`язаного з роботою. Використання готівкових коштів на підприємстві мало постійний характер, готівкові кошти також надавав і ОСОБА_17 , що підтвердили свідки під час судового розгляду, вона вчиняла розрахунки в межах суми до 50 000 грн, що було передбачено статутом товариства. Отримані на картку кошти використовувала виключно на потреби товариства.

Під час допиту в суді першої інстанції щодо кожної перерахованої суми (стосовно кожного пред`явленого в обвинуваченні епізоду) ОСОБА_6 дала ретельні показання з детальним викладом куди, за яких обставин і в яких сумах вона витратила кошти.

В апеляційній скарзі посилалась, що ці доводи не перевірено, однак апеляційний суд обмежився в основному загальними посиланнями, що вони не відповідають дійсності та спростовані показаннями свідків, потерпілого і дослідженими документами. При цьому ретельний аналіз не провів і аргументи на спростування кожного доводу засудженої не навів.

Крім цього, засуджена посилалась, що частину грошей вона заплатила дизайнеру ОСОБА_18 за надання дизайнерських послуг підприємству, її показання підтверджує вказаний свідок, обґрунтованих спростувань цих доводів та показань свідка суди не навели.

Крім цього, переконливо не спростовано доводів про те, що частину грошей засуджена витратила на закупівлю сировини (картону, клею, упаковочної плівки), заправку службового автомобіля, ламінацію, пружину, виплату заробітної плати працівникам, ремонт нитко-швейної машини, закупівлю голок та крючків для неї, ремонт комп`ютерів, принтера, термоусадки. Зазначені доводи частково підтвердили свідки. Зокрема, свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 указали, що заробітну плату їм платила ОСОБА_6 .

Не дана оцінка доводам ОСОБА_6 про те, що частину заробітної плати працівникам вона безпосередньо перераховувала зі своєї картки на їх карткові рахунки, що може бути підтверджено документально. Крім цього, частина працівників на підприємстві працювала неофіційно, їм також було виплачено заробітну плату, у зв`язку з чим наполягала на допиті свідків захисту.

Потребують ретельної оцінки доводи засудженої стосовно того, що підприємства, які не підтверджували інформацію про придбання нею в них товарів, є зацікавленими саме в такій неправдивій інформації, оскільки реалізовували необліковану продукцію, хоча таку продукцію вона закупила і використала в інтересах ТОВ «Торговий дім «Арєй». Засуджена наполягає, що без проведення відповідної ревізії та експертного дослідження її доводи в цій частині не спростовані, хоча така продукція була в розпорядженні товариства, використовувалась ним і це беззаперечно підтвердила б документальна перевірка.

Не дано оцінки доводам про те, що засуджена не була присутня під час проведення службової перевірки, яку було проведено в не передбачений статутом підприємства спосіб, не давала своїх пояснень та що висновки були зроблені без врахування її доводів, а тому є необ`єктивними.

Також не оцінено доводів про те, що суд першої інстанції належним чином не сприяв виклику свідків сторони захисту, які могли б підтвердити показання ОСОБА_6 .

Підлягають перевірці доводи сторони захисту стосовно того, що висновок за результатами службового розслідування про заволодіння коштами не належить до первинної бухгалтерської документації і не створений у процесі зарахування чи перерахунку коштів, а створення такого документа суперечить статуту ТОВ «Торговий дім «Арєй», оскільки відповідно до пунктів 7.17, 7.21 зазначеного статуту контроль за фінансовою та господарською діяльністю Товариства здійснює Ревізійна комісія, що форма та зміст висновку не відповідає загальним вимогам фінансового документа для визначення розміру заподіяних збитків.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК кожен довід повинен бути належним чином перевірений, на нього повинна бути дана відповідь, установлено розмір заподіяних збитків та зазначено, з чого вони складаються, чому суд відкидає доводи ОСОБА_6 по кожному пред`явленому їй епізоду кримінальних правопорушень.

У випадку, якщо під час судового розгляду доводи засудженої у повному обсязі не будуть спростовані належними чи допустимими доказами, а винуватість не підтверджена беззаперечними фактичними даними, суду необхідно повернутись до доводів сторони захисту щодо наявності підстав для призначення експертизи, щоб визначити конкретний розмір заподіяних збитків.

Також Суд бере до уваги, що в цьому кримінальному провадженні така експертиза не проводилась, на що неодноразово посилається засуджена у касаційній скарзі, стверджуючи про порушення вимог статей 242, 332 КПК.

Апеляційний суд не пересвідчився в тому, щорайонний суд дотримався вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження, у тому числі щодо оцінки достовірності й достатності як кожного доказу окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, що було необхідним для формування повного та об`єктивного уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга засудженої ? частковому задоволенню.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити у повному обсязі доводи сторони захисту, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

З врахуванням того, що доводи засудженої підлягають подальшій ретельній перевірці, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, з врахуванням даних, які характеризують її особу, Суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 з-під варти.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду 27 січня 2021 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти із установи виконання покарань (Державна установа «Качанівська виправна колонія № 54»).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3