Рішення

від 14.12.2021 по справі 922/894/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/894/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ до Харківської міської ради, м. Харків (перший відповідач), Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни, м. Харків (другий відповідач), Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків (третій відповідач) про визнання недійсним акту приймання земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора, за участю представників учасників справи:

позивача - Тищук М.А.

першого відповідача - не з`явився

другого відповідача - не з`явився

третього відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Сбербанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (перший відповідач), державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни (другий відповідач) та Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (третій відповідач) в якому просить суд:

- визнати недійсним акт приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012) за реєстровим №173/20 від 19.05.2020 складений Харківською міською радою;

- скасувати рішення за індексним номером 52358407 державного реєстратора Гвоздович Аліни Ігорівни про припинення іншого речового права (номер запису іншого речового права 3116613) щодо земельної ділянки за кадастровим номер 6310137900:10:002:0012 від 21.05.2020 о 16:55:03.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що земельна ділянка перебувала в оренді ПрАТ «Термолайф» на підставі договору оренди від 21.10.2013; 21.10.2019 АТ «Сбербанк» набуто у власність цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: Харківська обл., м. Харків, Карачівське шосе, будинок 44. Будівлі ЦМК займають в декілька разів меншу площу ніж загальний розмір земельної ділянки; згідно відомостей з ДРРПНМ за адресою Харківська обл., м. Харків, Карачівське шосе, буд. 44 зареєстрований об`єкт нерухомого майна за номером 491665363101, власником якого є також ПрАТ «Термолайф» . Тобто, земельна ділянка надавалась Харківською міською радою у користування саме ПрАТ «Термолайф» , яке розпочало та здійснює будівництво на вказаній земельній ділянці; наявність нерухомого майна ПрАТ «Термолайф» на земельній ділянці свідчить про те, що до АТ «Сбербанк» перейшло права власності лише на частину будівель, котрі розміщені на земельній ділянці та ця обставина свідчить про відсутність переходу прав оренди/користування на всю земельну ділянку до АТ «Сбербанк» ; у травні 2020 року Харківською міською радою проведено реєстраційні дії щодо припинення права оренди на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста за №173/20 від 19.05.2020, який є недійсним, оскільки складений одноособово, без участі ПрАТ «Термолайф» та АТ «Сбербанк» , в супереч умов договору оренди, та законодавству України; недійсність даного акту підтверджується положеннями норм ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про оренду землі» згідно яких, особа, яка набула права власності на нерухоме майно, автоматично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене. Тобто, за договором оренди відбулася заміна орендаря з одного на двох, а саме - АТ «Сбербанк» та ПрАТ «Термолайф» ; відповідно до п. 8 договору оренди, після закінчення строку договору орендар (ПрАТ «Термолайф» ) має переважне право поновлення його на новий строк. З листа ПрАТ «Термолайф» вбачається що товариство мало намір продовжити строк дії договору та вчиняло відповідні дії. Тобто, договір оренди був поновлення на той самий строк і на тих самих умовах; на адресу АТ «Сбербанк» не надходив лист Харківської міської ради про відмову від договору оренди, як це передбачено положеннями ч.2 ст. 782 ЦК України; акт приймання земельної ділянки за №173/20 від 19.05.2020 не відповідає нормам ст. 202, ч. З ст. 203, ст. 205, ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 23.03.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

05.04.2021 першим відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

13.05.2021 до суду від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання 14.12.2021 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідачі своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, заяв та клопотань від них не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21 жовтня 2013 року між Харківською міською радою та ПрАТ «Термолайф» було укладено договір оренди землі (надалі - договір оренди землі).

Відповідно до п. 1 договору оренди землі, орендодавець (Харківська міська рада) на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1202/13 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а орендар (ПрАТ «Термолайф» ) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться: м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Згідно пунктів 2, 3 договору оренди землі, в оренду передавалася земельна ділянка (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012) загальною площею 11,2724 га, в тому числі: під забудовою - 1,0962 га, інших угідь - 10,1762 га; на земельній ділянці знаходиться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. "ВН-1-6", літ. "ВО-3".

У відповідності до п. 8 договору оренди землі, договір було укладено строком до 01.07.2018.

