Постанова

від 29.11.2021 по справі 741/1786/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 листопада 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 741/1786/18

Головуючий у першій інстанції - Киреєв О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/913/21

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.

секретарі: Поклад Д.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Приватне підприємство »Агропрогрес» , державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипка Лілія Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області у складі судді Киреєва О.В. від 30 березня 2021 року, місце ухвалення рішення м.Носівка, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства »Агропрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Лілії Володимирівни про визнання недійсними договорів, скасування рішень та записів,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Приватного підприємства »Аргопрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Лілії Володимирівни про визнання недійсними договорів, скасування рішень та записів, в якому просив: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, площею 3,2413 га, від 01.01.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509); визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, площею 0,6918 га, від 01.01.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509); скасувати рішення індексний номер: 16150045 від 30.09.2014 року 14:49:46, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В., про державну реєстрацію іншого речового права за Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509) на земельну ділянку кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, площею 3,2413 га; скасувати запис про інше речове право №7171323 від 30.09.2014 року 11:20:27, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:16150045 від 30.09.2014 року 14:49:46, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, площею 3,2413 га; скасувати рішення індексний номер: 16144286 від 30.09.2014 року 12:43:22, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В., про державну реєстрацію іншого речового права за Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509) на земельну ділянку кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, площею 0,6918 га; скасувати запис про інше речове право №7168412 від 30.09.2014 року 12:24:36, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:16144286 від 30.09.2014 року 12:43:22, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, площею 0,6918 га. Позивач також стави питання про відшкодування на його користь понесених по справі судових витрат.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 10.07.2018 року на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих на його ім`я після смерті ОСОБА_2 , за ним було зареєстровано право власності на земельні ділянки площами 3,2413 га, кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, та 0,6918 га, кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, які знаходяться на території колишньої Ганнівської сільської ради Носівського району Чернігівської області. 16.07.2018 року із отриманих інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 стало відомо про те, що: на земельну ділянку з кадастровим номером 7423880500:02:001:0602 зареєстровано право оренди ПП »Агропрогрес» , підстава - договір оренди від 01.01.2014 року та додаткова угода до нього від 01.05.2015 року, строк дії права оренди - до 31.12.2025 року, номер запису про інше речове право - 7171323, дата державної реєстрації іншого речового права - 30.09.2014 року, дата реєстрації змін до іншого речового права - 17.12.2015 року; на земельну ділянку з кадастровим номером 7423880500:02:001:0603 зареєстровано право оренди ПП »Агропрогрес» , підстава - договір оренди від 01.01.2014 року та додаткова угода до нього від 01.08.2016 року, строк дії права оренди - до 31.12.2025 року, номер запису про інше речове право - 7168412, дата державної реєстрації іншого речового права - 30.09.2014 року, дата реєстрації змін до іншого речового права - 30.09.2016 року. Позивач вказує, що ОСОБА_2 не підписував зазначені договори оренди та додаткові угоди до них, орендної плати від ПП »Агропрогрес» ніколи не отримував. Позивач зазначає, що родичі ОСОБА_2 на знають, і не знали про існування договорів оренди, а також про те, що за даними договорами нараховується і виплачується орендна плата. Договори оренди та додаткові угоди до них, як у позивача, так і у родичів ОСОБА_2 , відсутні. ОСОБА_1 вважає, що є безумовні підстави для визнання недійсними вказаних договорів оренди та додаткових угод, оскільки ОСОБА_2 не підписував їх, не погоджував та не розглядав їх істотні умови, а його волевиявлення щодо укладення оспорюваних правочинів було відсутнє. Позивач стверджує, що враховуючи те, що для державної реєстрації продовження права оренди за ПП »Агропрогрес» на земельні ділянки із кадастровими номерами 7423880500:02:001:0602 та 7423880500:02:001:0603 були подані неналежні документи (не підписані сторонами додаткові угоди), які не відповідають вимогам законодавства, та не дають змоги встановити досягнення між сторонами домовленості щодо продовження орендного користування земельними ділянками, державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації права оренди. Державний реєстратор, в порушення вимог закону, не виготовив електронні копії документів, які подавалися для державної реєстрації, шляхом їх сканування та безпідставно прийняв рішення про державну реєстрацію за ПП »Агропрогрес» права оренди на спірні земельні ділянки.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 30.03.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства »Агропрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Л.В. про визнання недійсними договорів, скасування рішень та записів, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 30.03.2021 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 30.03.2021 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не врахував вимоги цивільного законодавства щодо співвідношення понять неукладеності та недійсності правочину, та критерії дійсності правочину. Доводи апеляційної скарги стверджують, що у разі відсутності власноручного підпису сторони договору на документі, необхідно вважати, що такий договір не відповідає вимогам, які встановлюються до письмової форми правочину, що згідно із ч.1 статті 215 ЦК України, є однією із підстав для визнання правочину недійсним. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. У даній справі судом першої інстанції не враховано, що позивачем оскаржуються договори оренди, які вчинені у письмовій формі, та містять всі необхідні реквізити та істотні умови, передбачені статтею 15 Закону України »Про оренду землі» , і крім цього, на підставі даних договорів було проведено державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить про фактичну реалізацію (виконання) таких договорів та, як наслідок, виключає можливість визнання їх неукладеними. Водночас, підпис орендодавця на таких договорах належить не йому, а іншій особі, вказуючи на відсутність волевиявлення щодо укладення даних договорів, що згідно із ч.3 статті 203, ч.1 статті 215 ЦК України, є ознакою саме недійсності правочину, а не його неукладеності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що дані висновки відповідають практиці розгляду даної категорії справ Верховним Судом. Доводи апеляційної скарги стверджують, що позовні вимоги про визнання договорів оренди недійсними є належним способом захисту у даній справі, який призводить до реального вирішення судового спору та ефективного захисту прав позивача, як власника земельних ділянок. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції неправомірно відмовив позивачу у захисті його порушених прав, пославшись на обрання позивачем неефективного способу захисту. Доводи апеляційної скарги зазначають, що ухваливши оскаржуване рішення від 30.03.2021 року, суд першої інстанції належним чином не захистив права позивача за наявності у нього всіх правомірних очікувань щодо визнання недійсними договорів оренди та скасування рішень та записів у реєстрі. Доводи апеляційної скарги стверджують, що, навіть встановивши, що оскаржувані позивачем договори оренди є неукладеними та визнання їх недійсними є неможливим, суд першої інстанції не був позбавлений можливості захистити права позивача, задовольнивши другу частину заявлених ним позовних вимог про скасування рішень та записів про реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Адже незалежно від кваліфікації спірних договорів оренди, як недійсних або неукладених, правові наслідки їх реалізації є однаковими - безпідставність державної реєстрації права оренди ПП »Агропрогрес» на підставі таких договорів. Доводи апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті були невірно застосовані норми статей: 3,16,202,203,207,215,638,640 ЦК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та порушені норми статей: 2,4,5 ЦПК України, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Вашека О.В. підтримав вимоги і доводи поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Приватного підприємства »Агропрогрес» - Недолуга Д.С. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 30.03.2021 року

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипка Л.В., належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 10.07.2018 року, виданих у рамках спадкової справи №23/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки: площею 3,2413 га, кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, та площею 0,6918 га, кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, які розташовані на території колишньої Ганнівської сільської ради Носівського району Чернігівської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9,10).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на земельну ділянку з кадастровим номером 7423880500:02:001:0602 зареєстровано право оренди ПП »Агропрогрес» , підстава: договір оренди від 01.01.2014 року та додаткова угода до нього від 01.05.2015 року, строк дії права оренди земельної ділянки - до 31.12.2025 року, номер запису про інше речове право - 7171323, дата державної реєстрації - 30.09.2014 року. На земельну ділянку з кадастровим номером 7423880500:02:001:0603 зареєстровано право оренди ПП »Агропрогрес» , підстава: договір оренди від 01.01.2014 року та додаткова угода до нього від 01.08.2016 року, строк дії права оренди земельної ділянки - до 31.12.2025 року, номер запису про інше речове право - 7168412, дата державної реєстрації - 30.09.2014 року (а.с.11-16).

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №СЕ-19-20/11189-ПЧ від 09.07.2020 року (а.с.125-138), '' Підписи від імені ОСОБА_2 в графах »Орендодавець» у договорі оренди землі (земельної ділянки) з кадастровим номером 7423880500:02:001:0602 площею 3,2413 га від 1 січня 2014 року, договорі оренди землі (земельної ділянки) з кадастровим номером 7423880500:02:001:0603 площею 0,6918 га від 1 січня 2014 року, додатковій угоді від 1 травня 2015 року до договору оренди земельної ділянки від 01.01.2014 року, зареєстрованого у Реєстраційній службі Носівського районного управління юстиції Чернігівської області 30.09.2014 року за №7171323, додатковій угоді від 1 серпня 2016 року до Договору оренди земельної ділянки №АП0003792 від 1 січня 2014 року, ймовірно, виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою. Вирішити питання в категоричній формі не виявилося можливим, у зв`язку з відсутністю у розпорядженні експерта достатньої кількості співставних за часом виконання зразків підпису ОСОБА_2 та відомостей про перенесені захворювання, хронічні захворювання та про стан здоров`я ОСОБА_2 за 2014-2016 роки'' .

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 30.03.2021 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, і тому позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, задоволенню не підлягають. Оскільки вимоги про скасування державної реєстрації оспорюваних у даній справі договорів оренди земельних ділянок є похідними від визнання недійсними цих договорів, то за даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги у вказаній частині також задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не врахував вимоги цивільного законодавства щодо співвідношення понять неукладеності та недійсності правочину, та критерії дійсності правочину. Доводи апеляційної скарги стверджують, що у разі відсутності власноручного підпису сторони договору на документі, необхідно вважати, що такий договір не відповідає вимогам, які встановлюються до письмової форми правочину, що згідно із ч.1 статті 215 ЦК України, є однією із підстав для визнання правочину недійсним. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. У даній справі судом першої інстанції не враховано, що позивачем оскаржуються договори оренди, які вчинені у письмовій формі, та містять всі необхідні реквізити та істотні умови, передбачені статтею 15 Закону України »Про оренду землі» , і крім цього, на підставі даних договорів було проведено державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить про фактичну реалізацію (виконання) таких договорів та, як наслідок, виключає можливість визнання їх неукладеними. Водночас, підпис орендодавця на таких договорах належить не йому, а іншій особі, вказуючи на відсутність волевиявлення щодо укладення даних договорів, що згідно із ч.3 статті 203, ч.1 статті 215 ЦК України, є ознакою саме недійсності правочину, а не його неукладеності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що дані висновки відповідають практиці розгляду даної категорії справ Верховним Судом. Доводи апеляційної скарги стверджують, що позовні вимоги про визнання договорів оренди недійсними є належним способом захисту у даній справі, який призводить до реального вирішення судового спору та ефективного захисту прав позивача, як власника земельних ділянок. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції неправомірно відмовив позивачу у захисті його порушених прав, пославшись на обрання позивачем неефективного способу захисту. Доводи апеляційної скарги зазначають, що ухваливши оскаржуване рішення від 30.03.2021 року, суд першої інстанції належним чином не захистив права позивача за наявності у нього всіх правомірних очікувань щодо визнання недійсними договорів оренди та скасування рішень та записів у реєстрі. Доводи апеляційної скарги стверджують, що, навіть встановивши, що оскаржувані позивачем договори оренди є неукладеними та визнання їх недійсними є неможливим, суд першої інстанції не був позбавлений можливості захистити права позивача, задовольнивши другу частину заявлених ним позовних вимог про скасування рішень та записів про реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Адже незалежно від кваліфікації спірних договорів оренди, як недійсних або неукладених, правові наслідки їх реалізації є однаковими - безпідставність державної реєстрації права оренди ПП »Агропрогрес» на підставі таких договорів. Доводи апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті були невірно застосовані норми статей: 3,16,202,203,207,215,638,640 ЦК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та порушені норми статей: 2,4,5 ЦПК України, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, апеляційний суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц, провадження №14-499цс19.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 14 Закону України ''Про оренду землі'' , договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Стаття 15 Закону України ''Про оренду землі'' визначає умови договору оренди землі.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц, провадження №14-499цс19, звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 10.07.2018 року, виданих у рамках спадкової справи №23/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки: площею 3,2413 га, кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, та площею 0,6918 га, кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, які розташовані на території колишньої Ганнівської сільської ради Носівського району Чернігівської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9,10).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на земельну ділянку з кадастровим номером 7423880500:02:001:0602 зареєстровано право оренди ПП »Агропрогрес» , підстава: договір оренди від 01.01.2014 року та додаткова угода до нього від 01.05.2015 року, строк дії права оренди земельної ділянки - до 31.12.2025 року, номер запису про інше речове право - 7171323, дата державної реєстрації - 30.09.2014 року. На земельну ділянку з кадастровим номером 7423880500:02:001:0603 зареєстровано право оренди ПП »Агропрогрес» , підстава: договір оренди від 01.01.2014 року та додаткова угода до нього від 01.08.2016 року, строк дії права оренди земельної ділянки - до 31.12.2025 року, номер запису про інше речове право - 7168412, дата державної реєстрації - 30.09.2014 року (а.с.11-16).

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №СЕ-19-20/11189-ПЧ від 09.07.2020 року (а.с.125-138), '' Підписи від імені ОСОБА_2 в графах »Орендодавець» у договорі оренди землі (земельної ділянки) з кадастровим номером 7423880500:02:001:0602 площею 3,2413 га від 1 січня 2014 року, договорі оренди землі (земельної ділянки) з кадастровим номером 7423880500:02:001:0603 площею 0,6918 га від 1 січня 2014 року, додатковій угоді від 1 травня 2015 року до договору оренди земельної ділянки від 01.01.2014 року, зареєстрованого у Реєстраційній службі Носівського районного управління юстиції Чернігівської області 30.09.2014 року за №7171323, додатковій угоді від 1 серпня 2016 року до Договору оренди земельної ділянки №АП0003792 від 1 січня 2014 року, ймовірно, виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою. Вирішити питання в категоричній формі не виявилося можливим, у зв`язку з відсутністю у розпорядженні експерта достатньої кількості співставних за часом виконання зразків підпису ОСОБА_2 та відомостей про перенесені захворювання, хронічні захворювання та про стан здоров`я ОСОБА_2 за 2014-2016 роки'' .

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку відносно того, що спірні договори оренди земельних ділянок є неукладеними, і тому не можуть бути визнані недійсними.

За даних обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 30.03.2021 року у вказаній частині.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що встановивши, що оскаржувані позивачем договори оренди є неукладеними, і вимоги позову щодо визнання їх недійсними, задоволенню не підлягають, суд першої інстанції не був позбавлений можливості захистити порушені права позивача, задовольнивши вимоги заявленого позову в частині про скасування рішень та записів про реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки незалежно від визначення оспорюваних договорів оренди, як недійсних або неукладених, правові наслідки їх реалізації є однаковими - безпідставність державної реєстрації права оренди ПП »Агропрогрес» на підставі таких договорів.

З даного приводу необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц, провадження №14-499цс19, констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки оспорювані позивачем договори оренди є неукладеними, то між сторонами відсутні відповідні права і обов`язки, і за даних обставин, не може бути проведена державна реєстрація права оренди.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства »Агропрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Л.В. в частині скасування рішень та записів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 30.03.2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства »Агропрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Л.В. про скасування рішень та записів. За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне винести постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства »Агропрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Л.В. про скасування рішень та записів, задовольнити. Скасувати рішення індексний номер: 16150045 від 30.09.2014 14:49:46, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В., про державну реєстрацію іншого речового права за Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509) на земельну ділянку кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, площею 3,2413 га. Скасувати запис про інше речове право №7171323 від 30.09.2014 11:20:27, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:16150045 від 30.09.2014 14:49:46 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, площею 3,2413 га. Скасувати рішення індексний номер: 16144286 від 30.09.2014 12:43:22, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В., про державну реєстрацію іншого речового права за Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509) на земельну ділянку кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, площею 0,6918 га. Скасувати запис про інше речове право №7168412 від 30.09.2014 12:24:36, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Л.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:16144286 від 30.09.2014 12:43:22 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, площею 0,6918 га.

В іншій частині рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 30.03.2021 року апеляційний суд із вищезазначених підстав вважає за необхідне залишити без змін.

На підставі приписів ч.1,ч.2,ч.13 статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з Приватного підприємства »Агропрогрес» на користь ОСОБА_1 7 048 грн. в рахунок часткового відшкодування документально підтвердженого сплаченого судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій (а.с.1,189-а). Розрахунок наступний: 10 572 грн. (сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги) х 2/3 (задоволено апеляційним судом вимоги позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 ) = 7 048 грн.

Також з Приватного підприємства »Агропрогрес» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 600 грн. 32 коп. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених витрат, пов`язаних із проведенням експертизи (а.с.155,174). Розрахунок наступний: 900 грн. 48 коп. (сума сплачених позивачем коштів за проведення судової експертизи) х 2/3 (задоволено апеляційним судом вимоги позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 ) = 600 грн. 32 коп.

Відповідно до приписів ч.1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.5,ч.6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача ОСОБА_1 в суді першої інстанцій представляв адвокат Старенький О.П. на підставі: договору про надання правової допомоги №20-09/19 від 20.09.2019 року (а.с.168-170), довіреності від 12.12.2018 року (а.с.69). На підтвердження розміру понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції до матеріалів справи надано: акт приймання передачі від 09.02.2021 року наданих адвокатом послуг у справі №741/1786/18, згідно договору про надання правової допомоги №20-09/19, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу склали 10 000 грн. (а.с.171), довідку №09/02-21 від 09.02.2021 року про оплату послуг за надання правової допомоги, відповідно до укладеного договору №20-09/19 про надання правової допомоги, в сумі 10 000 грн. (а.с.172).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні суми відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі »Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Оскільки вимоги позовної заяви ОСОБА_1 апеляційним судом задоволено на 2/3, при цьому, клопотань щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду не надходило, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з Приватного підприємства »Агропрогрес» на користь ОСОБА_1 стягнути 6 666 грн. 67 коп. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Розрахунок наступний: 10 000 грн. х 2/3 = 6 666 грн. 67 коп.

Керуючись статтями: 137, 141, 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства »Агропрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Лілії Володимирівни про скасування рішень та записів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства »Агропрогрес» , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області Скрипки Лілії Володимирівни про скасування рішень та записів, задовольнити.

Скасувати рішення індексний номер: 16150045 від 30.09.2014 14:49:46, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Лілією Володимирівною, про державну реєстрацію іншого речового права за Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509) на земельну ділянку кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, площею 3,2413 га.

Скасувати запис про інше речове право №7171323 від 30.09.2014 11:20:27, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Лілією Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:16150045 від 30.09.2014 14:49:46 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0602, площею 3,2413 га.

Скасувати рішення індексний номер: 16144286 від 30.09.2014 12:43:22, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Лілією Володимирівною, про державну реєстрацію іншого речового права за Приватним підприємством »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 31174509) на земельну ділянку кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, площею 0,6918 га.

Скасувати запис про інше речове право №7168412 від 30.09.2014 12:24:36, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області Скрипкою Лілією Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:16144286 від 30.09.2014 12:43:22 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423880500:02:001:0603, площею 0,6918 га.

В іншій частині рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2021 року - залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства »Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 311745509, місцезнаходження: с.Горбачі Бобровицького району Чернігівської області, вул.Молодіжна, 15) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ): 7 048 (сім тисяч сорок вісім) грн. в рахунок часткового відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій; 600 (шістсот) грн. 32 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, 6 666 (шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: