Ухвала

від 17.01.2022 по справі 552/4979/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4979/21 Номер провадження 11-сс/814/10/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника

власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ», на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 22 вересня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2021 року за №32021170000000048, накладено арешт до його скасування у встановленому КПК України порядку на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ», ТОВ «ЕЛПЛАТ» у ПАТ «Банк Український Капітал» без встановлення суми коштів та зупинено проведення всіх видаткових операцій по ньому, окрім операцій щодо розрахунку з державним бюджетом та по надходженню грошових коштів.

Передано кошти, на які накладено арешт, на відповідальне зберігання службовим особам ПАТ «Банк Український Капітал» та зобов`язано останніх надати Слідчому управлінню фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області виписку банку про залишок коштів на арештованих рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді про накладення арешту та в подальшому в триденний строк повідомляти Слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області про факти надходження коштів на зазначені вище розрахункові рахунки за весь час накладення арешту.

Постановлення такогосудового рішенняслідчий суддямотивував тим,що матеріалами клопотання обґрунтовано, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках названих товариств є об`єктами кримінально-протиправних дій та можуть бути використані як докази обставин переведення їх у готівку, ухилення від сплати податків реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, а також інших кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим підлягають арешту з метою запобігання подальшої злочинної діяльності з використанням банківських рахунків, визнання грошових коштів речовими доказами та їх збереження, можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, стягнення отриманої неправомірної вигоди.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 22 вересня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у цьому кримінальному провадженні.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею не враховано те, що: у матеріалах провадження відсутні докази того, що грошові кошти без визначення їх суми, на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям ст.98 КПК України; в даному кримінальному провадженні нікому не було повідомлено про підозру; кримінальні правопорушення, визначені у ст.96-3 КК України, не інкриміновані службовим особам юридичних осіб, а тому є відсутніми правові підстави для ініціювання перед слідчим суддею питання про арешт майна юридичних осіб з метою забезпечення застосування заходів кримінально-правового характеру до них.

Також представник власника майна посилається на те, що слідчим суддею не оцінено розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунках товариств та виконання останніми договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами підприємницької діяльності, здійснення виплат заробітної плати їх працівникам.

Окрім того,адвокат ускарзі порушуєпитання пропоновлення строкуна апеляційнеоскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 22 вересня 2021 року, мотивуючи тим, що розгляд клопотання прокурора слідчим суддею здійснювався без виклику власника майна, а копію судового рішення апелянтом було отримано 27 жовтня 2021 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, який заперечив щодо скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи скарги, поданої до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Пунктом 3 ч. 2ст.395КПК України регламентовано, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

У відповідності до ч.3 цієї статті КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається з матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу від 22 вересня 2021 року про арешт майна слідчим суддею постановлено без виклику представника власника майна ТОВ «СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ», представник якого копію цього судового рішення отримав 27 жовтня 2021 року під час ознайомлення з матеріалами провадження (а.п. 33).

Апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_7 , в інтересах власника майна, подала 29 жовтня 2021 року, що підтверджується вхідним штампом суду апеляційної інстанції, тобто протягом 5 днів з дня отримання представником товариства копії судового рішення.

Таким чином, оскільки адвокат ОСОБА_7 не пропустила строк на апеляційне оскарження, відсутні підстави для його поновлення, про що йдеться в апеляційній скарзі.

Згідно зіст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Цих вимог слідчим суддею не дотримано.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2021 року за №32021170000000048, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, за фактом того, що службові особи ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ» з 2017 до 2021 року унаслідок невідображення в документах бухгалтерського та податкового обліків фактично отриманого доходу від фінансового-господарської діяльності, ухилилися від сплати податків на суму понад 6 мільйонів гривень, що є великим розміром (а.с. 4).

22 вересня 2021 року старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтава з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти без встановлення їх суми, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ ««ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ» НОМЕР_1 , ТОВ «СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ» НОМЕР_2 , ТОВ «ЕЛПЛАТ» НОМЕР_3 , НОМЕР_4 в ПАТ «Банк Український Капітал» та зупинення проведення всіх видаткових операцій по ньому, окрім операцій щодо розрахунку з державним бюджетом та операцій по надходженню грошових коштів (а.с. 1-19).

Назване клопотання слідчий мотивує тим, що грошові кошти, які знаходяться на карткових рахунках ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ», ТОВ «ЕЛПЛАТ», є об`єктами кримінально протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин переведення їх в готівку, ухилення від сплати податків реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, а також інших кримінальних правопорушень.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з того, що матеріалами клопотання обґрунтовано, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках названих товариств є об`єктами кримінально-протиправних дій та можуть бути використані як докази обставин переведення їх у готівку, ухилення від сплати податків реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, а також інших кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим підлягають арешту з метою запобігання подальшої злочинної діяльності з використанням банківських рахунків, визнання грошових коштів речовими доказами та їх збереження, можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, стягнення отриманої неправомірної вигоди.

Однак, з таким рішенням колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, щоречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами 5, 6 ст.170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідальність за ч.1 ст.212 КК України передбачено за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

За ч.2 цієї статті кримінального закону відповідальність настає за ті самі діяння, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

Об`єктом цього кримінального правопорушення є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов`язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предмет кримінального правопорушення - податки, збори, інші обов`язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.

Під податком, збором, іншим обов`язковим платежем потрібно розуміти обов`язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до закону і формуються за рахунок визначених законом податків і зборів (обов`язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форми власності та фізичних осіб (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування тощо).

Як слідує з клопотання, службові особи ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» в період часу 2017-2021 років унаслідок невідображення в документах бухгалтерського та податкового обліку фактично отриманого доходу від фінансово-господарської діяльності, ухилилися від сплати податків на суму понад 6 млн. грн., що є великим розміром.

З викладених обставин не встановлено, що кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «СИСТЕМАЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ»,ТОВ «ЕЛПЛАТ», є податком, який мав бути сплачений службовими особами ТОВ «Інноваційні Платіжні Технології» відповідно до діючого законодавства та, що вони були об`єктом кримінально-протиправних дій у кримінальному провадженні, яке розслідується, про що помилково йдеться в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді.

Разом з цим, у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» визначено, що не можуть вважатись одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння кошти або інше майно, якими особа не заволоділа (які не отримала) шляхом вчинення злочину, а які вона незаконно утримала, приховала, не передала державі за наявності обов`язку це зробити, а саме: кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов`язкові платежі; не повернена чи прихована виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або приховані товари чи інші матеріальні цінності, отримані від такої виручки, оскільки в подібних випадках має місце не одержання коштів та іншого майна злочинним шляхом, а незаконне (злочинне) розпорядження ними (якщо право власності на них особа набула законно).

Наведене свідчить про те, що кошти, які знаходяться на рахунках згаданих товариств, не можуть уважатись такими, що набуті кримінально-протиправним шляхом, зокрема, шляхом несплати податків.

У матеріалах провадження є відсутніми фактичні дані, які б давали підстави вважати, що ці кошти на рахунках ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «СИСТЕМАЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ»,ТОВ «ЕЛПЛАТ», відповідають критеріям, визначеним уст.98 КПК України, а саме: були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У свою чергу, слідчим, прокурором у судах першої та другої інстанцій не наведено та не обґрунтовано яким чином зазначені кошти можуть слугувати доказом факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.

Окрім того, слідчим у клопотанні не зазначено суму коштів, яка перебуває на вказаних ним рахунках, безпідставно порушено перед слідчим суддею питання про накладення арешту на всі грошові кошти на рахунках підприємств, навіть за умови перевищення суми коштів на рахунку від несплаченої суми податку.

Отже, слідчим та прокурором не доведено необхідність арешту майна, а тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України в клопотанні органу досудового розслідування слід відмовити.

Зазначене залишилось поза увагою слідчого судді.

Більш того, з доданих до клопотання матеріалів установлено, що в даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, що унеможливлює накладення арешту на майно з підстав, передбачених п.п.3,4 ч.2 ст.170 КК України, через це слідчий суддя при задоволенніклопотання слідчоготакож помилково встановив наявність підстав для арешту майна і з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. До того ж, санкцією ч.2 ст.212 КК України, за якою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачено можливого покарання у вигляді конфіскації майна.

Окрім того, прийнявши таке рішення, слідчий суддя вийшов за межі клопотання органу досудового розслідування, оскільки за змістом останнього слідчим ставилось питання про арешт майна лише з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Урахувавши наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна.

Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ», задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 22 вересня 2021 року про арешт майна скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на грошові кошти без встановлення їх суми, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ ««ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ» НОМЕР_1 , ТОВ «СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ТРАНЗАКЦІЙ» НОМЕР_2 , ТОВ «ЕЛПЛАТ» НОМЕР_3 , НОМЕР_4 в ПАТ «Банк Український Капітал» та зупинення проведення всіх видаткових операцій по ньому, окрім операцій щодо розрахунку з державним бюджетом та операцій по надходженню грошових коштів відмовити.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4