Також, п. 8 договору оренди землі було передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

Згідно п. 21 договору оренди землі, орендар зобов`язувався після припинення дії договору повернути за актом приймання-передачі орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд. Перехід прав та обов`язків орендаря до іншої юридичної особи є підставою для укладення додаткової угоди до цього договору.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 19.05.2020 №173/20 земельна ділянка у м. Харків, Карачівське шосе, 44, з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 була повернута до земель запасу міста. Даний акт за договором оренди землі Харківською міською радою складено в односторонньому порядку, у зв`язку з тим, що орендар у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме від 20.11.2020 №233377541 на земельну ділянку площею 11,2724 га з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові проведена державна реєстрація припинення права оренди за ПрАТ «Термолайф» 21.05.2020 на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 19.05.2020 № 173/20.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на цілісний майновий комплекс: нежитлові будівлі літ. «ВО-3» загальною площею 2267,5 кв.м., літ. «ВН-1-6» загальною площею 11221,3 кв.м. по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові з 21.10.2019 зареєстроване за АТ «Сбербанк» на підставі договору про внесення змін № 3, № 2 та №1 до іпотечного договору від 13.09.2012, іпотечного договору від 13.09.2012 №5135, звіту про незалежну оцінку від 30.07.2019.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 09.07.2020 №НВ-0005228442020 земельна ділянка по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 сформована як об`єкт цивільних прав 02.07.2013; площа земельної ділянки 11,2724 га; форма власності - комунальна; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення: цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02); вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «ВН-1-6» , літ. «ВО-3» та споруд для виробництва теплоізолюючих виробів на основі мінеральної вати та відкритого майданчика для тимчасового зберігання готової продукції.

Відповідно до вказаного витягу з Державного земельного кадастру речові права на зазначену земельну ділянку за АТ «Сбербанк» не зареєстровані.

За твердженням позивача, проведення реєстраційних дій з припинення договору оренди порушує права АТ «Сбербанк» як одного з орендарів земельної ділянки на якій знаходиться цілісний майновий комплекс.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди положеннями статті 377 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у справі №903/1030/19 від 31.08.2021 звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16 (пункт 8.5), від 03 квітня 2019 року у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

Згідно ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Отже, за змістом наведених норм, правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень".

При цьому, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є достатньою підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені, та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки, яке перейшло до власника розташованої на цій ділянці нерухомості виникає в результаті його оформлення шляхом укладення відповідного договору, з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать позивачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Належне позивачу нерухоме майно знаходилось на спірній земельній ділянці, яка сформована як окремий об`єкт цивільних прав саме з метою використання такого майна. Зважаючи на це, сам факт знаходження на спірній земельній ділянці належного позивачу нерухомого майна свідчить про її використання як єдиного об`єкта цивільних прав з відповідною метою, пов`язаною з розміщенням нерухомості.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Як зазначено вище по тексту рішення, п. 40 договору оренди землі було передбачено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 19.05.2020 №173/20 земельна ділянка у м. Харків, Карачівське шосе, 44, з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 була повернута до земель запасу міста. Даний акт за договором оренди землі складено в односторонньому порядку, у зв`язку з тим, що орендар у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме від 20.11.2020 №233377541 на земельну ділянку площею 11,2724 га з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові проведена державна реєстрація припинення права оренди за ПрАТ «Термолайф» 21.05.2020 на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 19.05.2020 № 173/20.

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі" нею регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Проте, в обох цих випадках умовою поновлення договору є наявність додаткової угоди або укладеною сторонами в добровільному порядку або визнаною укладеною за рішенням суду, оскільки поновлення договору оренди землі в судовому порядку за наведеними двома процедурами можливо, за наявності вищенаведених умов, лише шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення дії договору (відповідно - на узгоджених сторонами істотних умовах в порядку переважного права та на тих самих умовах - в порядку автоматичної пролонгації). Зазначена правова позиція щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі» викладена у постанові Верховного суду від 19.03.2019 у справі №908/2484/17, від 16.09.2019 у справі №908/2314/18.

Також, пунктом 36 укладеного між Харківською міською радою та ПрАТ «Термолайф» договору оренди спірної земельної ділянки від 21.10.2013 передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №903/1030/19 від 31.08.2021 (провадження 12-4гс-21) зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

З матеріалів справи не вбачається наявність додаткової угоди про поновлення укладеного між Харківською міською радою та ПрАТ «Термолайф» договору оренди спірної земельної ділянки від 21.10.2013 або судового рішення про визнання відповідної додаткової угоди укладеною.

За вимогами ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. З Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За вимогами ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 2 ст. 18 Закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, що під час державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки на підставі спірного акта приймання передачі земельної ділянки до земель запасу, уповноважені органи діяли виключно в межах компетенції та у спосіб передбачений законодавством.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Акціонерне товариство "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, корд ЄДРПОУ 25959784).

Перший відповідач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Другий відповідач - Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Павлівський, 4).

Третій відповідач - Приватне акціонерне товариство "Термолайф" (61071, м. Харків, шосе Карачаївське, 44, код ЄДРПОУ 34015182).

Повне рішення підписано 21 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова