Ухвала

від 11.05.2021 по справі 759/4791/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

punctuation'>

Ухвала

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 759/4791/18

провадження № 51-2337ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду 27 січня 2021 року щодо неї,

встановив:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК), даний перелік є вичерпним.

Верховний Суд звертає увагу, що, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судом при ухваленні судового рішення, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Водночас, засуджена, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не враховує, що в силу статей 433, 438 КПК, ці підстави не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Разом з тим, у касаційній скарзі не конкретизовано суть порушення передбаченого ч. 12 ст. 290 КПК вчиненого районним судом.

Крім цього, ОСОБА_4 не конкретизує, які докази є недопустимими та ув`язку з якими порушеннями.

Також, засуджена аналізує фактичні обставини, при цьому з урахуванням детального опису фактичних обставин і їх аналізу в рішеннях суду не вказує конкретних порушень закону, допущених судами при постановленні рішення.

Крім цього, у касаційній скарзі засуджена, оскаржуючи судові рішення, не конкретизує, яким чином допущені порушення, могли вплинути на законність прийнятого рішення, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 412 КПК такими є лише порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Також, засуджена аналізує фактичні обставини, при цьому з урахуванням детального опису фактичних обставин і їх аналізу в ухвалі апеляційного суду не вказує конкретних порушень закону, допущених апеляційним судом при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційних скарг на вирок, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на ті доводи, що наведені в ний.

У касаційній скарзі не обґрунтовано, чи потягли допущені порушення КПК неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

Також, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 427 КПКу касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким відповідно внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Однак, засуджена неправильно зазначила у скарзі найменування суду касаційної інстанції, до якого вона подає касаційну скаргу.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченимст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1ст. 429 цього Кодексузалишити скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду 27 січня 2021 року щодо неїзалишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3