Ухвала

від 21.12.2021 по справі 288/2327/21

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2327/21

Провадження № 2/288/512/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року. смт.Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області - Рудник М. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр Попільнянської селищної ради Житомирської області про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр Попільнянської селищної ради Житомирської області про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статті 177 ЦПК України, а саме до матеріалів позовної заяви позивачем не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В поданому позові ОСОБА_1 просить скасувати наказ в частині відсторонення її від роботи технічного працівника з 08 листопада 2021 року до початку отримання повного курсу вакцинації від COVID-19, без збереження заробітної плати та зобов`язати виплатити їй середній заробіток за весь час незаконного відсторонення від роботи, при зверненні до суду зазначає, що її звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом позовної заяви та наведених позивачем мотивів, нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи, проте при відсутності наказу про звільнення, відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Зазначені правові висновки містяться також і в Постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року в справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Виходячи із положень приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці , середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Враховуючи те, що предметом даного позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому його доводи щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеним у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, судом не приймаються, а тому позивач, при відсутності у позовній заяві та доданих матеріалах відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, зобов`язана сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір , з 01 січня 2021 року встановлено ставки судового збору за подання до суду позовної заяви: - майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 908.00 гривень; - немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 908.00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, позивачу належить додати до матеріалів позовної заяви документи , що підтверджують сплату нею судового збору за подання до суду позовної заяви в якій заявлено одну позовну вимогу майнового характеру в розмірі - 908.00 гривень та одну позовну вимогу немайнового характеру в розмірі - 908.00 гривень, що в сумі становить - 1816.00 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ смтПопільня22030101. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA878999980313151206000006743. Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Попільнянський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно частини одинадцятої статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. (частина дванадцята, тринадцята статті 187 ЦПК України)

За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 177, 185, 187 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр Попільнянської селищної ради Житомирської області про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник