Постанова

від 14.12.2021 по справі 380/11369/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11369/21 пров. № А/857/20619/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року з питань забезпечення позову, головуючий суддя - Потабенко В.А., ухвалена у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Приватне акціонерне товариство Центр енергетичних інновацій , про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року позивач - Керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив до закінчення розгляду справи, набрання остаточним судовим рішенням законної сили заборонити ПАТ «Центр енергетичних інновацій» (ідентифікаційний код юридичної особи 00114057), у тому числі через залучені підрядні організації, зокрема ТзОВ «Будівельна компанія «ЛЕГО» (ідентифікаційний код юридичної особи 39675404) виконувати будівельні роботи на об`єкті: «Реконструкція з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр Комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі,7, у м. Львові» , у відповідності до містобудівних умов та обмежень, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №346 від 12.04.2019, із змінами згідно рішень виконкому 347-2020;1158-2020.

Подана заява обґрунтована тим, що Галицькою окружною прокуратурою міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України подано позов до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа Приватне акціонерне товариство «Центр енергетичних інновацій» про визнання протиправним та скасування рішення №346 від 12.04.2019 зі змінами «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр комерційно - ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7» .У відповідності до оскарженого рішення ПАТ «Центр енергетичних інновацій» отримано вихідні дані на реконструкція з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7) у межах відведеної земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:02:001:0064, з блокуванням до існуючого житлового будинку з південно-західної сторони та з блокуванням до існуючих будівель з південно - східної сторони. Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - не вище 28,9 м (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини будівлі). В подальшому, ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» подало до Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради заяву №020-10/03 від 20.10.2020 року про внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7, що були затвердженні рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.04.2019 №346, шляхом зміни назви об`єкта на проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою і пристосуванням під готель із забезпеченням пожежного проїзду та безбар`єрного доступу за рахунок пониження існуючої відмітки мощення перед головним входом до будинку під літерою «А-5» на вул. Шота Руставелі, 7 у м. Львові. За результатом розгляду вищевказаної заяви 11.12.2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №1158 про внесення змін до рішення №346 від 12.04.2019 року, за яким змінив об`єкт будівництва з центру комерційної-ділової діяльності на готель. Проектований об`єкт розташований на території Личаківського району м. Львова, на території охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центра Львова» , включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та в межах історичного ареалу міста Львова, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.12.2005 року №1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова» . Затверджені містобудівні умови та обмеження із визначеною висотою проектованого об`єкта (28,9 м.) без урахування елементів технічного та інженерного обладнання для здійснення будівництва 8-ми поверхового об`єкта (7 повноцінних поверхів та 1 цокольний), без належного обґрунтування та дотримання процедури, передбаченої пунктами 1.3.4. та 1.4.2 Пояснювальної записки плану зонування території, не відповідає вимогам п. 3.2.2 зонінгу. Зазначав, що будівництво проектованого об`єкта буде дисгармонуючою спорудою в межах території історичного реалу міста Львова та його ландшафту, що буде наносити фізичну та естетичну шкоду пам`яткам, їх сприйняттю та сприйняттю історичного ареалу м. Львова. Заявник наголошує, з метою недопущення вчинення будь-яких дій, спрямованих перешкоджанню в подальшому виконанню судового рішення, необхідно заборонити виконувати будівельні роботи на об`єкті, що не порушуватиме принципу адекватності заходу забезпечення позову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року в задоволенні заяви Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України про забезпечення позову за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Керівником Галицької окружної прокуратури міста Львова подано апеляційну скаргу на неї, в якій апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову постанову, якою заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що виконання будівельних робіт з проведення реконструкції будівлі з надбудовою призведе до набуття ПАТ Центр енергетичних інновацій прав на об`єкти незавершеного будівництва, що ускладнить або унеможливить виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. При цьому, заходи забезпечення позову стосуються предмета спору. Крім цього, вказав, що при вирішенні заяви про забезпечення позову судом попередньої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, подану заяву розглянуто не у дводенний термін, як це передбачено ч. 1 ст. 154 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржену ухвалу суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржену ухвалу суду законною та обґрунтованою та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведеного слідує, що п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України фактично передбачено дві окремі правові підстави для забезпечення позову розділені сполучником або , а зокрема:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; або

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.04.2019 року №346 із змінами Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ Центр енергетичних інновацій з надбудовою будинку під літерою 5-А з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7 .

В заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити ПАТ «Центр енергетичних інновацій» , у тому числі через залучені підрядні організації, зокрема, ТзОВ «Будівельна компанія «ЛЕГО» виконувати будівельні роботи на об`єкті: «Реконструкція з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр Комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі,7, у м. Львові» , у відповідності до містобудівних умов та обмежень, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №346 від 12.04.2019 року, із змінами згідно рішень виконкому 347-2020; 1158-2020.

Колегія суддів звертає увагу, що вимоги зазначені у заяві про забезпечення адміністративного позову не є предметом оскарження у даній адміністративній справі і не випливають з рішення (дій чи бездіяльності), які оскаржуються позивачем.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до п. 17 абз. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що щодо осіб, які не є відповідачами у справі позов може бути забезпечено, виключно, шляхом заборони вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

При цьому, предметом спору є рішення суб`єкта владних повноважень, а відтак, забезпечення позову, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України, можливе, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються цього рішення (його прийняття, зміни, скасування).

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачам здійснювати певні дії.

Оцінка такої відповідності та співмірності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачам вчиняти певні дії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Також, колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта про порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права щодо розгляду заяви поза межами встановленого нормами КАС України строку, оскільки такі не вплинули на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року з питань забезпечення позову у справі №380/11369/21 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повне текст постанови складено 20.12.2021 року.