Ухвала

від 22.12.2021 по справі 623/4922/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/4922/21

Номер провадження 2/623/1249/2021

У Х В А Л А

іменем України

про залишення позовної заяви без руху

22 грудня 2021 року Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до КЗ "Липчанівський ліцей" Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення, -

В С Т А Н О В И В :

20.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявоюдо КЗ "Липчанівський ліцей" Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про відсторонення його від роботи; в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувати у відповідача розрахунок середньої заробітної плати позивача за два попередніх місяці, що передували відстороненню; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь період відсторонення від роботи та судові витрати, понесені позивачем по даній справі.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна міститизазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України , до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір.

За змістом позовної заяви та наведених позивачем мотивів ним оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнений, а лише відсторонений.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, її доводи про наявність пільг при зверненні до суду із зазначеним у заяві питанням з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 761/943/18.

У своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270 грн.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, у грошовому еквіваленті становить 908,00 грн.

Також п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ про сплату судового збору танадати до суду розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України , в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України , якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175 , 177 , 185 ЦПК України , суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до КЗ "Липчанівський ліцей" Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що для усунення недоліків йому потрібно надати до суду розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України Про судовий збір (платіжні реквізити для перерахування судового збору: ГУК Харків обл/МТГ Ізюм/22030101, рахунок отримувача - UA618999980313101206000020575, код банку отримувача (МФО) - 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, код класифікації доходів бюджету - 22030101) та довести до відома, що у разі не усунення недоліків зазначених в ухвалі заява буде вважатися не поданою та буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова