ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4370/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 (головуючий суддя Максименко Л.Я.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОС-КОМ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариствj з обмеженою відповідальністю РОС-КОМ звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.06.2020 № 27777 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю РОС-КОМ з переліку ризикових платників податків.
В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку. Позивач зазначає, що у рішенні №27777 не надано обґрунтування неприйняття пояснень та копій первинних документів наданих 09.06.2020, а лише зазначено про надання платником документів не в повному обсязі. Натомість, платником податків надано копії первинних документів, зокрема договорів з контрагентами, договору на оренду офісного приміщення. Вважає, що оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само як і не завдає шкоди його діловій репутації. Крім того, відповідно до ЄРПН, встановлено відносини з придбання послуг у підприємств з ймовірними ознаками ризиковості. Відповідач вважає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.06.2020 № 27777 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято виключно в межах діючого законодавства на підставі наявних матеріалів щодо господарської діяльності позивача.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю РОС-КОМ зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 13.01.2010 за № 1 103 102 0000 026598 з основним видом економічної діяльності - КВЕД 46.14. Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.
Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 № 8122 Товариство з обмеженою відповідальністю РОС-КОМ визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Позивач звернувся до контролюючого органу із поясненнями та додатковими документами (повідомлення від 09.06.2020 № 1).
17.06.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №27777 про відповідність платника податку на додану вартість відповідно до п.8 Критеріям ризиковості платника податку.
Підставою для прийняття спірного рішення стало здійснення платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних та надання платником документів не в повному обсязі.
Не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 27777 від 17.06.2020, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв. Відсутність платника податків за податковою адресою не охоплюється п. 8 Критеріїв. Саме ж рішення №27777 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить конкретних підстав його прийняття.
Також судом зазначено, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. (далі - Порядок №569).
Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).
За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Рішення, що оскаржуються в цій справі, прийняті з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
В оскарженому рішенні вказане поле заповнено та зазначено таке: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних .
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.
Оскаржене рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, в цьому рішенні не зазначена конкретна інформація, яка слугувала підставою для прийняття такого рішення, з посиланнями на відповідні документи.
Контролюючий орган посилається на те, що підставою для включення позивача до реєстру ризикових платників податків на підставі рішення №27777 від 17.06.2020 стала наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома під час виходу на податкову адресу товариства. Відповідач стверджує, що це була податкова інформація про відсутність позивача за податковою адресою.
Разом з тим, у витязі з протоколу від 17.06.2020 № 91 також зазначено про наявність податкової інформації про відсутність товариства за податковою адресою, а також, не надання платником податків документів у певному обсязі, а саме, документів щодо зберігання ТМЦ, їх транспортування в місце надання послуг та в зворотному напрямку.
Посилання скаржника на обставину, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, не підтверджено належними доказами.
Підстава про відсутність позивача за податковою адресою взагалі не може розглядатися як підстава для віднесення платника до переліку ризикових платників податку.
Суд визнає обґрунтованим зазначення судом першої інстанції, що оскаржене рішення №27777 від 17.06.2020 прийняте відповідачем з не дотримання процедури, встановленої Порядком №1165. При цьому суд зазначає, що контролюючим органом не надано жодного доказу, що віднесення позивача до ризикових платників податку пов`язане із поданими позивачем на реєстрацію податковими накладними/розрахунками коригування.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.06.2020 № 27777 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю РОС-КОМ критеріям ризиковості платника податків є протиправним та обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.
Доводи відповідача про відсутність підстав вважати, що цим рішенням порушено права позивача, а власне оскаржене рішення не створює для позивача будь-яких правових наслідків, суд визнає неприйнятними.
Додатком 4 до Порядку № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз приведених вище норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд акцентує увагу на те, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до переліку ризикових платників податку.
Відповідачем не приведено доводів у спростування рішення суду першої інстанції про зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РОС-КОМ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, проте суд вважає з цього питання зауважити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2021 |
Оприлюднено | 23.12.2021 |
Номер документу | 102075595 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні