Постанова

від 14.12.2021 по справі 320/356/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 320/356/19

провадження № 51-2523км21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_6 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 25 серпня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду

від 15 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080140003426, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополя, Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 серпня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7

6745 грн на відшкодування матеріальної та 50000 грн моральної шкоди, а також

у доход держави 2002 грн процесуальних витрат.

Вироком установлено, що 23 жовтня 2018 року близько 21:50 ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля магазину «Кооператор» на

вул. Центральній, 2-А у с. Новгородківки Мелітопольського району Запорізької області, під час сварки з ОСОБА_8 умисно завдав останньому численні удари руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо нього без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень та закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

На обґрунтування своїх вимог, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, засуджений зазначає, що у справі не зібрано беззаперечних, взаємоузгоджених доказів на підтвердження його винуватості в умисному заподіянні потерпілому

ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер. Стверджує, що жоден з допитаних у суді свідків не бачили, що саме він завдав потерпілому велику кількість ударів, водночас він, під час конфлікту з ОСОБА_8 , завдав йому лише два удари руками по обличчю, що не могло призвести до тяжких наслідків. При цьому суд безпідставно послався на показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є суперечливими, не взяв до уваги висновок експерта № 312, а показання свідка ОСОБА_11 , наведені у вироку, не відповідають тим, що він надав у судовому засіданні. За версією засудженого сліди крові на його одязі виникли внаслідок того, що він намагався підняти закривавленого потерпілого, якого він виявив лежачим на вулиці біля магазину, коли вийшов з більярдного залу, та наступав кросівками в калюжу крові, яка текла з потерпілого. Вважає, що злочинні дії були вчинені ОСОБА_11 . Також зазначає, що апеляційний розгляд здійснено з порушенням ст. 404 КПК, апеляційний суд не дослідив повторно доказів, не надав вичерпних відповідей на доводи його апеляційної скарги і, залишаючи її без задоволення, свого рішення належним чином не мотивував. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважала, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а судові рішення мають бути залишені без зміни.

Мотиви суду

Згідно зіст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями та вважаючи, що його засуджено необґрунтовано, зокрема, посилається на неповноту судового розгляду, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

У зв`язку із цим колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до

ч. 1ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, неповнота та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наведені вимоги закону не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо

ОСОБА_6 , з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.

Так, місцевим судом надано належну оцінку показанням ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , а також ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 стосовно тих обставин події, свідками яких був кожен із них особисто.

З цих показань видно, що 23 жовтня 2018 року ввечері в барі відпочивала компанія хлопців, серед яких був ОСОБА_6 , вони грали в більярд. До них підходив потерпілий, заважав грати, а тому його декілька разів (всі по черзі) виводили з залу. Останнього разу на вулиці разом із ОСОБА_8 залишився ОСОБА_6 , вони сварилися, свідок ОСОБА_15 бачив, як той при сварці штовхав потерпілого. Повернувшись до більярдного залу, ОСОБА_6 ходив мити руки, після нього залишилися сліди крові, ці ж сліди були і на його одязі, а на вулиці було виявлено мертвого потерпілого.

Суд першої інстанції надав належну оцінку й показанням ОСОБА_6 про те, що під час конфлікту він завдав потерпілому лише два удари по обличчю.

Водночас, з досліджених місцевим судом висновків експертів вбачається, що потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно закриту черепно-мозкову травму: лінейний перелом потиличної кістки, багатоуламковий перелом кісток носу та обох виличних кісток, крововиливи під м`які мозкові оболонки у правій та лівій лобно-тім`яних ділянках, на базальних поверхнях правих лобної та скроневої долей, на задній поверхні правої півкулі мозочку; крововиливи у шлуночки мозку; ділянки забою речовини базальної поверхні обох лобних долей, у товщі полюса правої скроневої долі; травматичне видалення 1-го зуба справа на верхній щелепі; поверхневі рани верхнього повіка правого ока та слизової оболонки верхньої губи; синці та крововиливи у м`які тканини голови. Синці, садна тулуба та кінцівок. Закрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, синці, садна тулуба та кінцівок до легких. Причиною смерті потерпілого стала закрита черепно-мозкова травма, представлена переломами кісток склепіння, основи та лицевого відділу черепа, крововиливами під оболонки, у тканину та у шлуночки мозку, яка ускладнилася набряком, дислокацією головного мозку.

Закрита черепно-мозкова травма утворилася в результаті багаторазових (не менш, ніж 12) травматичних впливів тупих предметів у ліву тім`яно-потиличну, потиличну, праву тім`яно-скроневу ділянки та у ділянку обличчя, або при ударах цими ділянками голови о тупі предмети. Лінейний перелом потиличної кістки утворився в результаті травматичного впливу тупого предмету у ліву тім`яно-потиличну ділянку. Багатоуламкові переломи кісток носу та обох виличних кісток, а також травматичне видалення 1-го зуба справа на верхній щелепі, утворилися в місцях травматичної дії тупих предметів. Ушкодження на тулубі та кінцівках утворилися в результаті багаторазових (не менш, ніж 15) травматичних впливів тупих предметів. Синці, рани, крововиливи в м`які тканини утворилися в місцях травматичних впливів тупих предметів, садна від дії тупих предметів по дотичній. Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_8 могли утворитися при ударах руками, взутими ногами і т.д. (висновок експерта № 829).

На штанах та парі кросівок ОСОБА_6 виявлена кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_8 не виключається. Походження крові від ОСОБА_6 виключається (висновок експерта № 2571).

Сліди крові на брюках ОСОБА_6 є: бризками, які виникли внаслідок потрапляння на них частинок крові, що мали імпульс кінетичної енергії; мазками, що виникли внаслідок динамічного (тангенціального) контакту з закривавленим предметом; плямами з глибоким просякненням, що виникли внаслідок статичного короткочасного контакту з закривавленим предметом. Сліди крові на союзці та язичку лівої кросівки ОСОБА_6 , зовнішній поверхні підошви правої кросівки є бризками, які виникли внаслідок потрапляння на них частинок крові, що мали імпульс кінетичної енергії. Інші сліди на кросівках є плямами, що виникли внаслідок контакту з закривавленим предметом (висновок експерта № 590).

Наведені показання свідків, висновки експертів та інші докази, на які суд послався у вироку та яким надано належну оцінку як кожному окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, свідчать про те, що саме злочинними діями ОСОБА_6 , які мали місце 23 жовтня 2018 року близько 21:50 біля магазину «Кооператор» на вул. Центральній, 2-А у с. Новгородківки, потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть. При цьому, з огляду на характер та динамічність цих дій, нанесення, зокрема, не менш, ніж 12 ударів у життєво-важливий орган потерпілого голову свідчить про те, що дії ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_8 були умисними.

Ці ж самі докази спростовують і доводи засудженого про те, що він завдав потерпілому лише два удари по обличчю, а також його версію про те, що злочинні дії по відношенню до потерпілого були вчинені іншими особами, зокрема,

ОСОБА_11 .

Як свідчать матеріали справи, предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій були пояснення засудженого стосовно походження слідів крові на його одязі (про що йдеться у його касаційній скарзі). На їх спростування судові інстанції правильно послалися на показання свідків ОСОБА_12 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , які не бачили, як ОСОБА_6 намагався привести до тями ОСОБА_8 , коли той лежав на тротуарній плитці в крові від отриманих тілесних ушкоджень, оскільки сам ОСОБА_6 стояв у стороні, а також й на висновок експерта № 590 стосовно того, що сліди крові на брюках та кросівках останнього є бризками, які виникли внаслідок потрапляння на них частинок крові, що мали імпульс кінетичної енергії.

Таким чином винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом відповідно до практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 17 КПК.

Доводи засудженого у касаційній скарзі про те, що місцевий суд не взяв до уваги висновок експерта № 312, його доводи стосовно суперечностей у показаннях свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невідповідності показань свідка ОСОБА_11 , наведених у вироку, тим, що він надав у судовому засіданні, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, перевіряючи правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, обґрунтовано зважив на те, що висновок зазначеної експертизи в матеріалах справи відсутній, а сторона захисту під час судового розгляду не заявляла клопотання про його дослідження. Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо обставин події узгоджуються з іншими дослідженими місцевим судом доказами, яким він дав належну оцінку в сукупності та взаємозв`язку. Наявність певних розбіжностей в їх показаннях жодним чином не вплинуло на правильність встановлення у справі фактичних обставин і, відповідно, на висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненому злочині. Це ж саме стосується і показань свідка ОСОБА_11 , в яких не встановлено жодних невідповідностей, які б могли вплинути на правильність висновків судових інстанцій.

Зважаючи на викладене та з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК кваліфіковані правильно, а покарання засудженому призначено відповідно до вимог статей 50, 65 КК.

Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , ретельно перевірив та проаналізував наведені в ній доводи та надав на них вичерпні відповіді, належним чином мотивувавши свій висновок щодо залишення скарги без задоволення. Вважати ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК, колегія суддів не вбачає підстав.

Доводи в касаційній скарзі щодо порушення апеляційним судом вимог ч. 3

ст. 404 КПК є необґрунтованими.

Згідно з вимогами цього закону за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

Як свідчить журнал та технічний запис судового засідання суду апеляційної інстанції, таких клопотань сторона захисту не заявляла. Отже, порушень вимог

ч. 3 ст. 404 КПК з боку апеляційного суду не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у справі не встановлено.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що постановлені у справі судові рішення відповідають вимогам ст. 370 КПК щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості і передбачені законом підстави для їх зміни або скасування відсутні.

З огляду на наведене касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 серпня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 лютого 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3