Ухвала

від 13.12.2021 по справі 661/105/15-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 661/105/15-ц

н/п 2/766/105/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Бакшина К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Златобанк до Приватної фірми Капітал-Сервіс , Спільне Українсько-Чеське підприємство ВЕВСО у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки ,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Златобанк , як кредитор звернувся до суду з позовом до Приватної фірми Капітал-Сервіс , Спільного Українсько-Чеського підприємства ВЕВСО у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та, до фізичних осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2015 року було відкрито провадження у справі.

20.01.2017 року ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області цивільну справу передано до Херсонського міського суду Херсонської області за підсудністю.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.02.2017 року зазначена цивільна справа прийнята до розгляду та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.10.2018 року залучено до участі у цивільній справі, в якості третьої особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

02.02.2021 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області залучено до участі у справі, в якості третьої особи - Національний Банк України.

Представник Приватної фірми Капітал -Сервіс , від імені якої діє на підставі ордеру адвокат Гілін Є.О., подав клопотання про закриття провадження у справі щодо вимог АТ Златобанк до Спільного Українсько-Чеського підприємства ВЕВСО у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватної фірми Капітал-Сервіс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи його тим, що чинним законодавством не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Предметом спору у даній справі є вимоги юридичної особи - банку до юридичних осіб - боржника та іпотекодавця, а також фізичних осіб - поручителів, які виникли з окремих договорів кредиту, іпотеки, й поруки, які є похідними від основного договору, та можуть бути самостійними й окремими предметами позову, а відтак, спір, щодо позовних вимог АТ Златобанк до Спільного Українсько-Чеського підприємства ВЕВСО у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватної фірми Капітал-Сервіс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки повинен розглядатись за правилами господарського судочинства.

В останнє судове засідання представник позивача АТ Златобанк не з`явився, надав письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір, що є предметом розгляду, ініційований у суді на підставі процесуальних норм, які діяли до 15.12.2017року, тому справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верхового Суду від 13.03.2018 року у праві № 415/2542/15-ц.

Представник відповідача ПФ Капітал-Сервіс в останнє судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання про закриття провадження у справі підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в останнє судове засідання не з`явилася, надала письмові заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі, зазначивши, що посилання представника відповідача на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верхового Суду від 19.03.2019 року у справі №904/2530/18 не підлягають застосуванні при розгляді даної справи, оскільки спір, що є предметом розгляду даної справи, ініційований у суді на підставі процесуальних норм, які діяли до 15.12.2017 року, тому справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Саме такі правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верхового Суду від 13.03.2018 року у справі № 415/2542/15-ц.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та подані заяви, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення з таких підстав.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини реалізації пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006року зазначив, що фраза суд,встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...] . Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктивний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Отже, виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, АТ Златобанк як кредитор звернувся до суду з позовом до Приватної фірми Капітал-Сервіс , Спільного Українсько-Чеського підприємства ВЕВСО , у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, та до фізичних осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як поручителів за договорами поруки, що укладені на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто між сторонами виник спір щодо виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи та органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктивний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Такі висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №904/2530/18, які суд які суд у відповідності до ч.4 т.263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що норми ГПК України, дозволяють розглянути позовні вимоги АТ Златобанк до юридичних осіб - Спільного Українсько-Чеського підприємства ВЕВСО у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватної фірми Капітал-Сервіс та поручителів - фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки без їх відокремлення один від одного та в одному провадженні за правилами господарського судочинства.

Суд вважає неприйнятними посилання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та представника АТ Златобанк на те, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства, з огляду на правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018року №415/2542/15ц, від 27.06.2018року №534/1898/14ц, оскільки правовий висновок Верховного Суду стосувався лише спору ініційованого та розглянутого по суті за процесуальними нормами, які діяли до 15.12.2017року.

Даний же цивільний позов надійшов до провадження Херсонського міського суду Херсонської області в лютому 2017 року, тобто за процесуальними нормами, які діяли до 15.12.2017року, однак на даний час діють процесуальні норми, які забороняють суду розгляд справ, вирішення яких не належить до юрисдикції даного суду, оскільки порушення правил юрисдикції загальних судів, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

У пункті 1 частини першою статті 255 ЦПК України вказано, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, то відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі та роз`ясняє позивачу, що він має право звернутися до суду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, ст. 124-125 Конституції України, ст.ст.15.16, 546, 553-554, 626 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 255, 258-259,353-354 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Златобанк до Приватної фірми Капітал-Сервіс , Спільне Українсько-Чеське підприємство ВЕВСО у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки .

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом в порядку господарського судочинства. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.ч.1, 2 ст.256 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Прохоренко