Ухвала

від 14.12.2021 по справі 552/4979/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4979/21 Номер провадження 11-сс/814/904/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 представника в інтересах ТОВ «Система електронних транзакцій» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 22 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.

Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32021170000000048 від 10.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Система Електронних Транзакцій» НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «УКРГАЗБАНК» (МФО: 320478), який знаходиться за адресою: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, без встановлення суми коштів та зупинено проведення всіх видаткових операцій по ньому, окрім операцій щодо розрахунку з державним бюджетом та операцій по надходженню грошових коштів.

Арештовані кошти на вказаному рахунку передано на відповідальне зберігання службовим особам АТ «УКРГАЗБАНК» (МФО: 320478).

Зобов`язано службових осіб АТ «УКРГАЗБАНК» (МФО: 320478) надати слідчому управлінню фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області виписку банку про залишок коштів на арештованих рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді про накладення арешту та у подальшому письмово у 3-х денний термін повідомляти слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області за адресою: 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47 про факти надходження коштів на вищезазначені розрахункові рахунки за весь час існування арешту.

Згідно з клопотанням та ухвалою слідчого судді, cлідчими слідчого управління ФР ГУ ДФС у Полтавській області, за процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021170000000048, в межах якого установлено, що службові особи ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» в період часу 2017-2021 років внаслідок не відображення в документах бухгалтерського та податкового обліку фактично отриманого доходу від фінансово-господарської діяльності, ухилилися від сплати податків на суму понад 6 млн. грн., що є великим розміром.

За наявною інформацією підприємство ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» знаходиться на загальній системі оподаткування та не є платником податку на додану вартість.

Під час досудового розслідування здійснено аналіз руху грошових коштів по банківських рахунках ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології», за результатами якого установлено загальний обсяг проведених операцій за 2020 рік по вказаних рахунках, який складає понад 50 млн. грн., в той час як згідно із поданою інформацією в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік задекларовано обсяг проведених фінансово-господарських операцій на загальну суму 21 323 015 грн.

Також установлено, що службові особи ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» у своїй повсякденній діяльності використовують реквізити пов`язаних підприємств, а саме: ТОВ «Система Електронних Транзакцій» (код 40984246), ТОВ «Елплат» (код 36984783) та інших СГД, а також ряду фізичних осіб, які здійснюють відкриття карткових рахунків на своє ім`я в банківських установах за грошову винагороду.

ТОВ «Система Електронних Транзакцій» (код 40984246) зареєстроване за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 225, директором, головним бухгалтером та бенефіціарним власником якого є ОСОБА_9 . В той же час, ОСОБА_9 є директором, головним бухгалтером та бенефіціарним власником ТОВ «Елплат» (код 36984783).

Відповідно до листа №15198/5/16-31-12-01-18 від 20.09.2020, ТОВ «Система Електронних Транзакцій» (код 40984246) має відкритий рахунок в АТ «УКРГАЗБАНК» (МФО: 320478), який знаходиться за адресою: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, НОМЕР_1 (українська гривня).

Мотивуючи рішення щодо задоволення клопотання, слідчий суддя послався на обґрунтованість матеріалами клопотання тієї обставини, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Система Електронних Транзакцій», являються об`єктами кримінально протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин переведення їх в готівку, ухилення від сплати податків реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, а також інших кримінальних правопорушень, тому з метою запобігання подальшої злочинної діяльності з використанням банківських рахунків, визнання грошових коштів речовими доказами та їх збереження, можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, стягнення отриманої неправомірної вигоди, необхідно накласти арешт на рахунки відкриті у АТ «УКРГАЗБАНК».

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «Система електронних транзакцій» - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку.

На обґрунтування таких вимог посилається на те, що слідчим суддею не було перевірено чи було додержано стороною обвинувачення вимог ст. 257 КПК України, оскільки доказ протокол від 16.07.2021 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій складений в межах досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні № 32021170000000008 від 11.02.2021.

Крім того, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався в клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

В матеріалах які додані до клопотання, відсутні докази що грошові кошти були знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі їх сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Також не додано постанову про визнання грошових коштів, які знаходяться на відповідному рахунку, речовими доказами. Відсутні відомості про суму грошових коштів, що знаходиться на рахунку.

Вважає, що з клопотанням до слідчого судді звернулась невідповідна особа, оскільки згідно з вимогами ч. 2 ст. 64-2 КПК з клопотанням про арешт майна третьої особи повинен звертатися прокурор, а не слідчий.

Крім того, у сторони обвинувачення були відсутні правові підстави ініціювати перед слідчим суддею питання про накладення арешту на майно юридичної особи з метою застосування заходів кримінально-правового характеру до підприємства, оскільки серед норм особливої частини КК України, які дають можливість ініціювати арешт майна в такому випадку, злочин, передбачений ч. 2 ст. 212 КК України, відсутній.

На переконання апелянта ані слідчий, ані слідчий суддя в порушення ст. ст. 171, 173 КПК не оцінили розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, для зазначених юридичних осіб та виконання ними своїх договірних зобов`язань з іншими суб`єктами, а також здійснення виплати заробітної плати працівникам.

Позиції інших учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції представник скаржника адвокат ОСОБА_7 підтримала подану нею апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав у ній наведених. Прокурор заперечив проти доводів, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.

Мотиви суду.

В силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею при винесенні рішення вказаних положень КПК та практики Європейського Суду не дотримано.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021170000000048, в межах якого установлено, що службові особи ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» в період часу 2017-2021 років внаслідок не відображення в документах бухгалтерського та податкового обліку фактично отриманого доходу від фінансово-господарської діяльності, ухилилися від сплати податків на суму понад 6 млн. грн., що є великим розміром.

22.09.2021 старший слідчий з особливо важливих справ першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Система Електронних Транзакцій» НОМЕР_1 .

У клопотанні слідчого зазначено, що грошові кошти, які знаходяться на карткових рахунках ТОВ «Система Електронних Транзакцій» (код 40984246), являються об`єктами кримінально протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин переведення їх в готівку, ухилення від сплати податків реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, а також інших кримінальних правопорушень.

Однак, слідчим у клопотанні жодним чином не обґрунтовано такі висновки та не доведено відповідність зазначеного у клопотанні майна, критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.

Колегією суддів встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 212 КК України внесено до ЄРДР 10.08.2021 за № 32021170000000048.

Проте, з моменту внесення відомостей до ЄРДР жодній особі не повідомлено про підозру.

Частина 2 статті 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, вчинених за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

Об`єктом кримінального правопорушення є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов`язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предмет кримінального правопорушення - податки, збори, інші обов`язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.

Під податком, збором, іншим обов`язковим платежем потрібно розуміти обов`язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до закону і формуються за рахунок визначених законом податків і зборів (обов`язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форми власності та фізичних осіб (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування тощо).

Як слідує з клопотання, службові особи ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» в період часу 2017-2021 років внаслідок не відображення в документах бухгалтерського та податкового обліку фактично отриманого доходу від фінансово-господарської діяльності, ухилилися від сплати податків на суму понад 6 млн. грн., що є великим розміром.

З огляду на викладене, неможливо встановити що кошти на розрахунковому рахунку ТОВ «Система Електронних Транзакцій» НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «УКРГАЗБАНК» (МФО: 320478), є податком, який мав бути сплачений службовими особами ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» відповідно до діючого законодавства, та вони є предметом кримінального правопорушення що розслідується в межах даного кримінального провадження.

Окрім того, слідчим не зазначено суму коштів яка перебуває на вказаному рахунку, безпідставно поставлено перед слідчим суддею питання про накладення арешту на всі грошові кошти з суттєвим обмеженням права юридичної особи, зокрема з зупиненням проведення всіх видаткових операцій по рахунку, окрім операцій щодо розрахунку з державним бюджетом та операцій по надходженню грошових коштів, які перебувають на рахунку підприємства, навіть за умови перевищення суми коштів на рахунку від несплаченої суми податку.

Не доведено яким чином вказані кошти можуть бути доказом обставин кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не доведено необхідності накладення арешту на зазначені грошові кошти, існування ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а також того, що такий захід забезпечення є виправданим втручанням у права і свободи власника майна, про якого йдеться у клопотанні, та відповідає потребам досудового розслідування.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 представника в інтересах ТОВ «Система електронних транзакцій» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 22 вересня 2021 року про накладення арешту у кримінальному провадженні № 32021170000000048 за ч. 2 ст. 212 КК України на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Система Електронних Транзакцій» НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «УКРГАЗБАНК» (МФО: 320478) скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4