Постанова

від 13.12.2021 по справі 366/2822/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 366/2822/17 Головуючий у 1 інстанції: Корчков А.А.

Провадження № 22-ц/824/2670/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Матвієнко Ю.О.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення Іванківського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року в справі за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Іванківське лісове господарство до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Іванківське лісове господарство (далі - ДП Іванківське лісове господарство ) звернувся до суду з позовом до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Зазначив, що розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 17 травня 2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 загальною площею 1,8279 га. На підставі вказаного розпорядження

ОСОБА_1 отримав державний акт серії КВ № 017476 на право власності на зазначену земельну ділянку площею 1,8279 га. У подальшому розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 31 травня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,25 га, що є власністю ОСОБА_1 , із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення садівництва. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 247414 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222084200:03:003:0003 площею 1,5779 га та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №247415 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222084200:03:003:0004 площею 0,25 га. Позивач зазначив, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч установленого законом порядку, а тому розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 17 травня 2004 року та від 31 травня 2008 року підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки - витребуванню на користь держави. Спірні земельні ділянки передано у власність ОСОБА_1 з порушенням вимог статей 80, 84, 149, 155 ЗК України, статей 7, 8, 17, 28, 23 та пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України, оскільки на час відчуження перебували у державній власності, належать до земель лісогосподарського призначення та використовувалися для ведення лісового господарства ДП Іванківське лісове господарство . На підставі викладеного керівник Броварської місцевої прокуратури просив:

- визнати незаконними та скасувати розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 167 від 17 травня 2004 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 588 від 31 травня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,25 га, що є власністю ОСОБА_1 , із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення садівництва;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯГ № 247414, виданого 29 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 29 жовтня 2008 року № 010834400027; серії ЯГ № 247415, виданого 29 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 29 жовтня 2008 року № 010834400026;

- витребувати з незаконного володіння на користь держави у особі ДП Іванківське лісове господарство земельні ділянки загальною площею 1,8279 га, з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003, 3222084200:03:003:0004.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні позову керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Іванківське лісове господарство .

В апеляційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав належної оцінки всім наявним у матеріалах справи доказам, а саме, планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування Жеревського лісництва ДП ІванкІвське лісове господарство 1973, 1983 років, планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року, що затверджені наданим до матеріалів справи Протоколом другої лісовпорядної наради від 14 квітня 2005 року з розгляду проекту організації та розвитку лісового господарства Іванківського держлісгоспу на 2004-2013 роки, планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування 2014 року, затвердженим Протоколом другої лісовпорядної наради від 22 травня 2015 року; інформаційній довідці Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект від 03 травня 2017 року. Суд помилково вважав недоведеним факт накладення переданої ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,8279 га на землі лісогосподарського призначення, які використовувалися для ведення лісового господарства ДП Іванківське лісове господарство . Висновки суду, що спірні земельні ділянки сформовані не за рахунок земель ДП Іванківське лісове господарство , ґрунтуються на припущеннях та непідтверджені доказами.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 липня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення Іванківського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 червня 2020 року задоволено частково касаційну скаргу прокуратури Київської області, скасована постанова Апеляційного суду Київської області від 24 липня 2018 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд виходив з того, що суд першої інстанції залишив поза увагою надані позивачем докази, належним чином не спростував доводи позивача, що спірна земельна ділянка має лісогосподарське призначення, не перевірив матеріалів лісовпорядкування щодо правового статусу цієї земельної ділянки, а суд апеляційної інстанції не вирішив питання про призначення експертизи для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань та мають значення для справи в межа наданих процесуальним законом апеляційному суду повноважень.

В апеляційній інстанції представники прокуратурипідтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ДП Іванківське лісове господарство просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився. Всі Адресовані ОСОБА_1 судові повістки-повідомлення повертаються суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання", а тому відповідно до положень ст.131 ЦПК України вважається повідомленим про місце і час розгляду справи. Судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи за відсутності відповідача ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення експерта Бікуса Ю., який викликаний до суду за клопотанням представника ОСОБА_2 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 17 травня 2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів за рахунок земель запасу Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області та передано у власність для ведення особистого селянського господарства вказані земельні ділянки громадянам, зокрема ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8279 га.

На підставі даного розпорядження ОСОБА_1 отримав Державний акт серії КВ № 017476 на право власності на земельну ділянку площею 1,8279 га.

Розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 31 травня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,25 га, що є власністю ОСОБА_1 із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення садівництва.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності серії ЯГ № 247414 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222084200:03:003:0003, площею 1,5779 га та Державний акт на право власності серії ЯГ № 247415 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222084200:03:003:0004, площею 0,25 га.

Судом також встановив, що площа земель ДП Іванківське лісове господарство в Іванківському районі Київської області складає 43 622 га.

від 29 грудня 2010 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,25 га (кадастровий номер 3222084200:03:003:0004).

На підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2010 року ОСОБА_1 здійснив також відчуження на користь ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,5779 га (кадастровий номер 3222084200:03:003:0003).

Відмовляючи у задоволення позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП Іванківське лісове господарство до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з недоведеності належними та допустимими доказами права ДП Іванківське лісове господарство постійного користування спірними земельними ділянками, а також недоведення підстав визнання незаконним та скасуванням розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 17 травня 2004 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 31 травня 2008 року про затвердження проекту землеустрою та інших позовних вимог. За висновком суду затверджений розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 17 травня 2004 року проект землеустрою спірної земельної ділянки має всі необхідні погодження дозвільних державних органів щодо відведення спірної земельної ділянки площею 1,8279 га ОСОБА_1 .

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі лісового фонду.

Відповідно до положень ст. 20 ЗК України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 55 ЗК України до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних об`єктів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Згідно з ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до п. ґ ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісового фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Частиною 2 ст. 5 ЛК України передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісового фонду

є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства у поєднанні з нормами лісового законодавства у частині використання та охорони лісового фонду.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеним у постановах від 24 грудня 2014 року № 6-212цс14, від 25 січня 2015 року № 6-224цс14, від 23 грудня 2015 року № 6-377цс15.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, прокурор посилався на інформацію Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до вказаних документів земельні ділянки площею 1,5779 га (кадастровий номер 3222084200:03:003:0003) та площею 0,25 га (кадастровий номер 3222084200:03: 003:0004) накладаються на землі лісогосподарського призначення у межах 1 кварталу Жеревського лісництва ДП Іванківське лісове господарство .

Також прокурор надав до суду копію висновку експерта від 14 серпня 2017 року земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, проведеної під час досудового розслідування кримінального провадження, яким також підтверджено факт накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду.

В ході розгляду справи судом першої інстанції Державне підприємство Іванківське лісове господарство подавало суду клопотання про призначення земельно-технічної експертизи. Судом відмовив у призначенні експертизи та долучив до матеріалів справи копію висновку земельно-технічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження за постановою прокурора.

Скасовуючи постанову Апеляційного суду Київської області від 24 липня 2018 року по даній справі, Верховний Суд виходив з того, що судом апеляційної інстанції не перевірено і не спростовано доводів позивача щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003 та 3222084200:03:003:0004 на землі лісогосподарського призначення у межах 1 кварталу Жеревського лісництва ДП Іванківське лісове господарство . При цьому Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не вирішив питання про призначення експертизи для встановлення обставин, які потребують спеціальних знань та мають значення для справи в межа наданих процесуальним законом апеляційному суду повноважень.

Враховуючи вказівки Верховного Суду та те, що вирішення питань накладення переданої ОСОБА_1 земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення, які використовувалися для ведення лісового господарства ДП Іванківське лісове господарство , а також формування земельної ділянки ОСОБА_1 за рахунок земель ДП Іванківське лісове господарство потребують спеціальних знань, ухвалою Київського апеляційного суду від 10 березня 2021 року задоволено клопотання Державного підприємства Іванківське лісове господарство про призначення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.

01 жовтня 2021 року експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Бікусом Ю.Ф. складений висновок за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №11924/21-41.

Відповідно до вказаного висновку експерта земельні ділянки з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003, площею 1,5779 га, та 3222084200:03:003:0004, площею 0,25 га, розташовані в межах земель, право постійного користування якими Державному підприємству "Іванківське лісове господарство" посвідчено планшетом № 1 лісовпорядкування 2014 року Жеревського лісництва ДП "Іванківський лісгоспу" та було посвідчено планшетом № 1 лісовпорядкування 1993 року і планшетом № 1 лісовпорядкування 2003 року Жеревського лісництва Іванківського держлісгоспу. Схематичне розташування меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003, 3222084200:03:003:0004 відносно меж земель Державного підприємства "Іванківське лісове господарство" схематично зображено на рисунках 8 - 14 в дослідницькій частині висновку. Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , розробленаа ПП "Регіон" та затверджена розпорядженням Голови Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 17.05.2004 № 167, не відповідає за складом та змістом вимогам нормативно-правових актів та інших актів з питань землеустрою та землекористування, чинних станом на 17.05.2004. Технічна документація із землеустрою щодо перенесення в натуру проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення садівництва в межах Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області, розроблена ФОП ОСОБА_3 , не відповідає за складом та змістом вимогам нормативно-правових актів та інших актів з питань землеустрою та землекористування, чинних станом на 26 вересня 2008 року ( а.с.175-202, т.3).

27 січня 2021 року представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду складений на його замовлення висновок експерта Українського незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25 січня 2021 року №160/11-2020, згідно якого станом на 2004-2008 роки спірні земельні ділянки не накладалися на землі лісового фонду ( а.с.8-29, т.3).

Разом з тим, наданий представником ОСОБА_2 висновок експерта Українського незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 25 січня 2021 року №160/11-2020 фактично ґрунтується на тому, що складені планшети №1 лісовпорядкування 1993 року та 2003 року не містять координатної сітки або координат поворотних точок меж, які встановлюють місцеположення будь-якої земельної ділянки, а тому встановити місцеположення меж земель лісового фонду в кварталі №1 згідно планшетів кварталу №1 Жеревського лісництва Іванківського держлісгоспу Київської області не можливо.

Разом з тим, сам по собі факт того, що планшети №1 лісовпорядкування 1993 року та 2003 року, не містять координатної сітки або координат поворотних точок, не свідчить про неможливість визначення меж земель лісового фонду, адже будь-які землі мають свої межі.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №11924/21-41, складеного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Бікусом Ю.Ф. від 01 жовтня 2021 року, при дослідженні питань накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003, площею 1,5779 га, та 3222084200:03:003:0004, площею 0,25 га, на землі, право постійного користування якими Державному підприємству "Іванківське лісове господарство" посвідчено планшетом № 1 лісовпорядкування 2014 року Жеревського лісництва ДП "Іванківський лісгоспу" та було посвідчено планшетом № 1 лісовпорядкування 1993 року і планшетом № 1 лісовпорядкування 2003 року Жеревського лісництва Іванківського держлісгоспу, експерт виходив з того, що, оскільки на планшеті № 1 лісовпорядкування 1993 року та на планшеті № 1 лісовпорядкування 2003 року Жеревського лісництва Іванківського держлісгоспу не відображена будь-яка геодезична інформація, при проведені досліджень ці планово-картографічні матеріали використані в якості підоснови з прив`язкою до меж лісових кварталів Жеревського лісництва ДП "Іванківський лісгоспу", які відображені на планшеті № 1 лісовпорядкування 2014 року, та координат поворотних точок (кутів) меж лісогосподарських облікових одиниць Жеревського лісництва ДП "Іванківське лісове господарство", які на дослідження надані в електронному вигляді, методом оверлейного аналізу (оверлейної операції), що полягає в накладенні один на одного двох або більше шарів, в результаті якого утворюється графічна композиція, або графічний оверлей, вихідних шарів ( graphic overlay) або один похідний шар, що містить композицію просторових об`єктів вихідних шарів; топологія цієї композиції і атрибути арифметично або логічно похідні від топології і значень атрибутів вихідних об`єктів в топологічному оверлеї (topological overlay). При цьому експерт відзначив, що реалізація графічного накладання в одній проекції дає можливість візуально оцінити розміщення різноманітних елементів та наочно показати наявність або відсутність просторового зв`язку між ними. За результатами камеральної обробки координат поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003, 3222084200:03:003:0004, геодезичної інформації планшету № 1 лісовпорядкування 2014 року Жеревського лісництва ДП "Іванківський лісгоспу", координат поворотних точок (кутів) меж лісогосподарських облікових одиниць Жеревського лісництва ДП "Іванківське лісове господарство", які на дослідження надані в електронному вигляді (файл формату . dmf ), планшету № 1 лісовпорядкування 1993 року та планшету № 1 лісовпорядкування 2003 року Жеревського лісництва Іванківського держлісгоспу, з використанням програмного забезпечення для цифрової картографії та землеустрою Digitals /Delta ХЕ Version 5.0 Professional, встановлено, що земельні ділянки із вказаними кадастровими номерами розташовані в межах земельних лісових ділянок, які визначені зазначеними планшетами лісовпорядкування.

При цьому при складанні вказаного висновку експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведений аналіз наданої судом документації. За таких обставин у суду відсутні сумніви у правильності висновків, викладених у висновку експерта Бікуса Ю. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №11924/21-41 від 01 жовтня 2021 року.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу означає, що власник волю на відчуження не виявляв.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2108 року у справі №183/1617/16, повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт а частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

В силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельної ділянки, відповідачі проявивши розумну обачність, могли та повинні була знати про те, що ця ділянка належить до земель лісогосподарського призначення (близькі за змістом висновки, висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц і від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП Іванківське лісове господарство до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 167 від 17 травня 2004 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 588 від 31 травня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,25 га, що є власністю ОСОБА_1 , із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення садівництва; визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯГ № 247414, виданих 29 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 29 жовтня 2008 року № 010834400027; серії ЯГ № 247415, виданого 29 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 29 жовтня 2008 року № 010834400026, а також витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави у особі ДП Іванківське лісове господарство земельні ділянки загальною площею 1,8279 га, з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003, 3222084200:03:003:0004.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до поданої представником відповідача ОСОБА_2 заяви.

Відповідно до положень ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача .

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи зі змісту ст.ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП Іванківське лісове господарство .

Як зазначив прокурор, незаконне вилучення земель з лісового фонду виявлено ДП Іванківське лісове господарство з отриманих 22 липня 2016 року матеріалів від ВО Укрдержліспроект на підставі договору від 13 липня 2016 року. У зв`язку з виявленими випадками відведення земельних ділянок лісового фонду поза встановленим законом порядком 08 грудня 2016 року Броварською місцевою прокуратурою Київської області було розпочато кримінальне провадження за №42016111130000164 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що прокурором та особам, в інтересах яких ним заявлений позов, було відомо про порушення їх прав раніше.

З позовом до суду заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП Іванківське лісове господарство звернувся у вересні 2017 року.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, рішення Іванківського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП Іванківське лісове господарство .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області підлягає стягненню 8000,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 12000,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, 16000,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, всього 36 000,00 грн. судового збору, в рівних частках - по 12000,00 грн. з кожного; на користь Державного підприємства Іванківське лісове господарство підлягає стягненню 17 847,44 грн. витрат по оплаті експертизи в рівних частках - по 5949,15 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.

Скасувати рішення Іванківського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року та ухвалити нове судове рішення.

Задовольнити позов керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Іванківське лісове господарство до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 167 від 17 травня 2004 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 588 від 31 травня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,25 га, що є власністю ОСОБА_1 , із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення садівництва.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯГ № 247414, виданого 29 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 29 жовтня 2008 року № 010834400027; серії ЯГ № 247415, виданого 29 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 29 жовтня 2008 року № 010834400026.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави у особі Державного підприємства Іванківське лісове господарство земельні ділянки загальною площею 1,8279 га, з кадастровими номерами 3222084200:03:003:0003, 3222084200:03:003:0004.

Стягнути з Іванківської районної державної адміністрації Київської області на користь прокуратури Київської області 12000,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області 12000,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області 12000,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Іванківської районної державної адміністрації Київської області на користь Державного підприємства Іванківське лісове господарство 5949,15 грн. витрат по оплаті вартості експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Іванківське лісове господарство 5949,15 грн. витрат по оплаті вартості експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства Іванківське лісове господарство 5949,15 грн. витрат по оплаті вартості експертизи.

Дані про учасників справи:

Прокуратура Київської області, місцезнаходження: 01601, м. Київ, б-р. Л.Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996,

Київське обласне та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства, місцезнаходження: 08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Стоянка, вул. Лісна, 15, код ЄДРПОУ 35278561,

Державне підприємство Іванківське лісове господарство , місцезнаходження: 07201, Київська обл., смт. Іванків, вул. Поліська, 22, код ЄДРПОУ 00992088,

Іванківська районна державна адміністрація Київської області, місцезнаходження: 07201, Київська обл., смт. Іванків, вул. І.Проскури, 7, код ЄДРПОУ 24213338,

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Матвієнко Ю.О.