Постанова

від 16.12.2021 по справі 915/193/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/193/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.

секретар судового засідання - Глущенко Т.А.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос

на рішення Господарського суду Миколаївської області від „10" серпня 2021р., повний текст якого складено та підписано „20" серпня 2021р.

у справі № 915/193/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос

до відповідача Миколаївської обласної організації профспілки працівників

агропромислового комплексу України

про стягнення заборгованості у розмірі 23000,84 грн та зобов`язання звільнити самовільно захоплений наскрізний арочний прохід, -

головуючий суддя - Мавродієва М.В.

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Миколаївської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу України, в якому просило суд:

- стягнути з Миколаївської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу України заборгованість у розмірі 23000,84 грн, з яких: 17418,34 грн - заборгованість зі сплати наданих позивачем у серпні 2017 року - грудні 2020 року житлово-комунальних послуг; 1724,91 грн - 3% річних, 3857,59 грн - інфляційні втрати;

- зобов`язати Миколаївську обласну організацію профспілки працівників агропромислового комплексу України звільнити самовільно захоплений наскрізний арочних прохід за адресою вул.Робоча, 11.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як власник квартир №75 та №76 по вул. Робочій в м. Миколаєві фактично користувався послугами, що надавались позивачем, однак не сплачував грошові кошти за користування житлово-комунальними послугами, хоча згідно положень Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Закону України Про житлово-комунальні послуги та статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос був зобов`язаний їх сплачувати, внаслідок чого за відповідачем в період з серпня 2017 року по грудень 2020 року рахується заборгованість у розмірі 17418,34 грн, на яку позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Крім того, позивач вказує, що відповідач самовільно незаконно захопив спільне майно співвласників багатоквартирного будинку №11 по вул. Робочій в м. Миколаєві, а саме наскрізний прохід такого будинку, який не має самостійного правового та функціонального призначення, відмінного від допоміжної функції, яку він виконує, забезпечуючи доступ до свого майна мешканцям квартир та користувачам нежитлових приміщень, які в ньому розташовані.

Таке захоплення, за твердженням позивача, відбулось шляхом самовільного переоснащення відповідачем наскрізного проходу багатоквартирного будинку шляхом створення третьої стіни та встановлення воріт на четверту, чим відповідач, за твердженням позивача, зробив собі так званий гараж.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021 у справі №915/193/21 (суддя Мавродієва М.В.) в задоволенні позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність тих обставин, які покладені ним в обґрунтування позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос звернулось з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням заяви про виправлення описки від 13.10.2021, просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021 по справі №915/193/21 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос до Миколаївської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу України; стягнути з Миколаївської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу України суму заборгованості 23 000,84 грн.; зобов'язати Миколаївську обласну організацію профспілки працівників агропромислового комплексу України звільнити самовільно захоплений наскрізний арочній прохід за адресою вул. Робоча, 11; стягнути з Миколаївської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу України витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн. на користь ОСББ Колос ; стягнути з Миколаївської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу України витрати на сплату судового збору у сумі 11 350,00 грн. на користь ОСББ Колос .

Скаржник вважає судове рішення незаконним та необґрунтованим, а отже підлягає скасуванню та ухваленню нового, з огляду на наступне:

1. Щодо незаконності зайняття наскрізного проходу.

Так, скаржник зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили письмову згоду Миколаївської міської ради на забудову арки для пішохідного проходу. Проте, судом першої інстанції не прийнято до уваги та не досліджено даний факт.

Апелянт вказує, що 27.09.2021 адвокатом Павловичем Є.В. було направлено адвокатський запит на отримання інформації та копії документів від Миколаївської міської ради, з проханням надати інформацію щодо актуальності Договору оренди землі, який було укладено між Миколаївською міською радою та відповідачем, та надання інформації щодо надання дозволу на зведення будівлі в арочному проході, за адресою м. Миколаїв, вул. Робоча,11.

Скаржник вказує, що на день подання апеляційної скарги - 08.10.2021 відповідь на адвокатський запит не надійшла, а тому зобов'язався надати до суду матеріали відповіді після отримання.

2. Щодо не ознайомлення відповідача з протоколами ОСББ Колос .

Апелянт вказує, що текст протоколу зборів був оприлюднений шляхом розміщення в місцях загального користування будинку, а тому можна вважати, що права позивача на участь та ознайомлення з рішенням зборів не були жодним чином порушені.

