Ухвала

від 20.12.2021 по справі 380/3470/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 380/3470/20

адміністративне провадження № К/9901/44558/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 380/3470/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Термо-Ізол до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2021 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 03.12.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 31.03.2021. Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що його повний текст складено у строк встановлений частиною третьою статі 243 КАС України, однак у зв`язку із перебування одного з членів колегії суддів на лікарняному, підписаний повним складом суду 20.04.2021. Касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 03.12.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що касаційні скарги у цій справі ним подавалися неодноразово, проте, поверталися Верховним Судом з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження. Просить визнати причини пропуску строку поважними і звертає увагу на такі підстави: первинна касаційна скарга подана у межах строку на касаційне оскарження; скаржником вжито всіх можливих заходів передбачених чинні законодавством для відкриття касаційного провадження по даній справі, зокрема сплачено судовий збір. Зазначає, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, оскільки повний текст оскаржуваного рішення, підписано 20.04.2021, а повторно касаційну скаргу подано 03.12.2021, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Наголошує, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Також зазначає, що в інших справах судом касаційної інстанції було поновлено строк звернення до суду.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі направлена засобами поштового зв`язку 20.05.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 07.06.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд роз`яснив обов`язкові умови, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на підставі пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 14.06.2021.

Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 01.07.2021 і 01.09.2021, Верховний Суд повернув ухвалами від 26.07.2021 і 24.09.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Копії зазначених ухвал ГУ ДПС отримало 09.08.2021 і 12.10.2021 відповідно.

Вчетверте касаційну скаргу подано 03.12.2021, тобто майже через два місяці після повернення втретє поданої касаційної скарги, однак, її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та є підставою для залишення без руху вчетверте поданої.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, однак, зміст вчетверте поданої касаційної скарги є майже ідентичним, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що скаржник вчиняв усі залежні від нього дії, спрямовані на усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом. Такі обставини свідчать про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, поданій вчетверте, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Разом з тим, інших обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку на цій підставі, скаржник не наводить.

Так, у касаційній скарзі приведено витяги з постанов Верховного Суду, які стосуються обставин, які підлягають встановленню і оцінці під час здійснення аналізу реальності господарських операцій. Посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України обґрунтовано, фактично, викладом обставин справи і висновків Акта перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами. Однак, аналогічно попереднім касаційним скаргам, в чому саме скаржник вбачає неправильне застосування судами норм матеріального права у вчетверте поданій касаційній скарзі конкретно не визначено. Також скаржник не зазначає, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він перелічує, і які були предметом розгляду касаційним судом.

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржник формально зазначає про наявність підстав для скасування судового рішення, передбачених частиною другою статті 353 КАС України. Разом з тим, в подальшому у касаційній скарзі не міститься посилання на жодний з пунктів частин другої статті 353 КАС України, а доводи в цій частині, фактично, зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з правовим змістом статті 353 КАС України.

Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на не дослідження судами зібраних у справі доказів, скаржник не наводить доводів щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

Крім того, вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування постанови апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, що передбачено статтею 352 КАС України.

Отже, вчетверте подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

3. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, посилаючись на те, що судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі сплачено, скаржник не надає відповідного платіжного документа на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 456 955,50 грн.

Відповідно, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 13 708,66 грн (456 955,50 грн * 1,5 % * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101; 22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 380/3470/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон О.О. Шишов М.М. Яковенко