Вирок

від 17.12.2021 по справі 522/16223/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/16223/20

Провадження №1-кп/522/563/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160500003409 від 29 червня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Одеси, дітей не має, освіта неповна вища, є студенткою 2-го курсу Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова та студенткою 3-го курсу Вроцлавская Политехника, інвалід 2-ї групи, не заміжня, раніше не судима, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

20.07.2020 року приблизно о 15:34 год. у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, мокрого дорожнього покриття і мілкого дощу, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Мерседес», р.н. НОМЕР_1 , здійснювала рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Преображенська у Приморському районі м. Одеси, з боку вул. Грецької в напрямку вул. Буніна, на якій організовано двосторонній рух по двом смугам руху в кожному напрямку руху, які поділені дорожньою розміткою 1.3 згідно Правил дорожнього руху України.

Під`їжджаючи до регульованого перехрестя вул. Преображенська вул. Буніна, режим проїзду транспортних засобів на якому на момент ДТП регулювався автоматичними світлофорами, що працювали у справному штатному режимі, водій ОСОБА_3 зупинилася у своїй лівій смузі руху проїзної частини вул. Преображенська перед перехрестям, потім надала переваги в русі зустрічним транспортним засобам, після чого відновила рух і на дозвільний зелений сигнал світлофору у своєму напрямку руху, як для водія транспортного засобу, що здійснює рух по проїзній частині вул. Преображенська через дане перехрестя, в`їхала на перехрестя вул. Преображенська вул. Буніна та почала виконувати маневр лівого повороту з проїзної частини вул. Преображенська на проїзну частину вул. Буніна.

Виконуючи маневр лівого повороту водій ОСОБА_3 була не уважною, за дорожньою обстановкою не слідкувала, у несприятливих погодних умовах що були на момент пригоди, а саме при мокрому дорожньому покритті не обрала тієї безпечної швидкості свого руху, яка б дозволяла безпечно керувати транспортним засобом, постійно контролювати його рух та вчасно реагувати на можливу зміну для неї дорожньої обстановки, в результаті чого при маневруванні втратила контроль над керуванням автомобіля «Мерседес», р.н. НОМЕР_1 , в результаті чого автомобіль в режимі бокового заносу, в неконтрольованому водієм ОСОБА_3 стані, виїхав за межі проїзної частини вул. Буніна, де здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , який стояв у статичному положенні біля правого краю проїзної частини вул. Буніна (напрямком руху транспортних засобів з боку вул. Преображенська в напрямку пр. Олександрівського), тримаючи зліва від себе велосипед «Сентуріон», що розміщувався вздовж осі проїзної частини вул. Буніна, між зупинкою громадського транспорту та батискафом «Форнетті», і на перешкоду батискаф «Форнетті», що розміщений на правому тротуарі вул. Буніна.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР.

ОСОБА_6 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки в нижні третині зі зміщенням уламків, рваної рани та садна лівої п`яткової області.

Вказані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини кузову легкового автомобіля та дорожнє покриття в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та велосипедиста) 20.07.2020 року, і відносяиться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Також судом встановлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Мерседес», р.н. НОМЕР_1 , виконуючи належним чином вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній події та його дії, що не відповідали вказаним вимогам пункту Правил дорожнього руху України, перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, водій ОСОБА_3 своїми необережними діями допустила порушення вимог п. п. 2.3 (б); 10.1; 12.1 Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:

п.2.3ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.10.1ПДР «Перед початком руху, перестроюванням табудь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, щоцебуде безпечним інестворить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.12.1ПДР «Під час вибору вустановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, атакож особливості вантажу, щоперевозиться, істан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачена повністю визнала себе винною у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення, не оспорювала фактичні обставини кримінального правопорушення та показала суду, що 20.07.2020 року приблизно о 15:34 год. у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, мокрого дорожнього покриття і мілкого дощу, вона виконуючи маневр лівого повороту була неуважною, при маневруванні втратила контроль над керуванням автомобілем «Мерседес», р.н. НОМЕР_1 , в результаті чого автомобіль в режимі бокового заносу виїхав за межі проїзної частини вул. Буніна, де здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 . У вчиненому обвинувачена розкаялась та пояснила, що моральну шкоду, завдану потерпілому, вона відшкодувала.

Прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При цьому, на думку прокурора, ОСОБА_3 підлягає звільненнювід відбуванняосновного покаранняз випробуваннямстроком на2роки зпокладенням обов`язків,передбачених ст.76КК України,які єнеобхідними тадостатніми дляїї виправлення.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердив, що шкода обвинуваченою йому відшкодована та жодних претенції до ОСОБА_3 він не має, просив призначити їй покарання не пов`язане з позбавленням волі. Крім того, потерпілий та його захисник у судовому засіданні просили суд залишити без розгляду позовні вимоги до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, та зменшили позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний». Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, ОСОБА_6 просив суд стягнути з ПрАТ «СК АСКО ДС» на його користь 23033,42 грн. страхового відшкодування витрат на лікування та 1151,67 грн. моральної шкоди.

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, надав відзив на цивільний позов потерпілого, відповідно до якого визнав позовні вимоги в частині 23033,42 грн. страхового відшкодування витрат на лікування та 1151,67 грн. моральної шкоди.

Під час судового засідання встановлено, що обвинувачена та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду.

З урахуванням заяви потерпілого про розгляд провадження за його відсутності, думки прокурора, обвинуваченої, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом встановлено, що згідно з висновком експерта № 2132 від 28.08.2020 року 1.2.3. у гр-на ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкритий перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням уламків, рвана рана та садно лівої п`яткової області.

Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини кузова легкового автомобіля та дорожнє покриття в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та велосипеда).

Враховуючі дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 20.07.2020 р.

Вказані ушкодження, згідно з п. 2.1.3 «м» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Беручи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена та її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України,оскільки вона,керуючи транспортнимзасобом,допустила порушення п. п. 2.3 (б); 10.1; 12.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Дослідивши дані про особу обвинуваченої, суд встановив, що вона раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно, незаміжня, мешкає з батьками, навчається у ВНЗ, умовами проживання повністю задоволена, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню та суду у встановленні істини у справі, добровільне відшкодування завданого збитку під час судового розгляду справи, те, що обвинувачена є інвалідом 2 групи.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з досудовою доповіддю служби з питань пробації виконання покарання без ізоляції можливе, оскільки існує низька ймовірність вчинення повторного правопорушення, ОСОБА_3 не становить небезпеки для суспільства.

При призначенніобвинуваченій покарання,необхідного тадостатнього дляїї виправленнята попередженнянових злочинів,суд враховуєступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,особу винної,обставини,що пом`якшуютьїї покарання,відсутність обставин,що обтяжуютьїї покарання,та вважає,що їймає бутипризначене покаранняу видіпозбавлення волістроком 3(три)роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, висновок органу з питань пробації про низьку ймовірність вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення і можливість виконання покарання без ізоляції, а також позицію потерпілого, суд вважає, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для її виправлення.

Щодо цивільного позову потерпілого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, враховуючи заяву цивільного позивача ОСОБА_6 суд залишає без розгляду його цивільний позов в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.

Учасники процесу під час розгляду справи визнано, що станом на 20.07.2020 року був чинним договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом №177590818, виданим ПрАТ «СК АСКО ДС».

Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, ОСОБА_6 просив суд стягнути з ПрАТ «СК АСКО ДС» на його користь 23033,42 грн. страхового відшкодування витрат на лікування та 1151,67 грн. моральної шкоди.

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» надав відзив на цивільний позов потерпілого, відповідно до якого визнав позовні вимоги в частині 23033,42 грн. страхового відшкодування витрат на лікування та 1151,67 грн. моральної шкоди.

Згідно з ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» (код ЄДРПОУ 13494943) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму страхового відшкодування витрат на лікування у розмірі 23033,42 грн. (двадцять три тисячі тридцять три гривні 42 коп.) та моральну шкоду у розмірі 1151,67 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят одна гривня 67 коп.).

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Також судвважає занеобхідне стягнутиз обвинуваченоїсудові витратиза проведеннясудових авто-технічнихекспертиз,а саме:за проведеннясудової авто-технічноїекспертизи 2288,16грн.та запроведення судовоїавто-технічноїекспертизи заобставинами ДТП1634,40грн.,разом3922,56 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 56 коп.).

Керуючись ст.ст.368,370-374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст.76КК України строком на 1 (один) рік покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» (код ЄДРПОУ 13494943) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму страхового відшкодування витрат на лікування у розмірі 23033,42 грн. (двадцять три тисячі тридцять три гривні 42 коп.) та моральну шкоду у розмірі 1151,67 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят одна гривня 67 коп.).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2020 року по справі №522/11810/20 на автомобіль «Mercedes benz», р/н НОМЕР_1 , що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 10.02.2007, належить: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_2 .

Речові докази: автомобіль «Mercedes benz», р/н НОМЕР_1 , вважати таким, що повернуто власнику; DVD-R диск серійний номер №ЬАР63XE27182586 з відеозаписом ДТП зберігати в матеріалах кримінального провадження; велосипед «Сентуріон» повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Процесуальні витрати у розмірі 3922,56 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 56 коп.), пов`язані із проведенням судових авто-технічних експертиз, стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1