Крім того, апелянт просить звернути увагу, що позивачем було виконано покладений на нього положенням Статуту та чинним законодавством обов'язок щодо належного ознайомлення відповідача та направлено на адресу відповідача наступні протоколи:

1. Протокол загальних зборів ОСББ Колос №2 від 15.12.2017р.;

2. Протокол загальних зборів ОСББ Колос №3 від 25.05.2018р.;

3. Протокол загальних зборів ОСББ Колос №9 від 09.04.2019р.;

4. Протокол загальних зборів ОСББ Колос №11 від 01.03.2020р.

На підтвердження вказаного факту апелянтом надано копії вказаних квитанцій про направлення екземплярів протоколів ОСББ Колос (надано в додатки до апеляційної скарги). Однак, на думку скаржника, відповідач навмисно не отримував листи від позивача.

22.10.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСББ Колос надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копію відповіді від Миколаївської міської ради та копію акту виконаних робіт від 29.09.2021 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Колос строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021 року у справі № 915/193/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос на рішення Господарського суду Миколаївської області від „10" серпня 2021р у справі № 915/193/21; призначено розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос на 16 грудня 2021 року об 11:00 год.

15.12.2021 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Окрім того повідомлено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання 16.12.2021 року представники сторін не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Враховуючи, що явка сторін не визвалась обов`язковою, судова колегія вважає, за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, на підставі рішення Виконкому Миколаївської міської ради №1094 від 23.11.2001 Виконкомом Миколаївської міської ради 04.03.2002 видано свідоцтва про право власності Миколаївського обласного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу на однокімнатну квартиру №75 житловою площею 18 кв.м та трьохкімнатну квартиру №76 житловою площею 56,5 кв.м в будинку №11 по вул. Робоча в місті Миколаєві, реєстраційний напис на яких Комунальним підприємством Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації записаний 04.03.2020 у реєстрову книгу №125 за реєстровим №20864.

Комунальним підприємством Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 11.03.2002 складено технічний паспорт (т.1 а.с.91-104) на переобладнані Миколаївським обласним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу в нежилі приміщення під офіс квартири №75 і №76 на першому поверсі будинку №11 по вул. Робоча в місті Миколаєві площею 136,7 кв.м, зокрема, і підсобного приміщення за №11 площею 17,2 кв.м.

Рішенням Виконкому Миколаївської міської ради №593 від 25.06.2002 (т.1 а.с.90) дозволено Миколаївському обласному комітету профспілки працівників агропромислового комплексу жилі приміщення квартир №75 та №76 в будинку №11 по вул. Робоча в місті Миколаєві перевести в нежилі офісні приміщення. Дозволено виконання проектних і ремонтно-будівельних робіт по реконструкції нежилих приміщень. Зобов`язано замовника, зокрема, звернутися до міської ради із заявою про оформлення правових документів на землекористування із вказівкою на цільове призначення об`єкта; розробити та погодити робочий проект у встановленому порядку; зареєструвати відповідні зміни в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації .

Згідно довідки Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації №2219 від 11.10.2002 (т. 1а.с.158), за обліком бюро технічної інвентаризації за адресою: м. Миколаїв, вул. Робоча,11; власність зареєстрована, зокрема, за Миколаївським обласним КПАПК кв.75, кв.76 загальною площею - 136,7 кв.м.

Відповідач вказує, що на підставі рішення Виконкому Миколаївської міської ради від 25.06.2002 №593 проводилось об`єднання і переобладнання квартир обкому, які безпосередньо межують з наскрізним проходом. Здійснювались погодження зі всіма службами: електриками, газовиками, пожежниками, санстанцією, архітекторами і ЖЕКом, виконувались їхні приписи та їхні проектні пропозиції. Відповідно до технічного паспорту від 11.03.2002, зведеного акту вартості об`єднаних квартир, поетажного плану, експлікації внутрішніх площ до плану будівлі наскрізний прохід віднесено до загальної площі об`єднаних квартир, яка становить 136,7 кв.м, що і відображено на поетажному плані, як позиція №11, і який використовується як підсобне приміщення.

15.07.2003 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та Миколаївським обласним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу України, як орендарем, укладено договір оренди землі (т.1 а.с.156,157), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2003 за №12/14 надає, а орендар приймає в оренду строком на 15 років з дати прийняття рішення із співвласниками будівель земельну ділянку загальною площею 3371 кв.м, з визначенням ідеальної частки обласної організації 21/10000 від земельної ділянки 3371 кв.м, що складає 71 кв.м, зарахувавши її до земель громадського призначення, для обслуговування офісних приміщень по вул. Робочій,11 (Заводський район), згідно з планом земельної ділянки (п.п.1.1, 2.1 договору оренди).

За твердженням відповідача, Миколаївська міська рада 15.07.2003 надала в оренду йому земельну ділянку з визначенням ідеальної частки обласної організації 21/10000 для обслуговування офісних приміщень, розмір якої включає в себе добудову, яка використовується як окремий вхід в офіс з вулиці Робочої, благоустроєну площадку і доріжку перед ним, а також підхід і сам наскрізний прохід, який облаштований за рахунок коштів обкому профспілки ще в 2002 році, або за 15 років до утворення ОСББ Колос і за 19 років до звернення позивача з даним позовом до суду.

Позивач в свою чергу вказує, що відповідач самовільно незаконно захопив спільне майно співвласників багатоквартирного будинку №11 по вул. робочій в місті Миколаєві, а саме наскрізний прохід такого будинку, який не має самостійного правового та функціонального призначення, відмінного від допоміжної функції, яку він виконує, забезпечуючи доступ до свого майна мешканцям квартир та користувачам нежитлових приміщень, які в ньому розташовані.

Таке захоплення, за твердженням позивача, відбулось шляхом самовільного переоснащення відповідачем наскрізного проходу багатоквартирного будинку шляхом створення третьої стіни та встановлення воріт на четверту, чим відповідач, за твердженням позивача, зробив собі так званий гараж.

За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03.11.2005 зареєстровано юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос (ідент.код 33853656) (далі - Об`єднання), місцезнаходження: 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Робоча, буд.11; основний вид економічної діяльності: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; керівник з 27.02.2017 - Хохлова Ніна Єгорівна.

Згідно положень статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Колос (ідент.код 33853656), затвердженого загальними зборами співвласників - протокол №1 від 25.02.2017 (т.1 а.с.8-13), таке об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №11, що розташований за місцезнаходженням: 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Робоча, буд.11; відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (п.1 Статуту).

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (п.2 Статуту).

Завданням та предметом діяльності об`єднання є: - забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; - забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; - сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; - забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (п.3 Статуту).

31.07.2017 Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради винесено розпорядження №230-р Про передачу на баланс Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Колос житлового комплексу по вул. Робочій (т.1 а.с.16).

Протоколом загальних зборів Об`єднання №2 від 15.12.2017 затверджено розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку відповідно до кошторису, тобто на утримання квартир з 2 по 9 поверх 3,50 грн за 1 кв.м, квартири 1 поверху 3,0 грн за 1 кв.м (т.1 а.с.43).

Протоколом загальних зборів Об`єднання №3 від 25.05.2018, зокрема, затверджено розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку відповідно до кошторису, тобто на утримання квартир з 2 по 9 поверх 4,50 грн за 1 кв.м, квартири 1 поверху 4,0 грн за 1 кв.м (т.1 а.с.44).

Протоколом загальних зборів Об`єднання №9 від 09.04.2019, зокрема, збільшено тариф по обслуговуванню будинку з 01.09.2019 до 5,0 грн за 1 кв.м (т.1 а.с.45,46).

Протоколом загальних зборів Об`єднання №11 від 01.03.2020, зокрема, затверджено розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку 2-9 поверхів 6,0 грн за 1 кв.м, квартири НОМЕР_3 поверху 5,29 грн за 1 кв.м (т.1 а.с.47).

Відповідач стверджує, що голова правління ОСББ ніколи не надавала обкому профспілки рішень загальних зборів ні під розписку, ні через поштове відправлення (рекомендованим листом), як це передбачено положеннями статуту ОСББ Колос . Рішення загальних зборів ніколи не оприлюднювались шляхом їх розміщення в місцях загального користування будинку, так як, такі місця не визначені і не облаштовані. Голова обкому профспілки, як представник співвласника і як член правління ОСББ Колос , ці рішення побачив вперше, коли вони були надіслані обкому, як відповідачу, і отримані 04.03.2021 на вимогу суду.

Відповідач вказує, що всі протоколи загальних зборів ОСББ Колос , які додані до позовної заяви, складені в порушення вимог Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та наказу Мінрегіонбуду України від 25.08.2015 №203 Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоповерхового будинку , письмове опитування співвласників ніколи не проводилось, всі збори сфальсифіковані, показником явки більше 70-ти присутніх осіб із 106 співвласників.

Позивач в свою чергу стверджує, що всі рішення загальних зборів ОСББ Колос оприлюднюються та всі охочі мають змогу ознайомитися з протоколами, а за потреби і зняти копію, яку голова правління завірить підписом та печаткою ОСББ.

Позивач вказує, що квадратура квартир №75 та №76 будинку №11 по вулиці Робоча в місті Миколаєві в сумі становить 113,4 кв.м.

Позивачем нараховано 20173,86 грн в якості сплати внесків на експлуатаційне утримання квартир за період з серпня 2017 року по січень 2021 року включно, наступним чином:

- з серпня 2017 року по травень 2018 року включно за тарифом 3,0 грн за 1 кв.м (протокол загальних зборів №2 від 15.12.2017): 3,0 грн х 113,4 кв.м = 340,2 грн/міс х 10 міс = 3402,0 грн;

- з червня 2018 року по серпень 2019 року включно за тарифом 4,0 грн за 1 кв.м (протокол загальних зборів №3 від 25.05.2018): 4,0 грн х 113,4 кв.м = 453,6 грн/міс х 15 міс = 6804,0 грн;

- з вересня 2019 року по березень 2020 року включно за тарифом 5,0 грн за 1 кв.м (протокол загальних зборів №9 від 09.04.2019): 5,0 грн х 113,4 кв.м = 567,0 грн/міс х 7 міс = 3969,0 грн;

- з квітня 2020 року по січень 2021 року включно за тарифом 5,29 грн за 1 кв.м (протокол загальних зборів №11 від 01.03.2020): 5,29 грн х 113,4 кв.м = 599,9 грн/міс х 10 міс = 5998,86 грн.

Позивач вказує, що відповідачем в період з 21.02.2018 по 13.12.2018 сплачено коштів лише на загальну суму 2420,0 грн по 220,0 грн щомісячно, а тому ним заявлено до стягнення в судовому порядку 17753,86 грн боргу (20173,86 грн - 2420,0 грн).

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос" звернулось до господарського суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

30.12.2016 проведено державну реєстрацію ОСББ Колос .

25.02.2017 рішеннями загальних зборів ОСББ Колос , оформленим протоколом №1, було затверджено нову редакцію статуту ОСББ Колос .

Розпорядженням №230-р від 31.07.2017 Управління комунального майна Миколаївської ради було передано на баланс ОСББ Колос житловий комплекс по вул. Робочій, 11 (т.1 а.с.16).

Згідно зі ст.си.4, 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Представниками співвласника є фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

Відповідно до приписів статей 15, 20 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень тощо.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективкості; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частиною 2 статті 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ч.6 ст.21 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

За умовами частини 3 статті 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст.7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , статут ОСББ може містити положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства.

Згідно ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.11 Розділу ІІІ Статуту ОСББ Колос , рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування. Рішення з питань, передбачених абзацами другим, шостим, сьомим, дев`ятим пункту 3 цього розділу, надсилаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою).

Абзацом шостим пункту 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ Колос визначено, що до виключної компетенції загальних зборів віднесено, у т.ч. визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Таким чином, ОСББ Колос у своєму статуті передбачило особливий порядок оприлюднення рішення загальних зборів з питань порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

В обґрунтування розміру внесків на експлуатаційне утримання будинку позивачем були надані суду наступні протоколи:

- протокол загальних зборів ОСББ Колос №2 від 15.12.2017, яким затверджено на 2018 рік розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку відповідно до кошторису, тобто на утримання квартир з 2 по 9 поверх 3,50 грн за 1 кв.м, квартири 1 поверху 3,0 грн за 1 кв.м (а.с.43);

- протокол загальних зборів ОСББ Колос №3 від 25.05.2018, яким затверджено розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку відповідно до кошторису, тобто на утримання квартир з 2 по 9 поверх 4,50 грн за 1 кв.м, квартири 1 поверху 4,0 грн за 1 кв.м (а.с.44);

- протокол загальних зборів ОСББ Колос №9 від 09.04.2019, яким збільшено тариф по обслуговуванню будинку з 01.09.2019 до 5,0 грн за 1 кв.м (а.с.45,46);

- протокол загальних зборів ОСББ Колос №11 від 01.03.2020, яким затверджено з 01.04.2020 розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку 2-9 поверхів 6,0 грн за 1 кв.м, квартири 1 поверху 5,29 грн за 1 кв.м (а.с.47).

Позивачем не надано суду доказів вчинення дій з розміщення текстів рішень, оформлених вищевказаними протоколами на дошці оголошень, вручення їх під розписку або направлення їх відповідачу рекомендованим листом, що свідчить про порушення, визначеного п.11 Розділу ІІІ Статуту ОСББ Колос порядку оприлюднення вказаних рішень.

Відповідачем заперечується факт ознайомлення з вказаними протоколами.

Надання скаржником до суду апеляційної інстанції на підтвердження факту сповіщення відповідача копії квитанцій про направлення екземплярів протоколів ОСББ Колос на адресу Миколаївської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу України не приймаються колегією суддів, оскільки докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Проте скаржником не зазначено про такі виняткові обставини, відповідно до яких він не зміг подати відповідні докази до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Як передбачено статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: 1) перелік послуг; 2) права і обов`язки сторін; 3) ціна на послуги; 4) строк дії договору.

Статтею 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.2 розділу ІV Статуту сплата встановлених загальними зборами ОСББ внесків і платежів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов`язковою для всіх співвласників. Порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників встановлюється загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства і Статуту.

З протоколу загальних зборів ОСББ Колос №2 від 15.12.2017 вбачається, що зборами було прийняте рішення затвердити на 2018 рік розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку відповідно до кошторису, у розмірі 3,50 грн за 1 кв.м (на утримання квартир з 2 по 9 поверх) та 3,0 грн за 1 кв.м (на утримання квартир 1 поверху).

Рішенням загальних зборів ОСББ Колос №3 від 25.05.2018 затверджено розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку відповідно до кошторису, у розмірі 4,50 грн за 1 кв.м (на утримання квартир з 2 по 9 поверх) та 4,0 грн за 1 кв.м (на утримання квартир 1 поверху). Однак зборами не визначено, з якої дати зазначені тарифи мають застосовуватись, що ставить під сумнів правильність розрахунку позовних вимог.

Рішенням загальних зборів ОСББ Колос , оформлених протоколом №9 від 09.04.2019, збільшено тариф по обслуговуванню будинку з 01.09.2019 до 5,0 грн за 1 кв.м.

Рішенням загальних зборів ОСББ Колос , оформлених протоколом №11 від 01.03.2020, затверджено розмір внесків на експлуатаційне утримання будинку 2-9 поверхів 6,0 грн за 1 кв.м, квартири 1 поверху 5,29 грн за 1 кв.м.

Колегія суддів зазначає, що договорів на надання комунальних послуг між ОСББ Колос та Миколаївською обласною організацією підписано не було.

Оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг у період з січня по грудень 2018 року.

При цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Колегія суддів зазначає, що докази направлення та отримання відповідачем рахунків для оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг, претензії або іншої вимоги про сплату внесків у матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вірно встановлено господарським судом, жодним з вищенаведених протоколів ОСББ Колос не визначено порядку сплати внесків і платежів співвласниками.

Рішення загальних зборів, яким би визначався загальний порядок сплати співвласниками внесків і платежів, позивачем також не надано. Статутом ОСББ Колос такий порядок також не визначений.

Відповідно до п.2 Статуту ОСББ Колос , позивач здійснює управління багатоквартирним будинком самостійно (самозабезпечення) через свої органи управління або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Доказів прийняття загальними зборами ОСББ Колос рішення з передачі функції з управління багатоквартирним будинком управителю або асоціації, позивачем суду не надано.

Отже, визначені законом та Статутом позивача мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження останнім господарської діяльності, а відтак відповідач не є суб`єктом господарювання і не може бути виконавцем (надавачем) житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду про те, що позивач не є управителем в розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги та не надає послуги по обслуговуванню будинку, а забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного будинку за рахунків внесків і платежів в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду про те, що до моменту подання позову строк виконання відповідачем обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку не настав, оскільки матеріали справи не містять доказів його обізнаності з розміром та порядком сплати відповідних внесків на утримання будинку.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на експлуатаційне утримання будинку у розмірі 24531,58 грн.

Щодо зобов`язання відповідача звільнити самовільно захоплений наскрізний арочний прохід

У частинах першій та другій статті 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку №417-VIII від 14.05.2015, який набрав чинності 01.07.2015) передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки зі спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною другою ст.382 ЦК України (в редакції Закону №417-VIII від 14.05.2015, який набрав чинності 01.07.2015) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Виконкому Миколаївської міської ради №1094 від 23.11.2001 Виконкомом Миколаївської міської ради 04.03.2002 видано свідоцтва про право власності Миколаївського обласного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу на однокімнатну квартиру №75 житловою площею 18 кв.м та трьохкімнатну квартиру №76 житловою площею 56,5 кв.м. в будинку №11 по вулиці Робоча в місті Миколаєві, реєстраційний напис на яких Комунальним підприємством Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації записаний 04.03.2002 у реєстрову книгу №125 за реєстровим №20864.

Рішенням Виконкому Миколаївської міської ради №593 від 25.06.2002 (т.1 а.с.90) дозволено Миколаївському обласному комітету профспілки працівників агропромислового комплексу жилі приміщення квартир №75 та №76 в будинку №11 по вулиці Робочій в місті Миколаєві перевести в нежилі офісні приміщення. Дозволено виконання проектних і ремонтно-будівельних робіт по реконструкції нежилих приміщень. Зобов`язано замовника, зокрема, звернутися до міської ради із заявою про оформлення правових документів на землекористування із вказівкою на цільове призначення об`єкта; розробити та погодити робочий проект у встановленому порядку; зареєструвати відповідні зміни в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації .

Комунальним підприємством Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 11.03.2002 складено технічний паспорт (т.1 а.с.91-104) на переобладнані Миколаївським обласним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу в нежилі приміщення під офіс квартири №75 та №76 на першому поверсі будинку №11 по вулиці Робочій в місті Миколаєві площею 136,7 кв.м, зокрема, і підсобного приміщення за №11 площею 17,2 кв.м.

Згідно довідки Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації №2219 від 11.10.2002 (т.1 а.с.158), за обліком бюро технічної інвентаризації за адресою: м. Миколаїв, вул. Робоча,11 ; власність зареєстрована, зокрема, за Миколаївським обласним КПАПК кв.75, кв.76 загальною площею - 136,7 кв.м.

Зазначені обставини вказують на те, що до набрання чинності Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та внесення змін до ст.382 ЦК України, відповідачем вчинялись дії з оформлення права власності на приміщення, яке обома сторонами ідентифіковано як колишній арочний прохід.

Доказів оспорення чи скасування набутих відповідачем прав позивачем до суду не надано.

З метою обслуговування належних відповідачу офісних приміщень, останнім 15.07.2003 було укладено з Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та Миколаївським обласним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу України, як орендарем, договір оренди землі (а.с.156,157), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2003 за №12/14 надає, а орендар приймає в оренду строком на 15 років з дати прийняття рішення із співвласниками будівель земельну ділянку загальною площею 3371 кв.м, з визначенням ідеальної частки обласної організації 21/10000 від земельної ділянки 3371 кв.м, що складає 71 кв.м, зарахувавши її до земель громадського призначення, для обслуговування офісних приміщень по АДРЕСА_2, згідно з планом земельної ділянки (п.п.1.1, 2.1 договору оренди).

Позивачем не було надано суду першої інстанції доказів вибуття сказаної земельної ділянки з власності територіальної громади в особі Миколаївської міської ради.

Надання скаржником до суду апеляційної інстанції копію відповіді від Миколаївської міської ради на адвокатський запит щодо актуальності Договору оренди землі, який було укладено між Миколаївською міською радою та відповідачем, та надання інформації щодо надання дозволу на зведення будівлі в арочному проході, за адресою м. Миколаїв, вул. Робоча,11 не приймається колегією суддів, оскільки докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Проте скаржником не зазначено про такі виняткові обставини, відповідно до яких він не зміг подати відповідні докази до суду першої інстанції.

За вказаних обставин судом апеляційної інстанції відхиляються посилання скаржника на те, що відповідач самовільно та незаконно захопив спільне майно співвласників багатоквартирного будинку, а саме наскрізний прохід.

Колегія суддів бере до уваги, що надаючи оцінку поданим сторонами доказам, суди мають оцінювати кожний доказ окремо, а потім надавати оцінку сукупності доказів і їх співвідношенню. При цьому суд має з`ясовувати як належність та допустимість доказів за формою та їх відношенням до правовідносин між сторонами, так і за їх змістом.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, пункт 29, від 26.07.2007).

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, саме на позивача покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необгрутованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та не можуть підлягати задоволенню.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колос" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021 у справі №915/193/21 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

21.12.2021р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький