Рішення

від 09.12.2020 по справі 380/3470/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року справа №380/3470/20

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю.,

за участю:

представника позивача Козія І.Ю.,

представника відповідача Войтків З.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Термо-Ізол до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Термо-Ізол (місцезнаходження: Львівська область, м.Городок, вул.Заводська, 4, код ЄДРПОУ 35009379) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0004430502 від 24.03.2020 про донарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 304637,00грн. та штрафних санкцій в сумі 152318,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки містить висновки, зроблені контролюючим органом, які не віднесені до його компетенції. Господарські операції між позивачем та його контрагентом ТзОВ ВКФ Дніпропостач підтверджується договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації за господарськими операціями з контрагентом; рухом активів у процесі здійснення господарських операцій; банківськими виписками. Також звертав увагу суду на те, що відповідачем зроблено висновок, про відсутність (недоведеність) фактичного виконання операцій з контрагентом. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, та просить суд його скасувати.

Ухвалою від 20.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електроні докази.

На виконання ухвали суду відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене з дотриманням вимог чинного законодавства України, так як прийняте за результатами перевірки, в процесі проведення якої встановлено те, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТзОВ ВКФ Дніпропостач , а тому безпідставно занижено позитивне значення різниці між сумою подоткавого зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду на загальну суму 304637,00грн. за період липень 2019року. Крім того, вказує на те, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правових договорів не свідчить про реальність вчинення відповідних операцій, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначає також те, що перевіркою не встановлено придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг у ТзОВ ВКФ Дніпропостач , а лише оформлення первинних документів.З огляду на зазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представниками сторін неодноразово подавалися заяви про відкладення судового засідання, у зв`язку із запровадженням карантинних заходів.

Ухвалою суду від 05.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд встановив таке.

ТзОВ Термо-Ізол зареєстроване 16.03.2007 виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.03.2007 №14151020000016751, код ЄДРПОУ: 35009379, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач взятий на податковий облік 22.08.2007 за №1385, на час проведення перевірки перебував на обліку у ГУДПС у Львівській області (Галицьке управління ДПІ).

Місцезнаходження платника податків: Львівська область, м.Городок, вул.Заводська, 4.

У періоді, який перевірявся, суб`єкт господарювання був платником: податку на додану вартість; податку на доходи фізичних осіб; військовому зборі; єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; військового збору.

ТзОВ Термо-Ізол - є підприємством, яке здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку.

Види діяльності ТзОВ Термо-Ізол по коду КВЕД: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Головне управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу від 11.03.2020 №1848 провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Термо-Ізол з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ ВКФ Дніпропостач (ЄДРПОУ 42684382) за період липень 2019року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток за 2019рік.

Відповідно до наявної інформації в АІС Податковий блок в процесі перевірки використано таку податкову інформацію по ТзОВ ВКФ Дніпропостач : перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район, м.Дніпро), основний вид діяльності - оптова торгівля металами та металевими рудами, свідоцтво платника ПДВ видано 01.01.2019. За період діяльності подано декларації з ПДВ за січень, квітень, травень,червень, липень, серпень,вересень, жовтень, листопад, грудень 2019року. Відповідно до поданого фінансового звіту чисельність працівників за період липень 2019року - 1 чол., основні засоби відсутні, земельні ділянки відсутні.

В ході проведення перевірки посадовим особам ТзОВ Термо-Ізол вручено лист-вимогу від 16.03.2029 №1/05.2-13 щодо надання документів, необхідних для проведення перевірки, а саме:

- договори, виписані (оформленні) накладні (акти виконаних робіт, наданих послуг, прийому передачі) на поставку товарів (робіт, послуг); банківські виписки, платіжні доручення , відображення даних операцій в бухгалтерському обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; копії довіреностей на отримання ТМЦ; договори на відповідальне зберігання, інформацію щодо транспортування товару та здійснених вантажних робіт; договори на перевезення, товарно-транспортні накладні, дорожні листи; проведені розрахунки за транспортування товару згідно з даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; стан взаєморозрахунків на кінець періоду, що звірявся, відповідно до даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції, а також інформацію та документальне підтвердження щодо подальшої реалізації придбаних товарів, робіт, послуг чи використання у господарській діяльності підприємства;

-інформацію щодо зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень) із відображенням даних операцій в бухгалтерському обліку та транспортування (наявність власних або орендованих складських приміщень) товарно-матеріальних цінностей; виробничих запасів (потужностей) СГД для виробництва ТМЦ чи надання робіт (послуг) .

ТзОВ Термо-Ізол до перевірки не надано інформації щодо подальшої реалізації придбаних товарів, робіт, послуг чи їх використання у господарській діяльності підприємства. Також не представило сертифікати відповідності, сертифікати якості, сертифікати походження продукції, які б підтверджували якість, походження товару, а також їх відповідність державним стандартам України, що передбачено договором від 02.07.2019 №0207/01.

Також під час проведення перевірки, ревізорами досліджено ланцюг постачання ТМЦ, реалізованого ТзОВ ВКФ Дніпропостач на адресу ТзОВ Термо-Ізол , та встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що не уможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаєповязаних нереальних господарських операцій.

Враховуючи реальний час здійснення операцій з ТзОВ ВКФ Дніпропостач , відсутність у даного контрагента необхідної кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничо-складських приміщень, матеріалів та іншого майна, а також відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості з виконаня робіт, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети даних операцій, перевіркою не підтверджується факт придбання ТзОВ Термо-Ізол ТМЦ (робіт, послуг) за липень 2019року на загальну суму 1404729,00грн. в т.ч. ПДВ - 304636,50грн.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про нереальність здійснення господарських операцій з отримання робіт, послуг з ТзОВ ВКФ Дніпропостач , так як її спрямованість лише на отримання податкової вимоги шляхом декларування податкового кредиту на підставі первинних документів. В акті зазначено, що в первинних документах, виписаних з ТзОВ ВКФ Дніпропостач , зафіксовано господарські операції, які фактично не відбулися. Тому податкові накладні, договори, акти виконаних робіт не мають юридичної сили первинних документів, відповідно, ТзОВ Термо-Ізол неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкової звітності на підставі таких первинних документів. Такі документи мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Перевіркою товариства встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2ст.200 Податкового кодексу України, а саме: заниження позитивного значення рішення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 304637,00грн. за період липень 2019року, в результаті допущених порушень податкового законодавства.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №612/05.2/35009379 від 24.03.2019, у якому зафіксовано порушення позивачем:

-п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2019року в сумі 304637,00грн., що призвело до заниження позитивного значення рішення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 304637,00грн. за період липень 2019року.

На підставі висновків акта перевірки №612/05.2/35009379 від 24.03.2019 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0004430502 від 14.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 304637,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 152318,50грн., всього 456955,50грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, що виніс відповідач, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до положень п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, з 01.01.2011 він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст.44 ПК УКраїни).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44ПК України).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п.44.6 ст.44 ПК України).

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (п.44.7.ст.44 ПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. ервинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1-2 ст.9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладених норм, суд вважає, що для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому слід зазначити, що вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами ПК України.

Так, підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на приписи ст.ст.14, 44, Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, свідчити про рух активів платника податків та руху його капіталу Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Зокрема, такий правовий висновок наведений у постанові від 31.03.2020 у справі №824/434/15-а, а саме Верховний Суд охарактеризував основні ознаки нереальності господарської операції: ...про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави , що в силу ч.5 ст. 242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПКУ).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, з урахуванням фактичних обставин, які вказують на можливість здійснення тієї чи іншої господарської операції.

Відтак, для правильного вирішення даного спору підлягає встановленню факт реальності господарських операцій позивача, а саме безпосередньо контрагента із з`ясуванням обставин щодо реальної наявності у цього постачальника товарів/послуг, фінансових, фізичних та технічних можливостей здійснювати такі операції.

Надаючи правову оцінку взаємовідносин позивача з ТзОВ ВКФ Дніпропостач , суд зазначає таке.

Як зазначає позивач, він здійснював фінансово - господарські операції з ТзОВ ВКФ Дніпропостач .

З укладеного між позивачем та ТзОВ ВКФ Дніпропостач договору купівлі-продажу №0207/01 від 02.07.2019 видно, що продавець зобов`язаний передати у власність покупцю металопродукцію, найменування якої, кількість, асортимент якість встановлюються відповідно до рахунку, який є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти товар, оплатити його в строк і у розмірі, передбаченому цим договором (п.1.1 Договору).

Позивач не надав суду передбаченого п.1.1.Договору рахунку, який є невід`ємною частиною Договору.

При цьому суд зазначає, що як видно з видаткових накладних від 26.07.2019 №36,38,39,40 такі все ж містять інформацію про рахунок №20 від 26.07.2020. Водночас самого рахунку суду позивач не надав.

Відповідно до порядку розрахунків (п.5.3 Договору) покупець зобов`язаний здійснити передоплату 100% вартості товару.

Водночас на день проведення перевірки, оплата за поставлений позивачу товар, усупереч зазначеним вище умовам договору проведена не була .

Як видно з долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, видаткових накладних продавець зазначає в них як товар труба 273 та одиницю виміру - тонна .

Водночас, позивач не обґрунтував того, як відбувалося зважування товару продавцем з урахуванням того, що на підприємстві продавця працює одна особа.

Зокрема, відповідно до п.4.2 Договору №0207/01 від 02.07.2019 приймання-передача товару здійснюється уповноваженими особами сторін на складі продавця і оформляється видатковою накладною. Товар відпускається по вагах продавця. Тобто ця умова договору не передбачає зважування товару по теоретичній вазі.

Суд встановив, що приймання товару здійснювалося не на складі продавця, як це визначено умовами договору, а на складі покупця. Представник почивача у судовому засіданні зазначив, що на підприємстві позивача відсутні ваги для зважування труб, водночас надавши лист підприємства (а.с.137) про те, що зважування відбувалося по теоретичній вазі.

Вказане вище, а також одночасна відсутність рахунку, як невід`ємної частини договору, дає підстави для висновку про неможливість встановлення ціни одиниці товару.

Щодо сертифікатів якості на товар (труби), придбані у ТзОВ ВКФ Дніпропостач , то такі позивач надав суду. Однак, суд зазначає, що такі видані АТ Інтерпайп від 06.06.2017 по замовленню №17-003438 для перевезення транспортним засобом НОМЕР_1 ; від 06.08.2019 по замовленню для перевезення транспортним засобом НОМЕР_2 / НОМЕР_3 від 12.08.2019 для перевезення транспортним засобом НОМЕР_4 щодо труб номінальним розміром 273,0/7,0 (мм) у кількості 39 штук, марка сталі 20, теор. Маса 1 погонного метра 45,92кг та сертифікати якості АТ Набережночелнинський трубний завод Тем-По від 18.02.2019, від 25.04.2019 по замовленню за договором 7/16853/НТЗ від 05.12.2017.

Надані позивачем сертифікати якості (а.с.128-139) суд не вважає належними доказами, які обґрунтовують реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ ВКФ Дніпропостач , оскільки вони містять розбіжності з первинними документами позивача у датах видачі (видані АТ Інтерпайп після видачі видаткових накладних, ТТН), у масі погонного метра, у кількості, у номінальному розмірі, у замовленні, у перевізнику.

Позивач також надав суду договір купілі продажу від 01.04.2016 №16/16, укладний між позивачем та ПП Ельпласт-Львів ; від 10.01.2019 №109, укладений між позивачем та ПП Елітерма ; від 02.02.2017 б/н, укладений між позивачем та ТзОВ Трубна компанія Фаворит , продавцем у яких є позивач, а предметом є попередньо-ізольовані труби.

При цьому суд наголошує, що продаж попередньо-ізольованих труб, позивач, як продавець, здійснював не у тоннах, як придбавав труби, а у метрах, що відповідно, при відсутності визначення як ціни за одиницю виміру, належних сертифікатів, доказів передоплати, не дає можливості встановити, що саме придбаний у ТзОВ ВКФ Дніпропостач був використаний у подальшій господарській діяльності позивача.

Додатково про те, що реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ ВКФ Дніпропостач є не підтверджним, свідчить недоведеність факту перевезення товару від ТзОВ ВКФ Дніпропостач до позивача. Зокрема, позивач не заперечує того, що перевізник, ТОВ ВКФ Салфит , будучи платником ПДВ, не здійснювало реєстрації податкових накладних щодо надання транспортних послуг для ТзОВ ВКФ Дніпропостач .

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивач не надав до перевірки пояснень, оригіналів та копій витребовуваних документів, як-от: паспортів якості, сертифікатів якості, не представлено до перевірки документів, на які саме транспортні засоби були використані ПММ, подорожні листи та документальне підтвердження щодо подальшої реалізації товарів, робіт, послуг чи використання їх у господарській діяльності, про що складено акт ненадання документів від 17.03.2020 №448/05.2/35009379.

Вимогу про надання документів та означений акт відповідач надав суду (а.с.151-152).

Позивач зазначив, що відповідач з такою вимогою під час перевірки не звертався, заявив про виклик свідка-головного бухгалтера підприємства. Суд відмовив у задоволенні заяви про виклик свідка, оскільки означені вище обставини підтверджуються додатково тим, що позивач не оскаржував податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0004420502 про застосування штрафу на суму 510,0грн. за порушення п.85.2 ст.85 ПК України. Зазначену суму штрафу позивач сплатив добровільно.

У контексті п.44.6 ст.44 ПК позивач не заперечив того, що такі докази він надав після закінчення перевірки та до прийняття рішення за результатами такої перевірки.

Також суд зазнача, що зазначені обставини не були підставою позову.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які є підставою для бухгалтерського обліку та в яких фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. При цьому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач не надав достатніх та належних доказів того, що труби, ізоляцію яки він здійснював, були дійсно, рально, фактично придбані у підприємства ТзОВ ВКФ Дніпропостач .

Зазначене свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТзОВ ВКФ Дніпропостач .

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є таким, що прийняті відповідно до вимог Податкового кодексу України, на підставі його норм, в межах повноважень та з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

З огляду на зазначене, у задоволенні позову ТзОВ Термо-Ізол суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Термо-Ізол до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.12.2020.

Суддя Лунь З.І.